Справа № 367/7140/17
Провадження №1-кс/367/660/2018
УХВАЛА
Іменем України
30 серпня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
представника заявника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання Приватного підприємства «ЮВІТ» про скасування арешту майна та передання речових доказів на відповідальне зберігання,
в с т а н о в и в:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло зазначене вище клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Ірпінського міського суду Київської області ухвалою по справі № 367/7140/17-к на автокран марки «КС модель 5473 Б», д.н.з. НОМЕР_1 1982 року випуску, який належить ОСОБА_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 , передати речовий доказ автокран марки «КС модель 5473 Б», д.н.з. НОМЕР_1 1982 року випуску на відповідальне зберігання ПП «ЮВІТ».
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що 09.02.2018 року ПП «ЮВІТ» стало відомо про те, що 07.11.2017 року Ірпінським міським судом Київської області ухвалою по справі № 367/7140/17-к накладено арешт на рухоме майно, яке знаходиться у володінні ПП «ЮВІТ» (ідентифікаційний код 30210561) згідно договору оренди № 18/10 від 03.09.2017 року між ПП «ЮВІТ» та ОСОБА_5 , а саме автокран марки «КС модель 5473 Б», д.н.з. НОМЕР_1 1982 року випуску, який належить ОСОБА_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 , заборонивши власнику та користувачам даного майна відчужувати, користуватися та розпоряджатися даним автокраном, тимчасово, до скасування даного арешту у встановленому КПК України порядку.
Вказаний арешт на майно накладений у кримінальному провадженні № 12017110040002866 від 21.10.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.
Ірпінським міським судом Київської області не повідомлялося ПП «ЮВІТ» про розгляд клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно. Вищезазначена ухвала була направлена Ірпінським міським судом Київської області лише ПП «ЮВІТ» 17.01.2018 року, тобто з порушенням строку, встановленого КПК України більш ніж на два місяці.
Згідно з ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого , їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Виходячи із наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть , що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
ПП «ЮВІТ», як володілець майна, вважає, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба з огляду на наступне.
З ухвали слідчого судді вбачається, що підставою задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно є : «Зазначене майно - автокран марки «КС модель 5473 Б» д.н.з НОМЕР_1 1982 року випуску є речовим доказом в кримінальному провадженні, постановою про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом від 21.10.2017 року, яка винесена слідчим Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 визнано вантажний автокран марки «КС модель 5473 Б» д.н.з НОМЕР_1 1982 року випуску, який знаходиться на території будівництва за адресою АДРЕСА_2 речовим доказом, дане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Тобто, підставою накладення арешту на майно є збереження речових доказів.
У зв`язку з накладенням арешту на майно, останнє було переміщене на арешт майданчик, де на даний час знаходиться під відкритим небом.
В подальшому 10.11.2017 року за пропозицією слідчих органів для економії часу на проведення слідчих дій, у Державному підприємстві «Київській експертно-технічний центр Держпраці» замовлено експертне дослідження майна та в наступному складено відповідний Експертний висновок № 80.2-09-106-4767.17 від 24.11.2017 року, вказаний експертний висновок був доданий до матеріалів кримінального провадження. Вказаним експертним висновком встановлено, що майно перебуває у справному стані та не містить жодних дефектів.
Слідчим в порушення вимог ч.3 ст. 132, ч. 4, 5, 6 ст. 170, ст.. 174 КПК України принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває з жовтня 2017 року, а арешт на майно накладено 07.11.2017 року ПП «ЮВІТ» або його посадовим особам про підозру у вчиненні злочину не оголошено, проведено експертизу щодо справності та наявності дефектів ще 24.11.2017 року.
Крім того, навіть якщо б майно зберегло якісь інші сліди кримінального правопорушення, як це зазначається в ухвалі про накладення арешту, такі сліди вже перестали б існувати через тривалий час та умови зберігання майна (взимку на відкритому повітрі).
Тобто, незважаючи на те, що слідчи органи вважають майно речовим доказом, огляд та дослідження таких доказів вже проведено та інші процесуальні дії щодо цього майна фактично не проводяться більше 3 місяців.
Застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна призвело до зупинення правомірної підприємницької діяльності ПП «ЮВІТ», що також потягнуло за собою інші негативні наслідки, які суттєво позначаються на його інтересах, завдаючи істотної матеріальної шкоди.
В разі подальшого зберігання майна на штрафмайданчику його подальше використання стане не можливим, оскільки воно з складної спецтехніки перетвориться на металобрухт, у зв`язку з тим, що автокран тривалий час перебуває на відкритому арештмайданчику то відбувається корозія металевих частин та псування інших матеріалів, і в подальшому може стати причиною неможливості використання за призначенням у зв`язку із втратою корисних властивостей.
Крім цього санкція статті 272 ч.2 КК України не передбачає покарання у вигляді конфіскацій майна. Вартість вилученого майна, її співмірність із завданою шкодою також не встановлено.
Також зазначає і про відсутність підстав для застосування арешту майна з метою забезпечення цивільного позову, оскільки потерпілі жодних претензій не мають, про що є відповідні заяви.
Враховуючи, що відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ПП «ЮВІТ», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту його майна взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як відсутні належні докази для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, тобто про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння ПП «ЮВІТ» належним йому майном, у зв`язку з чим є доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та представник заявника ОСОБА_4 клопотання підтримали, підтвердили обставини, викладені у клопотанні, просили клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3 та представника заявника ОСОБА_4 , вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110040002866 від 21.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України.
Постановою про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом від 21.10.2017 року, яка винесена слідчим Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 визнано вантажний автокран марки «КС модель 5473 Б» д.н.з НОМЕР_1 1982 року випуску, який знаходиться на території будівництва за адресою АДРЕСА_2 речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2017 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури юриста 2 класу ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110040002866 від 21.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, накладено арешт на автокран марки «КС модель 5473 Б» д.н.з НОМЕР_1 1982 року випуску, який належить ОСОБА_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , заборонивши власнику та користувачам даного майна, відчужувати, користуватися та розпоряджатися даним автокраном, тимчасово, до скасування даного арешту у встановленому КПК України порядку.
В матеріалах кримінального провадження міститься Експертний висновок № 80.2-09-106-4767.17 за результатами експертного обстеження крана на спеціальному шасі автомобільного типу з гідравлічним приводом КС-5473, вантажопідіймальністю 25 т від 24 листопада 2017 року Державним підприємством Київський експертно-технічний центр Держпраці.
У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведені обставини підтверджуються поясненнями заявника ОСОБА_3 та представника заявника ОСОБА_4 , матеріалами клопотання та оглянутими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження № 12017110040002866 від 21.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що оскільки з оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12017110040002866 від 21.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України вбачається, що на даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не закінчено, не виконані інши процесуальні дії, майно, на яке накладено арешт, а саме автокран марки «КС модель 5473 Б» д.н.з НОМЕР_1 1982 року випуску, який належить ОСОБА_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, на даний час відсутні передбачені законом підстави для скасування арешту з цього майна.
Що стосується вимог заявника про передачу речового доказу автокрану марки «КС модель 5473 Б», д.н.з. НОМЕР_1 1982 року випуску на відповідальне зберігання ПП «ЮВІТ», то дане питання не відноситься до компетенції слідчого судді під час вирішення питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170 173, 174, 175, 395 КПК України слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання Приватного підприємства «ЮВІТ» про скасування арешту майна та передання речових доказів на відповідальне зберігання залишити без задоволення.
Ухвала відповідно до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 76181984 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ірпінський міський суд Київської області
Пархоменко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні