Рішення

від 28.08.2018 по справі 190/760/17

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №190/760/17

провадження №2/176/504/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Волчек Н.Ю .,

з участю секретаря Ханіної М.Г.,

прокурора Яновської О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до П'ятихатської міської ради в особі П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2, ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна та повернення майна, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ч.2 ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом та в послідуючому змінивши предмет позову, просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2016 року №1 до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03.10.2013 року б/н, укладену між П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 та ОСОБА_2, щодо індивідуально визначеного комунального нерухомого майна, площею 650 м.кв., розміщеного за адресою: вул. Клименко, буд. 78, м. П'ятихатки Дніпропетровської області. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути П'ятихатській міській комунальній житлово-експлуатаційній конторі №2 приміщення площею 650 м.кв., розташованого за адресою: вул. Клименко, 78, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, шляхом укладення акту приймання-передачі. Також, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму сплаченого судового збору у сумі 3200 грн.

В обґрунтування свого позову прокурор зазначив, що вказана позовна заява подається ним на захист порушених економічних інтересів держави. Підставою для представництва в суді інтересів держави стало виявлене порушення укладання договору оренди майна, що належить до міської комунальної власності. Так, під час вивчення Жовтоводською місцевою прокуратурою стану дотримання органами місцевого самоврядування вимог чинного законодавства при переданні в оренду майна, що належить до міської комунальної власності, а саме є власністю міської громади м. П'ятихатки було встановлено, що П'ятихатська міська рада, рішенням №879-33/VI від 26.09.2013 року, за результатами розгляду протоколу засідання комісії з питань відчуження майна та проведення конкурсів, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про оренду державного і комунального майна та відповідно до рішення №143-6/VI від 28.04.2011 року Про затвердження Порядку здачі в оренду майна та методики розрахунку орендної плати вирішила затвердити протокол вищезазначеної комісії від 20.09.2013 року про надання в оренду приміщення майстерень, що знаходяться за адресою вул. Клименко, 78. Цим рішенням також зобов'язала П'ятихатську міську комунальну житлово-експлуатаційну контору №2 укласти договір оренди майна з переможцем конкурсу ОСОБА_2 строком на 2 роки 11 місяців. На підставі чого, 03.10.2013 року між П'ятихастькою міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 та ОСОБА_2, був укладений договір оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна без номеру, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення майстерень за адресою вул. Клименко, буд. 78, м. П'ятихатки Дніпропетровської області, площею 650 кв. м, що перебуває на балансі П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2, вартість приміщень згідно експертної оцінки складає 71580 грн. У відповідності до ч.2 ст. 6 Закону України Про оренду державного та комунального майна фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності. Втім, П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 укладений договір саме з фізичною особою ОСОБА_2, хоча ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 19.10.1995 року та укладав даний договір, відповідно до п.1.2 Договору, з метою використання орендованого майна ведення комерційної діяльності, та незважаючи на те, що протоколом засідання конкурсної комісії з питань відчуження майна та проведення конкурсів міської ради від 20.09.2013 року було вирішено переможцем конкурсу з визнання орендаря вищезазначеного майна, визнати ФОП ОСОБА_2, що також є свідченням порушень процедури здачі в оренду майна, що належить до комунальної власності та підтвердженням обґрунтованості вимог прокурора. Також, на думку прокурора спірний договір, укладено з порушенням норм цивільного та господарського законодавства, Закону України Про оренду державного та комунального майна . Також, розмір орендної плати за користування нерухомим майном комунальної власності не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в основу його розрахунку покладені застарілі дані щодо вартості нерухомого майна. Так, згідно довідки про оцінку орендованого майна ринкова вартість даного приміщення станом на 31.05.2017 року становить 541 450 грн., що значно перевищує його вартість, встановлену станом на 26.07.2013 року - 71 580 грн., що призводить до заниження розміру орендної плати, та відповідно призводить до недоотримання доходу від здачі комунального майна в оренду.

25 липня 2017 року прокурор подав до суду заяву про зміну предмету позову, де фактично оспорює не сам договір оренди приміщення майстерень, а додаткову угоду від 03.09.2016 року №1 до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03.10.2013 року б/н, укладену між П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 та ОСОБА_2, щодо індивідуально визначеного комунального нерухомого майна, площею 650 м.кв., розміщеного за адресою: вул. Клименко, буд. 78, м.П'ятихатки, якою сам договір оренди було пролонговано до 02.09.2019 року, оскільки перед укладенням додаткової угоди необхідно було провести переоцінку об'єкта оренди з метою визначення нового розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору. Тобто, на думку прокурора, не може автоматично продовжуватись той договір (на тих самих умовах), істотні умови якого фактично не визначено.

В судовому засіданні прокурор Яновська О.М. позовні вимоги підтримала, наполягала на їх повному задоволенні, на підтримання своєї правової позиції посилалась на аргументи, аналогічні викладеним у позові, у відповіді на відзив, вказувала на необхідність визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2016 року №1 до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03.10.2013 року б/н, укладеної між П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 та ОСОБА_2, щодо індивідуально визначеного комунального нерухомого майна, площею 650 м.кв., розміщеного за адресою: вул. Клименко, буд. 78, м. П'ятихатки Дніпропетровської області в інтересах держави, оскільки чинним законодавством встановлено обов'язкову умову для поновлення договору оренди державного та комунального майна, а саме проведення переоцінки об'єкта оренди.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора не визнав та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що при складанні позовної заяви позивачем озвучені надумані проблеми, які не відповідають обставинам справи. Зазначає, що взяв в оренду зношене майно, як то і зазначено у акті-прийому-передачі від 04.10.2013 року, привів його у належний стан, який дозволив його використовувати. Для здійснення вказаних дій по ремонту об'єкту оренди він отримав лист-згоду від 28.10.2013 року за №493 від П'ятихатської міської КЖЕК №2. Отже, прийнявши в оренду майно оціночною вартістю 71580 грн. він вклав у його капітальний ремонт 107039,92 грн. Коли підійшов строк закінчення договору оренди, він звернувся до П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2 із заявою від 27.07.2016 року. В результаті розгляду даної заяви П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 було запропоновано текст додаткової угоди №1 від 03.09.2016 року, який і було оформлено між орендодавцем та орендарем. Отже, на думку відповідача ОСОБА_2, всі дії стосовно укладення спірного договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 03.09.2016 року були ним виконані з урахуванням всіх можливих вимог чинного законодавства для тривалого використання орендованого майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судових засіданнях проти задоволення вимог прокурора заперечував, просив відмовити у позові. При цьому зазначав, що спірний договір та додаткову угоду до нього було укладено відповідно до вимог чинного законодавства, сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, розмір орендної плати за об'єкт нерухомості, а також вважає, що прокурор не може у цій справі вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Представники П'ятихатської міської ради та П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2 в судове засідання не з'явились, своїм правом на подачу відзиву на позов не скористались, натомість направили до суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі.

Суд, вислухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03 жовтня 2013 року П'ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора №2 та громадянин ОСОБА_2 домовились про таке: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене за адресою: вул. Клименко, буд. №78, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, площею 650,0 кв.м, що перебуває на балансі П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2, вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку оціночної ринкової вартості майна на 26 липня 2013 року і становить 71580,00 грн. Майно передається в оренду з метою ведення комерційної діяльності. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна. Розмір орендної плати за 12 місяців становить 8589,60 грн. Розмір місячної орендної плати без ПДВ становить 715,80 грн. /а.с. 13-16 т. 1/

Відповідно до п.10.1. договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 03 жовтня 2013 року до 02 вересня 2016 року.

Згідно п.10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.

Укладенню даного договору передував конкурс з визнання орендаря майна міської комунальної власності, та його переможцем, відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з питань відчуження майна та проведення конкурсів міської ради від 20 вересня 2013 року став ФОП ОСОБА_2, який надав кращі конкурсні пропозиції та має досвід роботи у цій сфері. /а.с.34 т.1/

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкту оренди за договором оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03 жовтня 2013 року П'ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора №2 передає ОСОБА_2 приміщення майстерень площею 583 кв.м розташованого за адресою: вул. Клименко, буд №78, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область, а орендар приймає вищевказані приміщення майстерень в оренду. Приміщення майстерень представляє собою нежиле приміщення, яке виконане по без каркасній схемі з несущими зовнішніми та внутрішніми стінами з цегли, фундаментом з шлакобетону, з рулонним покриттям даху. Загальний стан признаний як зношений. Акт прийому-передачі приміщення майстерень є невід'ємною частиною договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від жовтня 2013 року. /а.с.16 т. 1 на звороті/

Відповідно до розрахунку розміру щорічної орендної плати, остання складає 806,76 грн. на місяць з ПДВ. /а.с.17 т.1/

Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майна від 26 липня 2013 року, ринкова вартість об'єкта оцінки складає 71580 грн./а.с.19-33 т. 1/

Згідно додаткової угоди №1 до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна №б/н від 03.10.2013 року сторони договору дійшли згоди п.10.1 договору викласти в наступній редакції: Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 03.09.2016 року по 02.09.2019 року включно. Також сторони дійшли згоди внести зміни до розділу 12 Договору Місцезнаходження та банківські реквізити сторін . /а.с.18 т.1 на звороті/

У зв'язку з укладенням додаткової угоди сторони підписали акт прийому-передачі об'єкта оренди 03 вересня 2016 року. /а.с.18 т.1/

Переоцінка об'єкту оренди відбулася лише 21 листопада 2017 року, тобто після укладання спірної додаткової угоди. Відповідно до висновку про незалежну оцінку ринкової вартості об'єкту оренди, вартість останнього без врахування НДС складає 302 036 грн. /а.с.2-32 т.2/

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для визнання недійсною вказаної додаткової угоди, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1,2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує інший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З наведених вище норм законодавства випливає, що можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Крім того, частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна істотними умовами договору оренди є, зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації.

Статтею 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Відповідно до п.2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.1995 року у редакції, чинній на дату закінчення строку дії договору, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладанням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Аналіз вищезазначених норм дає можливість зробити висновок, що обов'язковою умовою для поновлення договору оренди державного та комунального майна, є проведення переоцінки об'єкта оренди, останню оцінку якого було зроблено більше як три роки тому.

Із досліджених судом письмових доказів, вбачається що оцінка нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, П'ятихатський район, м. П'ятихатки, вул. Клименко, б. 78, проводилась 26 червня 2013 року, тобто перед укладанням договору оренди. Однак при укладенні додаткової угоди №1 нова оцінка об'єкту оренди не проводилась, що є порушенням вищезазначеного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав може бути визнання правочину недійсним.

Згідно з частинами 1,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, продовження строку дії договору оренди за додатковою угодою неможливе без проведення переоцінки об'єкта оренди і оскільки в даному випадку цього зроблено не було, то така додаткова угода повинна бути визнана недійсною. Отже, прокурором обрано правильний спосіб захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

З приводу заперечення представника відповідача щодо підстав представництва інтересів держави, суд наголошує на таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Аналогічні положення містить ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру , згідно якої представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції на час подачі позову прокурора) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч.2 або 3 ст.25 Закону України Про прокуратуру . Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст.121 цього Кодексу.

Отже, вказані вище нормативні акти наділяють прокурора повноваженнями на представництво інтересів держави в суді.

Як вище вказувалося в силу вказівок ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції на час подачі позову прокурора) виключно прокурору належить право визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якого подається позов.

Такі ж висновки містяться у рішенні Конституційного Суду України № 1-1/99 від 08 квітня 1999 року у справі щодо представництва прокуратурою інтересів держави, де суд вказав, що прокурор самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Керівник Жовтоводської місцевої прокуратури звернувся до суду на захист інтересів держави та обґрунтовував свої вимоги тим, що спірна додаткова угода до договору оренди індивідуально визначеного комунального майна від 03.09.2016 року №1 не відповідає вимогам Закону України Про оренду державного та комунального майна не містить у собі всіх істотних умов, передбачених законом.

За час, що минув з моменту укладення додаткової угоди ні П'ятихатська міська рада як орган місцевого самоврядування територіальної громади, ні П'ятихатська міська комунальна житлово-експлуатаційна контора №2, як балансоутримувач об'єкту оренди не вжили належних та достатніх заходів для захисту інтересів держави з приводу оренди комунального нерухомого майна. Саме тому у прокурора виникли підстави для представництва в суді законних інтересів держави.

Крім того, суд звертає увагу, що правові наслідки недійсності правочину визначено ст. 216 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. На майбутнє можуть бути припинені виключно права та обов'язки сторін з тим недійсним правочином, за яким ці права та обов'язки передбачалися на майбутнє. Оскільки в силу Закону договір вважається недійсним з моменту його підписання, а правовідношення за таким договором припиняються з моменту набрання чинності рішення суду, а тому вимоги позивача в частині припинення прав та обов'язків на майбутнє є неприпустимим та задоволенню не підлягають.

Таким чином вимога прокурора про зобов'язання ОСОБА_2 повернути П'ятихатській міській комунальній житлово-експлуатаційній конторі №2 приміщення площею 650 кв.м, розташованого за адресою: буд. 78 по вул. Клименко у м. П'ятихатки Дніпропетровської області шляхом укладення акту приймання-передачі задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з таких мотивів.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судовий збір стягується з відповідача.

Відповідно до пунктів 35, 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 № 10 при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

При зверненні до суду прокурором було сплачено судовий збір в сумі 3200,00 грн. (а.с.1)., який, підлягає стягненню з відповідачів у рівних долях на користь Жовтоводської місцевої прокуратури.

Керуючись вимогами статей 13 , 81 , 141 , 259 , 263-265 , 268 , 380 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позов Керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до П'ятихатської міської ради в особі П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2, ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна та повернення майна - задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду від 03.09.2016 року №1 до договору оренди індивідуально визначеного комунального нерухомого майна від 03.10.2013 року б/н, укладену між П'ятихатською міською комунальною житлово-експлуатаційною конторою №2 та ОСОБА_2, щодо індивідуально визначеного комунального нерухомого майна, площею 650 м. кв., розміщеного за адресою: вул. Клименко, буд. 78, м. П'ятихатки, Дніпропетровська область.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з П'ятихатської міської ради Дніпропетровської області в особі П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори №2 (52100, Дніпропетровська область, м. П`ятихатки, вул. Привокзальна, 153, МФО 305299, ЄДРПОУ 30316130) на користь прокуратури Дніпропетровської області (Банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35217020000291, ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що має ідентифікаційний номер 246600278 на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38 (Банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35217020000291, ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровськоїобласті шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_3