Ухвала

від 31.08.2018 по справі 698/752/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1252/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 59 Баранов О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5;

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство Мрія ;

особа, що подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року прийняте у складі судді Баранова О.І. у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства Мрія про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд із позовом до Розсохуватської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що з листопада 2006 року він фактично користується нежитловою будівлею загальною площею 842,2 м.кв., що розташована по АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що починаючи з листопада 2006 року він фактично безперервно використовував вказане приміщення в особистих цілях, утримував його та здійснював поточний ремонт. За весь період користування вказаною нежитловою будівлею до нього ніхто не ставив будь-яких умов та претензій, щодо незаконного володіння та користування вказаною будівлею.

А тому, просив визнати за ОСОБА_5 право приватної власності на нежитлову будівлю 1986 року побудови, загальною площею 842,2 м.кв., яка складається з: гаражу (А), гаражу (А1), прохідної (Б), вбиральні (В), ганку (в), огорожі № 1, воріт №2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31 січня 2018 року замінено неналежного відповідача - Розсохуватську сільську раду Катеринопільського району Черкаської області на належного відповідача - приватне сільськогосподарське підприємство Мрія .

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ПСП Мрія про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки винесене з неповним з'ясуванням обставин справи, та порушенням норм матеріального права, а тому просив його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що п'ятнадцятирічний строк набувальної давності не сплив на момент звернення позивача до суду. Нерухоме майно було передано ще до складання проекту договору купівлі - продажу. В подальшому користуванні вказаним нерухомим майном сторонами неодноразово розглядалася можливість укладення вказаного договору купівлі - продажу, однак, не досягнувши всіх істотних умов договору його укладення не відбулося. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги частину 3 статті 640 ЦК України, яка передбачає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Спірне нерухоме майно ним не поверталося його власнику і до даного часу перебуває у його відкритому та безпосередньому користуванні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає в повній мірі зазначеним вище вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 суд першої інстанції, виходив з того, що нерухоме майно було передане позивачу відповідачем на виконання укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а також із того, що відсутні законні підстави для їх задоволення, оскільки судом встановлено, що позивач не набув права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки на час звернення до суду не сплив, передбачений частиною 3 статті 344 ЦК України п'ятнадцятирічний строк.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу № 1 загальних зборів КСП ім. Фрунзе від 11 січня 2000 року загальними зборами було вирішено обрати комісію з реструктуризації КСП ім. Фрунзе у складі 10 осіб та створити у складі комісії з реструктуризації підкомісію з реформування земельних відносин. Головою комісії обрано ОСОБА_7 Вирішили доручити комісії з реструктуризації визначити розмір майнового фонду, скласти список осіб, які мають право на майновий пай і визначити індивідуальні майнові паї на визначених засадах.. Затвердити положення про майно КСП. Зобов'язати комісію з реструктуризації КСП провести паювання майна і до 1 березня 2000 року подати його результати для розгляду і затвердження загальними зборами КСП. Провести інвентаризацію майна, коштів і фінансових зобов'язань КСП. Обрати інвентаризаційну комісію у складі 10 осіб. Головою обрати ОСОБА_7 Зобов'язати інвентаризаційну комісію зробити інвентаризацію і до 1 березня 2000 року подати протокол засідання інвентаризаційної комісії для розгляду і затвердження загальними зборами КСП (а.с.55-58).

14 березня 2000 року було зареєстровано ПСП Мрія , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб № 115378, серія А01 (а.с.54).

ПСП Мрія утворене у процесі реорганізації КСП ім. Фрунзе та є його правонаступником, що підтверджується Статутом ПСП Мрія . Засновником і власником ПСП Мрія є ОСОБА_7.(а.с.41-45).

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю № АДРЕСА_1, виготовленого 19 жовтня 2017 року та схематичного плану земельної ділянки вбачається, що дана будівля площею 842,2 м. кв. складається з: гаража (А), гаража (А1), прохідної (Б), вбиральні (В), ганку (в), огорожі (№1) та воріт (№2) (а.с.5-7).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку по визначенню вартості без врахування ПДВ нежитлової будівлі, загальною площею 842,2 м.кв., яка розташована по АДРЕСА_1, вбачається, що станом на 25 жовтня 2017 року загальна ринкова вартість вказаної будівлі складає 151 351,00 грн. (а.с.8-9).

Відповідно до довідки Катеринопільського районного сектору управлінням ДСНС у Черкаської області № 438 від 11 грудня 2017 року вбачається, що експлуатація нежитлової будівлі (гараж), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, можлива за умови дотримання правил пожежної безпеки. (а.с.20)

Відповідно до довідки відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Катеринопільської райдержадміністрації № 70 від 11 грудня 2017 року вбачається, що нежитлова будівля (гараж) за адресою АДРЕСА_1 відповідає генеральному плану та будівельним нормам.(а.с.22)

Відповідно до довідки Катеринопільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області № 257 від 19 грудня 2017 року вбачається, що нежитлова будівля (гараж) за адресою АДРЕСА_1 відповідає ветеринарно-санітарним вимогам. (а.с.21)

Відповідно до довідки Розсохуватської сільської ради № 642 від 14 грудня 2017 року вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться під нежитловою будівлею (гаражем) та розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться в комунальній власності Розсохуватської сільської ради. (а.с.23)

Відповідно до довідки ПСП Мрія № 3 від 05 січня 2018 року вбачається, що не житлова споруда, авто гараж, який розташований за адресою Черкаська область, Катеринопільський район, АДРЕСА_1 перебуває на балансі ПСП Мрія (а.с.30)

Відповідно до довідки ПСП Мрія № 9 від 16 березня 2018 року вбачається, що нежитлова будівля, приміщення гаража, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, при розпаюванні майна, було виділено під погашення кредиторської заборгованості актом № 3 згідно протоколу № 2 від 01 березня 2000 року і розпаюванню не підлягало. Після погашення кредиторської заборгованості дане приміщення є власністю ПСП Мрія і має право розпоряджатися ним. (а.с.40).

Відповідно до довідки Катеринопільського РВ ДВС № 15.13-51/187 від 16 квітня 2018 року вбачається, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 16 березня 2018 року, арешт на майно ПСП Мрія , код 03792125, с. Розсохуватка, Катеринопільського району, Черкаської області не накладався. (а.с.53).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 12 від 09 листопада 2006 року укладеного між ПСП Мрія , як продавець та ОСОБА_5, як покупцем вбачається, що покупець зобов'язався продати, а покупець прийняти приміщення автогаража та сплатити продавцю вартість останнього за залишковою вартістю 63 075 грн.(а.с.59-60).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 01 серпня 2018 року ( справа № 201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18).

Відповідно до частини 3 статті 344 ЦК України, якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 842,2 м.кв., що розташована по АДРЕСА_1) було передано від ПСП Мрія до ОСОБА_5 09 липня 2006 року на виконання укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, однак даний договір не був нотаріально посвідчений, як того вимагає норма статті 657 ЦК України, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про його нікчемність.

Враховуючи вищевикладене та виходячи із положень частини 3 статті 344 ЦК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання за ним права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта стосовно того, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що п'ятнадцятирічний строк набувальної давності не сплив на момент звернення позивача до суду так як нерухоме майно було передано ще до складання проекту договору купівлі - продажу, оскільки доводи апелянта не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні статті 81 ЦПК України.

Також, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта, як підставу для скасування рішення суду, те, що спірне нерухоме майно позивачем не поверталося його власнику і в подальшому перебуває у його відкритому та безпосередньому користуванні, оскільки позивач не є добросовісним набувачем, а відкритість і безперервність користування спірним майном не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами статті 344 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для встановлення неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року прийняте у складі судді Баранова О.І. у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства Мрія про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

В.І. Ювшин