Ухвала

від 27.08.2018 по справі 398/3976/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 398/3976/17

провадження № 61-42557ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс-Олександрія до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс-Олександрія (далі - ОСББ Фенікс-Олександрія ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, про стягнення боргу.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року позов ОСББ Фенікс-Олександрія задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 517,65 грн, ОСОБА_2 у розмірі 517,65 грн, ОСОБА_3 у розмірі 1 035,30 грн на користь ОСББ Фенікс-Олександрія за житлові-комунальні послуги.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року в частині позовних вимог ОСББ Фенікс-Олександрія до ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ Фенікс-Олександрія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги відмовлено.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення боргу у розмірі 2 070,60 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс-Олександрія до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради, про стягнення боргу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун