Постанова

від 04.09.2018 по справі 804/2280/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №804/2280/16

адміністративне провадження №К/9901/31453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі № 804/2280/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аульська хлороперелівна станція до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аульська хлороперелівна станція (далі - ТОВ Аульська хлороперелівна станція ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Кам'янська ОДПІ) від 29.01.2016 №0000072201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції Кам'янська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2016.

В обґрунтування своїх вимог Кам'янська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією з огляду на відсутність у його контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання охоронних послуг від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Аульська хлороперелівна станція зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Аульська хлороперелівна станція по взаємовідносинам з ПОГ Агробезпека за липень 2015 року, про що складено акт від 29.12.2015 № 1348/04-16-22-00/33075701.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних охоронних послуг у ПОГ Агробезпека з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій, що мотивовано відсутністю у контрагента в достатній кількості трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань, віддаленістю місцезнаходження контрагентів та недоліки представлених позивачем актів надання послуг (не конкретизовано, які саме послуги виконано, їхню вартість, години виконання).

На підставі вказаного акту 29.01.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 19313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9656,5 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції підтримав висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у ціні придбаних охоронних послуг з огляду на недоведеність позивачем у встановленому законом порядку реальності здійснення господарської операції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операція по придбанню позивачем охоронних послуг у спірного контрагента є реальною, фактично відбулася, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Судами встановлено, що основним видом діяльності ТОВ Аульська хлороперелівна станція є оптова торгівля хімічними продуктами. Позивач є єдиним в Україні постачальником рідкого хлору в контейнерах та балонах водопровідно-каналізаційним господарствам для потреб водопостачання, а тому підприємство має потреби в послугах охорони підприємства.

ТОВ Аульська хлороперелівна станція укладено з ПОГ Агробезпека договір охорони № 010115 від 01.01.2015, за умовами якого позивач придбаває послуги охорони (забезпечення схоронності майна, яке розташовано за адресою: 5 км автошляху Аули-Кринички смт. Аули Криничанського району Дніпропетровської області, шляхом забезпечення пересувного патрулювання території у складі охоронника зі спеціально навченою собакою). Додатковою угодою №1 від 30.04.2015 змінено реквізити ліцензії ПОГ Агробезпека у зв'язку з отриманням безстрокової ліценції на право провадження охоронної діяльності, а додатковою угодою № 2 від 01.07.2015 внесено зміни до п. 1.3 та п. 1.4 договору № 010115 від 01.01.2015 щодо часу надання охоронних послуг та розміру оплати за договором.

Протягом липня 2015 року позивачем за умовами вказаного договору придбавались охоронні послуги від ПОГ Агробезпека , що підтверджено актом надання послуг № 64 від 31.07. 2015 на суму 115878 грн., в тому числі податок на додану вартість 19313 грн., податковими накладними 12 від 15.07.2015 на суму 66054 грн., в тому числі податок на додану вартість 11009 грн., № 3 від 24.07.2015 на суму 49824 грн., в тому числі податок на додану вартість 8304 грн. Оплату придбаних послуг охорони підтверджено платіжними дорученнями № 1450 від 15.07.2015 та № 1517 від 24.07.2015, а також випискою з банківського рахунку позивача.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичне надання позивачу послуг охорони ПОГ Агробезпека підтверджено наступним.

Листом від 01.07.2015 ПОГ Агробезпека повідомлено ТОВ Аульська хлороперелівна станція про здійснення охорони об'єкту працівниками ПОГ Агробезпека ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Наказом № 8/1 від 05.07.2015 ТОВ Аульська хлороперелівна станція наказано забезпечити доступ робітників ПОГ Агробезпека ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на територію підприємства для виконання обов'язків охорони шляхом видачі перепусток; провести вступний інструктаж з питань охорони праці.

Відповідно до змісту журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці підтверджено проведення 01.07.2015 вказаними охоронцями вступного інструктажу з питань охорони праці.

Відповідно до відомостей журналу приймання-здачі складських приміщень під охорону передано робітникам ПОГ Агробезпека ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під охорону об'єкти позивача протягом липня 2015 року.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваної операції.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив підтримані судом першої інстанції висновки акту перевірки контролюючого органу про відсутність конкретизування в акті приймання-здачі змісту послуг охорони колегія оскільки позивачем підтверджено належними первинними документами, які розкривають факт придбання послуг, використання їх в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що обумовлює правомірність формування податкового кредиту за спірною господарською операцією.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Аульська хлороперелівна станція розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки та суду першої інстанції на неможливість надання ПОГ Агробезпека позивачу послуг охорони через обмежену чисельність працівників, а за даними податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 та даними реєстрації податкових накладних ПОГ Агробезпека надавало також послуги охорони ТОВ Агрофірма Світанок на об'єктах, розташованих в с. Михайлівка, смт. Петриківка, ТОВ Агрогазсервіс , консультаційних послуг ТОВ Дніпротранснафта і юридичних послуг ПП Сегмент , ПП Металбудівництво , віддаленість місцезнаходження контрагентів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності отримання охоронних послуг від ПОГ Агробезпека , суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду