Рішення

від 17.08.2018 по справі 910/6559/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2018Справа № 910/6559/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (01001, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код: 31563803)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Буд" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77; ідентифікаційний код: 39173612)

про стягнення 1 848 699, 08 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коваль О.Л. - представник

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Буд" про стягнення 1 655 446 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за період з грудня 2017 року по березень 2018 року за Договором оренди № 170/12-17 від 04.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/6559/18, підготовче засідання призначено на 15.06.2018.

У підготовчому засіданні 15.06.2018 судом оголошено перерву до 25.07.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

За наслідками розгляду у підготовчому засіданні 25.07.2018 заяви суд оголосив, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана з дотриманням вимог ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та відповідає приписам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням поданої заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17.08.2018.

У судовому засіданні 17.08.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 910/6559/18 належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 17.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інекс Буд" був укладений договір оренди № 170/12-17, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування , перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях (додаток № 1), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єкт оренди передається орендареві для використання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням.

Об'єкт оренди за цим договором належить орендодавцю на праві власності, не обтяжений будь-якими зобов'язаннями перед третіми особами, в тому числі не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і державою (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. договору орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю.

У тому разі, якщо об'єкт оренди передається у користування орендарю частинами за двома і більше актами приймання-передачі в оренду, орендар вступає у строкове платне користування кожною частиною об'єкта оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі в оренду на таку частину об'єкта оренди.

Пунктом 2.3. передбачено, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю передоплату за перші 30 (тридцять) календарних днів користування об'єктом оренди, що буде переданий орендарю за актом приймання-передачі в оренду, у розмірі, вказаному у рахунку-фактурі на попередню оплату.

Відповідно до п. 2.4. договору сторони погодили, що протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання цього договору орендар зобов'язаний перерахувати на поточний банківський рахунок орендодавця платежі, розмір яких вказується орендодавцем у рахунках-фактурах, відповідно до умов підписаної сторонами додаткової угоди до договору, суми яких встановлюються як гарантійний платіж. Під "гарантійним платежем" сторони розуміють грошову суму (грошові суми), які перераховуються орендарем на поточний банківський рахунок орендодавця згідно п.п. 2.4., 2.5. договору у розмірі, вказаному у додатковій угоді до договору. Внесення Гарантійного платежу (платежів) здійснюється орендарем шляхом перерахування грошових кошті з на поточний рахунок орендодавця у розмірі, визначеному згідно додаткової угоди до договору, у виставлених орендодавцем рахунках-фактурах. Гарантійний платіж не є попередньою оплатою, а є погодженим сторонами згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України способом забезпечення зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати, відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди, інших грошових зобов'язань орендаря за договором.

Орендодавець зобов'язаний передати об'єкт оренди орендарю, а орендар зобов'язаний прийняти об'єкт оренди у користування не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання у повному обозі сум передоплати та гарантійного платежу відповідно до п.п. 2.3.-2.4. цього договору. Орендодавець має право не передавати орендарю об'єкт оренди до сплати (перерахування) орендарем у повному обсязі зазначених вище платежів (п. 2.5. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору до обов'язків орендаря, зокрема, відноситься: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до цього договору; сплатити орендодавцю передоплату, згідно п. 2.3. цього договору, до прийняті об'єкта оренди від

орендодавця та прийняти об'єкт оренди у користування; перерахувати на поточний банківський рахунок орендодавця гарантійний платіж, згідно п. 2.4. цього договору, до прийняття об'єкта оренди від орендодавця у користування; прийняти об'єкт оренди від орендодавця за актом приймання-передачі в оренду та ін.

Згідно п. 6.3. договору до обов'язків орендодавця відносяться: після оплати орендарем передоплати та гарантійного платежу, згідно п.п. 2.3., 2.4. цього договору, передати орендарю у користування об'єкт оренди, за умовами погодження дати та часу прибуття автотранспорту орендаря на склад орендодавця; нараховувати і використовувати амортизаційні відрахування на об'єкт оренди; прийняти від орендаря об'єкт оренди у порядку та на умовах, визначених цим договором.

За користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату . Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Розмір чи ставка орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором. Мінімальний строк оренди становить 15 (п'ятнадцять) календарних днів (п. 7.1., п. 7.2. договору).

Пунктом 7.3. договору передбачено, що при застосуванні у цьому договорі терміну "орендна плата" розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахування ПДВ з розрахунку 30 (тридцять) днів на місяці. Розмір орендної плати визначається за ставкою, визначеною у додатковій угоді до договору - у відсотках від вартості об'єкта оренди, вказаної у специфікаціях до договору. При більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів у відповідному місяці користування об'єктом оренди. При цьому день передачі об'єкта оренди та день повернення об'єкта оренди вважаються однаковим днем.

Сторони погоджують, що вартість об'єкта оренди (елементів опалубки), яка вказана у специфікаціях до договору, може бути збільшена орендодавцем в односторонньому порядку у зв'язку зі зміною офіційних валютних курсів, якщо в оплачуваному місяці оренди середньозважений місячний курс долара США по відношенню до гривні, згідно офіційних даних НБУ, збільшиться більше ніж на 15% порівняно з офіційним курсом НБУ долара США до гривні на дату цього договору, або порівняно з середньозваженим місячним курсом згідно даних НБУ за місяць, в якому, згідно умов цього підпункту, орендодавцем востаннє було здійснено збільшення вартості об'єкта оренди (підпункт 7.3.1. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору, орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкта оренди в орендаря, а у випадку використання об'єкта оренди неповний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об'єкта оренди.

Згідно п. 7.7. договору, усі розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати зазначеної у додатковій угоді до договору, а саме, до 31.07.2018 але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 15.4. зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками сторін і скріплені печатками сторін.

Позивач зазначає, що належним чином виконав зобов'язання за договором і передав орендарю у користування на строк дії договору опалубку (об'єкт оренди) відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі майна в оренду (WZ) кількістю 13 049, 00 елементів. За цей період відповідач (орендар) частково повернув опалубку кількістю 2 179, 00 елементів. Решта опалубки (10 870, 00 елементів) на момент подачі позову до суду знаходиться у відповідача в оренді.

Як зазначає позивач, з грудня 2017 по березень 2018 включно орендарю нараховувалась плата за надані за договором послуги. Загальний розмір нарахованих за договором послуг за вказаний період становить 2 532 00, 25 грн. (в т.ч. ПДВ). Відповідачем (орендарем) за цей період було сплачено позивачу (орендодавцю) кошти в сумі 876 555, 50 грн. в якості оплати наданих за договором послуг.

Отже, як зазначає позивач, станом на час подання позову до суду, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" становить 1 655 446, 65 грн.

Крім того, в подальшому під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку було прийнято судом.

А відтак, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 848 699, 08 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, що не виконавши свій обов'язок по сплаті орендної плати відповідач допустив порушення зобов'язань у формі невиконання зобов'язання (ч. 1 ст. 610 ЦК України). За змістом ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи,які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 170/12-17 від 04.12.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 7.5. договору закріплено, що початком оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об'єкта оренди орендодавцем (дата підписання акту приймання-передачі (видача) об'єкта оренди. Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата підписання акту повернення об'єкта оренди. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 (десятого) числа

кожного поточного місяця користування об'єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Відтак, судом встановлено, що орендодавцем було здійснено видачу елементів в оренду орендатору зі складу на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі а саме: № WZ-12 518/UA від 06.12.2017, № WZ-12 519/UA від 06.12.2017, № WZ-12 523/UA від 08.12.2017, № WZ-12 524/UA від 08.12.2017, № WZ-12 526/UA від 11.12.2017, № WZ-12 528/UA від 12.12.2017, № WZ-12 529/UA від 12.12.2017, № WZ-12 530/UA від 12.12.2017, № WZ-12 534/UA від 15.12.2017, № WZ-12 535/UA від 15.12.2017, № WZ-12 538/UA від 20.12.2017, № WZ-12 1/UA від 04.01.2018, № WZ-12 4/UA від 09.01.2018, № WZ-12 5/UA від 10.01.2018.

Отже, відповідно до пунктів 2.3., 2.4., 7.1., 7.5. та 7.7. договору відповідач (орендар) зобов'язався сплатити позивачу (орендодавцю) передоплату за перші 30 календарних днів користування об'єктом оренди, гарантійний платіж і щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату (не пізніше 10 числа кожного поточного місяця).

Відтак, як вказує позивач, та з чим у свою чергу погоджується суд, строк виконання усіх грошових зобов'язань орендаря включно за березень 2018 наступив 10 березня 2018. Ставка орендної плати за договором на місяць згідно додаткової угоди № 1 до договору становить 3,0% (щодо башти Т-60, щодо систем вертикальної та горизонтальної опалубки, консольної системи HG-180, KSP, системи модульних риштувань BRIO, систем Bira, Orma, DSD, Comain) та 0,01% (щодо транспортувальної тари) від вартості об'єкта оренди, що знаходиться у користуванні орендаря.

Разом з тим, як встановлено судом 10.04.2018 за вих. № 68 позивач звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору та до 20.04.2018 погашення заборгованості по оплаті послуг за договором, а також, повернення своєчасно неповернутих з оренди елементів опалубки або сплати вартості неповернутих елементів опалубки. Факт відправлення підтверджується копією наявного в матеріалах справи фіскального чеку від 10.04.2018.

Згідно підпункту 3.4.2. договору, якщо при поверненні об'єкт оренди потребує очистки або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті прийому-передачі та виставляє рахунок-фактуру згідно розцінок, вказаних в додатку № 3 до договору. Орендар зобов'язаний оплатити вартість очистки і ремонту протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Враховуючи об'єм будівельної опалубки, яка протягом кожного окремого місяця дії договору знаходилась в користуванні відповідача, а також ставку орендної плати, позивачем і було розраховано розмір орендної плати. Копії карток контрагента (розрахунок вартості оренди за місяць) наявні в матеріалах справи.

Перелік елементів опалубки, які у грудні 2017 - березні 2018 року перебували в оренді у відповідача (орендаря) у відповідній кількості із зазначенням вартості цих елементів, зафіксований позивачем в розрахунку вартості оренди, що наявна в матеріалах справи по кожному акту наданих послуг за цей період, яким нарахована оперативна оренда.

Разом з тим, як встановлено судом, між орендарем та орендодавцем були підписані акти приймання-передачі повернення елементів з оренди з актами дефектації їх стану на склад, а саме: № PZ-04 97/UA від 14.02.2018, № PZ-04 181/UA від 27.03.2018, № PZ-04 211/UA від 05.04.2018, № PZ-04 212/UA від 05.04.2018.

Відтак, як вказує позивач, об'єкт оренди, його частини фактично перебувають у користуванні відповідача за договором з грудня 2017 та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог по 15.06.2018, та відповідно на вказану дату орендарем орендодавцю повністю не повернуто.

Отже, в орендаря перебувають елементи опалубки згідно вказаного позивачем у позовній заяві переліку, та які у свою чергу були звірені судом з наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі видачі елементів в оренду орендатору зі складу та актами приймання-передачі повернення елементів з оренди з актами дефекації їх стану на складу.

Так, пунктом 8.4. договору закріплено, у разі, якщо орендар вчасно не повертає орендодавцю належним чином оформлений акт приймання-передачі послуг, послуги вважаються прийнятими орендарем без будь-яких зауважень та претензій. Датою приймання-передачі послуг вважається дата, яка вказана в акті приймання-передачі послуг.

Отже, як встановлено судом, акти наданих послуг за грудень 2017 - березень 2018 року відповідачем передані, відносно них відповідач не висловлював (ні усно, ні письмово) жодних зауважень та претензій. Тому, відповідно до п. 8.4. договору, послуги за грудень 2017 - березень 2018 року вважаються відповідачем прийнятими.

В той час, станом на момент розгляду справи, доказів виконання зобов'язань обмовлених умовами договору, а саме, щодо оплати заборгованості за надані орендодавцем орендарю послуги в матеріалах справи відсутні.

А відтак, як вказує позивач, та з чим погоджується суд, сума боргу (з урахуванням ПДВ) та прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог (станом на 15.06.2018) складає 1 848 699, 08 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди № 170/12-17 від 04.12.2017 належним чином, передав в оренду елементи орендатору зі складу, що підтверджується і підписаними сторонами актами приймання-передачі а саме: № WZ-12 518/UA від 06.12.2017, № WZ-12 519/UA від 06.12.2017, № WZ-12 523/UA від 08.12.2017, № WZ-12 524/UA від 08.12.2017, № WZ-12 526/UA від 11.12.2017, № WZ-12 528/UA від 12.12.2017, № WZ-12 529/UA від 12.12.2017, № WZ-12 530/UA від 12.12.2017, № WZ-12 534/UA від 15.12.2017, № WZ-12 535/UA від 15.12.2017, № WZ-12 538/UA від 20.12.2017, № WZ-12 1/UA від 04.01.2018, № WZ-12 4/UA від 09.01.2018, № WZ-12 5/UA від 10.01.2018, проте, відповідач в порушення зобов'язань передбачених договором орендну плату орендарю послуг оренди за фактичний строк оренди об'єкта оренди здійснив лише частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 1 848 699, 08 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 170/12-17 від 04.12.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 848 699, 08 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Буд" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77; ідентифікаційний код: 39173612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (01001, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код: 31563803) суму основного боргу у розмірі 1 848 699 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп. та судового збору у розмірі 27 730 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять) грн. 49 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.09.2018

Суддя Д.О. Баранов