Постанова

від 14.01.2019 по справі 826/2154/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2154/17 Головуючий у 1 інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Файдюка В.В. Чаку Є.В. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров`я України" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров`я України" звернувся до суду з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України від 11 січня 2017 року №002548 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації у сумі 85 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю .

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров`я України" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивач здійснює господарську діяльність у сфері охорони здоров`я, яка визначена МОЗ України у Статуті позивача, та яка у жодний спосіб не ототожнюється із авіаційною діяльністю. Також, вказує, що ототожнення обстеження з велоергометрії, за проходженням якої може звернутися будь яка особа, з комплексом обстежень для медичної сертифікації авіаційного персоналу є помилковим.

18 грудня 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Державної авіаційної служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з надходженням до Державіаслужби листа т.в.о. директора Украероруху Касьяненка І.С. від 31 жовтня 2016 року №1-13-2400, пояснювальної записки авіаційного медичного екзаменатора ДП "Антонов" ОСОБА_6, відповідачем видано наказ "Про проведення позапланової перевірки авіаційного медичного центру Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" від 25 листопада 2016 року №917, яким, зокрема, наказано, в період з 30 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року провести перевірку авіаційного медичного центру Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров'я України" з питань, викладених у листі т.в.о. директора Украероруху Касьяненка І.С. від 31 жовтня 2016 року №1-13-2400 та пояснювальній записці авіаційного медичного екзаменатора ДП "Антонов" ОСОБА_6

За результатами проведеної позапланової перевірки авіаційного медичного центру ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", відповідачем складено відповідний акт від 02 грудня 2016 року (далі по тексту - акт перевірки), в якому встановлено наступне: - за результатами роботи комісії можна зробити висновки, що медична сертифікація в АМЦ СМСЧ №11 проводиться з порушенням пунктів 5.8 та 5.10.5 Правил. В АМЦ був виданий медичний сертифікат особі з раніше встановленими діагнозами, які не сумісні з професійною діяльністю. Виконання професійної діяльності за наявності таких захворювань може призвести до раптової втрати працездатності на робочому місці, що становить загрозу безпеці авіації; навантажувальні проби в АМЦ проводяться за різними протоколами та без автоматизованих записів навантаження та тиску, що не допустимо при експертному оцінюванні; виявлена недостовірна та неповна медична інформація в особових медичних справах авіаційного персоналу (ОСОБА_7, ОСОБА_8.) та два різних протоколи ВЕМ однієї особи (ОСОБА_9.); посадові інструкції лікаря з функціональної діагностики та лікаря-терапевта АМЕ не відповідають типовим інструкціям; надання неправдивої інформації щодо свого стану здоров'я заявником ОСОБА_8 при заповненні розділу "Загальна медична інформація" заявки на отримання медичного сертифіката, форма якої затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 березня 2007 року №243.

На підставі акта перевірки, відповідачем складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 28 грудня 2016 року №000516, яким встановлено надання недостовірної інформації стосовно проведеної велоергометрії громадянину ОСОБА_9, що є порушенням частини першої статті 18 Повітряного кодексу України.

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення, Державіаслужбою прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 11 січня 2016 року №002548, якою, за порушенням частини першої статті 18 Повітряного кодексу України, на підставі абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України на ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" накладено штраф у сумі 85 000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520 (далі - Положення № 520), Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення № 520, Державіаслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює нагляд та контроль за дотриманням суб'єктами авіаційної діяльності вимог законодавства, авіаційних правил України, зокрема шляхом проведення планових і позапланових перевірок, аудитів та інспектувань, а також ситуаційних експериментів, випробувань, оглядів, спостережень.

В силу ст.. 15 Повітряного кодексу України (далі - ПК України), уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить сертифікаційні перевірки на відповідність вимогам авіаційних правил України, інших нормативно-правових актів та нагляд, здійснюючи аудит та інспектування щодо дотримання вимог нормативно-правових актів та виконання приписів у галузі цивільної авіації.

Безпосередньо сертифікаційні перевірки, контроль та інспектування здійснюють державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок.

Уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить планові та позапланові перевірки з метою визначення відповідності утримувача сертифіката вимогам, які встановлені авіаційними правилами України або іншими нормативно-правовими актами.

Необхідність проведення позапланової перевірки визначається уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Відповідно до ст. 126 Повітряного кодексу України, за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 127 Повітряного кодексу України, за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов'язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків - у розмірі від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу п. 3 ч.1 ст. 1 Повітряного кодексу України, авіаційна діяльність - діяльність фізичних та юридичних осіб у галузі авіації та/або організація повітряного руху України.

Пунктом 1.4 Правил надання повноважень авіаційним медичним центрам на проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №730 (далі по тексту - Правила №730) визначено, що авіаційний медичний центр цивільної авіації України (далі - АМЦ) - структурний підрозділ підприємства, установи, організації цивільної авіації, закладу охорони здоров'я незалежно від їх підпорядкованості та форм власності або окрема юридична особа (діагностично-сертифікаційний центр), який має свідоцтво АМЦ.

Як вбачається з матеріалів справи, ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" є закладом охорони здоров'я, який здійснює свою діяльність у сфері охорони здоров'я на підставі ліцензії на медичну практику Серія АЕ №459242.

Авіаційний медичний центр є структурним підрозділом ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" та має відповідне свідоцтво АМЦ від 01 серпня 2016 року №06/2016, яким встановлено, що АМЦ ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" відповідає вимогам про цивільну авіацію, зокрема Правилам №730 та має право проводити медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

З наведеного вбачається, що ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" здійснює діяльність у галузі цивільної авіації, а саме: приймає участь в організації повітряного руху України, оскільки проводить медичну сертифікацію авіаційного персоналу, а тому є суб'єктом авіаційної діяльності.

Абзацом третім пункту 1.4 Правил № 730 передбачено, що авіаційний персонал - особи, які пройшли спеціальну фахову підготовку, мають відповідне свідоцтво і здійснюють льотну експлуатацію, технічне обслуговування повітряних суден, організацію повітряного руху, технічну експлуатацію наземних засобів зв'язку, навігації, спостереження.

Таким чином, з огляду на викладене вище, на підставі свідоцтва позивачу надано право проводити медичну сертифікацію авіаційного персоналу.

Відповідно до частини першої статті 49 ПК України особа, яка належить до авіаційного персоналу, має відповідати кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою, станом здоров'я та мати належним чином оформлене свідоцтво згідно з авіаційними правилами.

Згідно ч. 2 ст. 51 ПК України, кандидат на одержання свідоцтва, рейтингу повинен мати відповідну професійну підготовку за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі, належний досвід та придатність за станом здоров'я, підтверджені в установленому порядку.

Підтвердження придатності за станом здоров'я авіаційного персоналу здійснюється, відповідно до Правил № 730, шляхом проведення комплексу медичних обстежень з метою визначення психічної та фізичної відповідності заявника вимогам авіаційних правил України та видання відповідного сертифіката, тобто медичної сертифікації.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що він не здійснює діяльність у галузі цивільної авіації, адже до авіаційного персоналу (суб'єкта авіаційної діяльності) застосовуються відповідні вимоги, однією з яких є стан здоров'я.

Разом з тим, враховуючи що придатність за станом здоров'я суб'єктів авіаційної діяльності перевіряє Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №11, останній безпосередньо здійснює діяльність у галузі цивільної авіації, що підтверджується виданням позивачем сертифікатів.

З таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що позивач є суб'єктом авіаційної діяльності, а отже, зобов'язаний чітко та неухильно дотримуватись законодавства у галузі цивільної авіації.

В силу ч.ч.1,2 ст. 55 Повітряного кодексу України, медичний сертифікат видається авіаційному персоналу на підставі заяви та результатів його медичного обстеження.

Медичне обстеження авіаційного персоналу проводять і надають висновок про наявність або відсутність медичних протипоказань до виконання своїх обов'язків авіаційні медичні екзаменатори, які виконують свої функції на базі авіаційних медичних центрів.

Статтею 56 Повітряного кодексу України передбачено, що проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу здійснюється у центрах авіаційної медицини.

Авіаційні медичні центри та авіаційні медичні екзаменатори призначаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пояснювальної записки авіаційного медичного екзаменатора АМЦ ГП "Антонов" ОСОБА_6 від 24 жовтня 2016 року, ОСОБА_9 розпочато процедуру медичної сертифікації 17 жовтня 2016 року, якого направлено на перевірку ресурсів серцево-судинної системи до Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска для проходження валоергометрії (далі по тексту - ВЕМ).

За результатами проведення ВЕМ ОСОБА_9, 19 жовтня 2016 року Інститутом кардіології імені академіка М.Д. Стражеска, в результаті підвищення артеріального тиску вище допустимих норм, проба виявилась неінформативною, у зв'язку із чим проведення ВЕМ зупинено.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів перевірки, цього ж дня, 19 жовтня 2016 року, за результатами повторного проходження ВЕМ ОСОБА_9 в ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", дослідження проведено успішно, проба - негативна.

Також, з матеріалів справи вбачається, що, у зв 'язку із наявністю двох протилежних результатів ВЕМ ОСОБА_9 проведеної в один день, 21.10.2016 року здійснено повторну ВЕМ в Інституті кардіології імені академіка М.Д. Стражеска. За результатами третього дослідження, проба ВЕМ неінформативна через підвищення пульсу та тиску.

Отже, матеріали справи свідчать про наявність двох протилежних результатів ВЕМ, датованих одним днем та часом проведення, що підтверджує висновки акта перевірки.

Також, згідно пояснювальної записки лікаря функціональної діагностики АМЦ ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11", ВЕМ проведено не в рамках медичної сертифікації, а за зверненням ОСОБА_9, як приватної особи, та видано результати дослідження на руки; інформація про те, що результати дослідження заявник має намір передати для сертифікації була відсутня, у зв'язку із чим, такі результати видалено із електронної бази; видалені результати дослідження відновити не вдалось, а тому до перевірки надано результати виконані при повторному проведенні проби 28 листопада 2016 року.

Колегія суддів, також, зазначає, що судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги посилання позивача на те, що медичну сертифікацію ОСОБА_9 проходив в АМЕ ДП "Антонов", а дослідження позивачем проведено за ініціативою ОСОБА_9, оскільки результати таких досліджень могли бути використані для отримання медичного сертифікату, а необізнаність про те, що ВЕМ проводиться повторно та про наміри щодо подальшого використання результатів таких досліджень, жодним чином не спростовують висновків акта перевірки, а навпаки - підтверджують факт наявності двох протилежних за змістом результатів ВЕМ, датованих одним днем.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що під час перевірки, ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина №11" не надано достовірної інформації стосовно проведеної ВЕМ ОСОБА_9

Враховуючи вищевказане та з огляду на неприпустиме порушення позивачем норм ПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що Державіаслужбою в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України було вжито необхідних заходів задля уникнення порушення безпеки авіації та правомірно притягнуто позивача до відповідальності, адже діяльність Державіаслужби щодо забезпечення безпеки авіації полягає у недопущенні авіаційного персоналу до роботи при поганому самопочутті та з несумісними для роботи діагнозами.

Вчасне реагування на вчиненні правопорушення є однією з умов дотримання законності та безпеки авіації.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №11 Міністерства охорони здоров`я України" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Файдюк В.В. Чаку Є.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2019 року.