Рішення

від 04.09.2018 по справі 910/6591/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/6591/18

За позовомЗаступника прокурора міста Києва доКиївської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Зем-Індустрія" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Профбуд" провизнання незаконним та скасування рішення Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача:Жовтун Н.Б. від відповідача:Глобенко Л.В. від третьої особи-1:Москаленко С.В., Козуб Б.Ю. від третьої особи-2:не з'явився

Обставини справи:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2017 № 1000/4007, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Столиця-Зем-Індустрія" із земель комунальної власності передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,4681 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням міської ради було передано в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Столиця-Зем-Індустрія" спірну земельну ділянку поза конкурсом з підстав набуття таким товариством прав власності на розташоване на ній майно, однак не враховано не співмірність площі набуто майна з площею переданої в користування землі, що суперечить приписам ст.ст. 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6591/18, призначено підготовче засідання у справі на 03.07.2018, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Зем-Індустрія" (надалі - "ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Профбуд" (надалі - "ТОВ "Капітал-Профбуд").

22.06.2018 через канцелярію суду відповідачем було подано відзив у справі №910/6591/18, відповідно до якого Київська міська рада проти позову заперечувала з тих підстав, що: у заступника прокурора міста Києва відсутні повноваження для звернення із даним позовом, оскільки позовна заява не містить вимог спрямованих на захист інтересів держави; посилання позивача на нібито неспівмірність площі земельної ділянки площі майна набутого третьою особою-1 спростовується тим, що спірна земельна ділянка була сформована та зареєстрована у передбаченому законом порядку, тому з урахуванням положень ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на майно, розміщеного на цій земельній ділянці, міськрада мала право надати її у користування без зміни меж та цільового призначення; посилання позивача на висновок правового управління від 24.03.2017 № 08/230-690 є безпідставним, оскільки Київська міська рада приймаючи вказаний висновок діяла в межах передбачених Регламентом Київської міської ради повноважень.

26.06.2018 через канцелярію суду представником третьої особи-1 було подано пояснення на позовну заяву заступника прокурора міста Києва, у відповідності до яких вказував на те, що: у ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України з набуттям у приватну власність об'єктів нерухомого майна, що були розташовані на спірній земельній ділянці виникло переважне право на набуття в оренду зазначеної земельної ділянки на умовах, що існували у попереднього власника такого майна та користувача спірної земельної ділянки, які були визначені договором оренди земельної ділянки, укладеним між Київською міською радою та ТОВ "Капітал-Профбуд"; позивач безпідставно вказує на необхідність застосовування у спірних правовідносинах положення статті 134 Земельного кодексу України до оформлення права на земельну ділянку, яка перейшла набувачу нерухомого майна за наслідками укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, оформленого відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України; звернення прокурора із даним позовом посилаючись на здійснення захисту інтересів держави у даній справі є безпідставним, оскільки позовні вимоги не містять вимог, спрямованих на захист інтересів держави у даній справі.

В судовому засіданні 03.07.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.07.2018.

16.07.2018 через канцелярію суду представником третьої особи-1 було подано клопотання про призначення судової експертизи, за змістом якого просив суд призначити у даній справі судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу.

17.07.2018 через канцелярію суду заступником прокурора міста Києва було подано відповідь на відзив, у відповідності до якого вказував на те, що: порушення з прийняттям оскаржуваного рішення інтересів територіальної громади у даному випадку співпадає з порушенням інтересів держави, а орган до компетенції якого відноситься захист її інтересів у даному випадку - відсутній, у зв'язку з чим прокурор відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наділений правом захищати відповідні інтереси; у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України за результатами відчуження на користь нового власника житлового будинку, будівлі або споруди зумовлює перехід до нього права користування виключної тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщенні, тому у ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" виникло на поза конкурентних засадах право користування лише на співмірну нерухомому майну частину земельної ділянки, тоді як права на іншу частину переданої за оскаржуваним рішенням земельної ділянки вказана особа могла набуто виключно в порядку, визначеному ст. 134 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні 17.07.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого засідання та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.08.2018.

23.07.2018 через канцелярію суду представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив у справі № 910/6591/18, відповідно до якого відповідач вказував на: безпідставність посилань прокурора на постанову Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г та постанову Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 910/24461/16 як практику вищих судових інстанцій у вирішенні подібних спорів, адже застосування в межах даних справ судами тих же самих норм чинного законодавства за відмінності обставин виникнення відповідних спорів унеможливлює застосування їх висновків як обов'язкових.

22.08.2018 через канцелярію суду прокуратурою міста Києва було подано клопотання про долучення до матеріалів справи акта обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів КМДА від 21.08.2018 № 18-1223-05, мотивоване тим, що такий акт підтверджує неспівмірність площі нерухомого майна площі земельної ділянки, яку оскаржуваним рішенням передано ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" в користування.

Також, прокуратурою міста Києва було подано заперечення на клопотання третьої особи-1 про призначення у справі судової експертизи, мотивоване тим, що заявником не доведено існування необхідності вирішення питань для повного і всебічного спору, які потребують спеціальних знань.

22.08.2018 через канцелярію суду представником третьої особи-1 подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.08.2018 № 35/41-18 та доданих до нього матеріалів.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 23.08.2018 заявив усне клопотання про залишення без розгляду раніше поданого клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, мотивоване самостійним замовленням та долученням до матеріалів справи відповідного висновку судового експерта.

В судовому засіданні 23.08.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвали про залишення без розгляду клопотання ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" про призначення судової експертизи, про поновлення пропущеного процесуального строку третій особі-1 та позивачу на подачу клопотання про долучення доказів та письмових заперечень, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.08.2018.

30.08.2018 через канцелярію суду представником третьої особи-1 було подано пояснення, відповідно до яких вказував на те, що зазначена у наданому прокуратурою акті обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів КМДА від 21.08.2018 № 18-1223-05 інформація стосовно об'єкту дослідження не містить протиріч з висновком експерта від 22.08.2018, який в свою чергу підтверджує співмірність площі переданої оскаржуваним рішенням земельної ділянки площі нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці.

В судовому засіданні 30.08.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.09.2018.

04.09.2018 в судове засідання з'явилися представники учасників справи, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що прокурор позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а відповідач та третя особа-1 проти позовних вимог заперечують та просять відмовити у задоволенні позову.

Третя особа-2, повідомлена про існування судового провадження належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду про повідомлення про дату, час і місце судового засідання, які направлялися на визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження третьої особи-2, своїх уповноважених представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні 04.09.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2007 між Київською міською радою та ТОВ "Капітал-Профбуд" було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисаном В.І., зареєстрований в реєстрі за №4374 та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМДА, запис від 12.12.2007 №78-6-00498 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до якого Київська міська рада на підставі рішення від 14.06.2007 №863/1524 передала в оренду ТОВ "Капітал-Профбуд" земельну ділянку на проспекті Московському 14-Б в м. Києві, площею 16137 кв.м. (у т.ч. площею 1456 кв.м. в межах червоних ліній), кадастровий номер - 8000000000:78:191:0001, для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

13.02.2014 між Київською міською радою та ТОВ "Капітал-Профбуд" було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисаном В.І., зареєстрований в реєстрі за № 47, відповідно до якого умов було внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 05.12.2007 за реєстровим №4374, а саме: змінено назву - договір оренди земельних ділянок, дату - 13.02.2014, об'єкт оренди - земельні ділянки, розташовані на проспекті Московському 14-Б в Оболонському районі міста Києва, розміром 1,4681 га (кадастровий номер 8000000000:78:191:130) та розміром 0,1456 га в межах червоних ліній (кадастровий номер 8000000000:78:191:131) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд з подальшим їх знесенням для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

04.10.2016 між ТОВ "Капітал-Профбуд" (продавець) та ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховським І.В., зареєстрований в реєстрі за №1078 (надалі - "Договір купівлі-продажу"), у відповідності до умов якого ТОВ продавцем передано нерухоме майно покупцю, а покупцем відповідно набуло право власності на нежитлову будівлю зі спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1035971180000), що знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу нерухоме майно складається з: нежитлової будівлі - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м.; огорожі - "№1"; воріт - "№2"; вимощення - "№ І"; очисної споруди - "№ ІІ".

Згідно із п. 5 Договору купівлі-продажу нерухоме майно знаходиться на земельних ділянках площею 1,4681 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 0,1456 га з кадастром номером НОМЕР_2, наданих в користування ТОВ "Капітал-Профбуд" за договором оренди земельної ділянки від 05.12.2007.

Рішенням Київської міської ради від 20.12.2017 року №1000/4007 передано ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" із земель комунальної власності в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,4681 га на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд з подальшим їх знесенням для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

Спір у справі стосується законності передання ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" в оренду земельної ділянки площею 1,4681 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 згідно рішення Київської міської ради від 20.12.2017 року №1000/4007.

Обґрунтовуючи пред'явлені позовні вимоги прокурор посилається на те, що зі змісту ст. 120 Земельного кодексу України вбачається, що за результатами відчуження до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди переходить право користування виключно тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, в той час, як в даному випадку мала місце передача земельної ділянки не співрозмірної з площею набутого майна. Крім того, на думку позивача, відведення товариству оскаржуваним рішенням земельної ділянки площею 1,44681 га є фактично новим відведенням за рахунок земель комунальної власності, що виключає перехід прав на неї у порядку ст. 120 Земельного кодексу України. Відтак, передача ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" в оренду землі площею не співмірною з площею нерухомого майна та для нового будівництва повинна була здійснюватися лише за результатами земельних торгів.

Оцінюючи зібрані в матеріалах справи документи та подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Так, в підтвердження своїх доводів щодо співмірності площі переданої за оскаржуваним рішенням земельної ділянки площі нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці та набутого у власність ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія", останнім було долучено до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №35/41-18, складений судовим експертом Черніним Я.О. 22.08.2018 (надалі - "Висновок").

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Із наданого ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" Висновку вбачається, що проведення експертного дослідження доручено Черніну Якову Олександровичу - судовому експерту, який має вищу інженерно-будівельну освіту, стаж роботи за фахом 37 років, експертом - з жовтня 2000 року на підставі свідоцтва судового експерта №803 (дійсне до 02.10.2018) виданого Міністерством юстиції України 23.10.2003 на заміну свідоцтва судового експерта №317 виданого Міністерством юстиції України 29.09.2000 з правом проведення будівельно-технічної експертизи за спеціальностями: 10.6 - дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, 10.7 - розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками, 10.10 - визначення вартості будівельних об'єктів та споруд, 10.14 - оцінка земельних ділянок.

Зміст вказаного висновку свідчить про те, що його було підготовлено для подання до суду в межах справи № 910/6591/18, а у відповідності до вимог ст. 98 та ч. 2 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши Висновок та оцінивши його за правилами, встановленими ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що вказаний доказ відповідає критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а підстави для його відхилення відсутні.

Як вбачається із Висновку на вирішення судового експерта були поставлені наступні питання: 1. На якій земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" згідно Договору купівлі-продажу, а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення - "№ І", очисна споруда "№ ІІ"?; 2. Яку загальну площу земельної ділянки в межах вказаної вище огорожі "№ 1" займають зазначені об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення - "№ І", очисна споруда "№ ІІ"?; 3. Яке відсоткове співвідношення площі найбільшого із вказаних вище об'єктів, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія", а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення - "№ І", очисна споруда "№ ІІ", до площі земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007?; 4. Яка загальна площа вказаного вище об'єкта нерухомого майна - вимощення "№ І", та з якого будівельного матеріалу воно зроблено?; 5. Чи є можливим переміщення вказаного вимощення "№ 1" без його знецінення та зміни його призначення?; 6. Які лінійні розміри (довжина) вказаного вище об'єкта нерухомого майна - огорожі "№ 1", та з яких будівельних матеріалів її зроблено?; 7. Чи є можливим переміщення вказаної вище огорожі "№ 1" без її знецінення та зміни його призначення?; 8. Чи не виходять частково або повністю за межі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,4681 га, переданої в оренду ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007, межі будь-якого із вказаних вище об'єктів нерухомості, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія", а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення -"№ І", очисна споруда "№ ІІ"?; 9. Чи розташовані об'єкти нерухомості, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія , а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення - "№ І", очисна споруда "№ ІІ" на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1456 га? Якщо так, то які саме?.

За результатами проведення відповідного дослідження судовим експертом було надано наступні відповіді на поставлені перед ним питання: 1. На земельній ділянці площею 1,4681 га за кадастровим номером НОМЕР_1 знаходяться об'єкти нерухомого майна як цілісний майновий комплекс, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" згідно Договору купівлі-продажу та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 21.08.2018 №135136517, а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа "№ 1"; ворота "№ 2", вимощення - "№ І", очисна споруда "№ ІІ (за даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 21.08.2018 №135136517 обліковуються у праві власності ЦМК: нежитлова будівля літ. "О" має два наземних поверхи, загальна площа 18,0 кв.м., бетонна огорожа "№ 1" (лінійна споруда) 486,12 п.м., ворота "№ 2" 5,65 п.м; вимощення (асфальтно-бетонного покриття) 13 471,85 кв.м.; очисна споруда 241,68 кв.м.). На земельній ділянці площею 0,1456 га за кадастровим номером НОМЕР_2 відсутні об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія"; 2. Об'єкти нерухомого майна як цілісний майновий комплекс, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1 в межах існуючої огорожі літера "№ 1" займають на цій земельній ділянці загальну площу (площа забудови) розміром 13728 кв.м., загальний периметр з огорожею, воротами та заїздами довжиною 502,51 м, а саме: нежитлова будівля - літера "О" площею забудови 14,47 кв.м., огорожа літера "№ 1" довжиною 486,12 п.м. (лінійна споруда); ворота літера "№ 2" довжиною 5,65 п.м. (лінійна споруда); вимощення літера "№ І" площею 13471,85 кв.м., очисна споруда літера "№ ІІ" площею 241,68 кв.м.; 3. Найбільше відсоткове співвідношення до площі земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, переданої в оренду ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007 має вимощення літера "№ ІІ" з існуючих об'єктів нерухомості, що складає 92%, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія". По відношенню нежитлової будівлі - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м. відсоткове співвідношення складає 0,1%; очисної споруди літера "№ ІІ" 1,65%. Огорожа літера "№ 1" та ворота літера "№ 2" є лінійні споруди, тому співвідношення між довжинами та площами не визначається; 4. Загальна площа об'єкта нерухомого майна, як складова цілісного майнового комплексу вимощення літера "№ І" в межах встановленої огорожі має розмір 13471,85 кв.м., яке виконано з монолітного бетону та залізобетонних плит; Не можливо здійснити переміщення вимощення літера "№ І" без його знецінення та зміни його призначення. Так як збірні дорожні плити мають фізичний знос за період їх експлуатації і при їх демонтажі та перевезені вони будуть практично не придатні для повторного застосування, а монолітне бетонне покриття при демонтажі буде повністю зруйновано, у зв'язку з тим, що технологію виробництва не передбачено його переміщення; 6. Об'єкт нерухомого майна, як складова цілісного майнового комплексу огорожа (лінійна споруда) літера "№ 1" має загальну довжину 486,12 п.м., де ця огорожа виконана з залізобетонних панелей на бетонних фундаментах; 7. Не можливо здійснити переміщення огорожі літера "№ 1" без її знецінення та зміни його призначення, так як всі з'єднання конструкцій огорожі між собою зварені та жорстко з'єднані з бетонним фундаментом, що при демонтажі (розбиранні) цієї огорожі приведе до її руйнування; 8. Об'єкти нерухомості як цілісний майновий комплекс, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія", а саме: нежитлова будівля - літера "О", загальною площею 18,00 кв.м., огорожа літера "№ 1"; ворота літера "№ 2", вимощення літера "№ І", очисна споруда літера "№ ІІ" взагалі не виходять за межі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,4681 га, переданої в оренду ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007; 9. Об'єкти нерухомості як цілісний майновий комплекс, що належать на праві власності ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія , а саме: нежитлова будівля літера "О", загальною площею 18,00 кв.м.; огорожа літера "№ 1"; ворота літера "№ 2"; вимощення літера "№ І"; очисна споруда літера "№ ІІ" фактично не знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1456 га у встановлених межах для цієї ділянки.

Крім того, з Висновку та доданої до нього копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2018 вбачається, що об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 14-Б, об'єднано у цілісний майновий комплекс.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У відповідності до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Отже, із змісту вказаних норм вбачається, що у разі набуття права власності на будинок (крім багатоквартирних будинків), будівлю, споруду речове право у набувача цього права виникає й переважне право на оформлення відповідного речового права на земельну ділянку в обсязі, в якому таке право належало продавцю об'єктів нерухомого майна, і якщо набувач права власності на будівлю (споруду) виявив бажання набути право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розташована набута ним у власність будівля (споруда), шляхом направлення до відповідного органу влади клопотання, то таке право трансформується з переважного у виключне.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 06.02.2018 у справі № 917/242/17, від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17, в яких Верховним Судом було зазначено, що аналіз положень ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України. Тобто, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Більш того, застосовуючи наведені норми у подібних правовідносинах Верховний Суд України в своїй постанові від 08.06.2013 у справі № 21-804а16 зазначив, що у частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Такі ж висновки було викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", а саме: згідно із п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" та абз. "г" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходиться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

При цьому, в п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що в разі, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і ст. 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Особа за необхідності може звернутись до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З огляду на викладене слід дійти висновку, що набуваючи право власності на житловий будинок (будівлю, споруду), яка знаходиться на земельній ділянці, наданій у користування, при наявності в договорі купівлі-продажу істотної умови про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача і новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я, в тому числі шляхом укладення нового договору оренди.

Таким чином, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України з набуття згідно Договору купівлі-продажу у власність нерухомого майна, статус якого встановлено як цілісний майновий комплекс, у ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" виникло переважне право на набуття в оренду спірної земельної ділянки на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки, укладеним між Київською міською радою та ТОВ "Капітал-Профбуд".

Щодо посилань прокурора на неможливість набуття третьою особою-1 прав на спірну земельну ділянку поза межами визначеної ст. 134 Земельного кодексу України процедури суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В той же час, частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державно чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно із п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (чинною на час видачі витягу з реєстру права власності на спірне нерухоме майно) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Судом встановлено, що ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" на підставі Договору купівлі-продажу набуло право власності на об'єкти нерухомості, які 21.08.2018 було зареєстровано як цілісний майновий комплекс, а саме: нежитлова будівля літера "О", загальною площею 18,00 кв.м.; огорожа літера "№ 1"; ворота літера "№ 2"; вимощення літера "№ І"; очисна споруда літера "№ ІІ".

Тому, враховуючи, що від ТОВ "Капітал-Профбуд" до ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" перейшло право власності на об'єкти нерухомості як цілісний майновий комплекс, розташований на спірній земельній ділянці, та враховуючи неможливість здійснити переміщення цих об'єктів без їх знецінення та зміни їх призначення, що було встановлено Висновком, у третьої особи-1 виникло переважне право на отримання вказаної земельної ділянки у користування без проведення торгів.

До того ж, суд відзначає, що за оскаржуваним рішенням Київською міською радою передавалася у користування ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" вже сформована земельна ділянка, яка була об'єктом оренди попереднього власника спірного нерухомого майна на умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Капітал-Профбуд", та її цільове призначення не змінювалось.

Отже, посилання прокурора на необхідність застосовування до спірних правовідносин положення статті 134 Земельного кодексу України щодо оформлення права на земельну ділянку, яка перейшла набувачу нерухомого майна як цілісного майнового комплексу за наслідками укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна, оформленому відповідно до вимог частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, є необґрунтованим.

Стосовно заперечень відповідача та третьої особи-1 щодо наявності у прокурора підстав для звернення із даним позовом до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тобто, чинним законодавством України передбачено право прокурора на пред'явлення позову в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції, а за його відсутності - самостійно виступати позивачем, що в даному випадку спростовує посилання відповідача та третьої особи-1 на відсутність правових підстав для самостійного звернення прокурора за даним позовом до суду, однак наведене на спростовує покладення на останнього обов'язку щодо доведення існування викладених в позові порушень та підстав, якими він мотивується.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, враховуючи встановлені вище обставини на підставі належним чином зібраних в матеріалах справи доказах прокурором (позивачем) не доведено існування правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007, яким ТОВ "Столиця-Зем-Індустрія" із земель комунальної власності передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,4681 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування будівель і споруд з подальшим їх знесенням для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, адже відповідна передача відповідає приписам ст.ст. 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

За таких обставин, в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва з викладених в ньому правових підстав необхідно відмовити.

У відповідності до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 20.12.2017 №1000/4007 відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 06.09.2018.

Суддя Т.М. Ващенко