Постанова

від 06.07.2018 по справі 904/4975/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/4975/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит",

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль"

розглянув в письмовому проваджені касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 29.08.2017

у складі колегії суддів: Кузнецов В.О. (головуючий), Науменко І.М., Чус О.В.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит"

про стягнення 42 810, 89 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 07.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за вих. №1602/07 від 10.10.2017 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №904/4975/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 20.12.2017 матеріали справи №904/4975/17 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" надіслано Дніпропетровським апеляційним господарським судом на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4975/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2018.

4. Ухвалою від 02.04.2018 Верховний Суд поновив Приватному акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" строк на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №904/4975/17, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №904/4975/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 1, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" про стягнення 26 181, 20 грн. - основного боргу, 11 230, 94 грн. - пені, 3 398, 08 грн. - інфляційних витрат, 1 000, 67грн. - 3% річних.

7.1. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено про порушення відповідачем умов договору № 64/15 від 05.08.2015 щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням від 26.09.2017 Господарський суд Дніпропетровської області позов задовольнити частково, стягнув з Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" 26 181, 20 грн. - основного боргу, 5 268, 43 грн. - пені, 1 000, 67 грн. - 3% річних, 3 398, 08 грн. - інфляційних втрат, 6 000 грн. - витрат на послуги адвоката, 1 564 грн. судового збору.

8.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- 05.08.2015 між ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (надалі - замовник) та ТОВ "Промтехаудит" (надалі - виконавець) укладено договір №64/15, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи (послуги): експертне дослідження парової турбіни АР-18 станц.№1 (пункт 1.1. договору), відповідно до пункту 2.1 договору, загальна вартість виконання робіт (послуг) за даним договором узгоджена сторонами в загальному розмірі з ПДВ - 27 181, 20 грн.;

- 24.12.2015 позивачем виконано зобов'язання за договором, що підтверджується актом №356 приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 на загальну вартість 27 181, 20 грн. Наведені документи підписані з боку позивача та з боку відповідача, скріплені печатками підприємств;

- останнім днем сплати заборгованості є 08.01.2016;

- відповідачем частково сплачено заборгованість за виконані роботи в сумі 1 000 грн. Виходячи з наведеного, неоплачена частина фактично виконаних робіт складає 26 181, 20 грн.;

8.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складала 26 181, 20 грн., що підтверджується матеріалами справи;

- розрахунок пені виконаний без врахування шестимісячного строку нарахування пені встановленого пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України. Отже до стягнення підлягає сума пені у розмірі 5 268, 43 грн. за період з 09.01.2016 по 08.07.2016;

- судом не прийняті до уваги посилання відповідача у відзиві №865/07 від 18.05.2017 щодо неправомірного нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат через порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки, на поточні вимоги кредиторів не поширюється дія мораторію, позивачем правомірно нарахована пеня, 3% річних та інфляційні збитки;

- матеріалами справи підтверджено, що надані позивачем документи, які свідчать про його витрати, пов'язані з отриманням адвокатських послуг по складанню позовної заяви та участю адвоката у судових засіданнях.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 у справі №904/4975/17 змінено, викладено його резолютивну частину у такій редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 25, кв. 52, код ЄДРПОУ 36840681) 26 181, 20 грн. - основного боргу, 5 268, 43 грн. - пені, 1 000, 67 грн. - 3% річних, 3 398, 08 грн. - інфляційних втрат, 5 144, 40 грн. - витрат на послуги адвоката, 1 564 грн. судового збору. В решті позову відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили .

9.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- 24.12.2015 позивачем виконано зобов'язання за договором, що підтверджується актом №356 приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року на загальну вартість 27 181, 20 грн. Наведені документи підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств;

- з урахуванням умов договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи до 08.01.2016. Проте, в порушення умов договору, відповідачем частково сплачено заборгованість за виконані роботи в сумі 1 000 грн.;

- встановивши наявність заборгованості за спірним договором, строк оплати якої настав, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 26 181, 20 грн.;

- перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем та здійснивши власний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підлягає стягненню пеня за період з 09.01.2016 по 08.07.2016 у розмірі 5 268, 43 грн.;

- здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, колегія вважає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 398, 08 грн. та 3% річних у розмірі 1 000, 67 грн. підлягають задоволенню;

- апеляційний суд відхилив посилання скаржника про те, що акт виконаних робіт №356 від 24.12.2016 підписано невідомою особою, оскільки підпис особи засвідчений печаткою підприємства, повноваження представника на підписання акту виконаних робіт уповноваженим представником не спростовано відповідачем;

- суд апеляційної інстанції визнав безпідставними твердження скаржника про те, що наданий позивачем дефектний акт за формою №8 на експертне обстеження парової турбіни АР-18 не містить інформації, яку має містити документ згідно умов укладеного між сторонами договору, оскільки під час підписання акту виконаних робіт №356 від 24.12.2016, замовником не було надано зауважень щодо зазначеного дефектного акту. Таким чином, відповідач фактично погодився зі змістом дефектного акту;

- мораторій на задоволення вимог кредиторів приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" введено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі №904/10198/15. Строк виконання зобов'язань за спірним договором настав 08.01.2016, отже заявлені позивачем вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому ці вимоги не підпадають під дію мораторію;

- апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача фактичних витрат на оплату послуг адвоката у сумі 5 144, 40 грн.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

10. Скаржник зазначав, що позивачем не доведено факту виконання робіт належними та допустимими доказами. Зокрема, Дефектний акт за формою №8 на експертне обстеження парової турбіни АР-18 не містить в примітках будь-яких посилань на недоліки чи відхилення, виявлені під час проведення робіт, Акт виконаних робіт №356 від 24.12.2016 підписаний невідомою особою.

10.1. Скаржник, з посиланням на статтю 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначив, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо нарахованої пені, 3% річних, інфляційних за період з моменту порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредитора до моменту постановлення рішення суду.

Доводи інших учасників справи

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 193 - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 230 - штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 статті 230 - суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частина 1 статті 231 - законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частина 4 статті 231 - у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

13. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 статті 526 - виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 - договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

14. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент введення мораторію на задоволення вимог кредиторів)

Частина 1 статті 1 - визначення термінів:

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частина 1 статті 19 - мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частина 2 статті 19 - мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Частина 3 статті 19 - протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Частина 5 статті 19 - дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів ; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З огляду на повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 1, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статей 4-3, 32, 34, 43 ГПК України в редакції до 15.12.2017.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2015 між ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" та ТОВ "Промтехаудит" укладено договір №64/15, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи (послуги): експертне дослідження парової турбіни АР-18 станц.№1 (п. 1.1. договору). При цьому, суди встановили наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 26 181, 20 грн.;

17. Верховний Суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивачем не доведено факту виконання робіт, оскільки в матеріалах справи наявні Дефектний акт за формою №8 на експертне обстеження парової турбіни АР-18 та Акт виконаних робіт №356 від 24.12.2016. При цьому, судами попередніх інстанцій було досліджено зазначені докази та надано їм оцінку, як належним доказам в обґрунтування фактичного виконання робіт за договором. Отже, доводи скаржника про неналежну оцінку доказів Суд вважає необґрунтованими, як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду згідно статті 300 ГПК України (в редакції з 15.12.2017)

18. Виходячи з положень частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент відкриття справи про банкрутство), законодавець розрізняє такі види вимог кредиторів, як конкурсні, поточні та забезпечені. При цьому, конкурсні вимоги - вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, а поточні вимоги - вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та застосовуючи індекс інфляції, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дані вимоги є поточними вимогами кредитора, які виникли після порушення провадження у справі №904/10198/15 про банкрутство 17.12.2015.

Проте, Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки дані вимоги є похідними від заборгованості відповідача, яка виникла внаслідок невиконання вимог договору №64/15, укладеного 05.08.2015, до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника а також документи, які їх підтверджують. Отже, законодавець визначив конкурсними ті вимоги, які, зокрема, виникли з цивільно-правових договорів, укладених до моменту порушення справи про банкрутство, незалежно від настання строків розрахунків за такими договорами (до чи після порушення справи про банкрутство).

Отже, спірні зобов'язання виникли внаслідок укладення договору до моменту порушення справи про банкрутство, відтак вимоги кредитора по основному боргу слід вважати конкурсними.

19. Частиною 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено як поняття мораторію у справі про банкрутство, яким є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, так і правові наслідки введення мораторію у справі про банкрутство згідно частини 3 статті 19 Закону, до яких віднесено: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, щодо конкурсних вимог боржника законодавцем обмежено можливість нарахування неустойки (пені), законність стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Також, законодавцем обмежено можливість застосування щодо усіх грошових зобов'язань (як конкурсних, так поточних) індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до частини 3 статті 19 Закону, яка є спеціальною нормою та повинна застосовуватися переважно над нормами Цивільного кодексу України (статтею 625).

Отже, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 1, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даному спорі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. З огляду на зазначене в пунктах 16-19 мотивувальної частини постанови, Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника згідно з пунктами 10-10.1. мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та неправильне застосування положень статей 1, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги відповідача та зміни резолютивної частини постанови апеляційного суду шляхом виключення з рішення суду першої інстанції висновків про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних з викладенням її в такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 у справі №904/4975/17 змінити, виклавши його в такій редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Заводська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, місто Дніпро, вулиця 20-річчя Перемоги, 25, квартира 52, код ЄДРПОУ 36840681) 26 181, 20 грн. - основного боргу, 3 660 грн. - витрат на послуги адвоката, 1 600 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ ".

В. Судові витрати

22. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача пропорційно до частини вимог касаційної скарги відповідача, задоволених Судом, на суму 517, 82 грн. сплаченого скаржником судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 у справі №904/4975/17 змінити, виклавши його в такій редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Заводська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, місто Дніпро, вулиця 20-річчя Перемоги, 25, квартира 52, код ЄДРПОУ 36840681) 26 181, 20 грн. - основного боргу, 3 660 грн. - витрат на послуги адвоката, 1 600 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехаудит" (49127, місто Дніпро, вулиця 20-річчя Перемоги, 25, квартира 52, код ЄДРПОУ 36840681) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Заводська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) 517 (п'ятсот сімнадцять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в касаційному суді.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков