Постанова

від 29.08.2018 по справі 1/69-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Справа № 1/69-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Левчук І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Вознякевич Надії Іванівни на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.05.18 р. у справі №1/69-Б (суддя Кравчук А.М.)

за заявою Нововолинської об єднаної державної податкової інспекції

до Відкритого акціонерного товариства Оснастка

про банкрутство

за участю представників:

арбітражний керуючий (апелянт) - Вознякевич Н.І., посвдчення №1099 від 17.12.14 р.;

Регіональне відділення ФДМУ по Волинській області - Бойко Ю.А., довіреність №15 від 30.09.2016 р.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.05.2018р. у справі №1/69-Б (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 07.06.2018р.) провадження у справі №1/69-Б за заявою Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції до відкритого акціонерного товариства "Оснастка" (м.Нововолинськ, вул.Луцька,25, код ЄДРПОУ 05797977) про банкрутство припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Арбітражний керуючий Вознякевич Надія Іванівна звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. (том 17 стр. 4-9 )

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що у ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Провадження у даній справі здійснювалось згідно приписів Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції чинній до 19.01.2013р., як те передбачено п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції чинній з 19.01.2013 року).

Тобто, на думку апелянта, норми Закону у редакції чинній з 19.01.2013р. до спірних правовідносин не застосовуються.

Такий висновок зроблено судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі, з яким апелянт погоджується.

В свою чергу, підстави припинення провадження у справі у редакції Закону, чинній до 19.01.2013р., встановлено ст. 40, до яких відноситься такі правові підстави:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим

Законом;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

При цьому, наведений перелік правових підстав для припинення провадження є вичерпним.

Натомість, підстави для закриття провадження у справі у редакції Закону, чинній з 19.01.2013р. встановлено ст. 83 Закону, до яких відносяться такі правові підстави:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;

5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

12) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, на відміну від попередньої редакції Закону, чинній до 19.01.2013р., до перелік правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, передбачений у вищенаведеній ст. 83 Закону, є значно ширшим, та серед таких підстав визначено - інші випадки, передбачені законом .

Натомість, у попередній редакції Закону нічого подібного не передбачено.

З огляду на те, що провадження у даній справі здійснюється у відповідності до приписів Закону про банкрутство у редакції, чинній до 19.01.2013р., підстав для припинення провадження немає.

Таким чином, суд першої інстанції застосував правові норми, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Слід звернути увагу на те, що нормами Закону України Про приватизацію державного і комунального майна не врегульовано перелік підстав для закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.3 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, серед іншого, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції залишено поза увагою ( взагалі відсутня мотивація відхилення) клопотання кредиторів про відкладення розгляду клопотання Регіонального відділення ФДМУ по Волинській області на період проведення аукціону по реалізації майна на 2 місяці до 23.06.2018р.

Також судом першої інстанції, безпідставно відхилене клопотання арбітражного керуючого - керуючого санацією ПАТ Оснастка про відкладення розгляду справи з огляду на нагальну необхідність завершення процедури продажу майна по Плану санації. При цьому, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали було відомо, що на торги, призначені на 04.06.2018р. зареєстровані учасники - покупці та проплачено учасниками гарантійні внески, згідно оголошень, опублікованих на сайті Мінюсту та ВГС України.

Ухвалою від 20.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арбітражного керуючого Вознякевич Надії Іванівни на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.05.2018р. у справі №1/69-Б та призначено розгляд скарги на 18 липня 2018р. об 12:00 год. в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Розпорядженням керівника апарату від 17.07.2018р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Мамченко Ю.А., відповідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, стаття 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №1/69-Б.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.07.2018р. визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Коломис В.В.

Ухвалою від 17.07.2018р., колегія суддів у новому складі прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Вознякевич Надії Іванівни на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.05.18р. у справі №1/69-Б.

13.07.2018 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від РВ ФДМУ по Волинській області. Так, представник Фонду просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. З огляду на її необґрунтованість та безпідставність.

Безпосередньо в судовому засіданні 18.07.2018р. було заслухано пояснення арбітражного керуючого та представника Регіональне відділення ФДМУ по Волинській області. З огляду на те, що автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №1/69-Б, розгляд даної справи було відкладено на 14-00 год. 29.08.2018 року.

29.08.2018р. у судове засідання з'явився арбітражний керуючий - Вознякевич Надія Іванівна та представник РВ ФДМУ по Волинській області, доводи викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу підтримали.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212- VІ)" положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013 року. Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що до даної справи застосовується редакція закону, що діяла до 19.01.2013 року.

Відкрите акціонерне товариство "Оснастка" зареєстроване за юридичною адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 05797977.

Згідно п. 1 Статуту ВАТ "Оснастка" АТ "Оснастка" є товариством, заснованим згідно рішення засновників від 04.07.1996 року, шляхом перетворення орендованого підприємства виробниче об'єднання "Оснастка" у акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 19.03.1996 року №194 "Про завдання та особливості приватизації державного майна в 1993 році" та Декрету КМ від 20.05.1993 року №57 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду".

Згідно п.4.1 Статуту засновниками АТ "Оснастка" є держава в особі ФДМ України та організація орендарів орендного товариства ВО "Оснастка".

07.03.2018 року набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідно до п. 10 ч. 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом доповнення розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" такого змісту: справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Відповідно до п.20 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад

Згідно ч.2 ст.7 Закону Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема, приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

Наказом ФДМ України від 27.03.2018 року №447 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" державну частку ВАТ "Оснастка" в розмірі 50,0055% включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році.

Наказом РВ ФДМ України по Волинській області від 24.04.2018 року №146 вирішено приватизувати шляхом продажу на аукціоні об'єкт малої приватизації - пакет акцій ВАТ "Оснастка" розміром 50,0055%, за адресою Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25.

Згідно ч.5 ст.12 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.

Отже, припинення провадження у справі про банкрутство, де більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, передбачено Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що при ухваленні спірного рішення по даній справі, місцевий господарський суд повинен був керуватися приписами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції, чинній до 19.01.2013, з огляду на те, що провадження у даній справі здійснюється у відповідності до приписів Закону про банкрутство у редакції, чинній 19.01.2013, якою зокрема не визначено такої підстави для припинення провадження у справі про банкрутство як прийняття рішення про приватизації підприємства.

Однак, слід відмітити, що частиною 1 статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Та ж норма визначена і редакціями Закону, які були чинні 19.01.2013 року.

До інших законодавчих актів України, у даному випадку, колегія суддів вважає можна віднести Закон України Про приватизацію державного і комунального майна частина 5 статті 12 якого передбачає, що провадження у справах банкрутство підприємств/господарських товариств, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо і прийнято рішення про приватизацію підлягає припиненню, крім тих, ліквідуються за рішенням власника.

З огляду на вищезазначене, судом першої інстанції правомірно застосовано норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

Арбітражний керуючий також зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання комітету кредиторів ПАТ Оснастка арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи, а також не взято уваги позитивні результати проходження процедури санації та необхідні виконання санаційних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Волинської області 25.04.2018 вже відкладався розгляд даної справи.

Подальше відкладення розгляду клопотання ФДМУ по Волинській області було б безпідставним та законодавчо необґрунтованим.

З огляду на викладене, з урахуванням, що розмір частки державної власності у статутному капіталі ВАТ "Оснастка" становить 50,0055%, наявність наказу РВ ФДМ України по Волинській області про приватизацію ВАТ "Оснастка", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення клопотання РВ ФДМ України та припинення провадження у справі на підставі п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії ).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу господарського суду Волинської області від 30.05.18 р. у справі № 1/69-Б слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Вознякевич Надії Іванівни - без задоволення.

На підставі ст.. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Вознякевич Надії Іванівни на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.05.18р. у справі №1/69-Б (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 07.06.2018р.) - залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "03" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.