Рішення

від 20.08.2018 по справі 802/1551/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 серпня 2018 р. Справа № 802/1551/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Липовецького районного центру зайнятості (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Василя Липківського, 71, код ЄДРПОУ 20088161)

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Липовецький районний центр зайнятості з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 02.04.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Липовецьким РЦЗ своєчасно подані платіжні документи на сплату єдиного внеску до Управління Державної казначейської служби України у Липовецькому районі Вінницької області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 року № 303 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття", однак органом Казначейського обслуговування, на який покладено обов'язок щодо списання сум платежів з рахунку платника, таке списання не здійснювалось у встановлений законом строк. Кошти на рахунках Липовецького РЦЗ обліковувались у достатньому розмірі, що забезпечувало здійснення цих платежів з незалежних від Липовецького РЦЗ причин.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Також, зазначає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі та в спосіб визначений законом.

Позивачем надано відповідь на відзив, згідно якого доводи відповідача вважає необґрунтованими, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Також, зазначає, що несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску сталася з вини органу Державної казначейської служби, а тому відповідальність за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску має нести орган, що здійснює розрахунково-касове обслуговування Липовецького РЦЗ - Управління Державної казначейської служби України у Липовецькому районі Вінницької області. Крім того, подано письмове клопотання про стягнення судового збору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2018 року ГУДФС у Вінницькій області у відношенні Липовецького районного центру зайнятості прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 02.04.2018 щодо нарахування пені на суму 23,09 грн. та штрафних санкцій на суму 832,75 грн. за період з 22.10.2013 по 24.10.2013. Підставою для прийняття вказаного рішення стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2013 року.

Липовецьким РЦЗ 16.04.2018 року подано скаргу № 01-1-12/443 на вказане рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 18.05.2018 року №17164/5/99-99-11-02-02-25 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 02.04.2018 року щодо нарахування пені на суму 23,09 грн. та штрафних санкцій на суму 832,75 грн. за період з 22.10.2013 року по 24.10.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням вищестоящого податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно ч. 6 ст. 9 Закону № 2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Механізм казначейського обслуговування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), взаємодії між органами Казначейства та Державною службою зайнятості (далі - Служба), її територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Служби визначає Порядок казначейського обслуговування операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 р. № 303 (чинний у спірний період) (далі - Порядок № 303).

Відповідно до п. 6 Порядку № 303 перерахування коштів Фонду здійснюється на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених між органами Казначейства та Службою, її територіальними органами.

Згідно із п. 9 Порядку № 303 служба подає Казначейству платіжні доручення для перерахування коштів з рахунка, відкритого для обслуговування коштів Фонду, на рахунки Служби, регіональних органів та інституту. Зазначені кошти зараховуються органами Казначейства на відповідні рахунки. Наступного операційного дня після їх зарахування органи Казначейства надають Службі, регіональним органам та інституту виписки з відповідних рахунків, на яких проставляється штамп органу Казначейства.

Регіональні органи подають органам Казначейства платіжні доручення для перерахування коштів Фонду на рахунки місцевих органів та центрів. Органи Казначейства наступного дня після проведення операцій з перерахування коштів Фонду надають територіальним органам Служби та центрам виписки з рахунків, на яких проставляється штамп органу Казначейства (п. 10 Порядку № 303).

Згідно п. 11 Порядку № 303 для здійснення витрат Служба, її територіальні органи, інститут та центри подають органам Казначейства платіжні доручення у паперовій та електронній формі в кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових розрахунків, і реєстр платіжних доручень.

У першочерговому порядку здійснюються платежі за видами матеріального забезпечення, визначеними частиною першою статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , на оплату праці, нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, комісійну винагороду банкам за здійснення виплат матеріального забезпечення та з оплати праці.

Аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що відповідальність за своєчасне нарахування і сплату єдиного внеску несуть платники внеску - органи Фонду, однак обов'язок щодо своєчасності списання та зарахування коштів на відповідні рахунки, зокрема органу доходів і зборів за сплату єдиного внеску покладено на органи Казначейства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем своєчасно та в повному обсязі здійснювалось нарахування та проплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями за період з вересня по жовтень 2013 року № 1210, 1213 від 16.10.2013 року, № 1200, 1202 від 09.10.2013 року, № 1179, 1175, 1174, 1173 від 03.10.2013 року та реєстрами платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з проставленням відмітки "Підлягають виконанню в першочерговому порядку" (а.с.10-19).

Таким чином, Липовецьким РЦЗ виконано свій обов'язок щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску, а також подачі платіжних документів до органу Казначейства. Однак, орган Казначейства у встановлений законом строк не списав вказані кошти на відповідні рахунки відповідача.

При цьому суд зазначає, що законодавством не передбачено обов'язку Фонду та його територіальних органів здійснювати контроль за діяльністю Казначейства, а також нести відповідальність за невиконані зобов'язання Казначейства під час нарахування та сплати податків, зборів та внесків.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 02.04.2018, прийняте у відношенні Липовецького районного центру зайнятості, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що ж до заявленого представником позивача клопотання про стягнення на користь Липовецького РЦЗ понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, то суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1, 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, законодавець передбачив можливість відшкодування та оплати судових витрат лише у випадку задоволення позову саме на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Натомість, позивач є органом державної виконавчої влади, а тому правові підстави для розподілу судових витрат з огляду на задоволення позовних вимог останнього відсутні.

Доказів наявності судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять.

Аналогічного висновку дійшов Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 25.07.2018 року (справа № 802/1370/18-а).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Липовецького районного центру зайнятості (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Василя Липківського, 71, код ЄДРПОУ 20088161) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 02.04.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович