Ухвала

від 30.08.2018 по справі 910/11386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.08.2018Справа № 910/11386/18

Суддя Господарського суду міста Києва Ярмак О.М., розглянувши позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" (65029, м.Одеса, вул.Дюківська, 8, код ЄДРПОУ 40588692)

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

про визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору про постачання природного газу на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню між ПАТ НАК "Нафтогаз України" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" на умовах примірного договору, затвердженого Постановою КМУ від 29.04.2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії".

Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

В якості доказів надсилання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано фіскальний чек Укрпошти від 23.08.2018 та опис вкладення в цінний лист без перелічення додатків, доданих до позовної заяви та надісланих відповідачу, що унеможливлює достеменно встановити факт надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї документами, які подані до суду, а не іншої кореспонденції.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками, яка подана до суду.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у промірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних у сумі 1762,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання договору укладеним, за яку має бути сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору за мотивами того, що ОСББ "ДЮКІВСЬКА-8" є неприбутковою організацією, існує на підставі внесків членів ОСББ, господарську діяльність не здійснює та додаткових грошових коштів не має; згідно рішення ДПІ у Приморському районні м.Одеси від 21.02.2017 ОСББ "ДЮКІВСЬКА-8" присвоєно ознаку неприбутковості, 27.02.2018 позивачем зареєстровано відповідний баланс за 2017 у ДФС України.

Заявник зазначає, що, звертаючись до суду має на меті захист житлових прав сімей, які мешкають у 285 квартирах будинку у м.Одеса по вул.Дюківська, 8.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши надані позивачем докази та обгрунтування підстав відстрочення сплати судового збору, враховуючи розмір належного до сплати судового збору 1762,00 грн., що не погіршує фінансового становища позивача у разі оплати за розгляд спору, предмет якого стосується безпосередніх функцій позивача, як ОСББ житлового будинку, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

При цьому, судом враховано, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відтак, за вимогу про визнання укладеним правочину позивачу належить сплатити 1762,00 грн. судового збору у визначеному законом порядку.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Внаслідок вказаного в сукупності позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору.

2. Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" залишити без руху.

3. Встановити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надати суду належні докази надсилання копії позовної заяви за вих. № 23/08-18 від 23.08.2018 з доданими до неї документами на адресу відповідача; докази направлення вказаного документа відповідачу;

- докази оплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1762,00 грн., дока4и їх надсилання відповідачу.

4. Встановити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дюківська-8" в строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали 30.08.2018.

Суддя О.М.Ярмак