Рішення

від 30.08.2018 по справі 922/693/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/693/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Штонди Олексія Олександровича (61093, АДРЕСА_1) до 1. Державного підприємства "Дослідне господарство "Правдинське" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (42839, Сумська обл., Великописарівський р-н, с. Іванівка, вул. Іванівська, буд. 1) , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайбері" (61082, м. Харків, пр. Московський, 281) про солідарне стягнення 61.715,05грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - Ставицька О.В.;

відповідача-2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

22.03.2018 позивач ФОП Штонда О.О. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів ДПДГ "Правдинське" МІП НААН, ТОВ "Сайбері" в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу в розмірі 49.540,00грн., суму інфляційних у розмірі 12.175,05грн. та суму судових витрат.

В обґрунтування позову зазначає посилається на неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань згідно Договору поставки від 10.03.2017 №0317.11 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. В якості правових підстав позову вказує на положення статей 509, 526, 610, 626, 712 ЦК України.

Позивач у судове засідання 30.08.2018 не з'явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-1 проти позову заперечує. Присутній у судовому засіданні представник відповідача-1 проти заявлених позовних вимог заперечує частково.

Відповідач-2 уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ФОП Штонда О.О. (Постачальник) та ДПДГ "Правдинське" МІП НААН (Покупець) було укладено Договір поставки від 10.03.2017 №0317.11 (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даного Договору Товар відповідно до виставленого рахунку (пункт 1.1. Договору)

Згідно з пунктом 2.1. Договору оплата за Товар Покупцем здійснюється шляхом оплати за кожну замовлену партію Товару в національній валюті України впродовж 50 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів Постачальнику на його поточний рахунок, згідно рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 4.6. Договору перехід права власності відбувається в момент поставки Товару Покупцю, що оформляється видатковою накладною.

Даний договір діє до 31 грудня 2017р., але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами обов'язків за Договором (пункт 8.1. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві на виконання умов Договору поставки 10.03.2017 №0317.11 ним було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 49.540,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 27.03.2017 №47 та від 18.04.2017 №71 (т. I, а.с. 17, 18).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним Договором, відповідач не здійснив оплату товару.

Крім того між ФОП Штонда О.О. (Кредитор) та ТОВ "Сайбері" (Поручитель) було укладено Договір поруки від 15.03.2017 №15/03-Ш (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ДПДС "Правдинське" НААНУ (Боржник) своїх зобов'язань (оплата поставленого(их) товару(ів)), що випливають із договору поставки від 10.03.2017 №0317.11 зі всіма існуючими або майбутніми змінами та доповненнями до цього договору, та відповідає перед Кредитором за порушення.

Згідно з пунктом 2.1. Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання забезпеченого обов'язку в повному обсязі.

У відповідності до пункту 2.2. Договору поруки Поручитель відповідає як за основною сумою боргу, так і за штрафними санкціями, річними процентами та інфляційними нарахуваннями, що можуть бути застосовані у разі прострочення виконання забезпеченого порукою зобов'язання.

Пунктом 5.1. передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018.

Проте, станом на момент подачі позову Покупець та Поручитель свого обов'язку щодо сплати поставленого товару в розмірі 49.540,00 грн. не виконали, чим порушили умови Договору поставки та Договору поруки.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено частинами першою, другою статті 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції з передачі товару підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту виконання господарської операції про передачу товару позивачем було надано суду копії видаткових накладних 27.03.2017 №47 на суму 11.240,00грн. та від 18.04.2017 №71 на суму 38.300,00грн.

Судом встановлено, що видаткова накладна від 18.04.2017 №71 на суму 38.300,00грн. не підписана уповноваженими особами обох сторін, тобто не оформлена відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", а тому не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки відповідачеві-1 товару на виконання умов Договору поставки від 10.03.2017 №0317.11.

Наданий позивачем гарантійний лист від 15.03.2017 №65 (т. I, а.с. 19) судом також не приймається в якості належного та допустимого доказу визнання відповідачем-1 поставки та отримання товару на суму 49.540,00грн., оскільки лише гарантує виконання в майбутньому зобов'язань в частині оплати товару, а не підтверджує факт його отримання.

Крім того, з гарантійного листа від 15.03.2017 №65 та інших матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що цьому листі йдеться саме про цей товар, що вказаний в Договорі поставки від 10.03.2017 №0317.11.

У свою чергу, матеріали справи не містять, а відповідачем-1 не надано доказів оплати поставленого товару за видатковою накладною 27.03.2017 №47 на суму 11.240,00грн. Дана обставина відповідачем-1 не заперечується. Отже, враховуючи викладене, ДПДГ "Правдинське" МІП НААН визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором поставки від 10.03.2017 №0317.11 на суму 11.240,00грн.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

З метою забезпечення виконання боржником ДПДГ "Правдинське" МІП НААН зобов'язань за Договором поставки від 10.03.2017 №0317.11, між ФОП Штонда О.О. та ТОВ "Сайбері".

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті за поставлений товар у розмірі 11.240,00грн.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачі доказів на спростування викладених обставин не надали.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині солідарного стягнення основного боргу в розмірі 11.240,00грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині боргу (38.300,00грн.) позовні вимоги є недоведеними та безпідставними.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.4. Договору за порушення умов Договору Сторона сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної ставки НБУ.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат по кожній видатковій накладній. Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у частині стягнення боргу за видатковою накладною 18.04.2017 №71 на суму 38.300,00грн. вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за цієї накладної також не підлягають задоволенню.

Здійснивши за допомогою програми "ЛЗ Підприємство 9.5.3." перерахунок інфляційних за видатковою накладною 27.03.2017 №47, суд визначає, що їх арифметично вірний розмір становить 1.075,26грн. В іншій частині (0,41грн.) інфляційні нараховані безпідставно.

Суд перевіривши розрахунок пені та 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення пені в розмірі 1.407,00грн. та 3% річних у сумі 287,31грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Окрім цього, суд зазначає, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. А отже, витрати зі сплати судового збору розподіляються між відповідачами порівну.

У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 399,98грн. покладаються на відповідачів порівну (по 199,99грн.), в іншій частині - 1.362,02грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Державного підприємства Дослідне господарство Правдинське Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (42839, Сумська обл., Великописарівський р-н, с. Іванівка, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497727) та Товариства з обмеженою відповідальністю Сайбері (61082, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 281, код ЄДРПОУ 39404570) на користь Фізичної особи-підприємця Штонди Олексія Олександровича (61093, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 11.240,00грн., пеню в розмірі 1.407,00грн., 3% річних у сумі 287,31грн. та інфляційні втрати в розмірі 1.075,26грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Правдинське Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (42839, Сумська обл., Великописарівський р-н, с. Іванівка, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00497727) на користь Фізичної особи-підприємця Штонди Олексія Олександровича (61093, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 199,99грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сайбері (61082, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 281, код ЄДРПОУ 39404570) на користь Фізичної особи-підприємця Штонди Олексія Олександровича (61093, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 199,99грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.08.2018 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/693/18/