Постанова

від 28.08.2018 по справі 922/613/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. Справа № 922/613/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя

ОСОБА_1 , суддя Пуль О.А.

при секретарі судового засідання Марченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» (вх. №1574 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 у справі № 922/613/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В., повне рішення складено 13.07.2018),

за позовом Приватного акціонерного товариства «Інтеркондиціонер» , м.Харків,

до Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» , м.Харків,

про стягнення 1380266,73 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Інтеркондиціонер" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" 1 380 266,73 грн, з яких: 1 068 158,40 грн основного боргу, 148 694,72 грн інфляційних збитків, 18 787,88 грн 3% річних, 144 625,73 грн пені за неналежне виконання умов контракту підряду №2М/2013 від 09.04.2013.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 068 158,40 грн основного боргу та 16 022,38 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу є незаконним та необґрунтованим, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення 1 068 158,40 грн основного боргу, встановивши правильний розмір основного боргу - 487 643,03 грн. Змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору стягнутого з відповідача, встановивши правильний розмір судового збору - 7 314,65 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 у справі № 922/613/18 залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Скарга обґрунтована тим, що сторонами передбачена певна домовленість щодо оплати, відповідно до п.3.4. договору, де зазначено дві умови при яких настає оплата за виконані роботи, а саме, оплата робіт, виконаних по цьому договору виконується генпідрядником пропорційно фінансуванню, яке поступає генпідряднику від замовника Управління капітального будівництва Харківської обласної адміністрації на об'єкт, розрахунки за виконані роботи виконуються на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акта виконаних робіт (форма КБ-2В). Отже, сторони погодили строк виконання зобов'язання, визначивши його вказівкою на подію, яка неминуче має настати (такою подією є отримання фінансування від замовника).

Як зазначає апелянт, оскільки наразі подія, з якою сторони визначили строк виконання зобов'язання не настала, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом, оскільки строк виконання зобов'язання не настав, і права позивача не порушені.

17.08.2018 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №6455), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання та не виправдовує бездіяльність відповідача. В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на пропорційність фінансування, що передбачена п.3.4. контракту, зазначає, що ТДВ Житлобуд-2 розподіляє отримані від замовника кошти пропорційно між всіма субпідрядниками. Проте, така умова в контракті не зафіксована та не узгоджена з позивачем, і фактично є довільним тлумаченням договірних умов з боку відповідача.

27.08.2018 до суду від Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» надійшло клопотання (вх.№6654) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні представників відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Також просив залишити клопотання про відкладення розгляду справи без розгляду.

Представник позивача з належними повноваженнями, відповідно до ст.58 ГПК України, у судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 09.04.2013 між товариством з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» , генпідрядником, та приватним акціонерним товариством «Інтеркондиціонер» , субпідрядником, укладено контракт підряду №2М/2013, згідно з яким генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується своїми силами виконати, згідно проектно-кошторисної документації, умов даного контракту, роботи, а генпідрядник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що субпідрядник виконує роботи по монтажу систем вентиляції ПВ-1,2,3; П-1,2; В-1,2,3,4; В31-5; К-1; на об'єкті: "Проведення робіт по реабілітації, пов'язаних з реконструкцією будівлі Обласної комунальної установи Харківського історичного музею - пам'ятника архітектури місцевого значення (охоронний номер 432), розташованої за адресою: м.Харків, вул.Університетська, 5.

Відповідно до п.3.1 контракту ціна визначається згідно з договірною ціною і складає 4309 414,80 грн (з ПДВ).

На виконання умов контракту, позивачем виконані роботи по монтажу систем вентиляції, які відповідають умовам контракту, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2), а саме: за травень 2013 року на суму 191769,60 грн, за червень 2013 року на суму 159861,60 грн, за серпень 2013 року на суму 109136,40 грн, за грудень 2013 року на суму 985741,20 грн, які підписані обома сторонами. Всього виконано робіт на суму 1446508,80 грн.

На виконання умов п.3.4. контракту між сторонами підписано довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за травень 2013 року на суму 191769,30 грн, за червень 2013 року на суму 351631,20 грн, за серпень 2013 року на суму 460767,60 грн, за грудень 2013 року на суму 1446508,80 грн.

Також, між сторонами підписано акт коригування приймання виконаних робіт за квітень 2014 року на суму 48350,40 грн та довідку про вартість виконаних робіт за квітень 2014 року (форма КБ-3) на суму 1398158,40 грн.

Відповідачем здійснено оплату у розмірі 330 000, грн.

24.04.2015 позивач звертався до відповідача з претензією №177 від 22.04.2015 щодо погашення існуючої заборгованості за контрактом у розмірі 1068158,40 грн.

Відповідач у відповіді на претензію №450 від 30.06.2015 повідомив позивача, що фінансування зазначених робіт здійснювалось за рахунок державних капітальних видатків, на підставі укладеного генерального договору про закупівлю робіт за державні кошти №1-12 від 29.03.2012, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» та Управлінням капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації. На даний час існує кредиторська заборгованість за генеральним договором про закупівлю робіт за державні кошти №1-12 від 29.03.2012 за виконані роботи у розмірі 13222335,99 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов генерального договору, що призвело до порушення товариством виконання зобов'язань за іншими договорами субпідряду, ТДВ Житлобуд-2 звернулось до Господарського суду Харківської області за захистом та відновленням своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. ТДВ Житлобуд-2 сподівається на розгляд справи у строки передбачені чинним законодавством України та сплату заборгованості найближчим часом, що дасть можливість здійснити всі необхідні заходи для погашення існуючої заборгованості за виконані роботи.

16.05.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №247 від 16.05.2016, в якому просив надати інформацію щодо строків погашення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 1068158,40 грн.

Відповідач листом №434 від 01.07.2016 повідомив позивача, що на даний час Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації не сплатив на користь ТДВ Житлобуд-2 існуючу заборгованість. ТДВ Житлобуд-2 сподівається на вирішення питання найближчим часом та погашення існуючої заборгованості за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 у справі № 922/3189/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" до Департаменту капітального будівництва Харківської облдержадміністрації, про стягнення 13 222 335,99 грн основної заборгованості, 55 425,13 грн 3% річних та 290 891,39 грн інфляційних втрат, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 05.08.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі. 13.10.2015 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 по справі № 922/3189/15 Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

19.10.2017 позивач звернувся до відповідача з листом №339, а 15.01.2018 з претензією №7 щодо погашення заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідач листами №708 від 10.11.2017 та №125 від 23.02.2018 повідомив позивача, що на даний час Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області не виконано наказ на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 про зобов'язання Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації сплатити на користь ТДВ Житлобуд-2 заборгованість. Також надав листи Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області №07-15/476-4007 від 26.06.2017 та №07.2-04/59-7256 від 03.10.2016, в яких зазначено, що заборгованість, яка зазначена у наказі Господарського суду Харківської області по справі №922/3189/15 від 13.10.2015, в Головному управлінні державної казначейської служби України у Харківській області обліковується по коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 7901800 Будівництво, реконструкція та ремонт об'єктів соціальної та іншої інфраструктури у Харківській області . Відповідно до додатка 3 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік видатки за таким кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету не передбачено. У зв'язку з чим, виконати рішення суду неможливо.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як вже зазначалось, 09.04.2013 між позивачем та відповідачем укладено контракт підряду №2М/2013, згідно з яким відповідач доручив, а позивач зобов'язався своїми силами виконати, згідно проектно-кошторисної документації, умов даного контракту, роботи, а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно з п.3.4 контракту відповідач здійснює оплату в наступному порядку: оплата робіт, виконаних по даному контракту здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківській рахунок субпідрядника пропорційно фінансуванню, що поступає генпідряднику від замовника "Управління капітального будівництва Харківської обласної адміністрації" на об'єкт: "Реабілітація, пов'язана з реконструкцією будівлі Обласної комунальної установи Харківського історичного музею - пам'ятника архітектури місцевого значення (охоронний номер 432) за адресою: м.Харків, вул.Університетська, 5". Сторонами узгоджено, що розрахунки за виконані роботи виконуються на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акта виконаних робіт (форма КБ-2В).

Позивач на виконання умов контракту в період з квітня по грудень 2013 року виконав комплекс підрядних робіт по монтажу систем вентиляції на загальну суму 1 446 508,80 грн. Операцією №198 від 30.04.2018 початкова ціна була скоригована та загальна вартість робіт зменшена на 48 350,40 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав лише частково на суму 330 000,00 грн, у зв'язку з чим, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 1 068 158,40 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 13.03.2018. Вказані обставини визнаються сторонами.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що сторонами передбачена певна домовленість щодо оплати, відповідно до п.3.4. договору, де зазначено дві умови при яких настає оплата за виконані роботи. Тобто, сторони погодили строк виконання зобов'язання, визначивши його вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Такою подією, на думку відповідача, є отримання фінансування від замовника.

Як зазначив відповідач, фінансування зазначених робіт здійснювалось за рахунок державних капітальних видатків, на підставі укладеного генерального договору про закупівлю робіт за державні кошти №1-12 від 29.03.2012, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» та Управлінням капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 у справі №922/3189/15 стягнуто з Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації на користь ТДВ Житлобуд-2 заборгованість за генеральним договором про закупівлю робіт за державні кошти №1-12 від 29.03.2012 за виконані роботи у розмірі 13 222 335,99 грн.

Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи №922/3189/15 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» до Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів у розмірі 13 641 732,51 грн, судом апеляційної інстанції встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету у 2013 році профінансовано 14 908 094,10 грн, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 року № 76-р "Деякі питання використання у 2013 році державних капітальних видатків" та розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 17 травня 2013 року № 188 "Про деякі питання використання у 2013 році державних капітальних видатків. За рахунок коштів обласного бюджету у 2013 році профінансовано 9 571 663,20 грн, що визначені згідно рішення XXIV сесії Харківської обласної ради VІ скликання № 834-VІ від 19 вересня 2013 року "Про внесення змін до рішення обласної ради від 20 грудня 2012 року № 589-VІ "Про обласний бюджет на 2013 рік" та додатків до нього (зі змінами)". Вартість виконаних робіт у листопаді 2013 року становить 9 571 663,20 грн, ця сума також повністю перерахована відповідачем позивачу. Акти виконаних робіт №№1-26 за серпень 2013 року підтверджують виконання робіт на суму 14 908 094,10 грн. Сума, яка сплачена відповідачем становить 256 647,21 грн. Таким чином, заборгованість відповідача (з урахуванням коригуючих актів) становить 13 222 335,99 грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що замовник будівництва за умовами генерального договору №1-12 від 29.03.2012 здійснив оплату на користь ТДВ "Житлобуд-2" у розмірі 9571 663,20 грн за роботи виконані у листопаді 2013 року та 256 647,21 грн за роботи виконані у серпні 2013 року.

Отже, ТДВ "Житлобуд-2" за період виконання ПрАТ "Інтеркондиціонер" підрядних робіт з квітня по грудень 2013 року отримало від замовника будівництва фінансування в загальній сумі 9828310,41 грн, проте позивачу сплачено лише 330000,00 грн.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТДВ "Житлобуд-2" розподіляє отримані від замовника кошти пропорційно між всіма субпідрядниками, з огляду на те, що, як вірно зазначено судом першої інстанції, в укладеному між сторонами контракті такої умови не зазначено та не погоджено з позивачем. Крім того, відповідачем не надано суду доказів розподілу коштів між іншими субпідрядниками, тому неможливо встановити дотримання рівню пропорційності такого розподілу.

Слід зазначити також, що заперечення відповідача щодо оплати виконаних робіт стосувались неналежного виконання умов генерального договору, який фінансується за бюджетні кошти, що призвело до порушення товариством виконання зобов'язань за договорами субпідряду.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Згідно з приписами ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за контрактом (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 924/29/17, від 12.04.2018 у справі №924/22/17).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за договором та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за неналежне виконання умов контракту підряду №2М/2013 від 09.04.2013 у розмірі 1 068 158,40 грн, є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, тому рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 у справі № 922/613/18 в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 254, 273, п.1 ч.1 статті 275, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2018 у справі № 922/613/18 щодо стягнення 1 068 158,40 грн основного боргу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 31.08.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.