Ухвала

від 30.08.2018 по справі 381/786/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/786/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/567/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 30.08.2018

УХВАЛА

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар - ОСОБА_5

за участю прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року, про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

До Фастівськогоміськрайонного судунадійшло клопотанняслідчого СВФастівського відділенняполіції Васильківськоговідділу ГУНП вКиївській областіпро арештмайна укримінальному провадженні№ 42017111310000074від 07.08.2017року заознаками злочину,передбаченого ч.1ст.358,ч.1ст.366,ч.1ст.367КК України.

Так, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 09.08.2017 року до чергової частини Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області з Національного антикорупційного бюро України надійшли матеріали звернення керівника фермерського господарства «Вартазем», помічника народного депутата України ОСОБА_9 , щодо корупційних дій посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Київській області, оскільки в ГУ Держгеокадастру в Київській області не було задоволене клопотанням ОСОБА_9 щодо включення земельних ділянок до переліку ділянок державної власності на земельні торги.

Під час досудового розслідування було допитано в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які надали показання, що вони не писали ніяких заяв до Держгеокадастру в Київській області та, відповідно, не отримували земельних ділянок на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області та відповідно не розпоряджалися земельними ділянками.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_10 , 18.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0382, яка 13.12.2017 року була відчужена ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , 21.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0347, яка 22.02.2018 року була відчужена ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , 21.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0374, яка 13.12.2017 року була відчужена ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , 15.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0348, яка 22.02.2018 року була відчужена ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , 16.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0375, яка 13.12.2017 року була відчужена ОСОБА_8 , ОСОБА_15 16.08.2017 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0328, яка 22.02.2018 року була відчужена ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017111310000074 від 07.08.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.358, ч. 1 ст.366, ч. 1 ст.367 КК України задоволено та накладено арешт на земельні ділянки шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати земельні ділянки.

Слідчий суддя прийняте рішення мотивував тим, що як вбачається з матеріалів клопотання, земельні ділянки є доказом злочину та мають значення для проведення досудового розслідування.

Незастосування заборони на дане майно може призвести до його відчуження, передачі або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017111310000074 від 07.08.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.358, ч. 1 ст.366, ч. 1 ст.367 КК України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою внаслідок порушення норм процесуального права.

Вказує, що він є добросовісним набувачем, земельні ділянки придбав за власні кошти, у слідчих органів претензій до нього не має.

Вказує, що слідчий суддя наклав арешт на 71 земельні ділянки, порушуючи ч. 1, 3 ст. 170, ч. 3 ст. 98 КПК України, за відсутності підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вказує, що лише 6 свідків дали показання, що вони не писали ніяких заяв до Держгеокадастру в Київській області та відповідно не отримували земельних ділянок на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області та відповідно не розпоряджалися земельними ділянками.

Щодо решти 65 земельних ділянок, то в ухвалі слідчого судді взагалі не наводиться жодних обґрунтувань, у зв`язку з чим вони арештовані та яким чином вони можуть відповідати критеріям, що зазначені у ст. 98 КПК України.

Вказує, що слідчий суддя в ухвалі послався лише на законодавство, яке регулює накладення арешту на майно, з ухвали не вбачається, що слідчий обґрунтовано необхідність накладення арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України та надав докази цього, як це передбачено ч. 2 ст. 132 КПК України.

Також зазначає, що слідчий суддя в порушення ч. 2 ст. 172 КПК України безпідставно розглянув клопотання без повідомлення власника майна, на яке накладається арешт, чим порушив право на захист.

Заслухавши суддю доповідача, думку власника майна ОСОБА_8 та його захисника, які подану ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду приходить до висновку, що слідчим суддею у ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017111310000074 були допущені порушення вимог КПК України, які регламентують застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Перелік видів мети, із якою допускається застосування арешту майна, визначений у ч.2 ст.170 КПК України, є вичерпним. Обов`язок сторони обвинувачення зазначати у клопотання про арешт майна мету цього арешту, зазначений у п.1 ч.2 ст.171 КПК України. Із зазначенням у клопотанні мети накладення арешту законодавець пов`язує перелік обставин, які підлягають доказуванню в ході розгляду клопотання про арешт майна (ч.3, 4, 5, 6 ст.170, ст. 171, ст.173 КПК України).

Аналіз клопотання, із яким слідчий звернувся до слідчого судді дає безумовні підстави стверджувати, що зазначених вимог закону слідчий не дотримався. Так, у клопотанні слідчим зазначено, що арешт на земельні ділянки необхідно накласти з метою забезпечення можливості конфіскації майна чи цивільного позову. Проте, злочини, щодо яких відомості внесені до ЄРДР, не передбачають можливості призначення покарання у виді конфіскації майна. Щодо забезпечення цивільного позову, то слідчим не надано доказів того, що в даному кримінальному провадженні заявлений цивільний позов. Інші обставини, на які вказав слідчий у клопотанні про накладення арешту перебувають поза межами переліку, вказаного у ч.2 ст. 170 КПК України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчим у клопотанні не було зазначено мети накладення арешту на майно, що є порушенням вимог ч.2 ст. 170 КПК України, вказує на необґрунтованість клопотання і призвело в подальшому до порушення порядку доказування обставин, із якими законодавець пов`язує необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

На вказані порушення закону слідчий суддя уваги не звернув, а при розгляді клопотання вийшов за його межі, зробивши в ухвалі висновки, щодо обставин, які не були предметом доказування при розгляді клопотання.

Так, метою накладення арешту на земельні ділянки слідчий суддя вказав необхідність збереження речових доказів. Проте, слідчий суддя не звернув уваги на те, що ця мета арешту слідчим у клопотанні не зазначалась та у ході розгляду клопотання стороною обвинувачення не надавались докази на доведення наявності цієї мети. Мотивів, із яких слідчий суддя вважав за можливе вийти за межі поданого клопотання, в ухвалі не наведено. Слідчий суддя не звернув уваги і на те, що надані слідчим матеріали не містять будь-яких даних про те, що вказані у клопотанні земельні ділянки визнані речовими доказами, що вказує на помилковість висновків слідчого судді та необґрунтованість його ухвали про задоволення клопотання.

Колегія суддів вважає, що зазначені порушення вимог КПК України перешкодили слідчому судді ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, а тому вони визнаються істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і підставами для скасування ухвали слідчого судді.

За наявності зазначених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.08.2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017111310000074 не може визнаватись законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому вона підлягає скасуванню.

У зв`язку із необґрунтованістю клопотання слідчого про арешт майна, про що було зазначено вище, колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017111310000074, задовольнивши тим самим подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року, про накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити новуухвалу,якою взадоволенні клопотанняслідчого СВФастівського відділенняполіції Васильківськоговідділу ГУНП вКиївській областіпро накладенняарешту намайно укримінальному провадженні№ 42017111310000074від 07.08.2017року заознаками злочинів,передбачених ч.1ст.358,ч.1ст.366,ч.1ст.367КК України відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4