Постанова
від 03.09.2018 по справі 905/2621/16
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Справа № 905/2621/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Саврій В.А. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кириленко О.П. - адвокат, представник за довіреністю від 30.07.2018р. та

договору - доручення про надання правової допомоги від 30.07.2018р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб:

- ПАТ "Державний ощадний банк України":

Кур`ята В.В. - представник за довіреністю від 28.12.2017р. №19/3-02/428

- ПАТ "АБ Південний": не з'явився

- ПП "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс": не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", м.Слов'янськ Донецької області

на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 26.03.18р. головуючим суддею Лабунською Т.І., суддею Колбасовим Ф.Ф., суддею Нешик О.С. о 16:31 год. у м.Вінниці, повний текст складено 05.04.18р.

у справі № 905/2621/16

за позовом Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", м.Слов'янськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м.Вінниця

про визнання договорів купівлі - продажу недійсними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "АБ Південний" та Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" в частині про визнання договорів купівлі - продажу недійсними відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Слов'янськолія", звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" про визнання недійсними, з моменту укладення, договору купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011 року (реєстраційний номер 472), договору купівлі-продажу майна від 12.03.2011 року (реєстраційний номер 494), договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р. (реєстраційний номер 262), договору купівлі-продажу від 04.03.2011р. №А24032, договору купівлі-продажу від 13.09.2011р. №А13091, договору купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091, договору купівлі-продажу від 16.08.2011р. №А16081. Також, просить стягнути суму відшкодування витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування судом норми матеріального права, яка визначена ч.5 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства", що призвело до прийняття неправильного судового рішення;

- стверджує, що господарським судом Вінницької області в оскаржуваному судовому рішенні від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 проігноровані приписи постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2017р., який скасовуючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р., рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2017р. у справі №905/2621/16, та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області, зазначив: "Враховуючи, що оспорюванні правочини були укладені сторонами в період дії різних законодавчих норм, то суд першої інстанції мав з'ясувати всі обставини та надати належну оцінку доводам учасників даної справи в контексті зазначеного";

- вказує, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування судом норми матеріального права, яка визначена пунктом 2 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", що призвело до прийняття неправильного судового рішення;

- покликається на те, що оскаржуваним судовим рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16, з метою обґрунтування компетенції наглядової ради щодо прийняття рішень на вчинення оспорюваних правочинів, зазначено:

"Згідно п. 7.12 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 03.08.2005 року (номер запису 12771050001000526, далі - статут), наглядова рада є органом Товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства. Згідно підпункту 22 п.7.15 статуту, до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про продаж, передачу у заставу, оренду або відчуження у інший спосіб нерухомого майна та інших основних засобів Товариства, незалежно від його вартості. За змістом підпунктів 11, 13 п. 7.2.9 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 19.08.2008 року (номер запису 10651050018003435), до компетенції Наглядової ради Товариства відноситься: надання дозволу на укладання Товариством угод щодо відчуження, передачі в оренду, лізинг чи передачі в управління будь-яким способом майна Товариства, основних фондів (засобів) або земельних ділянок незалежно від їх вартості; надання дозволу на укладення Товариством інших угод, за якими Товариство приймає на себе зобов'язання на суму, що перевищує 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень". Водночас, звертає увагу, що пункту 3.2.1. Статуту Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариство "Славолія" (код ЄДРПОУ 25105616), заснованого 05.12.1997р., в редакції від 19.08.2008р. (номер запису 10651050018003435) не існує. Вказаний установчий документ не має жодного відношення до позивача. 19.08.2008р. згідно із записом номер 10651050018003435 було зареєстровано установчі документи іншого господарського товариства - Статут Закритого акціонерного товариство "Славолія" (код ЄДРПОУ 00333569), яке мало попередню назву Закрите акціонерне товариство "Марг-Вест", що було утворене 16.04.1994р.;

- зауважує, що на момент виникнення спірних відносин Статут Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", затверджений протоколом загальних зборів від 17.03.2005р. №17/03/05 не було приведено у відповідність до вимог, як Закону України "Про господарські товариства", так і Закону України від 17.09.2008р. №514-VІ "Про акціонерні товариства". Статут ЗАТ "Слов'янськолія", затверджений протоколом загальних зборів від 17.03.2005р. №17/03/05, на момент виникнення спірних відносин не тільки не був приведений у відповідність до вимог Закону України "Про господарські товариства" та/або Закону України від 17.09.2008р. №514-VІ "Про акціонерні товариства", а також містив істотні помилки. Так, у пункті 7.15 розділу 7 "Органи управління товариства" Статуту у питаннях виключної компетенції Наглядової ради визначено підпункт 11 (одинадцять) без змісту. Вказаний установчий документ не дозволяє встановити повний перелік прав або обмежень Наглядової ради щодо управління акціонерним товариством. Вважає, що таким чином, статут ЗАТ "Слов'янськолія", затверджений протоколом загальних зборів від 17.03.2015р. №17/03/05, не може бути застосовним до спірних відносин внаслідок його невідповідності вимогам чинного законодавства;

- обґрунтовує, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування судом норми матеріального права, яка визначена ч.ч.2, 4 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства", що призвело до прийняття неправильного судового рішення;

- констатує, що під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, місцевим господарським судом залишено без уваги той факт, що вчинення оспорюваних правочинів від 10.03.2011р. (реєстраційний номер 472), від 12.03.2011р. (реєстраційний номер 494), від 04.03.2011р. №А24032, від 16.08.2011р. №А16081, від 22.08.2011р. (реєстраційний номер 262), від 13.09.2011р. №А13091, від 15.09.2011р. №А30091 відповідно до вимог ч.ч.2, 4 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства" потребувало рішення про надання згоди на вчинення таких правочинів, яке відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів за поданням наглядової ради;

- також вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування судом норми матеріального права, яка визначена ст.241 ЦК України, що призвело до прийняття неправильного судового рішення;

- зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням залишені без належної уваги правові позиції Вищого господарського суду України, що визначені у п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якими визначено:

"У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента". Таким чином, вважає висновки господарського суду Вінницької області щодо недоведеності факту обізнаності відповідача відносно обмежень представників від імені яких позивачем було укладено оспорюванні договори купівлі-продажу, є помилковим, оскільки обставину щодо вчинення оспорюванних правочинів особою, яка діє на підставі статуту, суд встановив;

- додає, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування судом норми матеріального права, яка визначені ст.ст.98, 190 ЦК України, що призвело до прийняття неправильного судового рішення;

- зазначає, що судом досліджувався на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх письмових доказів, однак залишений без уваги у описовій і мотивувальних частинах оскаржуваного судового рішення, факт співвідношення вартості майна позивача, що відчужене згідно з оспорюваними правочинами, та загальної вартості майна позивача (станом на 31.12.2010р.), яке значно перевищує 50 відсотків вартості майна (чистих активів). Вартість предмету продажу тільки у березні 2011 року становила 10 392 346,45грн.. Вартість чистих активів товариства згідно даних фінансової звітності позивача за 2010 рік склала від'ємне значення - мінус 17 008,00 тис.грн.. Таким чином, під час ухвалення оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом залишено без уваги той факт, що вчинення оспорюваних правочинів від 10.03.2011р. (реєстраційний номер 472), від 12.03.2011р. (реєстраційний номер 494), від 04.03.2011р. №А24032, відповідно до вимог ст.ст.98, 190 ЦК України потребувало рішення загальних зборів акціонерів про надання згоди на вчинення таких право чинів;

- також обґрунтовує, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню внаслідок порушення судом норм матеріального права, які визначені ст.42 Господарського кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №261 від 25.02.2003р. (зі змінами та доповненнями), а також норм процесуального права, визначених ст.2 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного судового рішення. Зазначає, що судом зроблено висновок про те, що задоволення позову буде мати наслідком важкі фінансові та економічні наслідки для держави. Такий висновок зроблено судом на підставі того, що майно, яке є предметом оспорюваних правочинів, було у наступному передано у заставу та іпотеку ПАТ "Державний ощадний банк України", який є державним банком. Стверджує, що такий висновок суду не відповідає дійсності, оскільки ПАТ "Ощадбанк" є комерційним банком, який здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку, є власником отриманого прибутку та самостійно покриває збитки. А отже, висновок суду про важкі наслідки для держави є припущенням суду, яке не ґрунтується на законі;

- також обґрунтовує те, що ПАТ "Ощадбанк" є самостійною комерційною структурою, яка зобов'язана самостійно оцінювати ризики, та самостійно нести відповідальність за їх неналежну оцінку. Тобто, ПАТ "Ощадбанк" фактично нічим не відрізняється від інших комерційних структур, які захищають власні майнові інтереси. Наслідки неякісного оцінювання банком ризиків при аналізі заставного майна не можна перекладати на інших суб'єктів господарювання без жодного посилання на закон. Вважає, що висновки суду про завдання збитків Державі без нормативного обґрунтування є політизацією судового процесу, яка порушує одні з основних принципів судочинства, встановлених ст.2 ГПК України - змагальність учасників спору та їх рівність перед законом.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №905/2621/16 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І..

29.05.2018р. від головуючого судді Крейбух О.Г. надійшла заява про самовідвід у справі №905/2621/16 з підстав, передбачених ч.3 ст.36 ГПК України, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017р. у справі № 905/2621/16 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. (головуючий суддя - Демянчук Ю.Г., судді: Крейбух О.Г., Огороднік К.М.) та рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2017р. у справі №905/2621/16 скасовано з передачею останньої в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суду, що може викликати сумніви у об'єктивності та неупередженості при вирішенні даної справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. у справі №905/2621/16 у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду було вирішено провести судове засідання без виклику представників учасників провадження у справі, а розгляд заяви про самовідвід судді Крейбух О.Г. було призначено на 29.05.2018р. на 16:30год..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. заяву судді Крейбух О.Г. про самовідвід у справі №905/2621/16 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2018р., у зв'язку із задоволенням самовідводу судді Крейбух О.Г. у справі №905/2621/16, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2018р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" області на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 та справу №905/2621/16 призначено до розгляду на 19.06.2018р. об 15:30год..

15.06.2018р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" адвоката Кириленко О.П. надійшло клопотання від 14.06.2018р. №14/06-1 про відкладення розгляду справи, на обґрунтування якого, вказує на участь його в іншому судовому процесі у Верховному Суді, не можливість забезпечити представництво інтересів довірителів у різних судових процесах, а також відсутністю організаційних та фінансових можливостей укладання договору про надання правової допомоги з іншим правником, а тому просить визнати поважними причини неявки останнього у судове засідання у справі №905/2621/16.

У відповідності до розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. №01-03/386, у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді-члена колегії по справі №905/2621/16 - Тимошенка О.М. у період з 18.06.2018 р. по 20.06.2018р. включно, перебування у відпустці у період з 02.07.2018р. по 27.07.2018р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №905/2621/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2018р. і проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №905/2621/16, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.07.2018р. об 14:30год..

17.07.2018р. на електронну адресу суду від представника Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" - голови правління Дуднік О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.07.2018р. на електронну адресу суду від представника Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" - голови правління Дуднік О.М. надійшла заява про відвід (в порядку ст.ст.35, 36, 39, 202 ГПК України), на обґрунтування якої покликається на п.4 ч.1 ст.36 ГПК України та п.2.3.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Також, зазначає, що із доданого до матеріалів справи звіту про авторозподіл вбачається, що системою обрано спеціалізацію справи як "Справи про банкрутство", хоча дана справа не є справою про банкрутство. Дана права не пов'язана зі справами про банкрутство, позовні вимоги в ній є немайновими і стосуються виключно законності правочинів без вимог про застосування наслідків недійсності правочинів. Просить прийняти заяву до розгляду та задовольнити заяву про відвід суддям у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І..

Також, 17.07.2018р. на електронну адресу суду від Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" надійшла електронна форма звернення громадян від 17.07.2018р., в якій дублюються вимоги викладені у заяві про відвід колегії суддів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2018р. до вирішення іншим складом суду питання про відвід було зупинено провадження у справі №905/2621/16 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 за позовом Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "АБ Південний" та Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс", про визнання договорів купівлі - продажу недійсними.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2018р. заяву ЗАТ "Слов'янськолія" про відвід колегії суддів передано на розгляд судді Рівненського апеляційного господарського суду Коломис В.В..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2018р. у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" про відвід колегії суддів у справі - відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018р., у складі колегії: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І., поновлено провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2321/16 та розгляд апеляційної скарги призначено на 31.07.2018р. об 15:00год..

У відповідності до розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. №01-03/531, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №905/2621/16 - Юрчука М.І. у період з 30.07.2018р. по 03.08.2018р. включно, а також у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Павлюк І.Ю. в період з 06.08.2018р. по 31.08.2018р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п.18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №905/2621/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018р. і проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №905/2621/16, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

31.07.2018р. до суду від Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" надійшла письмова промова від 31.07.2018р..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.09.2018р. об 14:30год..

Представник скаржника (ЗАТ "Слов'янськолія") в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Представник третьої особи (ПАТ "Державний ощадний банк України") в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники судового процесу в судове засідання 03.09.2018р. не з'явились.

Учасники справи не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника (ЗАТ "Слов'янськолія") та третьої особи (ПАТ "Державний ощадний банк України"), проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.03.2011р. на засіданні наглядової ради Закритого акціонерного торвариства "Слов'янськолія" (протокол від 01.03.2011р.), вирішено: дати згоду в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки товариства, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, 85; продаж вищезазначеної земельної ділянки здійснити за договірною вартістю, що складає 4 761 622,34грн. з урахуванням ПДВ; уповноважити в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 укласти та підписати з покупцем (ТОВ "ТК "Урожай") всі необхідні документи, в тому числі договір купівлі - продажу вищезазначеної земельної ділянки (з правом передоручення третім особам шляхом оформлення довіреності).

04.03.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі директора ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу №А24032 на таких умовах:

Продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця майно, зазначене у додатку до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, надалі "майно", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти майно і сплатити продавцеві договірну вартість за нього (п.1.1).

За домовленістю сторін, ціна продажу майна складає 3 748 719,66грн. (три мільйони сімсот сорок вісім тисяч сімсот дев'ятнадцать грн. 66 коп.), в т.ч. ПДВ - 624 786,61грн. (п.1.5).

Передання майна здійснюється продавцем покупцю протягом 30 днів після підписання цього договору (п.2.1).

Передання майна продавцем і прийняття майна покупцем посвідчуються відповідним актом, який оформлюється у відповідності до чинного в Україні законодавства та згідно із вимогами, що звичайно ставляться (п.2.2).

Покупець зобов'язується сплатити продавцеві договірну вартість майна протягом одного місяця з дня набрання чинності цим договором. покупець має право сплачувати договірну вартість майна частками, в межах вказаного вище строку (п.3.1).

Строк, визначений у п.3.1 цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п.3.3).

Розрахунки за цим договором здійснюються через установу банку шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця згідно із правилами, передбаченими чинним законодавством для безготівкових розрахунків, або шляхом передачі у цей же строк простого безвідсоткового векселя на суму вартості майна, або частково провести оплату вартості майна грошима, а на залишок передати простий безвідсотковий вексель (п.3.3).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, який зазначено у преамбулі цього договору поруч із місцем його укладення, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.1).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п.7.1 цього договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання цього договору сторонами (п.7.2).

На засіданні наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 09.03.2011р.) вирішено надати дозвіл на продаж основних засобів, відповідно до наведеного у протоколі переліку, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" за договірною ціною, що становить 1 882 160,45грн. з урахуванням ПДВ. Уповноважити виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5, укласти та підписати всі необхідні документи, в тому договір купівлі - продажу вищезазначеного майна.

10.03.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі директора, громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. 10.03.2011р. та зареєстрований в реєстрі №472.

Згідно п.1.1 вказаного договору, продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця об'єкти нерухомого майна, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 1414100000:01:008:0009 площею 1,9041га, 1414100000:01:008:0047 площею 25,8488га, 1414100000:01:008:0048 площею 0,0149га, що розташовані за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, 85.

Об'єкт належить продавцю: земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0009) на підставі державного акту ЯЖ №439057 на право власності на земельну ділянку, виданого 29.04.2009р. заступником голови Слов'янської міської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020916700003; земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0047) на підставі державного акту ЯЖ №439058 на право власності на земельну ділянку, виданого 29.04.2009р. заступником голови Слов'янської міської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020916700004; земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0048) на підставі державного акту ДН №172401 на право власності на земельну ділянку, виданого 29.04.2009р. заступником голови Слов'янської міської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020916700005 (п.1.4).

За домовленістю сторін, ціна продажу об'єкту становить 4 761 622 (чотири мільйона сімсот шістдесят одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 34коп., з урахуванням ПДВ (п.1.6).

Експертна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1414100000:01: 008:0009) складає - 272 095 (двісті сімдесят дві тисячі дев'яносто п'ять) грн. 89коп.; земельної ділянки (кадастровий номер 14100000:01:008:0047) складає - 3 693 793 (три мільйона шістсот дев'яносто три тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 52коп.; земельної ділянки (кадастровий номер 1414100000:01:008:0048) складає - 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 21коп., згідно звітів про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складених 01.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр "ЕКСКОН"; ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів Серії АВ №440272 від 30.04.2009р. (п.1.7).

Передання об'єкта здійснюється продавцем покупцю протягом трьох днів після підписання цього договору (п.2.1).

Передання об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчуються відповідним актом, який оформлюється у відповідності до чинного в Україні законодавства та згідно із вимогами, що звичайно ставляться (п.2.2).

За домовленістю сторін вартість об'єкту покупець зобов'язується сплатити продавцю у повному обсязі протягом 90 банківських днів з моменту підписання цього договору (п.3.1).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п.7.1).

12.03.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі директора, громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу майна, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. 12.03.2011р. та зареєстрований в реєстрі №494 на слідуючий умовах.

Продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця рухоме майно, надалі іменується "об'єкт", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти зазначений об'єкт і сплатити продавцеві договірну вартість за нього (п.1.1).

Об'єкт належить продавцю на підставі: Статуту в новій редакції, зареєстрованого розпорядженням №1666-р Слов'янського міського голови від 15.10.1998р., з додатком до статуту, зареєстрованим розпорядженням №972-р Слов'янського міського голови від 31.08.1999р.; установчого договору Закритого акціонерного товариства "Славолія", затвердженого протоколом №4/98 загального збору акціонерів від 28.06.1998р., з додатковою угодою до установчого договору, зареєстрованою розпорядженням №972-р Слов'янського міського Голови від 31.08.1999р., з додатковою угодою до установчого договору, зареєстрованою розпорядженням №1494-р Слов'янського міського Голови від 07.12.1999р.; акту прийому-передачі внеску в Статутний фонд ЗАТ "Славолія" від 28.08.1999р.; акту прийому-передачі основних засобів №4/12 від 30.12.2003р.; акту прийому-передачі основних засобів №15/5 від 31.05.2004р.; акту прийому-передачі основних засобів №11/09 від 30.09.2004р.; акту прийому-передачі основних засобів №16/11 від 30.10.2004р.; акту прийому-передачі основних засобів №1/05/2010 від 20.05.2010р.; акту прийому- передачі основних засобів №24/12/2010 від 27.12.2010р.; договору кугіівлі-продажу №704, укладеного 25.01.2001р. між Закритим акціонерним товариством "Масложир" та Закритим акціонерним товариством "Славолія" (п.1.2).

За домовленістю сторін, ціна продажу об'єкту становить становить 1 882 160 (один мільйон вісімсот вісімдесят дві тисячі сто шістдесят) грн. 45 коп., з урахуванням ПДВ (п.1.5).

Передання об'єкта здійснюється продавцем покупцю протягом трьох днів після підписання цього договору (п.2.1).

За домовленістю сторін вартість об'єкту покупець зобов'язується сплатити продавцю у повному обсязі протягом 90 банківських днів з моменту підписання цього договору (п.3.1.).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п.7.1).

На засіданні наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 15.07.2011р.) вирішено затвердити укладений між ЗАТ "Слов'янськолія" та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" договір купівлі - продажу земельних ділянок загальною площею 27,7678га (договір посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №472) та договір купівлі - продажу рухомого майна від 12.03.2011р. (договір посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №494).

Згідно рішення наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 28.07.2011р.) вирішено уповноважити голову правління товариства ОСОБА_5 здійснити необхідні дії для відчуження основних засобів товариства та підписати з покупцем (ТОВ "ТК "Урожай") всі необхідні документи, в тому числі договір купівлі - продажу основних засобів товариства, що перелічені у додатках №1, 2 до цього протоколу. Бухгалтеру забезпечити дотримання процедури відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

16.08.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі голови правління ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі директора ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу №А16081 на таких умовах:

За домовленістю сторін, ціна продажу майна складає 22 434 961,85грн., в т.ч. ПДВ - 3 739 160,31грн. (п.1.5).

Передання майна здійснюється продавцем покупцю протягом 30 днів після підписання цього договору на умовах EXW (Франко - склад продавця, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85) згідно ІНКОТЕРМС, 2010 (п.2.1).

Покупець зобов'язується сплатити продавцеві договірну вартість майна у вигляді передплати протягом 10 банківських днів від дати укладання цього договору. Покупець має право сплачувати договірну вартість майна частками, в межах вказаного вище строку (п.3.1).

Строк, визначений у п.3.1 цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п.3.2).

16.08.2011р. між сторонами складено акт прийому - передачі до договору купівлі-продажу №А16081 від 16.08.2011р..

Також, на виконання договору від 16.08.2011р. ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" сплачено ЗАТ "Слов'янськолія" кошти в сумі 22 434 961,85грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №421 від 26.08.2011р. на суму 5 610 000,00грн.; №419 від 26.08.2011р. на суму 4 700 000,00грн.; №422 від 26.08.2011р. на суму 6 325 000,00грн.; №423 від 26.08.2011р. на суму 1 325 000,00грн.; №424 від 29.08.2011р. на суму 3 564 000,00грн.; №2298 від 26.08.2011р. на суму 910 961,85грн..

Окрім того, між продавцем та покупцем підписано акт про відсутність майнових претензій від 31.08.2011р., які виникли за договором купівлі - продажу №А16081 від 16.08.2011р..

22.08.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі голови правління ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі директора, громадянина Російської Федерації ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Крамною І.Р. 22.08.2011р. та зареєстрований в реєстрі №262.

Відповідно до п.1.1 даного договору, продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі (основних будівель - 90, споруд - 9), загальною площею 70 030,8кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85, надалі іменується "об'єкт", а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти зазначений об'єкт і сплатити продавцеві договірну вартість за нього.

Об'єкт належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27.07.2011р. Слов'янською міською радою, на підставі рішення №452/1 виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 20.07.2011р., зареєстрованого 20.07.2011р. Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації", м.Слов'янськ, реєстраційний номер 2236463, номер запису 192 в книзі 1а-70, згідно витягу про державну реєстрацію прав №30770576, виданого 27.07.2011р. Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації", м.Слов'янськ. Об'єкт розташований на земельних ділянках (кадастровий номер 1414100000:01:008:0009), площею 1,9041га, (кадастровий номер 1414100000:01:008:0047), площею 25,8488га, (кадастровий номер 1414100000:01:008:0048), площею 0,0149га (п.1.5).

За домовленістю сторін, ціна продажу об'єкту становить становить 19 942 486,19грн., з тому числі ПДВ - 3 988 497,24грн., а разом з ПДВ - 23 930 983,43грн. (п.1.7).

Відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 30776382, виданого 28.07.2011р. Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації", м.Слов'янськ, загальна вартість об'єкту становить 19 942 486,19грн. (п.1.8).

Передання об'єкта здійснюється продавцем покупцю протягом десяти днів після підписання цього договору (п.2.1).

22.08.2011р. між сторонами оформлено акт прийому - передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р..

Також, на виконання договору від 22.08.2011р. ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" сплачено ЗАТ "Слов'янськолія" кошти в сумі 23 953 983,43грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №454 від 30.08.2011р. на суму 4 170 000,00грн.; №452 від 30.08.2011р. на суму 3 383 000,00грн.; №440 від 30.08.2011р. на суму 3 080 000,00грн.; №439 від 30.08.2011р. на суму 4 170 000,00грн.; №436 від 30.08.2011р. на суму 3 050 983,43грн.; №438 від 30.08.2011р. на суму 3 050 000,00грн.; №437 від 30.08.2011р. на суму 3 050 000,00грн..

Окрім того, між продавцем та покупцем підписано акт про відсутність майнових претензій від 31.08.2011р., які виникли за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 22.08.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Крамною І.Р. 22.08.2011р. та зареєстрований в реєстрі №262.

13.09.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_10 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі генерального директора ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу №А13091 на таких умовах:

За домовленістю сторін, ціна продажу майна складає 12 696 608,86грн., в т.ч. ПДВ 20%. (п.1.5).

Покупець зобов'язується сплатити продавцеві договірну вартість майна протягом 30 банківських днів від дати постачання майна. Покупець має право сплачувати договірну вартість майна частками, в межах вказаного вище строку. Сторони допускають повну або часткову передплату (п.3.1).

Строк, визначений у п.3.1 цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п.3.3).

15.09.2011р. між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія", в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_10 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", в особі генерального директора ОСОБА_6 (покупець), укладено договір купівлі-продажу №А30091 на таких умовах:

За домовленістю сторін, ціна продажу майна складає 17 316 801,36грн., в т.ч. ПДВ 20%. (п.1.5).

Строк, визначений у п.3.1 цього договору, може бути продовжений за згодою сторін (п.3.3).

Також, між Закритим акціонерним товариством "Слов'янськолія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" були оформлені додатки до договорів купівлі-продажу від 04.03.2011р. №А24032; від 13.09.2011р. №А13091; від 15.09.2011р. №А30091; від 16.08.2011р. №А16081.

Крім того, між сторонами до договору купівлі-продажу від 15.09.2011 року № А30091 та договору купівлі-продажу від 16.08.2011р. №А16081 сторонами оформлено акти приймання-передачі.

Також, матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу від 13.09.2011р. №А13091 та договір купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091, укладено від імені позивача виконуючим обов'язки голови правління ОСОБА_10 У договорах купівлі-продажу від 10.03.2011р., від 12.03.2011р., від 22.08.2011р., зазначено, що ОСОБА_5, діяв на підставі статуту в новій редакції від 03.08.2005р., номер запису 12771050001000526. В договорах купівлі-продажу від 04.03.2011р. та від 16.08.2011р., ОСОБА_5, діяв на підставі статуту. Також, у договорах купівлі-продажу від 13.09.2011р. та від 15.09.2011р. визначено, що ОСОБА_10 діяв на підставі статуту та протоколу наглядової ради.

Водночас, згідно п.7.12 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 03.08.2005р. (номер запису 12771050001000526, далі - статут), наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства.

Відповідно до підпункту 22 п.7.15 статуту, до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про продаж, передачу у заставу, оренду або відчуження у інший спосіб нерухомого майна та інших основних засобів товариства, незалежно від його вартості.

У відповідності до підпунктів 11, 13 п.7.2.9 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 19.08.2008р. (номер запису 10651050018003435), до компетенції Наглядової ради товариства відноситься: надання дозволу на укладання товариством угод щодо відчуження, передачі в оренду, лізинг чи передачі в управління будь-яким способом майна товариства, основних фондів (засобів) або земельних ділянок незалежно від їх вартості; надання дозволу на укладення товариством інших угод, за якими товариство приймає на себе зобов'язання на суму, що перевищує 500000,00 (п'ятсот тисяч) грн..

Судом встановлено, що на засіданні наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 01.03.2011р.), вирішено: дати згоду на в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки товариства, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 85; продаж вищезазначеної земельної ділянки здійснити за договірною вартістю, що складає 4 761 622,34грн. з урахуванням ПДВ; уповноважити в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 укласти та підписати з покупцем (ТОВ "ТК "Урожай") всі необхідні документи, в тому числі договір купівлі - продажу вищезазначеної земельної ділянки (з правом передоручення третім особам шляхом оформлення довіреності).

На засіданні наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 09.03.2011р.) вирішено надати дозвіл на продаж основних засобів, відповідно до наведеного у протоколі переліку, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" за договірною ціною, що становить 1882160,45грн. з урахуванням ПДВ. Уповноважити виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5, укласти та підписати всі необхідні документи, в тому договір купівлі - продажу вищезазначеного майна.

Окрім того, 05.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (позичальник) укладено договір кредитної лінії №26-15-09/11.

22.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №484/31/6-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2329 щодо забезпечення зобов'язань за кредитним договором №26-15-09/11 від 05.08.2011р..

Предметом іпотеки за умовами даного договору є: об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (основних будівель 90, споруд - 9), загальною площею 70 030,8кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85; земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0009), площею 1,9041га; земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0047), площею 25,8488га, земельна ділянка (кадастровий номер 1414100000:01:008:0048), площею 0,0149га (п.п.1.2, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4).

За вказаних обставин, 13.12.2016р. до господарського суду Вінницької області від господарського суду Донецької області надійшла за підсудністю справа №905/2621/16 за позовом Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" та до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання договорів купівлі - продажу недійсними.

За результатами автоматизованого розподілу справу №905/2621/16 розподілено судді Тісецькому С.С..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.12.2016р. суддею Тісецьким С.С. прийнято дану справу до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.02.2017р. виключено з числа відповідачів - ПАТ "Державний ощадний банк України" та залучено його до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.

20.02.2017р. господарський суд Вінницької області своєю ухвалою об'єднав позовну заяву ЗАТ "Слов'янськолія" б/н та без дати (вх.№06-54/34/17 від 17.02.2017р.) та позовну заяву ЗАТ "Слов'янськолія" у справі №905/2621/16 в одне провадження за номером 905/2621/16 - в межах провадження у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.04.2017р. у справі №905/2621/16 в задоволенні позову ЗАТ "Слов'янськолія" відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2017р. у справі №905/2621/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ "Слов'янськолія" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017р. у справі №905/2621/16 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. та рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2017р. скасовано. Справу №905/2621/16 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суду.

Надалі, після надходження справи з касаційної інстанції, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29.11.2017р., справу №905/2621/16 передано на новий розгляд судді Лабунській Т.І..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.12.2017р. справу №905/2621/16 суддею Лабунською Т.І. було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2017р. на підставі клопотання ПАТ "Державний ощадний банк України" призначено колегію у складі трьох суддів для розгляду справи №905/2621/16.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.12.2017р. для розгляду справи №905/2621/16 створено колегію у складі трьох суддів: головуючого судді Лабунської Т.І., суддів Колбасова Ф.Ф., Нешик О.С..

Ухвалою господарського суду Вінницької області 29.12.2017р. колегією суддів прийнято справу №905/2621/16 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.01.2018р. підготовче засідання було відкладено на 09.02.2018р..

09.02.2018р. підготовче засідання відкладено на 23.02.2018р. та в порядку ст.50 ГПК України залучено ПАТ "АБ Південний" та ПП "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" до участі у справі №905/2621/16 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, за клопотанням ПАТ "Державний ощадний банк України".

26.12.2018р. представником ПАТ "Державний ощадний банк України" було подано заяву про застосування строків позовної давності №б/н від 26.12.2017р., яку останній просив суд розглянути під час вирішення справи по суті.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 16.03.2018р..

В судових засіданнях господарського суду Вінницької області 16.03.2018р. та 21.03.2018р. оголошувались перерви. Зокрема в судовому засіданні 21.03.2018 року оголошувалась перерва в зв'язку з наданням сторонам часу для примирення за клопотанням ЗАТ"Слов"янськолія".

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи позовні вимоги, Закрите акціонерне торвариство "Слов'янськолія" посилається на те, що згідно даних фінансової звітності ЗАТ "Слов'янськолія" станом на 31.12.2010р. вартість єдиного майнового комплексу, що відчужена на підставі оспорюваних правочинів, перевищує вартість майна товариства більш ніж на 90 відсотків. Жодних рішень Загальних зборів ЗАТ "Слов'янськолія", як Вищого органу управління вказаного господарського товариства, з питань відчуження єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Свободи, 85 та припинення основного виду діяльності підприємства з виробництва олії та тваринних жирів, - не приймалося. Всі рішення Наглядової ради закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" з вказаних питань вчиненні з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, що визначають межі компетенції органів управління акціонерних товариств. Зазначив, що частина спірних відносин, що є предметом судового спору та стосується визнання недійсними договору купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р. (реєстраційний номер 472), договору купівлі-продажу майна від 12.0.2011р. (реєстраційний номер 494), договору купівлі-продажу від 04.03.2011р. №А24032, виникли в період з 10.03.2011р. по 22.03.2011р. та підпадають під дію правового регулювання ч.2 ст.98, ст.190 ЦК України, ст.ст.66, 139 ГК України, а частина спірних відносин, щодо недійсності договорів купівлі-продажу від 16.08.2011р. №А16081, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р. (реєстаційний номер 2620), договору купівлі-продажу від 13.09.2011р. №А13091, договору купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091, підпадають під дію правового регулювання ч.ч.2, 4, 5 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства".

23.02.2018р. до господарського суду Вінницької області від АТ "Ощадбанк" надійшли пояснення по справі, в якому зазначено ТОВ "ТК "Урожай" було передано в заставу та іпотеку ПАТ "Ощадбанк" частину майна набутого у власність за оспорюваними договорами (договір купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р.; договір купівлі - продажу майна б/н від 12.03.2011р.; договір купівлі продажу від 16.08.2011р. №А16081; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р.) з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №26-15-09/11 від 05.08.2011р.. Договір іпотеки №4884/31/6-3 від 02.09.2011р., предметом якого являлись об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (п.п.1.2.1 договір іпотеки) на три земельні ділянки (п.п.1.2.2, 1.2.3, 1.2.4 договору іпотеки), що розташовані за адресою: Донецька область. м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85. Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.12.2014р. по справі №908/5476/14 за позовом АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ТК"Урожай", залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. та Вищого господарського суду України від 27.05.2015р., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття АТ "Ощадбанк" права власності; визнано за АТ "Ощадбанк" право власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (основних будівель 90, споруд-9) загальною площею 70030,8кв.м та земельні ділянки загальною площею 27,7678га, що розташовані за адресою Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, 85 в рахунок часткового погашення заборгованості боржника за процентами за користування кредитними коштами.

Договір застави №484/31/6-2 від 02.09.2011р., предметом якого є рухоме майно в кількості 46 одиниць, наведене в додатку №1 до договору застави , а саме: обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85. Майно, що перебуває в заставі належить ТОВ "ТК "Урожай" на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу майна №б/н від 12.03.2011р. укладеного з ЗАТ "Слов'янськолія".

Договір застави №484/31/6-3 від 02.09.2011р., предметом якого є рухоме майно в кількості 238 одиниць, наведене в додатку № 1 до договору застави, а саме: обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою: Донецька область. м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85. Майно, що перебуває в заставі за вказаним договором належить ТОВ "ТК"Урожай" на підставі оспорюваного договору купівлі - продажу №А 16081 від 16.08.2011р. укладеного з ЗАТ "Слов'янськолія".

26.03.2017р. до господарського суду Вінницької області від ТОВ "ТК" "Урожай" надійшло пояснення (№03-45/2018 від 26.03.2018р.) в якому останнє повідомило, що перемовини з позивачем не дали результату. Сторони не змогли дійти згоди щодо укладення мирової угоди у даній справі. Крім того, ТОВ "ТК "Урожай повідомив, що не зміг забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання 26.03.2018 року.

26.03.2018р. представником ЗАТ "Слов'янськолія" було подана письмова промова (заключне слово) (вх.№ канц.06-52/2657/18 від 26.03.2018р.) в якому зокрема останній зазначив, що під час судового розгляду залишено без уваги вимоги постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2017р., які є обов'язковими під час нового розгляду справи №905/2621/16 та зазначено, що заява АТ "Ощадбанк" про застосування строків позовної давності не ґрунтується на нормах матеріального права та суперечить судовій практиці, оскільки АТ "Ощадбанк" має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача , а не сторони спору, тому дана заява є незаконною.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. по справі №905/2621/16 у задоволенні позову в частині визнання договорів купівлі - продажу недійсними відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Також, за ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст.215 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно ч.1, ч.2 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оскаржуваний правочин

Цивільний кодекс України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому оскаржуваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за ст.204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином при вирішенні позову про визнання недійсним оскаржуваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому, пред'явлення позову про визнання недійсним правочину не є універсальним способом захисту прав, а застосовується з метою припинення для сторін правочину встановлених у ньому зобов'язань, проведення реституції сторін правочину, або відшкодування шкоди, заподіяної сторонам недійсного правочину.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Обов'язком позивача, відповідно до ст.74 ГПК України, є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено що, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказувалося вище, позивач просить суд визнати недійсними з моменту укладання договори, укладені між ЗАТ "Слов'янськолія" та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай", а саме: договір купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. 10.03.2011р. та зареєстрований в реєстрі №472; договір купівлі-продажу майна від 12.03.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. 12.03.2011р. та зареєстрований в реєстрі №494; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Крамною І.Р. 22.08.2011р. та зареєстрований в реєстрі №262, договір купівлі-продажу від 04.03.2011р. №А24032; договір купівлі-продажу від 13.09.2011р. №А13091; договір купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091; договір купівлі-продажу від 16.08.2011р. №А16081. Загальна сума оспорюваних договорів складає 86 771 857,95 грн..

Отже, предметом позову у справі №905/2621/16 є визнання недійсними зазначених вище договорів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу укладених з відповідачем, позивач покликається, зокрема на те, що представники не мали відповідних повноважень на їх укладення та підписання та що згідно даних фінансової звітності закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" станом на 31.12.2010р. вартість єдиного майнового комплексу, що відчужена на підставі вищезазначених оспорюваних правочинів, перевищує вартість майна товариства більш ніж на 90 відсотків.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно ч.4 ст.83 ЦК України, положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Разом із тим, ст. 98 ЦК України міститься в главі 7 "Загальні положення про юридичну особу" Цивільного кодексу, а отже є загальною нормою щодо всіх видів товариств, до яких ЦК відносить у статтях 84-86 не лише підприємницькі (господарські товариства та кооперативи, але й непідприємницькі товариства (споживчі товариства, об'єднання громадян тощо).

Зазначені норми наведені в главі 7 "Загальні положення про юридичну особу" Цивільного кодексу і відповідно до приписів частини четвертої статті 83 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств, якщо інші правила для окремих видів товариств не встановлені законом.

За приписами ч.ч.1-3 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Стаття 97 ЦК України передбачає, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Статтею159 ЦК України передбачено спеціальні положення щодо виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Серед цих питань немає положення про віднесення до виключної компетенції загальних зборів питання про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, хоча інші питання для прийняття яких відповідно до ч.2 ст.98 ЦК України передбачена більшість голосів загальних зборів.

Водночас, 30.04.2009р. набрав чинності Закон України "Про акціонерні товариства" N514-VI від 17.09.2008р..

Згідно ст.1 Закону України "Про акціонерні товариства", цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Отже, норми Закону України "Про акціонерні товариства" є спеціальними по відношенню з нормами ч.2 ст.98 ЦК України, оскільки встановлюють інші правила для акціонерних товариств у розумінні ч.4 ст.83 ЦК України.

Зокрема, виключна компетенція загальних зборів встановлюється ч.2 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до п.22 ч.2 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

При цьому, абз.2 ч.2 ст.98 ЦК України, врегульовано лише процедурне питання діяльності загальних зборів учасників товариства, а не виключної компетенції цього органу. Тобто, в наведеній нормі йдеться про те, що на відміну від загального порядку прийняття рішення простою більшістю, по деяких питаннях необхідна більшість у 3/4 голосів, якщо інше не передбачено законодавством.

Разом з тим, компетенція вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів акціонерів визначена іншою нормою - ст.159 ЦК України, яка не передбачає таких повноважень, як затвердження (дача згоди) на укладення угод на суму, що перевищує 50 і більше відсотків майна акціонерного товариства.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом від 18.10.2016р. за №1001554667 станом на 01.01.2011р., керівником та підписантом ЗАТ "Слов'янськолія" був ОСОБА_5 з 24.10.2010р. з повноваженнями: відчуження, оренда лізинг та правочини більше 1/3 статутного капіталу за згодою наглядової ради.

Як свідчать матеріали справи, договір купівлі-продажу від 04.03.2011р. №А24032, договір купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р. та договір купівлі-продажу майна від 12.03.2011р., від імені закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", укладено в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5.

Водночас, договір купівлі-продажу від 16.08.2011р. №А16081 та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р., укладено від імені позивача ОСОБА_5 в якості голови правління.

Також, договір купівлі-продажу від 13.09.2011р. №А13091 та договір купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091, укладено від імені позивача виконуючим обов'язки голови правління ОСОБА_10.

У договорах купівлі-продажу від 10.03.2011р., від 12.03.2011р., від 22.08.2011р., зазначено, що ОСОБА_5, діяв на підставі статуту в новій редакції від 03.08.2015р., номер запису 12771050001000526.

В договорах купівлі-продажу від 04.03.2011р. та від 16.08.2011р., ОСОБА_5, діяв на підставі статуту.

У договорах купівлі-продажу від 13.09.2011р. та від 15.09.2011р. визначено, що ОСОБА_10 діяв на підставі статуту та протоколу наглядової ради.

Відповідно до п.7.12 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 03.08.2005р. (номер запису 12771050001000526), наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства.

Згідно підпункту 22 п.7.15 статуту, до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішень про продаж, передачу у заставу, оренду або відчуження у інший спосіб нерухомого майна та інших основних засобів Товариства, незалежно від його вартості.

З матреілів справи вбачається, що на засіданні наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" (протокол від 01.03.2011р.), вирішено: надати згоду на в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 на продаж земельної ділянки товариства, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Свободи, 85; продаж вищезазначеної земельної ділянки здійснити за договірною вартістю, що складає 4 761 622,34грн. з урахуванням ПДВ; уповноважити в.о. голови правління товариства ОСОБА_5 укласти та підписати з покупцем (ТОВ "ТК "Урожай") всі необхідні документи, в тому числі договір купівлі - продажу вищезазначеної земельної ділянки (з правом передоручення третім особам шляхом оформлення довіреності).

Відповідно до підпункту 8 п.7.24 Статуту ЗАТ "Слов'янськолія", роботою правління керує голова правління, який має право: підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього статуту. Згідно абзацу третього п. 7.24 Статуту голова правління підписує від імені товариства угоди, рішення про укладення яких прийнято наглядовою радою .

Отже, в.о. голови правління ОСОБА_5 укладаючи оспорювані договори від імені ЗАТ "Слов'янськолія" діяв в межах наданих Статутом повноважень, у тому згідно числі приписів п.7.24 Статуту, а саме: підписував договори та інші документи від імені ЗАТ "Слов'янськолія", рішення про укладення (видачу) яких прийнято наглядовою радою ЗАТ "Слов'янськолія".

За таких обставин посилання позивача щодо перевищення повноважень в.о. голови правління ЗАТ "Слов'янськолія" ОСОБА_5 при укладенні оспорюваних договорів є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Слід також звернути увагу на те, що позивачем не наведено підстав стосовно неправомірності дій та перевищення повноважень виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_10 при укладенні договорів купівлі-продажу від 13.09.2011р. та від 15.09.2011р..

Як роз'яснено у п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визнання судом недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства, на підставі яких керівником цього товариства було укладено договір застави (іпотеки), не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору, оскільки не усуває факту законності дій керівника щодо виконання рішення загальних зборів.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Наглядової ради на час розгляду даної справи є чинними (не визнанні недійсними). Крім того, сторонами не спростовано законність дій в.о. голови правління ЗАТ "Слов'янкськолія" при укладені оспорюваних правочинів, оскільки, останній діяв у межах наданих Статутом повноважень, у тому числі на забезпечення виконання рішення Наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія".

Щодо тверджень позивача про те, що сума укладених правочинів перевищує 50% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ЗАТ "Слов'янськолія" та відсутність рішення загальних зборів товариства про вчинення даних договорів, яке мало б прийматися не менш як 3/4 голосів загальних зборів, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.7.1 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 03.08.2005р. (номер запису 12771050001000526), органами управління товариства є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.

Згідно до п.7.11 статуту, рішення загальних зборів приймаються більшістю не менш як 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах щодо : внесення змін до статуту товариства; ліквідації товариства; створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах.

У відповідності до п.7.1.3 статуту ЗАТ "Слов'янськолія" в редакції від 19.08.2008р. (номер запису 10651050018003435), не передбачено повноважень загальних зборів на прийняття рішень щодо укладення правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.159 ЦК України, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Отже, вказаною нормою Закону та статутом ЗАТ "Слов'янськолія" не передбачено повноважень загальних зборів акціонерів щодо прийняття рішення на укладення правочинів, вартість яких перевищує 50 % вартості майна товариства.

Водночас, покликання позивача на те, що всі рішення Наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" з питань надання згоди та подальшого схвалення оспорюваних договорів вчинені нібито з грубим порушенням чинного законодавства України, які визначають межі компетенції органів управління акціонерних товариств не беруться до уваги, оскільки як вказувалось вище відповідно до п.7.15 Статуту до виключної компетенції наглядової ради належать, зокрема, прийняття рішень про продаж, передачу в заставу, оренду або відчуження у інший спосіб нерухомого майна та інших основних засобів товариства незалежно від його вартості.

Відповідно до Балансової довідки ЗАТ "Слов'янськолія" станом на 31.12.2010р. (дані останньої річної фінансової звітності товариства на момент укладення оспорюваних договорів) долученої позивачем до матеріалів справи, вартість активів ЗАТ "Слов'янськолія" на кінець звітного періоду складала 250 613 000,00грн..

В апеляційній скарзі скаржник наводить загальну вартість майна відчуженого за оспорюваними договорами на суму 86 771 857,95грн., водночас порівнює її із вартістю чистих активів (мінус 17 008 000,00грн), яку обраховує як вартість активів в розмірі 250 613 000,00грн за вирахуванням зобов'язань (пасивів) в розмірі 267 639 000,00грн. Скаржник вважає вартість чистих активів (мінус 17 008 000,00грн) є показником загальної вартості майна у контексті ч.2 ст.98 ЦК України.

Позивач зазначає, що застосування правових приписів ч.2 ст.98 ЦК України до регулювання спірних відносин обумовлено правильним визначенням правової категорії "майно товариства".

Відповідно до вимог ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Вказані правові позиції підтверджуються ухвалою Верховного Суду України від 06.12.2006р. у справі №6-21704кс5, у мотивувальній частині якої зазначено:

"Загальна вартість майна товариства, враховуючи закріплене у ст.190 ЦК України визначення поняття майна, визначається нарівні активів товариства за вирахуванням його зобов'язань".

Посилаючись на те, що чисті активи ЗАТ "Слов'янськОлія" мали від'ємне значення, позивач вважає, що необхідні були рішення загальних зборів для відчуження майна товариства.

Однак з даними твердженнями погодитися не можна, з огляду на наступне.

Правова позиція Верховного Суду України викладена у вказаному судовому рішенні стосується вірного застосування ч.2 ст.148 ЦК України, відповідно до якої учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Натомість у ч.2 ст.98 ЦК України мова йде про питання кількості голосів учасників для відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

Зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 06.12.2006р. у справі №6-21704кс05, на яку посилається позивач в апеляційній скарзі, зазначено:

"Так, відповідно до ст.148 ч.2 ЦК України та ст.54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Загальна вартість майна товариства, враховуючи закріплене у ст.190 ЦК України визначення поняття майна, визначається нарівні активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.

Згідно зі ст.148 ч.2 ЦК України та ст.13 Закону України "Про господарські товариства" порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також; порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

На порушення ст.ст. 202, 202-1 ЦПК України 1963 року судом не з'ясовано чи встановлено статутом ТзОВ "Росинка" порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати при виході учасника з товариства, не встановлено розміру активів товариства та його боргових зобов'язань, одержаного товариством прибутку на момент виходу позивачки з товариства.".

З наведеного вбачається, що висновки Верховного Суду України у справі №6-21704кс05 стосуються застосування інших норм матеріального права, а саме ч.2 ст.148 ч.2 ЦК України та ст.13 Закону України "Про господарські товариства", а не ч.2 ст.98 ЦК України, тобто, зазначена правова позиція Верховного Суду України застосовувалась у правовідносинах, які не являються подібними, при застосуванні зовсім іншої норми матеріального права.

Враховуючи те, що майна за кожним з оспорюваних договорів було відчужено на суму, що складала менше ніж 50 відсотків вартості активів (майна) товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства, в тому числі менше суми передбаченої у ч.ч.2, 4 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства" як зазначає скаржник у апеляційній скарзі, Наглядовою радою ЗАТ "Слов'янськолія" при прийнятті відповідних рішень про відчуження майна було дотримано вимоги Статуту ЗАТ "Слов'янськолія" (п.7.15 Статуту), приписи ч.2 ст.98 ЦК України та п.22 ч.2 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки прийняття рішень щодо відчуження майна за оспорюваними договорами не відносилося до виключної компетенції Загальних зборів ЗАТ "Слов'янськолія".

За вказаних обставин, в.о. голови правління ЗАТ "Слов'янськолія" ОСОБА_5 діяв у межах наданих установчими документами повноважень, а й Наглядовою радою, рішення якої виконував в.о. голови правління, дотримано вимоги установчих документів та законодавства України при прийнятті рішень про відчуження майна за спірними договорами.

Слід також відмітити, що на засіданні загальних зборів позивача 14.07.2011р., окрім іншого, було змінено склад наглядової ради, а саме відповідно до питання сьомого порядку денного, 100% голосів вирішено обрати наглядову раду в наступному складі терміном на 5 років в складі:

Голова наглядової ради акціонер ПП "НВП "Харчові продукти Мультимікс"

Член наглядової ради акціонер ОСОБА_12

Член наглядової ради акціонер ОСОБА_13 в особі

представника акціонера, який діє за генеральною угодою, ОСОБА_14.

В протоколі загальних зборів позивача зазначена офіційна дата складання реєстру акціонерів - 08.07.2011р.. Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 4 (чотири). На загальних зборах акціонерів присутні акціонери і повноважні представники акціонерів, які володіють у сукупності 9 000 000,00 шт. простих іменних акцій, що складає 100% від загальної кількості голосів. Голосування проводиться відкритим способом: одна акція - один голос.

Відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Слов'янськолія", всього було емітовано 9 000 000,00 шт. акцій, які належать чотирьом акціонерам - двом юридичним та двом фізичним особам, з яких:

1. Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс", кількість ЦП - 8 089 219 акцій, що складає 89,88021% статутного капіталу.

2. Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АгроГарант", кількість ЦП - 420980 акцій, що складає 4,67756% статутного капіталу.

3. ОСОБА_13, кількість ЦП - 489800 акцій, що складає 5,44222% статутного капіталу.

4. ОСОБА_12, кількість ЦП - 1 акція, що складає 0,00001% статутного капіталу.

Отже, у Наглядовій раді було представлено три акціонера з чотирьох, у яких загалом сконцентровано 95,32244% акцій, чого більш ніж достатньо для прийняття аналогічних рішень і на загальних зборах акціонерного товариства.

Позивач посилається на необхідність прийняття рішення загальними зборами акціонерного товариства у 3/4 голосів з питань з відчуження майна. Отже, 3/4 голосів - це 75% відсотків голосів, члени наглядової ради володіли 95,32244% голосів, чого достатньо при голосуванні на загальних зборах акціонерів за прийняття будь-якого рішення, а тому, слід дійти висновку, що члени наглядової ради, які одночасно являлись акціонерами позивача, приймали рішення в інтересах позивача.

В силу ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке ч.1 ст.237 ЦК України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Діяльність представника має здійснюватись у межах повноважень. Частиною 1 ст. ст.241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Перевищення повноважень - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку представляють.

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. роз'яснено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не доведено та не надано жодного доказу стосовно обізнаності відповідача відносно обмежень вищевказаних представників від імені яких позивачем було укладено оспорювані договори купівлі-продажу.

Водночас, ст.92 ЦК України визначає презумпцію наявності у керівника повноваження на здійснення дієздатності юридичної особи та передбачає, що орган або особа, яка виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Виходячи з положень ст. 241 Цивільного кодексу України, можливі два варіанта поведінки особи, яку представляють, при представництві з перевищенням повноважень:

- схвалення правочину;

- відмова від його схвалення.

Схвалення правочину можливе у різних формах. По-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це. Для уникнення можливих проблем з метою захисту інтересів представника і третьої особи - сторони правочину бажано оформляти заяву письмово. По-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину. Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Пунктом 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь якого представництва. Угода укладена від імені другої особи, особою , не уповноваженою на укладання угоди або з перевищеннями повноважень, створює змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Схвалення може бути здійснено як у письмовій формі (наприклад, у вигляді листа) так і шляхом вчинення конклюдентних дій, які свідчать про виконання угоди (наприклад прийняття виконання). Таке схвалення має бути зроблено в межах нормального необхідного строку або встановленого строку при здійсненні угоди.

З врахуванням викладеного, спірні договори не можуть бути визнаними недійними, оскільки відповідач не знав та не міг знати, про вищевказані обмеження повноважень представників позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "Слов'янськолія" прийняло виконання за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р., що підтверджується Актом прийому-передачі від 22.08.2011р. до зазначеного договору, а також платіжними дорученнями №436 від 30.08.2011р., №437 від 30.08.2011р., №438 від 30.08.2011р., №439 від 30.08.2011р., №440 від 30.08.2011р., №452 від 30.08.2011р., № 454 від 30.08.2011р. згідно яких ТОВ "ТК "Урожай" в повному обсязі було сплачено грошові кошти за придбане майно, а також актом про відсутність майнових претензій, підписаного 31.08.2011р. між ЗАТ "Слов'янськолія" та ТОВ "ТК "Урожай", де вказано, що сторони не мають будь-яких претензій за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р.. Також, ЗАТ "Слов'янськолія" прийняло виконання за договором купівлі-продажу №А16081 від 16.08.2011р., що підтверджується Актом прийому-передачі від 16.08.2011р. до зазначеного договору, а також платіжними дорученнями №421 від 26.08.2011р., №419 від 26.08.2011, №422 від 26.08.2011р., №423 від 26.08.2011р., №424 від 29.08.2011р., 2298 від 26.08.2011р., згідно яких ТОВ "ТК "Урожай" в повному обсязі було сплачено грошові кошти за придбане майно, а також актом про відсутність майнових претензій, підписаного 31.08.2011р. між ЗАТ "Слов'янськолія" та ТОВ "ТК "Урожай". Крім того, між сторонами до договору купівлі-продажу від 15.09.2011р. №А30091 сторонами оформлено акти приймання-передачі. У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що згідно з зазначеним договорами ЗАТ "Слов'янськолія" не прийняло та повернуло ТОВ "ТК "Урожай" грошові кошти, а відтак зазначене свідчить про виконання сторонами умов зазначених договорів, ЗАТ "Слов'янськолія" схвалило такі договори.

Крім того, відповідно до рішення Наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" оформленого протоколом засідання наглядової ради ЗАТ "Слов'янськолія" від 15.07.2011р., затверджено договір купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р. та договір купівлі-продажу майна від 12.03.2011р..

Отже, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що дії позивача з виконання спірних договорів (передача майна за спірними договорами згідно актів приймання - передачі, проведення розрахунків за майно, реєстрація майна) дають підстави вважати правочин схваленим юридичною особою.

Крім того, слід відмітити, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.08.2016р. порушено провадження у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (код ЄДРПОУ 34940079, 21022, м.Вінниця, вул.Тарногродського, буд.46) в сумі 14 895 579,69грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів - до 15.12.2016р.; та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Грущенко К.О..

Також, 26.08.2016р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи №902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай".

В подальшому, 09.11.2017р. ухвалою господарського суду Вінницької області визнано ПАТ "Державний ощадний банк України" (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12 г, код 00032129, код установи банку 300465) кредитором у справі №902/672/16 про банкрутство ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (код 34940079, 21022, м.Вінниця, вул.Тарногродського, буд.46) з грошовими вимогами: у розмірі 1 880 893 786,08грн. - четверта черга задоволення; 16 899 047,34грн. пені - шоста черга задоволення; 2 756,00грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів та окремо внести до реєстру вимог кредиторів 200 049 572,00грн., як забезпечені заставою майна боржника - ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (код 34940079, 21022, м.Вінниця, вул.Тарногродського, буд.46) - позачергово. Внесено окремо до реєстру відомості про майно ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (код 34940079, 21022, м.Вінниця, вул.Тарногродського, буд.46), яке є предметом забезпечення., а саме: ТОВ "ТК "Урожай" було передано в заставу та іпотеку ПАТ "Ощадбанк" частину майна набутого у власність майна за оспорюваними договорами (договір купівлі-продажу земельних ділянок від 10.03.2011р.; договір купівлі - продажу майна б/н від 12.03.2011р.; договір купівлі продажу від 16.08.2011р. №А16081; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2011р.) з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №26-15-09/11 від 05.08.2011р.. Договір іпотеки №4884/31/6-3 від 02.09.2011р., предметом якого являлись об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (п.п.1.2.1 договір іпотеки) на три земельні ділянки (п.п.1.2.2, 1.2.3, 1.2.4 договору іпотеки), що розташовані за адресою: Донецька область. м.Слов"янськ, вул.Свободи, буд.85.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.12.2014р. по справі №908/5476/14 за позовом АТ "Ощадбанк" до ТОВ "ТК"Урожай", залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року та Вищого господарського суду України від 27.05.2015, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття АТ "Ощадбанк" права власності; визнано за АТ "Ощадбанк" право власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі (основних будівель 90, споруд-9) загальною площею 70030,8кв.м та земельні ділянки загальною площею 27,7678га, що розташовані за адресою Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, 85 в рахунок часткового погашення заборгованості боржника за процентами за користування кредитними коштами.

Договір застави №484/31/6-2 від 02.09.2011р., предметом якого є рухоме майно в кількості 46 одиниць, наведене в додатку №1 до договору застави, а саме: обладнання та устаткування. що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Свободи, буд.85. Майно, що перебуває в заставі належить ТОВ "ТК"Урожай" на підставі оспорюваного договору купівлі - продажу майна №б/н від 12.03.2011р. укладеного з ЗАТ "Слов"янськолія".

Договір застави №484/31/6-3 від 02.09.2011р., предметом якого є рухоме майно в кількості 238 одиниць, наведене в додатку №1 до договору застави, а саме: обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою: Донецька область. м.Слов"янськ, вул.Свободи, буд.85. Майно, що перебуває в заставі за вказаним договором належить ТОВ "ТК"Урожай" на підставі оспорюваного договору купівлі - продажу №А16081 від 16.08.2011р. укладеного з ЗАТ "Слов"янськолія".

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що починаючи з 09.11.2017р. ПАТ "Ощадбанк" державний банк являється конкурсним кредитором, який визнаний господарським судом, тобто вимоги останнього будуть задоволені за рахунок майна, яке є предметом частини оскаржуваних договорів та яке включене до ліквідаційної маси боржника- банкрута ТОВ "ПП"Урожай".

Також слід вказати, що в поясненнях по справі позивачем зазначалось, що останньому відомо, що рухоме майно єдиного майнового комплексу ЗАТ "Слав"янськолія" (обладнання у загальній кількості 1775 од.), яке було відчужено ТОВ "ТК"Урожай" за оспорюваними правочинами від 04.03.2011р. №А24032, від 13.09.2011р. №А13091, від 15.09.2011р. №А30091 у 2013 року було придбане ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" та відповідно до інформації отриманої від ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" вказане обладнання 09.11.2013р. було передане в заставу Акціонерному банку "Південний" у якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань ПАТ "Одеський коровай" перед АБ "Південний". Вказане обладнання до теперішнього часу знаходиться на території єдиного майнового комплексу ЗАТ "Слав'янськолія", що розташоване за адресою: Донецька обл., м.Слов"янськ, вул.Свободи,85 та перебуває у заставі АБ "Південний".

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, а тому у ньому слід відмовити.

Також, місцевим господарським судом вірно відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Державний ощадний банк України" про застосування строків позовної давності №б/н від 26.12.2017р., оскільки судом відмовлено в позові по суті заявлених вимог.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у звязку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Водночас, як роз'яснено у п.9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)", що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.

Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного суду України, викладений у постанові від 16.11.2016р. у справі №908/560/16, зокрема у якій зазначено, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-XII який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Також, аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14

Саме тому, враховуючи викладене вище, а також те, що в провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/672/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" про визнання банкрутом, справу №905/2621/16 було передано за підсудністю з госопдарського суду Донецької області, згідно ухвали від 29.11.2016р., до господаоркього суду Вінницької області, а в подальшому ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.02.2017р. об'єднано позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" б/н та без дати (вх.№06-54/34/17 від 17.02.2017р.) та позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" у справі №905/2621/16 в одне провадження за номером 905/2621/16 - в межах провадження у справі №902/672/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай".

Отже, з моменту прийняття позовних заяв Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" у справі №905/2621/16 для розгляду по суті в межах справи №902/672/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", розгляд спору зумовлює застосування господарським судом під час його розгляду спеціальних норм законодавства про банкрутство.

Відповідно до ч.5 ст.232 ГПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

Водночас, колегія суддів звертає увагу не те, що судом першої інстанції за результатами розгляду вимог у справі №905/2621/16 у межах провадження у справі №902/672/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" ухвалено рішення, а не постановлено ухвалу, як унормовано приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ГПК України, про що зазначалось вище.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. (ч.ч.1,2,4 ст.277 ГПК України).

За наведених обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія" не підлягає задоволенню, в свою чергу, керуючись ч.4 ст.277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 слід змінити в частині назви судового рішення, а саме: замість назви "РІШЕННЯ" слід читати "УХВАЛА", а в решті судове рішення слід залишити без змін.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Слов'янськолія", м.Слов'янськ Донецької області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. у справі №905/2621/16 змінити в частині назви судового рішення. Замість назви "РІШЕННЯ" слід читати "УХВАЛА".

В решті судове рішення залишити без змін.

3. Справу №905/2621/16 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.09.2018р.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.


Суд	Рівненський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	03.09.2018
Оприлюднено	03.09.2018
Номер документу	76184373
Судочинство	Господарське

Павлюк І. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 03.09.2018 по справі 905/2621/16РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —905/2621/16

Постанова від 03.09.2018

Постанова
від 03.09.2018 по справі 905/2621/16
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД