Постанова

від 29.08.2018 по справі 141/611/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/611/17

Провадження № 22-ц/772/1857/2018

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Слісарчук О. М.

Доповідач:Медяний В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 рокуСправа № 141/611/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Денишенко Т.О., Марчук В.С.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ПСП Авагнард ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року, ухвалене у приміщенні Оратівського районного суду Вінницької області о 11:09 (головуючий суддя Слісарчук О.М.), повне судове рішення складено 26 червня 2018 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства Авангард про стягнення заробітної плати,

встановив:

У липні 2017 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_3 та ПСП Авангард с. Осична Оратівського району Вінницької області 26 серпня 2015 року було укладено письмовий трудовий договір (далі Контракт 1 ).

Відповідно до розділу 4 Контракту боржник зобов'язувався виплачувати заробітну плату у вигляді посадового окладу, надбавку за виконання роботи в іншій місцевості, компенсації за використання власного автомобіля у розмірі 50 % до посадового окладу та надавати відпустки.

Проте, боржник з часу укладання Контракту повністю не виконує взяті па себе зобов'язання, а починаючи з вересня 2016 року повністю ухиляється від їх виконання.

Стягнення боргу по період 21 липня 2016 року було предметом судового розгляду і щодо нього видано судовий наказ у справі № 141/773/16-ц та 07.09.2016 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення яке станом на сьогоднішній день не виконано з вини боржника - ПСП Авангард .

Разом з тим, після винесення судового рішення боржник заборгував заробітної плати на суму 91 тис. грн., в т.ч. посадовий оклад 32400 грн., надбавки в сумі 16200 грн., компенсація за використання власного автомобіля 36000 грн. компенсацією за невикористану основну та додаткову відпустку у розмірі 6400 грн.

У вересні 2014 року ОСОБА_4 рішенням засновника ПСП Авангард призначений на посаду директора ПСП Авангард на якій працює і по сьогоднішній день.

Починаючи з вересня 2016 року відповідач в односторонньому порядку відмовляється виконувати свої обов'язки по виплаті заробітної плати позивачу ОСОБА_4 та заборгував йому 35 978 грн., які позивач просив стягнути на його користь.

Крім того, боржник створює умови та вчиняє всі дії спрямовані па невиконання рішення суду та щодо невиплати заробітної плати, посадові особи боржника відсутні за місцем реєстрації, знаходження юридичної особи, вчиняють господарські договори з іншими юридичними особами з метою погіршити фінансові та економічні показники боржника.

Зокрема, ПСП Авангард починаючи із серпня 2016 року і по даний час укладає договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок з їх власниками, укладає договори про спільну діяльність з іншим підприємством ТОВ Агрофірма Корвет предметом яких є передача у розпорядження і продукції сільськогосподарського виробництва вказаному товариству. Відсутність за місцем реєстрації, знаходження та здійснення господарської діяльності керівних органів та посадових осіб боржника унеможливлює отримання будь-яких документів щодо предмету спору.

Таким чином у позові позивач ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 35 978 грн.

Позивач ОСОБА_3 у позові просив стягнути на його користь з відповідача заробітну плату в сумі 91000 гривень, в т.ч. посадовий оклад 32 400 гри, надбавки за інтенсивність в сумі 16 200 грн., компенсації за використання власного автомобіля 36 000 грн., компенсацію за невикористану основну та додаткову відпустку у розмірі 6 400 грн.

Позивачем ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнено свої позовні вимоги в частині стягнення розміру компенсації за не використану основну та додаткову відпустку, тому просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату на суму 95184 грн.., в тому числі - посадовий оклад в сумі 32400 грн. надбавки за інтенсивність 16200 грн., компенсації за використання власного автомобіля в сумі 36 тис. грн., компенсації за невикористані основну відпустку в сумі 5184 грн. компенсації за щорічну додаткову відпустку в сумі 5400 грн.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства Авангард про стягнення заробітної плати відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач вважає таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що з 27.01.2014 року ОСОБА_6 не була уповноваженою приймати рішення №6 від 10.09.2014 року Про директора ПСП Авангард і в свою чергу, у ОСОБА_4 були відсутні повноваження на укладення 26.08.2015 року контракту з ОСОБА_5 Крім того, оскільки судом під час розгляду справи було встановлено, що трудові обов'язки як директора ПСП Авангард у позивача ОСОБА_4 та як юриста ПСП Авангард за трудовим договором (контрактом) від 26.08.2015 року у позивача ОСОБА_3 виникли в період дії постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, яку в подальшому було скасовано постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року у справі №К/800/5455/15, тому звернення до суду з вказаним позовом позивачами є безпідставним. Позивач вважає такий висновок суду суперечить самому собі через те, що прийняття рішення від 10.09.2014 р. було проведено до скасування зазначеного рішення, тобто ОСОБА_6 і ОСОБА_4 діяли в межах своїх повноважень.

Окрім того, вважає, що судом не взято до уваги як доказ лист Оратівського відділення Немирівського ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.05.2018 року про повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 в ПСП Авангард на підставі договору від 26.08.2015 р.

Також вважає, що суд не зазначив з яких саме підстав він відхиляє вимогу позивача ОСОБА_3, а з яких відхиляє вимоги позивача ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржив.

Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_4 не з'явилися, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність.

В судовому засіданні представник відповідача ПСП Авангард - Крицький В.В. апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 351 ЦПК України , в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Апеляційний суд переконаний, що таким вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю відповідає, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, через доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, відсутність порушення норм процесуального права та правильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статей 12, 76, 79, 81 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що як вбачається з копії трудового договору (контракту) від 26.08.2015 року між Приватним сільськогосподарським підприємство ПСП Авангард с. Осична Оратівського району Вінницької області (код 03733335 ) в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту ПСП Авангард з одного боку, і ОСОБА_3, і з іншого боку, укладено Трудовий договір (далі - Контракт), який є строковим трудовим договором та підставі якого виникають трудові відносини між працівником і ПСП Авангард .

За цим контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а ПСП Авангард роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату, пільги, грошові гарантії, компенсації та допомоги і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін.

Працівник безпосередньо підпорядкований директору ПСП Авангард .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 прийнято на посаду юриста ПСП Авангард .

За виконання обов'язків, передбачених цим Договором, працівнику встановлюється: посадовий оклад у розмірі 2700 (дві тисячі п'ятсот ) грн. на місяць надбавка (доплата та інші виплати) за інтенсивність праці та виконання особливо виконання важливої роботи та роботи в іншій місцевості у розмірі 50 % до посадового окладу. Строки виплати винагороди за працю встановлюються відповідно до положень визначених у Кодексу Законів про працю та Закону України Про оплату праці .

Сторони погодили що найманий працівник використовує для потреб підприємства власний автомобіль Хюндай Акцент , держ. номер НОМЕР_1 і за використання якого для службових поїздок йому встановлюється компенсація в розмірі три тисячі гривень за місяць, яка перераховується на зарплатний картковий рахунок найманої особи при виплаті основної частини заробітної плати за місяць.

Працівнику надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю: основна 24 календарних днів, додаткова (за особливий характер праці) - 25 календарних днів.

До щорічної відпустки виплачується матеріальна допомога у розмірі три тисячі гривень.

Додаткові пільги, гарантії, компенсації - у випадку розірвання трудового договору ПСП Авангард як роботодавець виплачує найманій особі, як вихідну допомогу за рахунок коштів роботодавця, кошти в сумі, що еквівалентні трьом мінімальним заробітним платам, розмір якої встановлений чинним законодавством на момент звільнення, за кожен повний відпрацьований місяць.

Строк дії контракту з 26 серпня 2015 року до 26.08.2017 року.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 24.11.1998 року вбачається, що 26.08.2015 року його прийнято на посаду в ПСП Авангард с. Осична юристом на підставі наказу №67 від 26.08.2015 року.

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2016 року старшим державним виконавцем Оратівського районного відділу ДВС головного територіального управління юстиції ОСОБА_8 вбачається, що відкрито виконавче провадження за судовим наказом №141/773/16-ц виданим 06.09.2016 року Оратівським районним судом Вінницької області про стягнення з ПСП Авангард на користь ОСОБА_3 заборгованості заробітної плати на суму 90250 грн. та судового збору у розмірі 275,60 грн.

Згідно копії рішення засновника ПСП Авангард с. Осична №6 від 10.09.2014 року Про директора ПСП Авангард вбачається, що ОСОБА_6, засновник ПСП Авангард відповідно до розділу 9 частини 2 Статут ПСП Авангард , затвердженого рішенням засновника №1 від 23.01.2009 року призначила на посаду директора ПСП Авангард ОСОБА_4 з 11 вересня 2014 року.

Згідно копії наказу №53 від 11.09.2014 року Про директора ПСП Авангард виданого директором ОСОБА_4 вбачається, що він приступає до обов'язків директора ПСП Авангард з 11.09.2014 року відповідно до рішення засновника ПСП Авангард .

Згідно копії заяви ОСОБА_3 від 29.03.2017 року на адресу управління держпраці у Вінницькій області вбачається, що він просить вжити заходів з метою захисту своїх прав, пов'язаних з перебуванням на посаді юриста ПСП Авангард .

Згідно копії відповіді №02-Д/394/21-22 від 04.05.2017 року управління держпраці у Вінницькій області вбачається, що звернення ОСОБА_3 переадресовано по територіальності, оскільки за місцем розташування підприємства ПСП Авангард будь-кого з посадових осіб не виявлено.

Згідно копії відповіді №4/4.4-8-2548-2448 від 22.05.2017 року головного управління держпраці у Київській області вбачається, що з 16.05.2017 року постановою КМУ №295 від 26.04.2017 року зупинено перевірки додержання законодавства про працю до затвердження Мінсоцполітики форми посвідчення інспектора праці, видачі посвідчень інспекторів.

З копії витягу з ЄДРПОУ №1000883583 від 27.04.2016 року вбачається, що засновником, керівником та підписантом ПСП Авангард з 10.09.2014 року є ОСОБА_4.

З копії витягу з ЄДРПОУ №19246737 від 05.09.2014 року вбачається, що засновником та директором ПСП Авангард є ОСОБА_6.

З копії витягу з ЄДРПОУ №19246737 від 05.09.2014 року виданого державним реєстратором реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_9 вбачається, що підписантом ПСП Авангард є ОСОБА_6 з 23.11.2010 року, керівником ОСОБА_10 з 18.05.2012 року.

З копії витягу з ЄДРПОУ №21768136 від 11.03.2016 року вбачається, що засновником є ОСОБА_4, кінцевим бенефенціарним власником - ОСОБА_4, директором та підписантом ОСОБА_4 з 10.09.2014 року.

З копії виписки з ЄДРПОУ від 15.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 має право вчиняти будь-які дії від імені ПСП Авангард як його засновник та керівник.

З копії змін до Статуту ПСП Авангард , затвердженого рішенням Засновника від 23.01.2009 року №1 внесені зміни у п. 3 р. 1 загальні положення згідно яких засновником та власником ПСП Авангард є ОСОБА_4.

Згідно копії рішення засновника ПСП Авангард с. Осична №8 від 11.09.2014 року Про зміни до Статуту ПСП Авангард вбачається, що ОСОБА_4 затвердив зміни до Статут ПСП Авангард та надано право здійснити організаційно-правові заходи щодо державної реєстрації змін.

Згідно копії рішення засновника ПСП Авангард с. Осична №7 від 10.09.2014 року Про печатку ПСП Авангард у зв'язку із протиправними діями по захопленню ПСП Авангард затверджено печатку ПСП Авангард нового зразка, використання якої розпочати з 10.09.2014 року.

Згідно копії листа №12600/Д-109 від 28.09.2017 року Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ вбачається, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Іллінецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України як працюючий пенсіонер і йому виплачувалась пенсія, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 47 ЗУ в розмірі 85% від призначеного розміру. 29.08.2017 року ОСОБА_3 звернувся до УПФ із заявою та надав трудовий договір від 26.08.2015 року, укладений з ПСП Авангард по 26.08.2017 року, тому його переведено з 27.08.2017 року до категорії непрацюючих пенсіонерів.

Разом з тим, судом при цьому також встановлено і те, що Державним реєстратором реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11 5 лютого 2014 року вчинено реєстраційний запис № 116111050013000059 про державну реєстрацію змін до установчих документів приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" в частині зміни складу засновників, а саме вихід зі складу засновників ОСОБА_6 та включення ОСОБА_12 Також 5 лютого 2014 року вчинено запис № 11611070014000059 про зміну керівника та підписанта, а саме заміна ОСОБА_6 на ОСОБА_12

6 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені записи № 11611050013000059 про державну реєстрацію змін до установчих документів приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" в частині зміни складу засновників, вихід зі складу засновників ОСОБА_12 та включення ОСОБА_13, та № 11611070016000059 в частині зміни керівника та підписанта з ОСОБА_12 на ОСОБА_13

Тобто, судом встановлено, що з 06.02.2014 року керівником та підписантом ПСП Авангард с. Осична, код ЄДРПОУ 03733335, є ОСОБА_13.

З довідки ПСП Авангард виданої головою комісії з реорганізації та припинення ПСП Авангард Крицьким В.В. від 08.11.2017 року вбачається, що з 17.02.2014 року діє інший відтиск печатки ПСП Авангард .

В подальшому неодноразово починаючи з 2014 року на підставі судових рішень, скасовувались відповідні реєстраційні дії та змінювався власник ПСП Авангард , що не заперечується сторонами у справі.

Так зокрема, з матеріалів справи, зокрема з витягу з ЄДРПОУ №1002833002 від 20.07.2017 року вбачається, що:

- 05.02.2014 року за №1161105001300059 державним реєстратором Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_11 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема зміну складу або інформації про засновників; 05.02.2014 року за №1161107001400059 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зокрема змінено керівника юридичної особи та змінено склад підписантів;

- 06.02.2014 року за №11611050015000059 державним реєстратором Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_11 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема зміну складу або інформації про засновників; 05.02.2014 року за №1161107001600059 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зокрема змінено керівника юридичної особи та змінено склад підписантів;

- 04.09.2014 року за №11611999001700059 (скасована) (11611070016000059) державним реєстратором Погребищенської державної районної адміністрації Вінницької області скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 04.09.2014 року за №11611999001800059 (скасована) (11611050015000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 04.09.2014 року за №11661999001900059 (скасована) (11611070014000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 04.09.2014 року за №11661999002000059 (скасована) (11611050013000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням;

- 11.09.2014 року за №1161107002200059 державним реєстратором Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_11 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема зміну складу або інформації про засновників; 19.05.2015 року за №11611070024000059 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зокрема змінено додаткову інформацію;

- 22.07.2016 року за №116119990026000059 (11619990020000059) державним підприємством державного інституту судових економіко-правових та технічних досліджень ОСОБА_14 скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 22.07.2014 року за №11611999002700059 (116199900190000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 22.07.2014 року за №11611999002800059 (116199900180000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням; 22.07.2014 року за №11611999002900059 (116199900170000059) скасовано реєстраційну дію за судовим рішенням;

- 14.04.2017 року за №1161105003400059 державним реєстратором Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_11 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зокрема зміну складу або інформації про засновників; 14.04.2017 року за №1161107003500059 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зокрема змінено керівника юридичної особи та змінено склад підписантів;

- 18.07.2017 року за №11611270037000059 державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області ОСОБА_15 внесені рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Зазначені встановлені судом обставини також підтверджується і показами допитаних судом свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13

Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року у справі №К/800/5455/15 у справі за позовом ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_10, до Державного реєстратора реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11, треті особи без самостійних вимог на префект спору на стороні відповідача - ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію.

Так зокрема, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року даний адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного сільськогосподарського підприємства Авангард .

В іншій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Проте, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову та ухвалено в цій частині нову постанову.

Визнано протиправними та скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного сільськогосподарського підприємства Авангард .

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року залишено без змін.

У травні 2015 року ОСОБА_13 подав до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №802/1149/14-а за нововиявленими обставинами.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_13 задоволено, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Проте, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_13 про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року за нововиявленими обставинами - відмовлено.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року у справі №К/800/5455/15 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасовано, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2015 року залишено в силі.

Таким чином, враховуючи викладене, судом першої інстанції у даній справі встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 01 серпня 2001 року зареєстровано юридичну особу СВК "Авангард" с. Осична Оратівського району Вінницької області, а 2 листопада 2005 року зареєстровано приватне сільськогосподарське підприємство "Авангард", як правонаступник СВК.

3 листопада 2010 року ОСОБА_6 є засновником та директором приватного сільського господарського підприємства "Авангард", а з червня 2012 року її звільнено з посади директора та призначено ОСОБА_10

Державним реєстратором реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11 5 лютого 2014 року вчинено реєстраційний запис № 116111050013000059 про державну реєстрацію змін до установчих документів приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" в частині зміни складу засновників, а саме вихід зі складу засновників ОСОБА_6 та включення ОСОБА_12 Також 5 лютого 2014 року вчинено запис № 11611070014000059 про зміну керівника та підписанта, а саме заміна ОСОБА_6 на ОСОБА_12

6 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені записи № 11611050013000059 про державну реєстрацію змін до установчих документів приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" в частині зміни складу засновників, вихід зі складу засновників ОСОБА_12 та включення ОСОБА_13, та № 11611070016000059 в частині зміни керівника та підписанта з ОСОБА_12 на ОСОБА_13

В якості підстав для внесення змін до установчих документів та рішення уповноваженого органу управління про зміну керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, державному реєстратору було надано примірник оригіналу протоколу засідання засновника № 5 від 27 січня 2014 року, яким вирішено питання про вихід із складу засновників ПСП "Авангард" ОСОБА_6, прийнято до складу засновників ОСОБА_12, якому передано 100 % частки в статутному капіталі підприємства, звільнено директора ОСОБА_10, призначено директором ОСОБА_12, якого також уповноважено на проведення всіх дій пов'язаних з державного реєстрацією.

6 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені записи № 11611050013000059 про державну реєстрацію змін до установчих документів ПСП "Авангард" в частині зміни складу засновників, вихід зі складу засновників ОСОБА_12 та включення ОСОБА_13, та № 11611070016000059 в частині зміни керівника та підписанта з ОСОБА_12 на ОСОБА_13

5 лютого 2014 року на підставі документів поданих уповноваженою особою ОСОБА_12, відповідачем проведено державну реєстрацію змін до установчих документів приватного сільськогосподарського підприємства Авангард в частині зміни складу засновників, а саме вихід зі складу засновників ОСОБА_6 та включення ОСОБА_12 Відповідно до опису та відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_12 надав особисто оригінали наступних документів: оригінал заяви про вихід та передачу частки учасниці ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 від 27 січня 2014 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до державного реєстратора реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію, встановлено, що державний реєстратор реєстраційної служби Оратівського районного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11 при здійсненні реєстраційних дій діяв у спосіб та порядок передбачений ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , оскільки серед поданих ОСОБА_12 документів була особиста заява від ОСОБА_6 та протокол засідання засновника ПСП Авангард № 5 датовані 27 січня 2014 року, у яких безпосередньо виражене волевиявлення ОСОБА_6 про виведення її із складу засновників ПСП Авангард та передачі її частки ОСОБА_12, що також підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 4 грудня 2014 року № 10984/10985/14-32.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не підлягає доказуванню той факт, що з 27 січня 2014 року ОСОБА_6 вийшла з складу засновників ПСП Авангард та передала 100% частки в статутному капіталі підприємства ОСОБА_12, якого прийнято до складу засновників. З 6 лютого 2014 року керівником та підписантом ПСП "Авангард" є ОСОБА_13

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції мотивував своє рішення та виходив з того, що з 27.01.2014 року ОСОБА_6 не була уповноваженою приймати рішення №6 від 10.09.2014 року Про директора ПСП Авангард , яким з 11 вересня 2014 року призначила на посаду директора ПСП Авангард ОСОБА_4.

В свою чергу, у ОСОБА_4 були відсутні повноваження на укладення 26.08.2015 року між Приватним сільськогосподарським підприємство ПСП Авангард с.Осична Оратівського району Вінницької області (код 03733335 ) в його особі та ОСОБА_5 трудового договору (контракту) від 26.08.2015 року.

Оскільки судом під час розгляду справи було встановлено, що трудові обов'язки як директора ПСП Авангард у позивача ОСОБА_4 та як юриста ПСП Авангард за трудовим договором (контрактом) від 26.08.2015 року у позивача ОСОБА_3 виникли в період дії постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, яку в подальшому було скасовано постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року у справі №К/800/5455/15, тому звернення до суду з вказаним позовом позивачами є безпідставним.

Також судом звернута увага і на те, що позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підтвердження свої вимог не надано доказів щодо неотримання заробітної плати, як і не доведено факту перебування в трудових відносинах та виконання роботи з ПСП Авангард в періоди, за які вони просять стягнути заробітну плату.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується також і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони є достатньо обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги даних висновків взагалі не спростовують.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно частин 1,2,4 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Суд першої інстанції вірно посилається у своєму рішенні на дані норми матеріального права.

Крім того, також вірними є посилання суду на норми процесуального права, зокрема на ч. 1 та ч. 2 статті 89 ЦПК України, згідно яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Доречними є також посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини, який звертає увагу на те, що право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є спір про право , реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобссон проти Швеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул'янов проти України)).

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Також місцевим судом вірно відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Апеляційний суд за вищевикладених обставин справи переконаний, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків судів першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду попередньої інстанції щодо їх оцінки.

Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновку суду обставинам справи, оскільки на думку позивача, він суперечить самому собі, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі твердження позивача належним чином не обґрунтовані та не спростовують кінцевого висновку суду.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про не взяття судом до уваги як доказ лист Оратівського відділення Немирівського ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.05.2018 року про повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 в ПСП Авангард на підставі договору від 26.08.2015 р., оскільки з урахуванням встановлених місцевим судом вищевикладених обставин справи, даний доказ не впливає на правильність ухваленого судового рішення.

Також не погоджується апеляційний суду і з доводами скарги позивача ОСОБА_3 про те, що суд, на його думку, не зазначив з яких саме підстав він відхиляє вимогу позивача ОСОБА_3, а з яких відхиляє вимоги позивача ОСОБА_4, оскільки позивач ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржив, а підстави відмови ОСОБА_3 у задоволенні його позову місцевим судом обґрунтовані повністю.

Інші аргументи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду та постановленим ним судовим рішенням, оскільки визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позові та не спростовують висновків судів першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правильним висновком місцевого суду щодо їх оцінки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для його скасування, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 76, 81, 133, 137, 263, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 21 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2018 року

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ Т.О. Денишенко

/підпис/ В.С. Марчук

Згідно з оригіналом: