ПОСТАНОВА
Іменем України
31 серпня 2018 року
Київ
справа №826/1085/13-а
адміністративне провадження №К/9901/359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року (головуючий суддя: Федорчук А.Б., судді: Кузьменко В.А., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.), постановлених за наслідками розгляду заяви Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року у справі за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" до Державної фіскальної служби України, Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання нечинним та скасування рішення, скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В січні 2013 року Мале приватне виробничо-комерційне підприємство Шар звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (замінених протокольною ухвалою Вищого адміністративного суду України їх правонаступниками відповідно Державною фіскальною службою України та Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області; далі - Хмільницька ОДПІ), в якому просило: визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової служби України №197/6/10-2215 від 08 січня 2013 року; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ від 12 грудня 2012 року №0004411501 та №0004421501.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
При повторному розгляді справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ форми "Р" від 12 грудня 2012 року №0004421501; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України №197/6/10-2215 від 08 січня 2013 року в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0003801501, яким до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи такі рішення (в частині відмови в задоволенні позовних вимог), суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про заниження позивачем об'єкту оподаткування орендної плати за землю, оскільки показники нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої повинна бути здійснена орендна плата, при поданні у спірний період декларацій з плати за землю є меншою, ніж встановлено законодавством.
Постанова та ухвала судів першої і апеляційної інстанцій в касаційному порядку скасовані не були.
Разом з тим, в липні 2014 року Мале приватне виробничо-комерційне підприємство Шар звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою від 08 липня 2014 року про перегляд постанови цього ж суду від 14 березня 2013 року за нововиявленими обставинами з підстави, встановленої пунктом 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просило останню скасувати та прийняти нове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 грудня 2012 року №0004411501 та №0004421501.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року провадження за заявою позивача було зупинено до перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, а після прийняття касаційним судом рішення у справі ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року провадження у справі поновлено.
16 листопада 2016 року позивачем подано до суду пояснення від 15 листопада 2016 року щодо суті та вимог поданої раніше заяви від 08 липня 2014 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в яких він, крім іншого, уточнив її вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ Р від 12 грудня 2012 року №0004411501 та від 23 жовтня 2012 року №0003791501; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 вересня 2015 року залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач як на нововиявлені обставини посилався на те, що в період, за який згідно оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень Хмільницької ОДПІ йому було збільшено суму основного зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб та нараховано штрафні (фінансові) санкції, він фактично ще не був орендарем спірної земельної ділянки, оскільки згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17 червня 2015 року №39241580 державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 06 березня 2007 року вчинена лише 15 червня 2015 року; водночас зазначив про неприйняття судом при розгляді даної справи до уваги тієї обставини, що спірна земельна ділянка за рішенням міської ради одночасно була передана в оренду іншому підприємству (ПАТ Агрокомплекс Хмільникпродукт ); крім того, рішення Господарського суду м.Києва від 24 грудня 2010 року (на яке в постанові від 11 вересня 2015 року посилався Окружний адміністративний суд м.Києва) .стосується встановлення розміру орендної плати на земельну ділянку по вул.Столярчука, 15 у м.Хмільнику, тоді як належний позивачеві на праві власності млин знаходиться за адресою: м.Хмільник, пров.Столярчука, 15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, заяву Малого приватного виробничо-комерційного підприємства Шар про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року залишено без задоволення.
При цьому, як зазначили суди, під час повторного розгляду даної справи в Київському апеляційному адміністративному суді позивачем в апеляційній скарзі та письмових поясненнях від 03 березня 2016 року вже наводились обставини, а також подавались документи, які за змістом та додатками є ідентичними поясненням позивача від 15 листопада 2016 року до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а відтак були досліджені та оцінені апеляційним судом під час прийняття рішення й посилання на них заявника як на нововиявлені обставини є безпідставними.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалами, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив прийняті ними за наслідками розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухвали скасувати.
При цьому, мотивуючи касаційну скаргу (з врахуванням додаткових письмових пояснень), позивач фактично посилався на ті ж обставини, що й в самій заяві від 08 липня 2014 року (з врахуванням пояснень від 15 листопада 2016 року).
Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач своїм право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений у статті 245 КАС України й відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.
Істотними обставинами справи вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації й могли вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.
При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Також, слід розрізняти нововиявлені обставини як факти та нові докази як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами, й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.
Отже, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
Водночас у справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини у вимірі положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Проте, як зазначили в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій, посилання позивача як на нововиявлену у даній справі обставину на те, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 06 березня 2007 року здійснена лише 15 червня 2015 року (що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17 червня 2015 року за №39241580), а тому, на думку заявника, в період (2011р.-2012р.), за який згідно оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень Хмільницької ОДПІ йому було збільшено суму основного зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб та нараховано штрафні (фінансові) санкції, він ще не був орендарем спірної земельної ділянки, не є такими, що заслуговують на увагу, адже встановлення обставин виникнення у позивача обов'язку зі сплати орендної плати на підставі укладеного 06 березня 2007 року з дотриманням діючих на той час законодавчих вимог договору оренди земельної ділянки (у тому числі щодо його державної реєстрації) досліджувались судами при розгляді справи й, зокрема, Київським апеляційним адміністративним судом за наявності в її матеріалах зазначеного Витягу, а відтак не може вважатись нововиявленою у даній справі обставиною.
Решта ж доводів позивача (щодо того, що земельна ділянка, орендована МПВКП Шар , одночасно була передана в оренду ПАТ Агрокомплекс Хмільникпродукт та щодо врахованого судами при вирішенні спору у даній справі рішення Господарського суду м.Києва від 24 грудня 2010 року) також не можуть бути розцінені як нововиявлені обставини, оскільки як такі були відомі й враховувались судами, а також фактично зводяться до незгоди заявника з прийнятими ними рішеннями.
Враховуючи викладене та з огляду на зміст поданої Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "Шар" заяви (з врахуванням письмових пояснень від 15 листопада 2016 року) про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року за нововиявленими обставинами, касаційний суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для її задоволення та, як наслідок, - для скасування постановлених Окружним адміністративним судом міста Києва та Київським апеляційним адміністративним судом ухвал від 02 жовтня 2017 року та від 11 грудня 2017 року.
Доводи ж касаційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2018 |
Оприлюднено | 05.09.2018 |
Номер документу | 76221598 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні