Рішення

від 21.08.2018 по справі 910/3767/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2018Справа №910/3767/18

За позовомДержавного підприємства "Самбірське лісове господарство" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - 1. Львівського обласного управління лісового господарства 2. Львівської обласної державної адміністрації простягнення 427 341,93 грн. Суддя Бойко Р.В. при секретарі судового засідання Бариновій О.І. Представники учасників справи: від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:не з'явився від третьої особи-1:не з'явився від третьої особи-2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2018 року Державне підприємство "Самбірське лісове господарство" (надалі - ДП "Самбірське лісове господарство") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (надалі - ТОВ "Аеровент") про стягнення 427 341,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість з оплати поставленого позивачем згідно Договорів купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 від 12.05.2015 та №081/15 від 26.05.2016 товару у загальному розмірі 240 527,17 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 84 665,50 грн., нараховану за період з 03.04.2017 по 21.03.2018, інфляційні втрати у розмірі 83 151,26 грн., нараховані за період з серпня 2015 року по березень 2018 року, та 3% річних у розмірі 18 998,00 грн., нараховані за період з 03.08.2015 по 21.03.2018.

Також, позивачем долучено до свого позову орієнтовний розрахунок судових витрат, згідного якого він очікує понести витрати, пов'язані з розглядом даної справи, у загальному розмірі 27 610,14 грн., які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 6 410,14 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 200,00 грн., які включають в себе також витрати на відрядження у розмірі 3 000,00 грн. та поштові витрати у розмірі 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2018 відкрито провадження у справі №910/3767/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 20.04.2018.

В судовому засіданні 20.04.2018 судом протокольною ухвалою відкладено розгляд справи №910/3767/18 без визначення дати та часу, вирішено наступне судове засідання здійснювати в режимі відеоконференції та погодити дату та час наступного судового засідання з господарським судом Львівської області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 21.05.2018.

21.05.2018 через відділ діловодства суду надійшов відзив ТОВ "Аеровент" на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано доказів поставки йому за Договорами купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 від 12.05.2015 та №081/15 від 26.05.2016 товару.

В судових засіданнях 21.05.2018 та 31.05.2018 оголошувались перерви до 31.05.2018 та до 14.06.2018 для надання можливості учасникам справи подати заяви по суті справи.

11.06.2018 через відділ діловодства суду від ДП "Самбірське лісове господарство" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №107 від 18.03.2015 "Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави" сторонами було укладено Договори купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 від 12.05.2015 та №103/15 від 26.05.2015.

Щодо відповіді ДП "Самбірське лісове господарство" на відзив суд зазначає наступне.

В своїй позовній заяві Державне підприємство "Самбірське лісове господарство" як на підстави позову посилалось на невиконання відповідачем Договорів купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 від 12.05.2015 та №081/15 від 26.05.2016, натомість у своїй відповіді на відзив позивач посилається на Договори купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 від 12.05.2015 та №103/15 від 26.05.2015 та відповідно долучає до свого відзиву копію договору №103/15 від 26.05.2015, хоча у позові Державне підприємство "Самбірське лісове господарство" жодним чином не посилається на останній та не долучив його копії до позову.

У суду відсутні підстави вважати, що позивачем змінено або доповнено підстави позову, оскільки вчинення такої процесуальної дії могло мати місце виключно шляхом подання відповідної заяви (із зазначенням в ній про доповнення або зміну підстав позову) та до початку розгляду справи по суті (тобто, до першого судового засідання у даній справі, яка розглядалась станом на дату подання відповіді за правилами спрощеного позовного провадження), натомість позивач лише обмежився формальною вказівкою на договір №103/15 від 26.05.2015 та долученням його до відповіді на відзив.

В той же час, приписами частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.ч. 4, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у своєму позові не посилався на договір №103/15 від 26.05.2015 та не вказував про неможливість подання його примірника суду, а також не звертався до суду із клопотанням про встановлення додаткового строку для подання такого доказу.

Згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи, що ДП "Самбірське лісове господарство" не зверталось до суду із заявою про зміну або доповнення підстав позову, а у своєму позові не посилалось на невиконання відповідачем Договору купівлі-продажу необробленої деревини №103/15 від 26.05.2015, зважаючи на імперативні приписи ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні правові підстави для дослідження правовідносин сторін, які виникли на підставі договору №103/15 від 26.05.2015.

Суд звертає увагу Державного підприємства "Самбірське лісове господарство", що останнє не позбавлене права звернутись до господарського суду із позовними вимогами, обґрунтованими такою підставою, як невиконання ТОВ "Аеровент" Договору купівлі-продажу необробленої деревини №103/15 від 26.05.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2018 вирішено здійснювати розгляд справи №910/3767/18 за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Львівське обласне управління лісового господарства та Львівську обласну державну адміністрацію в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визначено третім особами строк для подання пояснень щодо позову та/або відзиву; підготовче засідання призначено на 10.07.2018.

09.07.2018 через відділ діловодства суду від Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-1 вказує, що нею направлялись листи на адресу директора ДП "Самбірське лісове господарство" з метою виконання доручення Львівської обласної державної адміністрації №30/0/6-15 від 14.05.2015. Проте, між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та відповідачем жодних договорів для будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави не укладалось та відповідно Товариству з обмеженою відповідальністю "Аеровент" кошти не перераховувались. У зв'язку з наведеним третя особа-1 поклала вирішення спору на розсуд суду та, посилаючись на нестабільне фінансове становище, просила розглядати справу №910/3767/18 за відсутності її представника.

09.07.2018 через відділ діловодства надійшли пояснення третьої оосбьи-2, в яких Львівська обласна державна адміністрація вказувала, що обставини укладення правочинів між сторонами для будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави та умов оплати таких робіт їй не відомі. Проте, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судове засідання 10.07.2018 не відбулося у зв'язку з викликом судді Бойко Р.В. для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє в межах кваліфікаційного оцінювання.

Учасників справи було повідомлено про наступне підготовче засідання, призначене на 19.06.2018, згідно розписки від 10.07.2018 (представників сторін) та шляхом направлення ухвали про повідомлення місця, дати та часу судового засідання від 10.07.2018 (третім особам).

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2018 закінчено підготовче провадження у справі №910/3767/18 та призначено її до розгляду по суті на 21.08.2018.

21.08.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшла заява, в якій Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства, посилаючись на нестабільне фінансове становище, просило розглядати справу №910/3767/18 за відсутності її представника.

В судове засідання 21.08.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та треті особи явку своїх представників у судове засідання 21.08.2018 не забезпечили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином повідомленні, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 03.08.2018 на конверті, в якому здійснювалось відправлення ухвали від 19.06.2018 на адресу відповідача, згідно якої відправлення було повернуте до суду у зв'язку з "закінченням встановленого строку зберігання. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103038242494 третій особі-2 було вручено ухвалу від 19.06.2018 - 26.07.2018 та третій особі-1 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103038242486 - 26.07.2018.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України

днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. А пунктом 5 частини 6 вказаної статті - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу Передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки та у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 21.08.2018, проте відповідачем та третьою особою-2 не повідомлено причин неявки їхніх представників, а також враховуючи заяву третьої особи-1 про розгляд даної справи без участі її представника, суд вважає за можливе розглянути справу №910/3767/18 за відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

В судовому засіданні 21.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (в тому числі наданих у попередніх засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 між Державним підприємством "Самбірське лісове господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №074/15 (надалі - Договір №074/15), у відповідності до п. 1.1 якого продавець передає у власність на умовах франко-склад покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі.

26.05.2015 між Державним підприємством "Самбірське лісове господарство" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №081/15 (надалі - Договір №081/15), у відповідності до п. 1.1 якого продавець передає у власність на умовах франко-склад покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі.

Умови Договору №081/15 є тотожними умовам Договору №074/15, у зв'язку з чим судом будуть аналогічні умови Договорів цитуватись одночасно.

Пунктами 2.2 та 2.3 Договорів передбачено, що по якості товар відповідає вимогам чинних стандартів, а саме ГОСТ 9463-88 "Лісоматеріали круглі хвойних порід", ГОСТ 9462-88 "Лісоматеріали круглі листяних порід", ТУ У 56.196-95 "Дров'яна деревина для технологічних потреб. Технічні умови". Об'єм товару визначається згідно ДСТУ 4020-2-2001 "Методи обмірювання та визначення об'ємів". Обмір по верхньому діаметру.

Поставка товару по даним Договорами здійснюється на умовах франко-склад покупця (п. 5.1 Договорів).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3 Договорів).

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем Договорів №074/15 та №081/15, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладені між сторонами правочини є договорами поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У своєму позові позивач вказує (абз. 7 арк. 2 позовної заяви), що на виконання своїх зобов'язань за Договорами №074/15 та №081/15 ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 271 077,17 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем поставки товару відповідачу за Договором №081/15.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено здійснення ним поставки позивачу за Договором №081/15.

В той же час, наявними в матеріалах справи документами підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки відповідачу товару за Договором №074/15 загальною вартістю 192 506,54 грн., а саме:

- у відповідності до рахунку фактури №0001 від 15.05.2015, специфікації №0001 від 15.05.2015 та залізничної накладної №36745388 відповідачем 19.05.2015 отримано товар вартістю 81 799,32 грн.

- у відповідності до рахунку фактури №0002 від 18.05.2015, специфікації №0005 від 29.05.2015 та залізничної накладної №36779312 відповідачем 23.05.2015 отримано товар вартістю 24 500,20 грн.

- у відповідності до рахунку фактури №0005 від 29.05.2015, специфікації №0005 від 29.05.2015 та залізничної накладної №36938397 відповідачем 04.06.2015 отримано товар вартістю 61 706,82 грн.

- у відповідності до рахунку фактури №0006 від 20.06.2015, специфікації №0006 від 20.06.2015 та залізничної накладної №37195112 відповідачем 25.06.2015 отримано товар вартістю 24 500,20 грн.

У вказаних залізничних накладних міститься електронний цифровий підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" з посиланням на довіреність, згідно якої відповідну особу уповноважено відповідачем на одержання товару від імені отримувача (ТОВ "Аеровент"). При цьому, дані обставини відповідачем не заперечувались.

Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем відповідачу товару за Договором №074/15 становить 192 506,54 грн.

Наведене частково спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, згідно з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеровент" вказувало на недоведеність здійснення позивачем поставки товару, а саме - ДП "Самбірське лісове господарство" не доведено здійснення ним поставки товару за Договором №081/15, проте доведено поставку товару за Договором №074/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 7.1 Договору №074/15 сторонами було погоджено, що платіж здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури.

Водночас, уповноваженими представниками було підписано та скріплено печатками сторін План фінансування до Специфікації до Договору №074/15, відповідно до якого сторонами було погоджено, що покупець зобов'язується оплатити 95% від суми Договору протягом 30 календарних днів з дня поставки товару та 5% від суми Договору протягом 45 календарних днів з дня поставки товару.

З огляну на наведене, суд приходить до висновку, що сторонами було досягнуто згоди, щодо зміни порядку розрахунків за Договором №074/15 та погоджено здійснення оплати покупцем придбаного товару з відтермінуванням платежу, а саме - 95% вартості товару відповідач зобов'язаний був оплатити через 30 календарних днів з дня поставки товару та 5% вартості товару відповідач зобов'язаний був оплатити через 45 календарних днів з дня поставки.

Отже, відповідач зобов'язаний був сплатити за поставлений йому:

- 19.05.2015 товар вартістю 81 799,32 грн. 95% від вартості (77 709,35 грн.) до 18.06.2015, а 5% від вартості (4 089,97 грн.) - до 03.07.2015;

- 23.05.2015 товар вартістю 24 500,20 грн. 95% від вартості (23 275,19 грн.) до 22.06.2015, а 5% від вартості (1 225,01 грн.) - до 07.07.2015;

- 04.06.2015 товар вартістю 61 706,82 грн. 95% від вартості (58 621,48 грн.) до 06.07.2015, а 5% від вартості (3 085,34 грн.) - до 20.07.2015;

- 25.06.2015 товар вартістю 24 500,20 грн. 95% від вартості (23 275,19 грн.) до 27.07.2015, а 5% від вартості (1 225,01 грн.) - до 10.08.2015.

Відповідач не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором №074/15 товару, як і не надав доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 192 506,54 грн. станом на дату розгляду справи, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що покупець взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не виконав, вартість переданого йому товару у визначений цим Договором строк не сплатив, у зв'язку з чим у ТОВ "Аеровент" виникла заборгованість перед позивачем, яка складає суму 192 506,54 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 192 506,54 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність вимоги ДП "Самбірське лісове господарство" про стягнення з ТОВ "Аеровент" заборгованості з оплати поставленого за Договором №074/15 товару у розмірі 192 506,54 грн.

В той же час, позивачем не доведено здійснення поставки за Договором №081/15, а відтак і наявності у відповідача заборгованості з оплати товару згідно вказаного договору в частині 48 020,63 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 84 665,50 грн., нараховану за період з 03.04.2017 по 21.03.2018, інфляційні втрати у розмірі 83 151,26 грн., нараховані за період з серпня 2015 року по березень 2018 року, та 3% річних у розмірі 18 998,00 грн., нараховані за період з 03.08.2015 по 21.03.2018.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначеного позивачем періоду - з 03.08.2015 по 21.03.2018, а також встановленої судом суми заборгованості ТОВ "Аеровент", прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 15 220,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69 399,98 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати задоволенню не підлягають, оскільки обраховані невірно.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 84 665,50 грн., нарахованої за період з 03.04.2017 по 21.03.2018, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В той же час, положення Договору №074/15 не містять умов, якими встановлюється порядок та розмір нарахування пені за невиконання покупцем своїх зобов'язань перед продавцем з оплати поставленого товару, відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення пені, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин позовні вимоги ДП "Самбірське лісове господарство" підлягають частковому задоволенню, а з ТОВ "Аеровент" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 192 506,54 грн., 3% річних у розмірі 15 220,36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 69 399,98 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у сумі 21 200,00 грн., які також включають в себе витрати на відрядження у розмірі 3 000,00 грн. та поштові витрати у розмірі 200,00 грн.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію договору №14/03/18 про надання правової допомоги від 14.03.2018, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Парпан і партнери", відповідно до умов якого об'єднання надає позивачу правову допомогу, пов'язану зі стягненням заборгованості з відповідача (ТОВ "Аеровент").

Відповідно до п. 4.1 договору №14/03/18 клієнт оплачує Адвокатському об'єднанню "Парпан і партнери" гонорар у розмірі 18 000,00 грн. та витрати, пов'язані із виконанням договору.

Представництво інтересів позивача в підготовчих та судових засіданнях здійснювалось ОСОБА_1.

Як вбачається із інформації, розміщеної на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, за електронною адресою http://erau.unba.org.ua/, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №000638, виданого Радою адвокатів Львівської області 14.07.2017, та працює в Адвокатському об'єднанні "Парпан і партнери".

В матеріалах справи також наявний ордер на надання правової допомоги серії ЛВ №099158 від 12.04.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 13 747,98 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Самбірське лісове господарство" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4; ідентифікаційний код 32110708) на користь Державного підприємства "Самбірське лісове господарство" (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Коновальця, буд. 15; ідентифікаційний код 00992510) заборгованість у розмірі 192 506 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот шість) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 15 220 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн. 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 69 399 (шістдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп., судовий збір у розмірі 4 156 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 90 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13 747 (тринадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 98 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 03.09.2018.

Суддя Р.В. Бойко