Рішення

від 25.06.2007 по справі 4/180-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/180-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25.06.2007                                                                              Справа №  4/180-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" смт.Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області    

до сільськогосподарського кооперативу "Дружба" смт.Велика Олександрівка   Херсонської області       

про   стягнення  1.205грн.03коп.  

за участю   представників сторін:

від  позивача   - юрист  Лимар Г.Г.

від  відповідача  - не з'явився

                                                  в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 846грн.68коп. заборгованості  за надані  послуги по складському зберіганню зерна ячменю згідно з договором зберігання від 04.08.2004 року № 78. Крім цього, позивач просить стягнути  70грн.48коп. пені та 287грн.87коп. втрат від інфляції у зв'язку з  несвоєчасним виконанням грошового  зобов'язання.

          Представник відповідача в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав з невідомих причин, незважаючи на те, що був повідомлений  про день і час розгляду справи.

За таких  підстав, оскільки  відповідач своїм правом на судовий захист  не  скористався і клопотання про  відкладення розгляду справи  не  надіслав, справа відповідно до  ст. 75 ГПК України розглядається  без  участі представника відповідача за наявними  в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по  суті.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представника позивача, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають задоволенню  частково з  урахуванням наступного.

Між  сторонами 04.08.2004року   укладено  договір  про зберігання зерна  сільськогосподарських  культур №78. Згідно з  цим договором позивач   зобов'язався  приймати від  позивача  зерно  фактичної  якості, забезпечити  кількісне  і якісне  зберігання  цього  зерна а також  надати  додаткові послуги (доробка, сушка, і освіження зерна) та повернути  його  відповідачу за його  вимогою.

В період  з  5 по  7  серпня 2004року   відповідач передав на зберігання позивачу 102,441тн. ячменю, що  підтверджується наданими  до  матеріалів справи  складськими  квитанціями   № 030105 від  05.08.2004року,  № 030177 від 06.08.2004року, №030178 від 06.08.2004року,  №030176 від 07.08.2004року.

Актом від 08.08.2004року, затвердженим керівниками  сторін, підтверджується факт  надання позивачем   послуг зберігання зерна та  надання додаткових  послуг  з  метою  уникнення псування та втрати  зерна на загальну  суму 846грн.68коп.

Пунктом 4.2  договору   передбачено, що  відповідач проводить  розрахунки  за надані послуги в грошовій формі протягом 3 банківських  днів з  моменту одержання рахунку.

 Позивач передав відповідачу  рахунок-фактуру  №СФ-0000174 від 08.08.2004 року в цей же день разом з  актом виконаних  робіт. Вартість  цих  робіт  відповідачем  не  сплачена. Його заборгованість  в сумі 846грн.68коп. підтверджується також  і актом звірки  розрахунків станом на 23.02.2007року. (арк. спр.15).

           Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

            Статтею  946 ч.1  ЦК України передбачено, що  плата за зберігання  та строки  її внесення встановлюються договором зберігання.

          Відповідач повинен був здійснити   розрахунки в порядку, передбаченому пунктом 4.2 договору від 04.08.2004року на протязі 3 банківських днів з  моменту одержання рахунку, тобто до 11.08.2004року.

   Доказів погашення боргу, або  будь-яких заперечень проти  позову відповідач в засідання суду не  надав, тому  вимоги  позивача про  стягнення  846грн.68коп. підлягають задоволенню.

 Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом. З урахуванням  зазначеної  норми з  відповідача також  підлягає  стягненню  287грн. 87коп. втрат від  інфляції.

   Розглядаючи  вимоги позивача в частині стягнення пені,  суд  виходить  із  наступного.

  Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

          В той же час відповідно до  ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення виконання зобов'язання, якщо  інше не  встановлене законом або  договором, припиняється через  шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало  бути  виконано. Тобто, за нормами  ГК України пеня  не  має тривалого  характеру та через  шість  місяців після дня виникнення прострочки слід  припинити  її  нарахування.

          Сторони в договорі не  визначили  конкретного  періоду  нарахування пені, а лише обмежили  її  розмір 0,1% та порядок нарахування (за кожен  день  прострочки), не  визначивши при  цьому кінцевий  термін  обчислення (пункт 6.1 договору від 04.08.2004року). Тому суд  вважає  необхідним застосувати  норму п.6 статті  232 ГК України, у зв'язку з  чим нарахування пені повинно  бути  припинено через  шість  місяців від  дня коли зобов'язання  мало  бути  виконано.

          Суд  також  зазначає, що в силу статті 232 Господарського  Кодексу України, при  реалізації  в  судовому порядку  відповідальності  за порушення в сфері  господарювання застосовуються  загальний та скорочені строки позовної  давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо  інші строки  не  встановлені Господарським  Кодексом України.

          Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки  позовної  давності в один  рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті  258 ЦК України та 232 ГК України підлягають  застосуванню  одночасно, оскільки  вони  не  суперечать, а доповнюють  одна одну.

          Період  нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України  починається з 11.08.2004року та закінчується 11.02.2005року. Строк позовної  давності щодо стягнення пені, передбачений ст.258 ЦК України позивачем також  пропущено. Таким чином,  позовні вимоги щодо  стягнення пені задоволенню  не  підлягають.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою  представника позивача судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526, ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

                                                  в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовільнити  частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського  кооперативу   "Дружба"  смт.Велика Олександрівка  вул.Леніна, 88 Херсонської області код 037850884  на користь дочірнього  підприємства  державної акціонерної компанії  "Хліб України" "Білокриницький комбінат хлібопродуктів" смт.Біла Криниця  вул.Каховська, 5 Великоолександрівського району Херсонської області код  00982373 (інші реквізити суду невідомі)  -  846грн.68коп.  основного боргу,  287грн.87коп. втрат від інфляції,  102грн.00коп.  витрат по сплаті  державного мита  та  118грн.00коп.   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В стягненні  решти  суми позову відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                         Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 27.06.2007року.