Постанова

від 14.08.2018 по справі 804/2204/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №804/2204/15

касаційне провадження №К/9901/38092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 (суддя - Турова О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Металпром (далі - Товариство) до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Товариство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило скасувати наказ Інспекції за № 5 від 12.01.2015 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства по взаємовідносинам з ТОВ Біатек за жовтень, листопад, грудень 2013 року, з ТОВ Компанія Пром-Трейдінг за вересень 2013 року та з ТОВ Спец Опт за вересень та жовтень 2013 року .

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що у Інспекції були відсутні підстави для прийняття оспорюваного наказу та проведення перевірки Товариства, оскільки Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01.01.2015, було заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн. гривень за попередній календарний рік у 2015-2016 роках без дозволу Кабінету Міністрів України, без заявки самого суб'єкта господарювання щодо його перевірки, без рішення суду та без прямої вказівки на це в Кримінальному процесуальному кодексі України, з огляду на що Товариство не допустило перевіряючих до проведення перевірки, призначеної неправомірним наказом.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.04.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ Інспекції № 5 від 12.01.2015 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства по взаємовідносинам з ТОВ Біатек за жовтень, листопад, грудень 2013 року, з ТОВ Компанія Пром-Трейдінг за вересень 2013 року та з ТОВ Спец Опт за вересень та жовтень 2013 року .

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що приймаючи оспорюваний наказ на виконання положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Інспекція не врахувала положень пункту 3 розділу ІІ прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким встановлено обмеження проведення усіх видів податкових перевірок у 2015 та 2016 роках підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, обсяг доходів яких не перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, з урахуванням того, що обсяг доходу Товариства за 2014 рік не перевищує вказану суму, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, Інспекція вказує, що судами не була не була надана належна правова оцінка тому, що Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України було доповнено абзацом другим такого змісту: Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків , з урахуванням того, що Товариство за останні три роки перевірялося лише за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2018 касаційну скаргу Інспекції прийняв до провадження і призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.08.2018.

Товариство не реалізувало своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу Інспекції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 12.01.2015 начальник Інспекції, керуючись підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням Товариством копій та оригіналів первинних документів на обов'язків запит Інспекції від 24.09.2014 № 2267/10/15-01, та на підставі доповідної записки начальника управління податкового аудиту від06.01.2015 № 36/04-16-22-01 прийняв наказ № 5 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства по взаємовідносинам з ТОВ Біатек за жовтень, листопад, грудень 2013 року, з ТОВ Компанія Пром-Трейдінг за вересень 2013 року та з ТОВ Спец Опт за вересень та жовтень 2013 року .

Копію казаного наказу та направлення на перевірку №3/04-16-22-01 від 12.01.2015 було вручено директору Товариства 12.01.2015, про що останній розписався на примірнику вказаного направлення.

При цьому, фахівці Інспекції до перевірки допущені не були, з огляду на що був складений акт про недопуск до перевірки від 12.01.2015.

В свою чергу, листом від 12.01.2015 за вих. № 12011 Товариство повідомило Інспекцію про те, що 28.12.2014 Президентом України підписано Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, та згідно з яким з цієї ж дати заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн. гривень за попередній календарний рік у 2015-2016 роках без дозволу Кабінету Міністрів України, без заявки самого суб'єкта господарювання щодо його перевірки, без рішення суду та без прямої вказівки на це в Кримінальному процесуальному кодексі України. Оскільки у представника контролюючого органу був відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України, рішення суду на проведення перевірки або копії врученої підозри згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, то проведення позапланової виїзної перевірки Товариства є незаконним, а податковий інспектор до перевірки не допущений.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацами першим, четвертим підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з урахуванням положень пункту 78.2 статті 78 цього Кодексу та пункту 3 розділу II Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Зокрема, пунктом 3 розділу II Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи ДФС України листом від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-02-04-17 Про окремі питання проведення перевірок у 2015 - 2016 роках надала роз'яснення, що при аналізі питання щодо наявності наведених у пункті 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII обмежень та визначення обсягу доходу за попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання платниками податків декларацій з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податків визначено обсяг доходу (за 2013 рік). При цьому у разі неподання платником податків станом на дату початку перевірки (після спливу визначеного Кодексом граничного терміну для її подання та якщо її подання передбачено Кодексом) декларації з податку на прибуток за 2014 рік можливо вважати, що платник не повідомив про наявність наведених вище обмежень щодо вжиття стосовно нього контрольно-перевірочних заходів.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що обсяг доходу Товариства за 2014 рік та за аналогічний період попереднього року не перевищує вказану суму, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити. Посилання Інспекції на положення пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки вони не скасовують обмежень, визначених у пункті 3 розділу II Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна