Рішення

від 04.09.2018 по справі 826/2154/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 вересня 2018 року справа №826/2154/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" (далі по тексту - позивач, ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11") доДержавної авіаційної служби України (далі по тексту - відповідач, Державіаслужба України) провизнання протиправною та скасування постанови від 11 січня 2017 року №002548 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації у сумі 85 000,00 грн. В С Т А Н О В И В:

ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" звернувся до суду, оскільки вважає протиправною оскаржувану постанову, виходячи з того, що позивач не є суб'єктом авіаційної діяльності, не здійснював авіаційну діяльність і не вчиняв правопорушень у галузі цивільної авіації, визначених статтею 126 Повітряного кодексу України, та за які до суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а тому відповідач не мав повноважень та законних підстав для прийняття такої постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2154/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову зазначив, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та прийнята у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 11 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне .

Матеріали справи підтверджують, що у зв'язку з надходженням до Державіаслужби листа т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_1 від 31 жовтня 2016 року №1-13-2400, пояснювальної записки авіаційного медичного екзаменатора ДП "Антонов" ОСОБА_2, відповідачем видано наказ "Про проведення позапланової перевірки авіаційного медичного центру Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" від 25 листопада 2016 року №917, яким зокрема наказано, в період з 30 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року провести перевірку авіаційного медичного центру Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" з питань, викладених у листі т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_1 від 31 жовтня 2016 року №1-13-2400 та пояснювальній записці авіаційного медичного екзаменатора ДП "Антонов" ОСОБА_2

За результатами проведеної позапланової перевірки авіаційного медичного центру ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" відповідачем складено відповідний акт від 02 грудня 2016 року (далі по тексту - акт перевірки), в якому встановлено наступне: - за результатами роботи комісії можна зробити висновки, що медична сертифікація в АМЦ СМСЧ №11 проводиться з порушенням пунктів 5.8 та 5.10.5 Правил. В АМЦ був виданий медичний сертифікат особі з раніше встановленими діагнозами, які не сумісні з професійною діяльністю. Виконання професійної діяльності за наявності таких захворювань може призвести до раптової втрати працездатності на робочому місці, що становить загрозу безпеці авіації; навантажувальні проби в АМЦ проводяться за різними протоколами та без автоматизованих записів навантаження та тиску, що не допустимо при експертному оцінюванні; виявлена недостовірна та неповна медична інформація в особових медичних справах авіаційного персоналу (ОСОБА_3, ОСОБА_4) та два різних протоколи ВЕМ однієї особи (ОСОБА_5); посадові інструкції лікаря з функціональної діагностики та лікаря-терапевта АМЕ не відповідають типовим інструкціям; надання неправдивої інформації щодо свого стану здоров'я заявником ОСОБА_4 при заповненні розділу "Загальна медична інформація" заявки на отримання медичного сертифіката, форма якої затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 березня 2007 року №243.

На підставі акта перевірки, відповідачем складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 28 грудня 2016 року №000516, яким встановлено надання недостовірної інформації стосовно проведеної велоергометрії громадянину ОСОБА_5, що є порушенням частини першої статті 18 Повітряного кодексу України.

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення, Державіаслужбою прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 11 січня 2016 року №002548, якою за порушенням частини першої статті 18 Повітряного кодексу України, на підставі абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України на ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" накладено штраф у сумі 85 000,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Фінансові санкції, що застосовуються до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності регулюються статтею 127 Повітряного кодексу України, якою зокрема передбачено, що за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов'язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків - у розмірі від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, та чи є позивач суб'єктом авіаційної діяльності, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України встановлено, що авіаційна діяльність - діяльність фізичних та юридичних осіб у галузі авіації та/або організація повітряного руху України.

Згідно пункту 97 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України суб'єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації.

Згідно пункту 1.4 Правил надання повноважень авіаційним медичним центрам на проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №730 (далі по тексту - Правила №730) авіаційний медичний центр цивільної авіації України (далі - АМЦ) - структурний підрозділ підприємства, установи, організації цивільної авіації, закладу охорони здоров'я незалежно від їх підпорядкованості та форм власності або окрема юридична особа (діагностично-сертифікаційний центр), який має свідоцтво АМЦ.

Судом встановлено, що ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" є закладом охорони здоров'я, який здійснює свою діяльність у сфері охорони здоров'я на підставі ліцензії на медичну практику Серія АЕ №459242.

У свою чергу, судом встановлено, що Авіаційний медичний центр є структурним підрозділом ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" та має відповідне свідоцтво АМЦ від 01 серпня 2016 року №06/2016, яким встановлено, що АМЦ ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" відповідає вимогам про цивільну авіацію, зокрема Правилам №730 та має право проводити медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

З аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" здійснює діяльність у галузі цивільної авіації, а саме приймає участь в організації повітряного руху України, оскільки проводить медичну сертифікацію авіаційного персоналу, а тому є суб'єктом авіаційної діяльності.

Згідно статті 54 Повітряного кодексу України уповноважений орган з питань цивільної авіації у процесі регулювання сфери авіаційної медичної діяльності здійснює такі функції: 1) надає повноваження авіаційного медичного екзаменатора на проведення медичної сертифікації, обмежує або забороняє проведення медичної сертифікації у разі порушень вимог, визначених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України; 2) надає повноваження медичним центрам на проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу, обмежує або забороняє проведення медичної сертифікації у разі порушень вимог, визначених законодавством, у тому числі авіаційними правилами України; 3) погоджує програми навчальних закладів, на базі яких проводяться курси професійної підготовки для кандидатів на посаду авіаційного медичного екзаменатора; 4) визначає умови і порядок: а) проведення медичного обстеження авіаційного персоналу; б) видачі та зберігання медичних звітів про наявність або відсутність медичних протипоказань для видачі медичного сертифіката; в) здійснення контролю за документальним оформленням та зберіганням результатів авіамедичного обстеження.

Частинами першою-другою статті 55 Повітряного кодексу України передбачено, що медичний сертифікат видається авіаційному персоналу на підставі заяви та результатів його медичного обстеження.

Медичне обстеження авіаційного персоналу проводять і надають висновок про наявність або відсутність медичних протипоказань до виконання своїх обов'язків авіаційні медичні екзаменатори, які виконують свої функції на базі авіаційних медичних центрів.

Статтею 56 Повітряного кодексу України передбачено, що проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу здійснюється у центрах авіаційної медицини.

Авіаційні медичні центри та авіаційні медичні екзаменатори призначаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України.

Частиною першою статті 18 Повітряного кодексу України передбачено, що керівник суб'єкта авіаційної діяльності, що перевіряється, зобов'язаний забезпечити надання всієї необхідної інформації, що стосується мети перевірки, а також забезпечити для державних інспекторів та осіб, уповноважених на проведення перевірки: 1) умови для ефективного проведення перевірки; 2) доступ до матеріалів, документів, даних та обладнання; 3) доступ до об'єктів і приміщень, що перевіряються.

Згідно пояснювальної записки авіаційного медичного екзаменатора АМЦ ГП "Антонов" ОСОБА_2 від 24 жовтня 2016 року, ОСОБА_5 розпочато процедуру медичної сертифікації 17 жовтня 2016 року, якого направлено на перевірку ресурсів серцево-судинної системи до Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска для проходження валоергометрії (далі по тексту - ВЕМ).

Як підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення ВЕМ ОСОБА_5, 19 жовтня 2016 року Інститутом кардіології імені академіка М.Д. Стражеска, в результаті підвищення артеріального тиску вище допустимих норм, проба виявилась неінформативною, у зв'язку із чим проведення ВЕМ зупинено.

У свою чергу, 19 жовтня 2016 року, за результатами повторного проходження ВЕМ ОСОБА_5 в ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", дослідження проведено успішно, проба - негативна.

Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність двох протилежних результатів ВЕМ, датованих одним днем та часом проведення, що підтверджує висновки акта перевірки.

В матеріалах справи також міститься пояснювальна записка лікаря функціональної діагностики АМЦ ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", у якій зазначається зокрема: ВЕМ проведено не в рамках медичної сертифікації, а за зверненням ОСОБА_5, як приватної особи, та видано результати дослідження на руки; інформація про те, що результати дослідження заявник має намір передати для сертифікації була відсутня, у зв'язку із чим такі результати видалено із електронної бази; видалені результати дослідження відновити не вдалось, а тому до перевірки надано результати виконані при повторному проведенні проби 28 листопада 2011 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що медичну сертифікацію ОСОБА_5 проходив в АМЕ ДП "Антонов", а дослідження позивачем проведено за ініціативою ОСОБА_5, оскільки результати таких досліджень могли бути використані для отримання медичного сертифікату, а необізнаність про те, що ВЕМ проводиться повторно та про наміри щодо подальшого використання результатів таких досліджень, жодним чином не спростовують висновків акта перевірки, а навпаки - підтверджують факт наявності двох протилежних за змістом результатів ВЕМ, датованих одним днем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час перевірки, ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" не надано достовірної інформації стосовно проведеної ВЕМ ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Державному закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" відмовити повністю .

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 3; ідентифікаційний код 14280983) Державна авіаційна служба України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 37536026)

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов