Постанова

від 30.08.2018 по справі 916/1420/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1420/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

(склад колегії змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці)

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю учасника скаржника - Іванова А.О. за посвідченням адвоката України НОМЕР_1 від 15.02.2018, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 15.02.2018 та довіреністю № 230318/1, дата видачі : 23.03.2018 /відповідач поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримує (див. - витяг з ЄДР та довідки про причини повернення поштових відправлень від 6.06.2018 та 13.08.2018, а також відстеження руху поштового відправлення від 10.08.2018 з офіційного сайту "Укрпошта"), тому відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України ухвали суду вважаються врученими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК Матвієнко Андрія Анатолійовича

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2018

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оголошену суддею Лічманом Л.В. о 14.30 в м.Одесі, повний текст якої складено 8.06.2018,

у справі № 916/1420/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦІАЛІЗОВАНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ТРАНСБУД

про стягнення 252 198 299,33 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія (далі - ТОВ "СБК) ТРАНСБУД звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання наказу цього суду від 23.06.2015 про стягнення з Товариства на користь Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Імексбанк" заборгованості по кредиту в сумі 229 980 000,00 грн., 21 050 803,63 грн. заборгованості за відсотками, 1 167 495,70 грн. пені за прострочення платежів по кредитному договору. таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що 25.12.2014 між ПАТ "Імексбанк" (Іпотекодержатель) та майновим поручителем Приватним акціонерним товариством (далі-ПрАТ) "Футбольний клуб "Чорноморець" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичною особою-боржниками за 41 кредитним договором, у тому числі і зобов'язань названого товариства за кредитним договором № 20/14 від 16.05.2014, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", що знаходяться на земельній ділянці площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ "ФК "Чорноморець", розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20 (предмет іпотеки). Оціночна та заставна вартість предмету іпотеки становить 7 800 000 000,00 грн.

16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ "Імексбанк" права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80289,00 кв.м., підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017 є іпотечний договір від 25.12.2014.

Заявник посилаючись на ч.ч. 1, 4 ст. 36 ЗУ "Про іпотеку" зазначає, що всі основні зобов'язання, які були забезпечені іпотекою належного ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" майна, відповідно до положень договору іпотеки від 25.12.2014, у тому числі і зобов'язання ТОВ "СБК ТРАНСБУД за вищевказаним кредитним договором, є таким, що не підлягає виконанню в результаті вжиття ПАТ "Імексбанк" заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

На думку заявника зобов'язання товариства є такими, що не підлягають виконанню, що свідчить про відсутність у боржника - ТОВ "СБК ТРАНСБУД будь-яких обов'язків перед стягувачем - ПАТ "Імексбанк" щодо виконання наказу Господарського суду Одеської області у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 заяву ТОВ СБК ТРАНСБУД про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі задоволено.

Ухвала мотивована тим, що ПАТ ІМЕКСБАНК в позасудовому порядку набуло у власність майно - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,0 кв.м., яке є предметом договору іпотеки від 25.12.2014 (посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 6134), яким було передбачено забезпечення низки зобов'язань, в тому числі і зобов'язань ТОВ СБК ТРАНСБУД (боржник-33) за кредитним договором № 20/14 від 16.05.2014 (із урахуванням додаткових угод) стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов'язання). Отже, зобов'язання відповідача, що виникли за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20/14 від 16.05.2014 (із урахуванням додаткових угод), та підтвердженні рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2015 вважаються припиненими на підставі ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку , ч.1 ст.598 ЦК України.

Не погодившись з означеною ухвалою суду, ПАТ ІМЕКСБАНК звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені заяви ТОВ СБК ТРАНСБУД про визнання наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/1420/15-г про стягнення з ТОВ СБК ТРАНСБУД на користь ПАТ ІМЕКСБАНК заборгованості таким, що не підлягає виконанню відмовити. Вирішити питання по розподілу судових витрат.

Підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду апелянт згідно поданої апеляційної скарги визначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Скаржником зазначає, що судом залишено поза увагою той факт, що основне зобов'язання було не одне, натомість мали місце 41 окреме основне зобов'язання, забезпечене іпотекою.

Частина 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку , не містить посилань на те, що право задоволення вимоги кредитора в частині чи повністю залежить від способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість за кредитними договорами інших позичальників, відмінних від Кредитного договору ТОВ СБК ТРАНСБУД , а тому у ТОВ СБК ТРАНСБУД та продовжують існувати зобов'язання перед ПАТ ІМЕКСБАНК за кредитним договором № 20/14 від 16.05.2014.

Задовольняючи заяву Боржника, суд вдався до повторного розгляду справи по суті, чим порушив принцип правової визначеності та фактично переглянув судове рішення по суті.

Положення частини 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку , призначені для захисту боржника від подвійного стягнення боргу.

В обґрунтуванням своїх вимог апелянт посилається на правові позиції Верховного суду України у справах № 914/1316/16 від 04.04.2018, №6-786цс17 від 15.05.2017, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 по справі №918/539/17 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 по справі № 907/600/17.

ТОВ СБК ТРАНСБУД письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надало.

Клопотання ПАТ ІМЕКСБАНК про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено, однак оскільки представник ПАТ ІМЕКСБАНК прибув в судове засідання до Одеського апеляційного господарського суду воно відбулось в звичайному режимі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2015 позов ПАТ ІМЕКСБАНК задоволено та стягнуто з ТОВ СБК ТРАНСБУД на його користь 229 980 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 21 050 803,63 грн. заборгованості за відсотками, 1 167 495,70 грн. пені за прострочення платежів по кредитному договору. Вирішено питання по розподілу судових витрат. Рішення мотивовано доведеністю матеріалами справи факту невиконання зобов'язань по поверненню

23.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2015 у справі №916/1420/15-г видано відповідні накази.

Згідно з положеннями частини першої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частина друга статті 328 вказаного Кодексу містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відповідно до цієї норми суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року, на час видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з тексту рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2015 по справі № 916/1420/15-г, стягнута ним заборгованість виникла у зв'язку з неналежним виконанням укладеного між сторонами кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 16.05.2014 № 20/14 та додаткових угод до нього.

Виконання позичальником умов вказаного кредитного договору забезпечено укладеним між ПАТ ІМЕКСБАНК (Іпотекодержатель) та майновим поручителем Приватним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець (Іпотекодавець) іпотечним договором від 25.12.2014, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 6134.

На підставі цього договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичною особою-боржником за 41 кредитним договором передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , які складаються з будівель, загальною площею 80289,0 кв.м, основною площею 67037,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці, площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ ФК ЧОРНОМОРЕЦЬ .

Згідно п.1.1 іпотечного договору, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, зокрема, за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 16.05.2014 № 20/14 (з урахуванням додаткових угод), який укладено між іпотекодержателем та TOB СБК ТРАНСБУД (боржник-33) стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов'язання).

05.04.2017 ПАТ ІМЕКСБАНК оформлено вимогу про усунення порушення №845 (в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку ), яку адресувало Приватному акціонерному товариству Футбольний клуб Чорноморець та ТОВ "СБК ТРАНСБУД , з попередженням про необхідність у 30 денний строк виконати порушене зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20/14 від 16.05.2014 (з урахуванням додаткових угод). Цією ж вимогою попереджено, що у разі невиконання у тридцяти денний строк порушеного зобов'язання за кредитним договором, Банк зверне стягнення на предмет іпотеки: нежилові будівлі центрального стадіону Чорноморець , які складаються з будівель, загальною площею 80289,0 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, та належить АТ Футбольний клуб Чорноморець , шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ ІМЕКСБАНК права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв.м., підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017 є іпотечний договір від 25.12.2014 та 4 вимоги - вимога про усунення порушень №861 від 05.04.2016 року, вимога про усунення порушень №7515 від 29.12.2016 року, вимога про усунення порушень №7553 від 29.12.2016 року, вимога про усунення порушень №7552 від 28.12.2016 року.

Положеннями статті 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У пункті 3.2.10 кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 16.05.2014 № 20/14 визначено, що у випадку непогашення Кредиту та/або процентів, Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України. У разі прийняття застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 301 календарних днів, Банк має право на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокового погашення за рахунок реалізації предмета застави.

З тексту іпотечного договору вбачається, що ним забезпечено виконання зобов'язань TOB СБК ТРАНСБУД за кредитним договором від 16.05.2014 № 20/14 у повному обсязі.

Пунктами 3.1.6, 3.1.7 іпотечного договору сторони передбачили, що іпотекодержатель має право вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а при незадоволенні його вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки у відповідності до закону та цього договору при наявності також наступних підстав, зокрема, невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором; звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених п.3.1.6 цього договору...

В п.5.1 іпотечного договору закріплено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію між іншим у випадка, якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковому несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Пункт 6.1 іпотечного договору, який є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки, на підставі цього Договору, шляхом: продажу від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; прийняття Предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст.37 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст.17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; тощо.

Статтею 7 Закону України Про іпотеку передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку закріплено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У частині 1 статті 36 Закону України Про іпотеку зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними (ч.4 ст.36 Закону).

При цьому згідно частини 1 статті 37 Закону України Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої у статті 38 цього Закону.

Отже, у випадку наявності у іпотекодержателя наміру здійснити погашення лише частини зобов'язань, забезпечених іпотекою, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України Про іпотеку , і саме в такому випадку рішенням суду мають в обов'язковому порядку бути встановлені як розмір зобов'язання, яке підлягає задоволенню за рахунок предмету іпотеки, так і його (предмету іпотеки) початкова вартість.

Однак, ПАТ ІМЕКСБАНК , реалізувало право на звернення стягнення на предмет іпотеки та набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки, шляхом позасудового врегулювання.

З аналізу статей 1, 36 Закону України Про іпотеку вбачається, що після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу) будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (зобов'язання боржника за договором кредиту) є недійсними.

Юридичним наслідком виконання зобов'язання відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником/третьою особою зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що в силу частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, у тому числі й щодо тієї суми боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 756/31271/15-ц.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції, правомірно встановлено, що набуття ПАТ ІМЕКСБАНК в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , відповідно до умов Договору іпотеки від 25.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №6134 та те, що іпотечним договором було передбачено забезпечення зобов'язань ТОВ СБК ТРАНСБУД за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20/14 від 16.05.2014 (із урахуванням додаткових угод) щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобовязання), зобов'язує господарський суд на підставі ч.2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України визнати виданий господарським судом Одеської області наказ від 23.06.2015 таким, що не підлягає виконанню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 914/1316/16, оскільки в останній справі інший предмет спору; висновків щодо застосування норм матеріального права, які відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України мають бути враховані в контексті обставин даної справи, в ній не містяться; питання щодо погашення боргу між ТОВ СБК ТРАНСБУД та ПАТ ІМЕКСБАНК за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 16.05.2014 № 20/14 не вивчалось.

Також, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 по справі №918/539/17 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 907/600/17, оскільки в силу приписів ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що будь-які обставини по відношенню до TOB СБК ТРАНСБУД" судовими рішеннями у справах №№ 918/539/17 та 907/600/17 не встановлювались.

Стосовно доводів апелента про те, що внаслідок звернення на предмет іпотеки було погашено заборгованість за кредитними договорами інших позичальників, відмінних від Кредитного договору ТОВ СБК ТРАНСБУД , а тому між ТОВ СБК ТРАНСБУД та ПАТ ІМЕКСБАНК існує спір щодо чинності зобов'язань за Кредитним договором, судова колегія зазначає, що кредитор у випадку набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя несе ризики, які пов'язані із недійсністю подальших вимог до боржника, оскільки сама процедура набуття права власності на іпотечне майно у порівнянні із іншими способами задоволення вимог іпотекодержателя може не забезпечити у повній мірі реалізацію прав як боржника так і іпотекодавця у разі їх відмінності.

У випадку наявності у іпотекодержателя наміру здійснити погашення лише частини зобов'язань, забезпечених іпотекою, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України Про іпотеку , і саме в такому випадку рішенням суду мають в обов'язковому порядку бути встановлені як розмір зобов'язання, яке підлягає задоволенню за рахунок предмету іпотеки, так і його (предмету іпотеки) початкова вартість.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на повторний розгляд справи по суті під час прийняття оскаржуваної ухвали, що призвело до порушення принципу правової визначеності, судовою колегією не приймається, адже за змістом ч. 2 ст. 328 ГПК України суду надане право визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, розгляд заяви ТОВ "СБК ТРАНСБУД здійснено судом в межах даної справи у відповідності до вимог ст. 328 ГПК України, та на підставі наявних в ній письмових, достовірних та належних доказів, які мають значення для її вирішення.

При цьому, події, які досліджувались судом першої інстанції під час розгляду заяви ТОВ "СБК ТРАНСБУД про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стосуються правовідносин, які виникли вже після прийняття рішення по даній справі та пов'язанні з його виконанням.

Доводи апелянта про те, що між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ "СБК ТРАНСБУД існує спір щодо чинності зобов'язань за кредитним договором, судовою колегією не приймаються, оскільки оцінка судом фактів, які зумовлюють існування/припинення обов'язку боржника за виконавчим документом, має відбуватись саме під час вчинення процесуальної дії згідно зі ст.328 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, проаналізувавши усі докази у сукупності, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду та не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК Матвієнко Андрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2018 у справі № 916/1420/15-г - залишити без змін.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає .

Повний текст постанови складено 31.08.2018 о 12.50.

Головуючий суддя Г.П. Разюк Судді: Г.І. Діброва Н.М. Принцевська