2/155
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"25" червня 2007 р. Справа № 2/155
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінська Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2/155
за позовом: Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі, м.Новоукраїнка Кіровоградської області
до відповідача: фермерського господарства "Воля", с. Іванівка Новоукраїнського району Кіровоградської області
про припинення юридичної особи
Секретар судового засідання - Галушко М.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача – участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від відповідача - участі не брав;
Час прийняття постанови - 12:55.
Державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі подано позов до фермерського господарства "Воля" про припинення юридичної особи.
Відповідач позив не заперечив, витребувані судом матеріали не подав.
Розглянувши наявні в справі матеріали, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Воля" зареєстровано Новоукраїнською районною державною адміністрацією, свідоцтво № 22217792 від 29.02.1996року.
Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Однак, останню декларацію по податку на прибуток, iншi документи бухгалтерської звітності згідно з чинним законодавством до органу державної податкової інспекції подано відповідачем 03.08.2005р., що підтверджується довідкою від 17.05.2007р. № 932.
Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.
Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації юридичної особи і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення юридичної особи.
Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.
Згідно п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб"єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.
З огляду на викладене необхідно зазначити, що державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.
Отже, позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.
Відповідач доказів своєчасного подання до державної податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 160, 163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Припинити юридичну особу фермерське господарство "Воля", с. Іванівка, Новоукраїнський район Кіровоградської області (ідентифікаційний код 23227077) зареєстровану Новоукраїнською районною державною адміністрацією, свідоцтво № 22217792 від 29.02.1996року.
Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити до Новоукраїнської районної державної адміністрації для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 761793 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні