Рішення

від 03.09.2018 по справі 822/1715/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1715/18

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС", в якій просить суд:

1) стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 22953,57 грн;

2) стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 344,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч вимогам ст. ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємство самостійно не сплатило адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами. Вказує, що відповідач до 15.04.2018 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 22953,57 грн та пеню в розмірі 344,50 грн. Оскільки вищевказані суми відповідачем не сплачені, утворилася заборгованість в розмірі 23298,07 грн. А тому просить адміністративний позов задовольнити та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені за 2017 рік в сумі 23298,07 грн. Просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 поновлено провадження у справі.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що відповідач належним чином проводив інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме поданням звітів за формою №3 - ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, а тому немає підстав для застосування до ТОВ "АТП УБ ХАЕС" адміністративно - господарських санкцій. З огляду на викладене, вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Дослідивши позовну заяву та належні та допустимі письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 30936933, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2017 рік - 14 чол. (звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу - 1 чол.

Фактично в товаристві з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" в 2017 році не працювало жодного інваліда.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

За змістом частини третьої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Згідно зі частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу положень статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", на відповідача, як працедавця, покладено обов'язок створити робочі місця і умови для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

При цьому, указаний обов'язок не супроводжується обов'язком відповідача здійснювати пошук інвалідів, адже в силу статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" такий обов'язок покладено на Державну службу зайнятості.

Так, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно пункту 2.1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, інформація за даною формою подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, згідно діючих положень Наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.

Необхідно зазначити, що норма щодо щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць, встановлена Законом України від 1 березня 1991 року № 803-ХІІ "Про зайнятість населення", втратила чинність з 1 січня 2013 року, коли набрав чинності новий Закон України від 5 липня 2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення".

Таким чином, періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН не встановлено, а регламентується лише, що вона подається не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.

Матеріалами справи підтверджено, що зі звітів форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", поданих товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" до центру зайнятості у період з січня по грудень 2017 року, стверджується, що відповідач проінформував центр зайнятості про наявність вакансії виключно для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно зі частинами першою та другою статті 20 Закону України "Про основ соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Це означає, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися до працедавця в разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому цей суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходів для працевлаштування останніх, тобто, коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Як уже зазначалось судом, відповідач створив робоче місце для працевлаштування інвалідів, інформував орган зайнятості населення про наявність вільних вакансій, подавав до Фонду соціального захисту інвалідів звітність за встановленою формою.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, зокрема постановою від 26 червня 2018 року по справі №806/1368/17, адміністративне провадження №К/9901/5558/17.

Позивач не навів суду жодного факту, що відповідач відмовив інваліду у працевлаштуванні з мотивів інвалідності, відсутні такі відомості також і в матеріалах справи.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, за вчинення якого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивачу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Грушевського, 87,Хмельницький,Хмельницька область,29000 14149591) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС" (вул. Ринкова, 5,Нетішин,Хмельницька область,30100 30936933)

Головуючий суддя О.П. Шевчук