Ухвала

від 31.08.2018 по справі 804/5207/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2018 року

Київ

справа №804/5207/17

адміністративне провадження №К/9901/59777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 у справі № 804/5207/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні відходи" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

16.08.2018 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 у справі № 804/5207/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 суддею-доповідачем Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в провадженні К/9901/59777/18 визначено Васильєву І.А.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, посилається на те, що у межах цього строку вже звертався з касаційною скаргою на це саме судове рішення, однак, ухвалою Верховного Суду первісна касаційна скарга повернута податковому органу на підставі пункту першого частини 5 статті 332 КАС України з огляду на невиконання вимог процесуального закону щодо надання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав касаційну скаргу, втім, маючи право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, заявник повторно подав касаційну скаргу й усунув допущені при попередніх зверненнях недоліки, а пропуск вищевказаного строку зумовлено, на думку останнього, наявністю поважних підстав.

В той же час, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 7 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ цього КАС України.

В свою чергу, як статтею 49 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, так і статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо надання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представників.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є юридичними особами й діють як суб'єкти владних повноважень, а тому, у разі участі у судовому процесі через представника повинні подавати на підтвердження повноважень останнього документи, оформлені у відповідності до вимог правових норм, наведених у параграфі другому Глави 4 Розділу І КАС України.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Таким чином, відповідач, який є рівним перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язаний діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в касаційному порядку, у зв'язку з чим, невиконання останнім встановлених нормами КАС України вимог щодо документів, які підтверджують повноваження представників і, як наслідок повернення касаційної скарги з цих підстав, не свідчить про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації ним права на касаційний перегляд справи, що, в свою чергу, не може виступати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження.

Повторно касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і податковим органом не наведено поважних підстав пропуску цього строку, які були б пов'язані з дійсно об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, особливими і непереборними обставинами та могли зумовити його поновлення.

Крім того, касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки, всупереч частини 4 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

В свою чергу, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана юридичною особою у 2017 році, а спір у справі носить майновий характер (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 331126,25 гривень, із яких 264901 гривень - основний платіж, 66225,25 гривень - штрафні (фінансові) санкції).

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2017 року складав 1600 гривень.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 9933,79 гривень (331126,25 гривень*1,5%*200%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 у справі № 804/5207/17 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко