Рішення

від 30.08.2018 по справі 820/4042/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 р. справа №820/4042/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Бихова Р.М.,

представника відповідача - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзавтопроект" (вул. Садова, буд. 10-Г, офіс 61, м. Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 33337719) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзавтопроект" з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, винесене ГУ ДФС у Харківській області, №1137 від 17.01.2018 про анулювання реєстрації податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив позивач зазначає, що рішення ГУ ДФС у Харківській області №1137 від 17.01.2018 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним, оскільки останнім строком для подання податкової декларації з податку на додану вартість повинно бути 20 січня 2018 року включно, а отже рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість повинно прийматись після 20.01.2018, тобто до уваги повинні бути прийнятті дані останньої декларації, в якій відображається останній звітний період 2017 року, а саме грудень 2017 року.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначено, що доводи, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом дотримано вимоги підпункту г пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України, платник подавав декларації з податку на додану вартість протягом періоду з грудня 2016 по листопад 2017 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання податкового кредиту, та мав за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень.

Правом на подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовну заяву з підстав та мотивів, викладених в ній та у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в органах Державної фіскальної служби з 24.03.2005 за №1432 як платник податку на додану вартість.

Відповідачем 17 січня 2018 року прийнято рішення №1137 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту г пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, про що складено довідку №53/121 від 16.01.2018 з додатком - реєстром податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців..

Не погодившись із рішенням № 1137 від 17.01.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

За змістом пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 визначено порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість та передбачено, зокрема, наступне.

При розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу)12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником податку на додану вартість, якщо особа зареєстрована платником податку на додану вартість з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є довідка про подання/неподання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе, зокрема, у випадку подання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника податку на додану вартість незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу.

У рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Податкового кодексу України.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм, дає підстави вважати, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України, 12 місяців визначаються як останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту) та/або неподані декларації, та які передують фактичній документальній фіксації контролюючим органом підстави для анулювання реєстрації.

Судом встановлено, що у деклараціях з податку на додану вартість, поданих позивачем за останні 12 місяців (грудень 2016 - листопад 2017) відсутні показники як з податкових зобов'язань, так і з податкового кредиту. Протягом останніх послідовних 12 місяців позивачем не здійснювалось господарських операцій, які б свідчили про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

З реєстру податкових декларацій з ПДВ за 12 послідовних місяців, на підставі якого складено Довідку №53/121 від 16.01.2018, судом встановлено, що позивачем з грудня 2016 року по листопад 2017 року (протягом 12 послідовних податкових місяців) не здійснювалось господарських операцій, які б свідчили про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем помилково визначено період, який міг би бути використаний у якості підстави для анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, оскільки таким періодом є саме січень 2017 року - грудень 2017 року, а не грудень 2016 року - листопад 2017 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Станом на момент складення довідки від 16.01.2018 у контролюючого органу була наявна інформація про те, що позивачем з грудня 2016 року по листопад 2017 року (протягом 12 послідовних податкових місяців) не здійснювалось господарських операцій, які б свідчили про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Господарська операція, на яку посилається позивач, відображена у податковій декларації за грудень 2017 року з граничним терміном подання до 20 січня 2018 року, однак інформація щодо зазначеної операції у контролюючого органу була відсутня; на час здійснення вказаної операції вже минуло 12 послідовних податкових місяців, по яким Товариство з обмеженою відповідальністю Союзавтопроект звітувало про відсутність обсягів оподатковуваних операцій.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу за податкові періоди з грудня 2016 року по листопад 2017 року включно подані відповідні декларації, з яких вбачається, що підприємством не здійснювалось господарських операцій, які б свідчили про постачання/придбання товарів.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем обґрунтовано включено до 12 послідовних податкових місяців суцільно місяці подання декларацій з податку на додану вартість і на підставі належних документів прийнято рішення щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дії Головного Управління ДФС у Харківській області щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є правомірними та обґрунтованими, вчиненими за наявності законодавчо встановлених підстав, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення, винесене ГУ ДФС у Харківській області №1137 від 17.01.2018 задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзавтопроект" (вул. Садова, буд. 10-Г, офіс 61, м. Дергачі, Харківська область, 62302, код ЄДРПОУ 33337719) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 серпня 2018 року.

Суддя О.Г. Котеньов