Ухвала

від 05.09.2018 по справі 917/450/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" вересня 2018 р. Справа № 917/450/18

Суддя - доповідач Гетьман Р.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів (вх.№1824П/1-41 від 03.09.2018) на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 у справі №917/450/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавський хлібопекарський комплекс , м. Полтава

до Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів , м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 15336787,89 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 у справі №917/450/18 (суддя Ціленко В.А.) (з урахуванням додаткового рішення) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавський хлібопекарський комплекс 11709558,00 грн вартості зерна, що було втрачено, 3301476,00 грн - вартості недопоставленого борошна, 177236,66 грн - пені, нарахованої за договором купівлі - продажу №42/1 від 13.10.2017. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавський хлібопекарський комплекс 227824,06 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Одночасно з апеляційною скаргою заявник звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору (вх.№6832).

Також, апелянт надав клопотання про поновлення процесуальних строків (вх.№6833), в якому просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги; поновити пропущений строк. Зокрема, апелянт посилається на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 апеляційну скаргу було повернуто, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 має статус адвоката. Враховуючи, що ОСОБА_1 є адвокатом, про що надано відповідні докази апелянт, вважає можливим визнати причини пропуску строку поважними.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

15.12.2017 згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів набув чинності Закон України Про судовий збір у новій редакції.

Частиною 1 статті 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону в редакції, що діє на момент подання апеляційної скарги, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі - 15336787,89 грн.

З даного розміру позовних вимог судовий збір за подання позову у даній справі складав - 230051,82 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області у даній справі складає 345077,73 грн (230051,82 * 150%).

Разом з тим, скаржником не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Апелянт посилається на те, що на даний час ДП Полтавський комбінат хлібопродуктів знаходиться в тяжкому економічному становищі; збитки від фінансово-господарської діяльності підприємства становлять близько 10 млн грн., що підтверджується останньою фінансовою звітністю підприємства. Крім того, Господарським судом Полтавської області 02.05.2018 накладено арешт на грошові кошти відповідача, у зв'язку з чим у апелянта немає можливості сплатити судовий збір.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведений перелік є вичерпним.

Норми статті 8 Закону України Про судовий збір не містять посилань на інші підстави, за наявності яких суд може задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, заявник не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по справі № 902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі №910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України Про судовий збір (в чинній редакції), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів залишити без руху.

2. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Повідомити апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.

4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Р.А. Гетьман