ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2018Справа № 910/5417/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик
до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд
про стягнення 823453,53 грн.
Представники:
від позивача : Білостоцька О.О.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія "Східгазбуд" про стягнення 823453,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання зі сплати коштів за відвантажений товар відповідно до умов договору поставки № 2812/3-16 від 28.12.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 634545,69 грн. та пеню у розмірі 188907,84 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; подання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
18.05.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 19.06.2018.
У підготовче засідання 19.06.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.07.2018.
06.07.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про надіслання йому копії позовної заяви.
09.07.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що відповідач має намір подати відзив на позовну заяву, однак часу для його підготовки з об'єктивних причин він не мав.
У підготовче засідання 10.07.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні, так як підстави наведені у вказаному клопотанні не є належними підставами для відкладення розгляду справи відповідно до положень ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 10.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 31.07.2018.
31.07.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідачем викладено клопотання у якому він просить зобов'язати позивача надати для ознайомлення оригінали видаткової накладної № ЛЕ-0000077 від 24.06.2017 та довіреності № 14 від 21.04.2017, копії яких додано до позову (оскільки у реєстрі довіреностей відповідача відсутня зазначена довіреність та оригінал видаткової накладної), викликати головного інженера ОСОБА_2 для допиту в якості свідка та зобов'язати сторін провести звірку розрахунків з ініціативи позивача.
Розглянувши клопотання відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Так, наведені приписи процесуального закону дають підстави для висновку, що свідок може бути викликаний у засідання лише у разі, якщо у справі наявна заява такого свідка, у якій викладені показання суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі показання свідка, викладені у заяві, що подається до суду, передують виклику такого свідка та, власне, є обов'язковою передумовою для виклику свідка для допиту.
Однак, жодних заяв свідка в порядку встановленому ст. 88 Господарського процесуального кодексу України у межах даної справи подано не було, тому підстави для задоволення клопотання відповідача про виклик свідка відсутні. Зважаючи на це судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо виклику головного інженера ОСОБА_2 для допиту в якості свідка.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія "Східгазбуд" міститься інша сума заборгованості, аніж та, яку просить стягнути позивач, однак суд звертає увагу, що відповідач не надає доказів на підтвердження викладених обставин. Крім того, суд зазначає, що проведення звірки розрахунків є правом сторін і відповідач не позбавлений можливості направити позивачу акт звірки взаєморозрахунків. Враховуючи це, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача в частині, у якій він просить суд зобов'язати сторін звірити розрахунки з ініціативи позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Враховуючи це, у підготовчому засіданні судом поставлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, якою суд ухвалив частково задовольнити клопотання відповідача та зобов'язати позивача надати для ознайомлення оригінали видаткової накладної № ЛЕ-0000077 від 24.06.2017 та довіреності № 14 від 21.04.2017, копії яких додано до позову.
У підготовчому засіданні 31.07.2018 представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав для ознайомлення оригінали видаткової накладної № ЛЕ-0000077 від 24.06.2017 та довіреності № 14 від 21.04.2017.
У підготовчому засіданні 31.07.2018 встановлено, що судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.08.2018.
У судове засідання 28.08.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позов, представник відповідача не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.08.2018, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 28.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
28.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія СХІДГАЗБУД (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 2812/3-16 (далі - Договір), у відповідності з умовами п. 1.1. якого, постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця електротовари згідно зі Специфікацією, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар.
Пункти 2.1. та 2.2. Договору передбачають для позивача строк поставки товару - протягом 100 (ста) робочих днів, з моменту отримання попередньої оплати, та умови доставки товару - м. Київ, Солом'янський район, просп. Повітрофлотський, 94а.
Відповідно до п. 4.2. Договору відповідач здійснює оплату за товар з врахуванням умов визначених Специфікацій у наступному порядку: 1 етап оплати: 30% попередня оплата від загальної вартості Товару згідно Специфікації; 2 етап оплати: 70% від загальної вартості поставленого Товару протягом 40 робочих днів від дати підписання видаткової накладної представниками сторін.
28.12.2016 року Позивачем та Відповідачем була узгоджена та підписана Специфікація № 1 (Додаток № 1 від 28.12.2016р. до Договору поставки № 2812/3-16 від 28.12.2016) на суму 6 112 678,34 грн.
У зв'язку зі зміною комплектності та економічної складової використаних матеріалів при виготовлені замовленої партії товару, позивач та відповідач уклали Додаткову угоду до Договору (Додаткова угода № 1 від 10.04.2017 до Договору поставки № 2812/3-16 від 28.12.2016), якою змінили вартість Договору та Специфікації № 1 на 6 464 349,19 грн., виклавши у новій редакції Специфікацію № 1 до Договору, а також змінили п. 4.2. Договору щодо умов оплати на наступні: 1й етап оплати: 1 833 803,50 грн. з ПДВ - попередня оплата від загальної вартості товару згідно специфікації; 2й етап оплати: кінцевий розрахунок в розмірі визначеному з урахуванням умов, викладених в Специфікації, здійснюється протягом 40 робочих днів від дати підписання видаткової накладної представниками сторін.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідач 16.01.2017 здійснив попередню оплату в розмірі 1833803,50 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
Судом встановлено, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором, 24 квітня 2017 року за видатковою накладною № ЛЕ-0000077 позивачем була здійснена поставка товару відповідно до Специфікації № 1 на суму 6 464349,19 грн. Вказана видаткова накладна підписана представником позивача та скріплена печаткою позивача та підписана представником відповідача гол. Інженером ОСОБА_2 за довіреністю №14 від 21.04.2017, копія якої долучена до позову та оригінал якої було надано суду для огляду в підготовчому засіданні 31.07.2018.
Судом встановлено, що відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти за поставлений за видатковою накладною № ЛЕ-0000077 від 24.04.2017 товар розмірі 3000000,00 грн., а саме: 21.06.2017 сплачено 2000000,00 грн. та 30.08.2017 сплачено 1000000,00 грн. що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
Судом встановлено, що 17.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури "Лідер Електрик" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія СХІДГАЗБУД (відповідач, постачальник) укладено договір поставки №1279/ДПС-17, у відповідності з умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у кількості, асортименті і за цінами, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору.
Пунктом 4.1. договору поставки №1279/ДПС-17 визначено, що оплата продукції покупцем здійснюється на поточний рахунок постачальника в наступному порядку - попередня оплата в розмірі 100% вартості партії товару за специфікацією.
Судом встановлено, що відповідачем поставлено позивачеві товар за договором поставки №1279/ДПС-17 поставки на суму 996000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №33 від 30.08.2017 та №32 від 28.08.2017, що підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Судом встановлено, що 19.09.2017 сторонами підписано та скріплено печатками акт зарахування зустрічних однорідних вимог до договору поставки №2812/3-16 від 28.12.2016 та договору №1279/ДПС-17 від 17.08.2017, у якому зазначено наступне: відповідно до умов Договору № 2812/3-16 від 28.12.2016р. (Видаткова накладна № ЛЕ- 00000077), ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СХІДГАЗБУД має заборгованість перед ТОВ ЗАВОД НИЗЬКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК за поставлену продукцію в сумі 1630 545,69 грн.; відповідно до умов Договору № 1279/ДПС-17 від 17.08.2017 (Видаткова накладна № 32 від 28.08.2017 та Видаткова накладна № 33 від 30.08.2017), ТОВ ЗАВОД НИЗЬКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК має заборгованість перед ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СХІДГАЗБУД за поставлену продукцію в загальній сумі 996 000,00 грн. На підставі викладеного припиняються зобов'язання сторін в частині сплати в сумі 996000,00 грн. з ПДВ зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому заборгованість кожної сторони зменшується на суму зарахування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання зі сплати коштів за відвантажений товар відповідно до умов договору поставки № 2812/3-16 від 28.12.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 634545,69 грн. та пеню у розмірі 188907,84 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, на виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором, 24 квітня 2017 року за видатковою накладною № ЛЕ-0000077 позивачем була здійснена поставка товару відповідно до Специфікації № 1 на суму 6 464349,19 грн. Вказана видаткова накладна підписана представником позивача та скріплена печаткою позивача та підписана представником відповідача гол. Інженером ОСОБА_2 за довіреністю №14 від 21.04.2017, копія якої долучена до позову та оригінал якої було надано суду для огляду в підготовчому засіданні 31.07.2018.
Як встановлено судом, відповідно до п. 4.2. Договору в редакції Додаткової угода № 1 від 10.04.2017 до Договору умови оплати наступні: 1й етап оплати: 1 833 803,50 грн. з ПДВ - попередня оплата від загальної вартості товару згідно специфікації; 2й етап оплати: кінцевий розрахунок в розмірі визначеному з урахуванням умов, викладених в Специфікації, здійснюється протягом 40 робочих днів від дати підписання видаткової накладної представниками сторін.
Як встановлено судом, на виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідач 16.01.2017 здійснив попередню оплату в розмірі 1 833803,50 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
Як встановлено судом, відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти за поставлений за видатковою накладною № ЛЕ-0000077 від 24.04.2017 товар розмірі 3000000,00 грн., а саме: 21.06.2017 сплачено 2000000,00 грн. та 30.08.2017 сплачено 1000000,00 грн. що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням умов п. 4.2. Договору, строк для здійснення остаточного розрахунку відповідачем за відвантажений товар сплинув 22 червня 2017 року (протягом 40 робочих днів від дати підписання видаткової накладної представниками сторін), проте, як встановлено судом, відповідачем була здійсненна часткова оплата за відвантажений товар в сумі 4833803,50 грн., Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за відвантажений товар становила 1 630545,69 грн.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем поставлено позивачеві товар за договором поставки №1279/ДПС-17 поставки на суму 996000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №33 від 30.08.2017 та №32 від 28.08.2017, що підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Як встановлено судом, 19.09.2017 сторонами підписано та скріплено печатками акт зарахування зустрічних однорідних вимог до договору поставки №2812/3-16 від 28.12.2016 та договору №1279/ДПС-17 від 17.08.2017, у якому зазначено наступне: відповідно до умов Договору № 2812/3-16 від 28.12.2016р. (Видаткова накладна № ЛЕ- 00000077), ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СХІДГАЗБУД має заборгованість перед ТОВ ЗАВОД НИЗЬКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК за поставлену продукцію в сумі 1630 545,69 грн.; відповідно до умов Договору № 1279/ДПС-17 від 17.08.2017 (Видаткова накладна № 32 від 28.08.2017 та Видаткова накладна № 33 від 30.08.2017), ТОВ ЗАВОД НИЗЬКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК має заборгованість перед ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СХІДГАЗБУД за поставлену продукцію в загальній сумі 996 000,00 грн. На підставі викладеного припиняються зобов'язання сторін в частині сплати в сумі 996000,00 грн. з ПДВ зарахуванням зустрічних однорідних вимог, при цьому заборгованість кожної сторони зменшується на суму зарахування.
За змістом ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
При цьому однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань. Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.
З огляду на наведене, за наслідками вчинення правочину зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати заборгованості за поставлений за Договором (видаткова накладна № ЛЕ-0000077 від 24.04.2017) товар припинились на суму 996000,00 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 634545,69 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не надано доказів повної сплати вартості поставленого товару за Договором (видаткова накладна № ЛЕ-0000077 від 24.04.2017), в тому числі з урахуванням суми коштів, зобов'язання зі сплати якої припинено зарахуванням зустрічних позовних вимог, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості - 634545,69 грн., у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 634545,69 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 188907,84грн. пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.3. Договору, у разі несвоєчасного здійснення оплати покупцем за поставлений товар/частину партії товару, покупець сплачує продавцю штрафну санкцію у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок є обґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Східгазбуд (01004, м. Київ, вул. Антоновича, 23-А; ідентифікаційний код: 32727885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури Лідер Електрик (69041, м. Запоріжжя, вул. Вавілова, 19, кв. 15; ідентифікаційний код: 35036863) основний борг у розмірі 634545 (шістсот тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 69 коп., пеню у розмірі 188907 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сім) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 12351 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 80 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.09.2018
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2018 |
Оприлюднено | 06.09.2018 |
Номер документу | 76264919 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні