Рішення

від 27.08.2018 по справі 912/1021/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 рокуСправа № 912/1021/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1021/18

за позовом: Заступника прокурора Кіровоградської області, 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, буд. 4, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, 25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2

до відповідача І: Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 18,

до відповідача ІІ: Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача І - Закритого акціонерного товариства "Голованівський хліб", 26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), 10

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності

Представники учасників процесу:

від прокуратури - Чернієнко О.В., прокурор відділу, посвідчення № 047280 від 29.06.17;

від позивача - Бурковський І.В., довіреність № 25/18 від 20.08.18;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступником прокурора Кіровоградської області (далі - Прокурор) подано позовну заяву в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області, Фонд, позивач) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" (далі - ТОВ "Голованівський базар", відповідач 1) та до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Голованівська РДА, відповідач 2) про (з урахуванням уточнень згідно заяви від 29.05.2018):

- визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 18.08.2008 №505-р "Про оформлення права власності на будівлі" в частині оформлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" на державне нерухоме майно - будівлю забійного цеху (пункту), яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10;

- визнання недійсним свідоцтва №587/4 від 19.08.2008 про права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" на забійний цех (пункт), який розташований за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10;

- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" нерухомого майно - забійний цех (пункт) літерою "А", площею 93,0 кв.м вартістю 25 275,46 грн., яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл, смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), 10, на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (ЄДРПОУ 13747462), розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2;

- визнання права власності держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на нерухоме майно - забійний цех (пункт) літерою "А", площею 93 кв.м, вартістю 25 275,46 грн., яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10.

В обґрунтування позовних вимог Прокурором зазначено про незаконність відчуження державного майна у відповідності до договору купівлі-продажу майна від 20.02.2002 з підстави відсутності у продавця майна - ЗАТ "Голованівський хліб" права власності на майно, і, як наслідок, відсутність правових підстав для видачі Голованівською районною державною адміністрацією розпорядження №505-р від 18.08.2008 про оформлення права власності та свідоцтва №587/4 від 19.08.2008 про право власності на спірне майно. Позовні вимоги пред'явлено з посиланням, зокрема, на положення статей 321, 330, 345, 388, 393 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського від 02.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1021/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.05.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Позивачем згідно відзиву від 29.05.2018 позовні вимоги Прокурора підтримано повністю (том І а.с. 164-165).

17.05.2018 від ТОВ "Голованівський базар" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача 1 та повідомлено про не заперечення проти задоволення позовних вимог (том І а.с. 133).

Голованівською РДА заперечено проти задоволення позовних вимог, про що до справи подано відзив (том І а.с. 135-138), з тих підстав, що розпорядження від 18.08.2008 № 505-р "Про оформлення права власності на будівлі ТОВ "Голованівський базар" видано на підставі правовстановлюючого документу, що підтверджував право власності ТОВ "Голованівський базар" на відповідні об'єкти. Відповідачем 2 зазначено, що правочини щодо купівлі-продажу відповідного майна не були та не могли бути підставою для видачі Голованівською РДА оскаржуваного розпорядження у зв'язку з їх недійсністю. Проте правоустановчі документи, на підставі яких таке розпорядження видавалось, знищені за строком зберігання. Відповідачем 2 вказано, що оскаржуване розпорядження є актом ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому дане розпорядження не може бути визнано недійсним в судовому порядку та обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. Крім того, у поданому відзиві відповідачем 2 повідомлено про необхідність врахування строків позовної давності, що встановлено тривалістю у три роки, та який закінчився за пред'явленими вимогами у 2011 році.

В клопотанні від 14.05.2018 Голованівська РДА просить розглядати справу без участі представника (том І а.с. 139-140).

23.05.2018 Прокурором подано відповідь на відзив, в якому Прокурор, аргументуючи своє непогодження з викладеними запереченнями, зазначив про наступне: документом, що підтверджує господарську операцію по відчуженню майна є договір купівлі-продажу від 20.02.2002; Голованівська РДА не повідомляє який саме правоустановлюючий документ був підставою для видачі спірного розпорядження та не подає його копію у справу; зазначені в позові вимоги забезпечать повний захист порушених прав держави на спірне нерухоме майно; про наявність іншого власника на спірне майно Регіональному відділенню ФДМУ стало відомо лише під час перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, проведеної 22.08.2016; встановити вказаний факт у іншій спосіб у позивача не було можливим, оскільки відомості про право власності на спірний об'єкт до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились; порушення права державної власності на майно є триваючим і відбувається і по цей час (том І а.с. 143-149).

В підготовчому засіданні 31.05.2018 господарським судом прийнято заяву Прокурора від 29.05.2018 про уточнення позовних вимог, про які зазначено вище; за клопотанням Прокурора залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Закрите акціонерне товариство "Голованівський хліб" (код 00378750) (далі - ЗАТ "Голованівській хліб", третя особа); відкладено підготовче засідання на 21.06.2018; від позивача витребувано письмові пояснення щодо строку позовної давності, третій особі встановлено строк для подання пояснень щодо позову.

06.06.2018 від Регіонального відділення ФДМУ надійшла відповідь на відзив (том І а.с. 181-182), в якому, зокрема, зазначено, що позивачем в даному випадку не пропущено строк позовної давності, оскільки: про наявність іншого власника на спірне майно Регіональному відділенню ФДМУ стало відомо лише під час перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, проведеної 22.08.2016; встановити вказаний факт у іншій спосіб у позивача не було можливим, так як відомості про право власності на спірний об'єкт до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились; порушення права державної власності на майно є триваючим і відбувається по цей час. Крім того, як зазначає позивач, до Регіонального відділення ФДМУ надавались за підписом ОСОБА_4, яка в подальшому стала директором ТОВ "Голованівський базар", протоколи інвентаризаційної комісії від 12.07.2005 та від 20.01.2006 з переліком державного майна, що не увійшло до статутного фонду ТОВ "Голованівський хліб".

Голованівською РДА подано заперечення від 07.06.2018 на відповідь на відзив, в яких відповідач 2 акцентував увагу на тому, що розпорядження першого заступника Голованівської РДА від 18.08.2008 № 505-р "Про оформлення права власності на будівлі" припинено фактом його виконання, а саме з моменту видачі свідоцтва про право власності на на будівлю ТОВ "Голованівський базар" (том І а.с. 186-189).

В клопотанні від 07.06.2018 Голованівська РДА просить розглянути справу без участі представника (том І а.с. 198).

Від ТОВ "Голованівський базар" 13.06.2018 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в якому також зазначено, що відповідач 1 не заперечує проти задоволення позовних вимог (том І а.с. 204).

Ухвалою від 20.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/1021/18 на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 18.07.2018.

15.06.2018 від Прокурора надійшли пояснення від 12.06.2018 (том І а.с. 213-214), в яких вказано, що окрім вимоги про визнання незаконним розпорядження РДА та свідоцтва про право власності, пред'явлено вимогу про визнання за державою права власності на спірне нерухоме майно, захист якого не буде забезпечено у разі залишення чинним спірного свідоцтва. За твердженням Прокурора, вимога про визнання правового акту індивідуальної дії незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду якщо метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації розпорядження органу виконавчої влади повноважень. Зазначений висновок викладено у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2510цс15.

В підготовчому засіданні 18.07.2018 господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 912/1021/18 та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.07.2018.

25.07.2018 від ТОВ "Голованівський базар" та 27.07.2018 від Голованівської РДА надійшли клопотання про розгляд справи без участі відповідачів (том І а.с. 247, том ІІ а.с. 2).

27.07.2018 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи №912/1021/18 по суті.

В судовому засіданні 27.07.2018 оголошено перерву до 27.08.2018.

Присутніми в судовому засіданні 27.07.2018 і 27.08.2018 Прокурором та представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Представники відповідачів в засідання суду не з'явились, однак, в матеріалах справи містяться клопотання ТОВ "Голованівський базар" та Голованівської РДА про розгляд справи за відсутності їх представників, про які судом зазначено вище.

Третьою особою участі уповноваженого представника в підготовчих засіданнях та в засіданні з розгляду справи по суті не забезпечено, ухвали суду у даній справі повернуто без вручення адресату - ЗАТ "Голованівський хліб" з відміткою: "Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання". Однак, враховуючи, що всі процесуальні документи у даній справі надсилались на адресу третьої особи, за якою остання зареєстрована в реєстрі, та в матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження ЗАТ "Голованівський хліб", господарський суд вважає, що вказана особа є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце засідань суду.

З підстав викладеного та враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за відсутності представників відповідачів і третьої особи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення Прокурора і представника позивача, врахувавши доводи заперечення відповідача 2 проти задоволення позовних вимог та відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог зі сторони відповідача 1, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.1993 відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та поданих заяв Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області прийнято наказ № 111 про надання згоди на приватизацію цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Голованівський хлібзавод" шляхом викупу товариством покупців, створеним працівниками цього підприємства (том І а.с. 41).

Відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ від 11.06.1993 № 48 створено інвентаризаційну комісію та комісію по оцінці вартості майна Державного підприємства "Голованівський хлібзавод" (том І а.с. 42, 43-44).

За результатами проведення інвентаризації майна вказаного підприємства та проведеної його оцінки складено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Голованівський хлібзавод", який затверджено наказом начальника Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області 30.07.1993 № 182 (том І а.с. 45-48, 50).

Згідно вказаного акта вартість цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Голованівський хлібзавод" складає 30 791 тис. крб., з якого вилучено майно вартістю 321 тис. крб., зокрема: 307 тис. крб. - вартість майна, для якого при приватизації встановлено пільги; 14 тис. крб. - вартість майна, для якого органом приватизації встановлено особливий режим приватизації.

У відомості вартості майна, для якого органом приватизації встановлено пільги, який є додатком № 1 до акту оцінки, зазначено, що залишкова вартість вказаного майна складає 302 тис. крб., з яких 287 тис. крб. вартість будівлі забійного пункту 1985 року побудови та 15 тис. крб. вартість будівлі свинарнику 1983 року побудови (том І а.с. 58).

11.08.1993 між Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу Голованівського хлібзаводу (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна Державного підприємства "Голованівський хлібзавод", який нотаріально посвідчено державним нотаріусом 18.08.1993 (том І а.с. 51-52).

Згідно пункту 2 вказаного договору, сума договору відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Голованівський хлібзавод", складеного за Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1992 № 522, складає 30 470 тис. крб. Тобто, за мінусом вартості вилученого майна.

Відповідно до пункту 6 договору, право власності на майно, вказане в акті оцінки об'єкту приватизації, за даним договором переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі проданого майна та після сплати 25640 тис. крб.

13.09.2018 між сторонами договору підписано акт прийому-передачі державного майна Державного підприємства "Голованівський хлібзавод", відповідно до якого продавцем передано, а покупцем прийнято згідно з відомістю інвентаризації та договору купівлі-продажу майно державного підприємства Голованівського хлібзаводу вартістю 30 470 тис. крб. (том І а.с. 53).

В акті зазначено, що платіжним дорученням № 8/35 від 08.09.1993 перераховано 25640 тис. крб., решта суми - майновими сертифікатами.

Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області № 235 від 13.09.1993 затверджено вказаний вище акт прийому-передачі державного майна державного підприємства Голованівського хлібзаводу (том І а.с. 54).

За наказом Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області № 236 від 14.08.1993 ліквідовано Державне підприємство "Голованівський хлібзавод" та вказано, що новостворене акціонерне товариство закритого типу "Голованівський хліб" (далі - ЗАТ "Голованівський хліб") є правонаступником майнових прав і обов'язків Державного підприємства "Голованівський хлібзавод" (том І а.с. 55).

Інвентаризаційною комісією ЗАТ "Голованівський хліб" у 2005 та 2011 роках проведено інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ "Голованівський хліб", але залишилось на його балансі. Згідно складених за результатами інвентаризації протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 12.07.2005 та відомості про державне майно станом на 31.12.2011 зазначено, що на балансі ЗАТ "Голованівський хліб" перебуває наступне державне майно, що не увійшло до його статутного фонду - приміщення забійного пункту (цеху) залишковою вартістю 25 275,46 грн. та приміщення свинарника нульовою залишковою вартістю, які розташовані по вул. Крупської, 10 в смт. Голованівськ Кіровоградської області (том І а.с. 56-59).

Причиною виникнення спору у даній справі стало оформлення права власності за ТОВ "Голованівський базар" на приміщення забійного пункту (цеху) залишковою вартістю 25275,46 грн., розташованого по вул. Крупської, 10 в смт. Голованівськ Кіровоградської області, яке за твердженням Прокурора, перебуває у державні власності відповідно до наведених вище документів.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

З наведених у позові обґрунтувань слідує, що Прокурор в даному випадку звернувся з метою захисту інтересів держави, що полягають у відновлення права власності держави на спірне майно. Оскільки, Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області відповідно до норм законодавства є органом, який здійснює управління та розпорядження державним майном та є юридичною особою, яка має право звернення до суду і може бути стороною в суді, позивачем за поданим позовом визначено саме Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області. В той же час, Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області не вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави по відновленню права держави на відповідне майно, з підстав чого позов у справі подано Прокурором.

Оцінивши наведені доводи та відповідні норми законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави за поданою позовною заявою та обґрунтованість визначення позивачем Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області.

Господарський суд зазначає, що згідно Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992 N 2163-XII, який діяв в 1993 році (тут і надалі в редакції, яка діла упродовж 1993 року під час приватизації Державного підприємства "Голованівський хлібзавод") приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб (ст. 1 Закону).

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць (ст. 7 Закону).

Статтею 15 Закону N 2163-XII передбачалось, що приватизація державного майна здійснюється шляхом продажу або викупу об'єктів малої приватизації, у тому числі викупу покупцями, створеними працівниками цих об'єктів.

Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу встановлювався Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) від 06.03.1992 N 2171-XII (тут і надалі в редакції, яка діла упродовж 1993 року під час приватизації Державного підприємства "Голованівський хлібзавод").

За наведеним Законом об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва (ст. 2).

При цьому, за частиною 2 ст. 12 Закону N 2171-XII безоплатна передача у власність будівель (споруд, приміщень) не допускається.

Відповідно до ст. 25 Закону N 2171-XII право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню. Після виплати повної ціни продажу об'єкта або передбаченого договором першочергового внеску уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі майна державного підприємства.

З підстав викладеного, враховуючи таку ознаку приватизації, як платність, та приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 12 Закону N 2171-XII, які виключають можливість переходу права власності на державне майно у процесі приватизації шляхом безоплатної передачі будівель, господарський суд за наявними в матеріалах справи документами щодо приватизації Державного підприємства "Голованівський хлібзавод" дійшов висновку, що нерухоме майно - забійний цех (пункт) не увійшло до статутного капіталу ЗАТ "Голованіський хліб" та залишилось у державній власності (далі - спірне майно).

Про вказане також свідчать результати інвентаризації державного майна ЗАТ "Голованівський хліб", яке не увійшло до статутного фонду товариства, яка проведена в 2005 році. Згідно протоколу засідання інвентаризаційної комісії ЗАТ "Голованівський хліб" від 12.07.2005 до переліку майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, включено приміщення забійного пункту залишковою вартістю 25 275,46 грн. та приміщення свинарника нульовою залишковою вартістю, тобто майно, вартість якого була вилучена з вартості майна цілісного майнового комплексу.

В силу приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Між тим, як встановлено матеріалами справи, 20.02.2002 між ЗАТ "Голованівський хліб" (продавець) та ТОВ "Голованівський базар" (покупець) підписано договір купівлі-продажу виробничих приміщень, транспорту та обладнання, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність виробничі приміщення, транспорт та обладнання після сплати вартості, згідно акта прийому-передачі № 1 від 18.02.2002 (том І а.с. 90).

18.02.2002 між сторонами вказаного договору підписано акт прийому-передачі виробничих приміщень, транспорту та обладнання, відповідно до якого у власність ТОВ "Голованівський базар" передано основні засоби, серед яких приміщення забійного цеху вартістю 25 275,46 грн (том І а.с. 91).

Аналогічний за змістом договір купівлі-продажу, крім зазначених дат, підписано між ЗАТ "Голованівський хліб" (продавець) та ТОВ "Голованівський базар" (покупець) 20.03.2002 (том І а.с. 63). Акт прийому-передачі до вказаного договору датовано 18.08.2008 (том І а.с. 64).

18.08.2008 Першим заступником голови Голованівської РДА прийнято розпорядження № 505-р "Про оформлення права власності на будівлі ТОВ "Голованівський базар" (том І а.с. 87). Згідно додатку до вказаного розпорядження до переліку майна, на яке оформлено право власності, увійшла будівля забійного цеху (том І а.с. 87 на звороті).

18.08.2008 Голованівською РДА на підставі розпорядження № 505-р від 18.08.2008 видано ТОВ "Голованівський базар" свідоцтво про право власності на будівлю забійного цеху (том І а.с. 88).

Господарський суд враховує, що чинним на час прийняття в 2008 році розпорядження Голованівської РДА № 505-р від 18.08.2008 Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на підставах, наведених у вказаному Положенні.

Тобто, Голованівська РДА на час видачі розпорядження № 505-р від 18.08.2008 була наділена повноваженнями щодо оформлення юридичним особам права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтв про право власності, однак, за наявності законодавчо визначених підстав.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, який дія під час підписання між ЗАТ "Голованівський хліб" та ТОВ "Голованівський базар" договорів купівлі-продажу від 20.02.2002 та від 20.03.2002, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. 225 вказаного кодексу право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

За правилами частини 1 ст. 145 Цивільного кодексу Української РСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Згідно з положеннями спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.99 р. № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.99р. за №414/3707, органом управління майном, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації є ФДМ України та його регіональні відділення.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження надання Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області погодження на відчуження ЗАТ "Голованівський хліб" державного майна - будівлю забійного цеху (пункту). Тобто, вказане майно вибуло з володіння держави поза її волею, що надавало підстави для витребування такого майна в порядку ст. 145 Цивільного кодексу Української РСР З викладеного суд дійшов висновку, що ТОВ "Голованівський базар" не набуло право власності на спірне майно за відповідними договорами купівлі-продажу.

Окрім того, договори купівлі-продажу між ЗАТ "Голованівський хлібзавод" та ТОВ "Голованівськиій хліб" в частині відчуження майна, яке не належало на праві власності продавцю, є недійсним в силу положень ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР.

Стосовно оформленого в 2008 році акту приймання-передачі майна у власність ТОВ "Голованівський хліб" суд зазначає наступне.

З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України.

За положеннями Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202).

Вимоги ст. 657 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла станом на 18.08.2008, передбачали, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При цьому, згідно зі ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до частин 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України в редакції станом на 18.08.2008, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, за актом прийому-передачі майна від 18.08.2008, як за окремим правочином, ТОВ "Голованівський базар" не набув права власності на спірне майно, такий правочин не є вчиненим в розумінні норм Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, органи виконавчої влади були наділені повноваженнями щодо оформлення юридичним особам права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтв про право власності.

Випадки (підстави), за наявності яких здійснювалось таке оформлення, визначались в пункті 6.1. розділу 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. При цьому, передбачалось оформлення права власності фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Згідно вказаного додатку до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, відносили договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу.

В силу наведених вище обставин, договори купівлі-продажу між ЗАТ "Голованівській хлібзавод" та ТОВ "Голованівський хліб", а також акти приймання передачі майна, не могли бути правовою підставою для оформлення Голованівською РДА права власності ТОВ "Голованівський базар" на спірне майно.

Слід відмітити, що під час слухання справи Голованівська РДА у відзиві на позов повідомила про те, що названі вище правочини не були і не могли бути підставою для видачі Голованівською РДА розпорядження від 18.08.2008 № 505-р "Про оформлення права власності на будівлі ТОВ "Голованівський базар"".

Виходячи зі змісту оскаржуваного розпорядження та наведених вище обставин, суд погоджується з такими доводами відповідача 2.

Разом з цим, Голованівською РДА не повідомлено на підставі яких саме правовстановлювальних документів видано розпорядження № 505-р від 18.08.2008.

Так, у відзиві на позов відповідач 2 зазначає, що розпорядження видано на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" та поданих ТОВ "Голованівський базар" документів, а саме: заяви власника; копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копії правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності заявника на об'єкти; висновку Ульяновського КМБТІ. Як повідомляє відповідач 2, вказані документи зберігалися в архіві Голованівської РДА 5 років, тобто до 2013 року, та були знищенні згідно акту про вилучення для знищення документів. Копія такого акту додана до матеріалів справи (том І а.с. 190-195).

Господарський суд зазначає, що згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Між тим, до матеріалів справи Голованівською РДА не надано жодного доказу, який би підтверджував повідомлені відповідачем 2 обставини щодо видачі розпорядження № 505-р від 18.08.2008 на підставі документа, який підтверджував право власності ТОВ "Голованівський базар" на нерухоме майно - будівля забійного цеху, що розташовано по адресі: смт. Голованівськ, вул. Крупської (діюче найменування вулиці - Щаслива), 10.

Посилання відповідача 2 на наявність таких документів на момент видачі розпорядження та їх подальше знищення відхиляється судом, оскільки розпорядження №505-р від 18.08.2008 не містить посилання на будь-який правовстановлюючий документ або на обставину, які в силу вимог законодавства та положень пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є підставою для оформлення права власності на спірне майно за ТОВ "Голованівський базар".

Оскільки правомірність оформлення права власності на майно за ТОВ "Голованівський базар" залежить від наявності законодавчо визначених для виникнення права власності підстав, прийняття Голованівською РДА розпорядження № 505-р від 18.08.2008 з видачею свідоцтва про право власності без визначеної законом підстави для виникнення права власності є неправомірним.

Згідно із частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин та відповідно до припису ст. 15 цього Кодексу має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Згідно Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 N 678, регіональне відділення Фонду державного майна України утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Основними завданнями регіонального відділення є, зокрема, управління об'єктами державної власності.

Отже, нерухоме майно - забійний цех (пункт) за адресою: смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупська), 10, яке не увійшло до статутного капіталу ЗАТ "Голованіський хліб" та залишилось у державній власності, належить до сфери управління Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу норми, закріпленої в ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З підстав викладеного та у зв'язку з доведеністю порушення права власності держави України на майно, яке не було приватизовано під час приватизації Державного підприємства "Голованівський хлібзавод", а також відсутність законодавчо визначених підстав для оформлення за ТОВ "Голованівський базар" права власності на таке майно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Голованівської РДА № 505-р від 18.08.2008 "Про оформлення права власності на будівлі" в частині оформлення права власності ТОВ "Голованівський базар" на державне нерухоме майно - будівлю забійного цеху (пункту), яке розташоване за адресою: смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), 10.

Оскільки свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), а тому позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності може бути предметом розгляду в господарських судах, як окремий спосіб захисту спрямований на поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказане підтверджується судовою практикою Верховного Суду, зокрема в постанові від 08.05.2018 у справі № 925/875/17.

З приводу заперечень Голованівської РДА про відсутність підстав для визнання недійсним в судовому порядку оскаржуваного розпорядження внаслідок того, що таке розпорядження вичерпало свою дію внаслідок його виконання, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження заявлена в комплексному поєднанні з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна та визнання права власності на майно за державою.

Колегія суддів Судових палат в адміністративних, господарських і цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 21-405а14, на яку посилається відповідач 2 у відзиві на позов, прийняла постанову від 11 листопада 2014 року, в якій викладено такий правовий висновок: у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Зазначений правовий висновок зроблено за результатами розгляду адміністративної справи, в якій заступник прокурора м. Києва оспорював виключно рішення міської ради про передачу кооперативу земельних ділянок і не порушував питання про захист права власності на землю. У цій справі Верховний Суд України не робив висновку про абсолютну відсутність підстав для скасування подібних рішень органів місцевого самоврядування за результатами розгляду спорів, які виникли в сфері приватноправових відносин, і розглядаються в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Натомість із урахуванням правового висновку, викладеного в постанові від 11 листопада 2014 року в справі № 21-405а14, та в розвиток цього висновку Верховного Суду України в постанові від 16 грудня 2015 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-2510цс15 на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України, сформулював такий правовий висновок:

"Із урахуванням висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.".

Підставою для подачі позову Прокурором у справі № 912/1021/18 є незаконність розпорядження Голованівської РДА, в результаті реалізації якого виникло цивільне речове право ТОВ "Голованівський базар" на нерухоме майно, яке Прокурор оспорює одночасно з порушенням питання про визнання незаконним розпорядження.

Окрім того, згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 30.09.2015 у справі № 3-553гс15, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

З підстав викладеного господарський суд відхиляє доводи Голованівської РДА про відсутність підстав для визнання недійсним розпорядження № 505-р від 18.08.2008.

З приводу заперечень відповідача 2 про необхідність врахування трирічного строку позовної давності, який за твердженням останнього закінчився у 2011 році, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 1 ст. 261 Цивільного кодексу України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

У випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Дана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 22.03.2017 у справі №5004/2115/11.

Відповідач 2 вважає, що строк позовної давності в даному випадку має обчислюватися з моменту оформлення права власності на спірне майно, а саме з 2008 року.

Натомість Прокурор та Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області стверджують, що про порушення права власності держави та про наявність спірних розпоряджень Фонду стало відомо лише 22.08.2016 під час перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна.

При цьому, як зазначає Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області, встановити вказаний факт в інший спосіб не було можливим оскільки до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на спірний об'єкт не вносились. Регіональне відділення фонду не приймало участі при розгляді Голованівською РДА питання оформлення права власності та не здійснює контроль за діяльністю місцевих державних адміністрацій. У відомості про державне майно, складеного станом на 31.12.2011 за формою № 2б, зазначено, що спірне майно значиться на балансі ЗАТ "Голованівський хлібзавод"".

Господарський суд погоджується з наведеними доводами позивача.

Так, судом встановлено, що Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області не приймало участі в оформленні права власності ТОВ "Голованівський базар" на спірне майно, свою волю з цих питань не висловлювало, про вказані порушення вказаному державному органу раніше відомо не було.

Зокрема, докази реєстрації такого права в реєстрі та докази повідомлення Фонд про зміну власника майна в матеріалах справи відсутні. Згідно відмітки на оскаржуваному свідоцтві про право власності, розміщеної на звороті, вказане свідоцтво видано на паперових носіях запису старого зразку, у зв'язку з тим, що Ульяновіське КМБТІ не підключено до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно.

До повноважень Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області не віднесено здійснення моніторингу а ні державних реєстрів, а ні офіційних сайтів органів виконавчої влади.

Згідно останніх наданих відомостей про державне майно за формою № 2б, складених ЗАТ "Голованівський хліб" станом на 31.12.2011, в переліку державного майна значиться спірне майно, а саме - приміщення забійного пункту 1985 р (том І а.с. 58-59). Тобто, станом на кінець 2011 року ЗАТ "Голованівський хліб" підтверджувало перед Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області перебування спірного майна в державній власності. В свою чергу, Фонд включало вказане майно до Єдиного реєстру об'єктів державної власності (том І а.с. 71 на звороті).

За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що на підставі розпорядження Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області № 323 від 30.06.2016 проведено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ЗАТ "Голованівський хліб" у процесі приватизації, але залишилося на його балансі. За результатами вказаної перевірки, оформленої актом перевірки від 22.08.2016, який затверджено начальником Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області, встановлено оформлення права власності на спірне майно за ТОВ "Голованівський базар" на підставі розпорядження Ульяновської РДА № 505-р від 18.08.2008 (том І а.с. 98-102).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що про порушення права власності держави на спірне майно Регіональному відділенню ФДМУ по Кіровоградській області стало відомо 22.08.2016.

Натомість, Голованівською РДА не доведено, що позивач, як державний орган, міг знати та бути обізнаними про порушення прав та інтересів держави Україна в інші дати ніж зазначені позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 не доведено, що позивач був обізнаний про розпорядження Голованівської РДА № 505-р від 18.08.208, виданим свідоцтвом і оформленим правом власності за відповідачем 1, раніше ніж у 2016 році, а отже встановлена законом позовна давність на момент звернення Прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області до суду із позовом у даній справі не сплила, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для її застосування.

З підстав вищенаведеного, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області до Голованівської РДА про визнання незаконним та скасування розпорядження № 505-р від 18.08.2008 №505-р в частині оформлення права власності ТОВ "Голованівський базар" на державне нерухоме майно - будівлю забійного цеху (пункту), яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10, та до Голованіської РДА і ТОВ "Голованівський базар" про визнання недійсним свідоцтва №587/4 від 19.08.2008 підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до закріпленого в ст. 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, положення ст. 388 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. При цьому, позови власників майна щодо визнання недійсними правочинів по відчуженню майна третім особам не підлягають задоволенню, оскільки положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно вибуло поза волею його власника, а саме держави України в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області, що надає підстави для витребування такого майна.

Також судом враховано, що втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Голованівський базар" не заперечує проти задоволення позовних вимог Прокурора у даній справі та не висловлює жодних заперечень з приводу витребування у нього майна. В поясненнях директора ТОВ "Голованіський базар" від 31.10.2016 до Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області повідомлено про те, що з 01.11.2016 вказане товариство відповідальність за будівлю забійного цеху нести не буде та якщо в процесі приватизації така будівля буде пропонуватись товариству для купівлі, то даний об'єкт ТОВ "Голованіський базар" не цікавить (том І а.с. 65).

Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб. При цьому, таке відчуження відбулося поза волею держави в особі відповідного органу, уповноваженого управляти відповідним майном.

З підстав вищенаведеного суд дійшов висновку про дотримання в даному випадку принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування від ТОВ "Голованівський базар" майна на користь держави.

Відповідно до технічного паспорту на нерухоме майно - забійний цех по вул. Щаслива (Крупської), 10 в смт. Голованівськ позначений літерою "А", загальна площа об'єкта 93,0 кв.м (том І а.с. 66-69).

Крім того, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з наведених норм, позов про визнання права на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на відповідне майно. Відповідачем у позові про визнання права є особа, яка оспорює право на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права на майно, але і не визнає їх.

Господарський суд вважає, що оформлення Голованівською РДА права власності на спірне майно за ТОВ "Голованівський базар" свідчить про оспорення та невизнання права власності держави на спірне майно обома відповідачами, що надає підстави для визнання відповідного права. Більш того, в своїх запереченнях на позов Голованівська РДА стверджує про правомірність прийняття відповідного розпорядження та видачу свідоцтва про право власності, тобто заперечує право власності держави станом на час розгляду справи.

Стосовно позовної давності до вимог про витребування майна та визнання права власності, суд враховує встановленні вище обставини дотримання трирічного строку позовної давності з моменту, коли позивачеві стало відомо про оформлення права власності за ТОВ "Голованівський базар". Окрім того, вимога про витребування майна пред'явлена лише до ТОВ "Голованівський базар", який не заперечує проти задоволення позову та не заявляє про застосування позовної давності. Вимога про визнання права власності є триваючим правопорушенням, а отже власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

З підстав вищенаведеного, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області до ТОВ "Голованівський базар" про витребування майна та до ТОВ "Голованівський базар" і до Голованівської РДА про визнання права власності держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області на спірне нерухоме майно, підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів повністю та розподіляється наступним чином: на ТОВ "Голованівський базар" в розмірі 3 524,00 грн (1762,00 грн за вимогою про витребування майна + 881,00 грн. за вимогою про визнання недійсним свідоцтва + 881,00 грн за вимогою про визнання права власності); на Голованівську РДА в розмірі 3 524,00 грн (1762,00 грн за вимогою про визнання незаконним та скасування розпорядження + 881,00 грн. за вимогою про визнання недійсним свідоцтва + 881,00 грн за вимогою про визнання права власності).

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 18.08.2008 №505-р "Про оформлення права власності на будівлі" в частині оформлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" (код ЄДРПОУ 31667658; 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 18) на державне нерухоме майно - будівлю забійного цеху (пункту), яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10.

Визнати недійсним свідоцтво №587/4 від 19.08.2008 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" (код ЄДРПОУ 31667658; 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 18) на забійний цех (пункт), який розташований за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10, виданого Голованівською районною державної адміністрацією Кіровоградської області.

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" (код ЄДРПОУ 31667658; 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 18) нерухоме майно - забійний цех (пункт) літерою "А", площею 93,0 кв.м вартістю 25 275,46 грн., яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл, смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), 10, на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Визнати право власності держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) на нерухоме майно - забійний цех (пункт) літерою "А", площею 93 кв.м, вартістю 25 275,46 грн., яке розташоване за адресою: Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Щаслива (Крупської), буд. 10.

Стягнути з Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, (код ЄДРПОУ 04055044; 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 3524,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" (код ЄДРПОУ 31667658; 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 18) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 3524,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення направити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області за адресою: 25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, буд. 2.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Заступнику прокурора Кіровоградської області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, буд. 4, Товариству з обмеженою відповідальністю "Голованівський базар" 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. 50 років Жовтня, 18, Голованівській районній державній адміністрації Кіровоградської області за адресою: 26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Соборна, буд. 48 та Закритому акціонерному товариству "Голованівський хліб" за адресою: 26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Щаслива, 10.

Повне рішення складено 05.09.2018.

Суддя В.В.Тимошевська