Ухвала

від 05.09.2018 по справі 910/11384/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про повернення заяви про забезпечення позову м. Київ 05.09.2018Справа №  910/11384/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» про забезпечення позову у справі № 910/11384/18 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» про стягнення 875875, 51 грн ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» (далі – відповідач) про стягнення 875875, 51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взяти на себе зобов'язань за договором поставки № 440 від 15.12.2017, а тому позивач просить стягнути з відповідача 875875, 51 грн, з яких 844  647, 42 грн основного боргу, 28  747, 66 грн пені, 2  480, 43 грн трьох процентів річних. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача та розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив: - накласти арешт на грошові кошти в сумі 875875, 51 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк», які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» та на будь-яких інших рахунках в будь-яких кредитних установах; - накласти арешт на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» у межах суми позовних вимог; - накласти арешт на транспортні засоби, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» у межах суми позовних вимог. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» про забезпечення позову та додані до нього документи, суд дійшов до висновку про повернення заявнику клопотання про забезпечення позову без розгляду, з огляду на наступне. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137   цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. У відповідності до ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Однак, у поданій до суду заяві, позивачем в порушення п. 4 ч. 1 ст.  139 Господарського процесуального кодексу України не було жодним чином доведено та обґрунтовано, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не конкретизовано заходи забезпечення позову, які належить застосувати, зокрема зазначено «накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Спіріт Дрінк» та на будь-яких інших рахунках в будь-яких кредитних установах; накласти арешт на майно, що належить на праві власності; накласти арешт на транспортні засоби». Разом з тим, в порушення п. 6 ч. 1 ст. 139 даної статті заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення. У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами від 16.01.2013) забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (ч 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову". Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011). Суд зазначає, що подані позивачем роздруківки з сайту, долучені до заяви, не є належним доказом, оскільки не доводять те, що реалізація зазначеного майна стосуються даного предмету спору. Крім того, не доведено також те, що дане повідомлення з сайту зроблено саме відповідачем. За таких обставин, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» про забезпечення позову та додані до неї документи підлягає поверненню заявнику. Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуцій на компанія» позову та додані до неї документи повернути заявнику. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                     Г. П. Бондаренко