Постанова

від 05.09.2018 по справі 812/377/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа №812/377/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (повний текст складено 29 травня 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/377/18 (суддя І інстанції - Секірська А.Г.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільський консервний завод" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.10.2017 №№ 0016271203, 0016301203,-

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Старобільський консервний завод" (далі - позивач або ТОВ "Старобільський консервний завод")звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.10.2017 №№ 0016271203, 0016301203.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2017 протиправними, оскільки в них наявні грубі арифметичні помилки, розраховані суми є безпідставними. Також, на думку позивача, відповідач здійснив нарахування податкового зобов'язання не в порядку та у спосіб, передбачений законодавством України. Оскільки ТОВ "Старобільський консервний завод" зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність на території м. Старобільськ Луганської області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Старобільськ, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на ТОВ "Старобільський консервний завод" як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції. При цьому проміжок часу, за який виявлені порушення, як випливає з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, частково співпадає з проміжком часу, протягом якого позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2017 №№ 0016271203, 0016301203.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 812/377/18 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.10.2017 № 0016271203, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Старобільський консервний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" (2015 рік) за податковими зобов'язаннями 126331,17 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 30832,79 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.10.2017 № 0016301203, прийняте Головним управлінням ДФС у Луганській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Старобільський консервний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" (2016 рік) за податковими зобов'язаннями 241 384,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 60346,08 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону України № 1669 податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

Позивчаем надано відзив на апеляційну скаргу у якому він зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Старобільський консервний завод" зареєстроване як юридична особа Старобільською районною державною адміністрацією 30.05.2002 за № 13771200000000255, перебуває на обліку в Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.05.2018 за № 1003996339 (арк. спр. 114-116).

25.05.2009 між Старобільською міською радою Луганської області як орендодавцем та ТОВ "Старобільський консервний завод" як орендарем укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно з пунктами 1- 3 якого орендодавець на підставі рішення 33 сесії 5 скликання Старобільської міської ради від 27.03.2009 № 33/138 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: м. Старобільськ, пл. Товарна, 3. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,5135 гектарів. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: капітальна одноповерхова забудова площею 1,2357 га, а також інші об`єкти інфраструктури: - тимчасова забудова - 0,0371 га; - під спорудами - 0,0225 га; - проїзди, проходи, площадки - 3,2182 га (арк. спр. 91-93).

Згідно із пунктом 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 836 994,50 грн.

Договір укладено на 10 років (п. 5 Договору).

Відповідно до пунктів 6 та 8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 55 109,84 грн. Оплата вноситься щомісячно 1/12 частину орендної плати за землю протягом 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

25.05.2009 сторонами договору оренди підписано акт прийому - передачі земельної ділянки (арк.спр. 94).

Сторонами визнається, що додаткові угоди до договору не укладалися.

Листом від 20.01.2017 № 125 Старобільська міська рада Луганської області надала інформацію щодо орендованих земель за 2014 - 2016 роки, зокрема, по ТОВ "Старобільський консервний завод" (арк. спр. 37-38).

03.10.2017 заступником начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області Тішаковою Г.С. та головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області Бондаренко Л.В. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та\або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ "Старобільський консервний завод" за 2015-2016 роки, за наслідками якої складено акт від 03.10.2017 № 1190/12-32-12-05/1950786 (арк.спр. 10-12).

Згідно з висновками акта від 03.10.2017 № 1190/12-32-12-05/1950786 дані камеральної перевірки свідчать про порушення п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49, п. 285.1 ст. 285 ПКУ в частині неподання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 - 2016 роки; відповідальність передбачена п.120.1 ст. 120 ПКУ. В порушення вимог п.288.7 ст. 288, п.286.2 ст. 286, п.286.3 ст. 286 ПКУ ТОВ "Старобільський консервний завод" не задекларовано орендну плату за 2015 - 2016 роки за земельну ділянку державної власності на суму 367715,50 грн; відповідальність передбачена п.123.1 ст. 123 ПКУ (арк.спр. 11 зв.).

В основу акта покладено інформацію, надану Старобільською міською радою Луганської області (лист від 20.01.2017 № 125), згідно з якою між Старобільською міською радою та ТОВ "Старобільський консервний завод" укладено договір оренди від 25.05.2009 № 251101/040925100021 на земельну ділянку (для обслуговування виробничого комплексу) площею 4,5135 га, розташовану за адресою: м. Старобільськ, пл. Товарна, 3. Рішенням Старобільської міської ради від 21.05.2010 № 42/173 припинено право користування частиною земельної ділянки площею 0,1758 га на пл. Товарна, 3, з 21.05.2010 на підставі відчуження нерухомого майна згідно договору купівлі - продажу від 16.02.2010 № 222. Згідно відомостей, наданих Старобільською міською радою Луганської області, розмір орендної плати за земельну ділянку площею 4,3377 га складає за 2015 рік - 126331,17 грн, за 2016 рік - 241384,33 грн (арк.спр. 37-40).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: 1) від 18.10.2017 № 0016271203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2015 рік на суму 126331,17 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 30832,79 грн, всього на загальну суму 157163,96 грн (арк.спр. 14); 2) від 18.10.2017 № 0016301203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік на суму 241384,33 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 60346,08 грн, всього на загальну суму 301730,41 грн (арк. спр. 15).

Той факт, що прописом у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях зазначено іншу суму (тридцять сім тисяч чотириста сімдесят сім гривень 03 копійки), що пояснено відповідачем як допущення технічної описки, не може сам по собі бути підставою для скасування податкових повідомлень - рішень, оскільки є дефектом форми, а не змісту, і в самих повідомленнях - рішеннях міститься розрахунок визначених контролюючим органом грошових зобов'язань та штрафних санкцій.

03.04.2018 Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області отримано звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій відображено нульові показники податкового зобов'язання (арк.спр.67-68) та за 2016 рік, в якій за період січень - травень 2016 року відображено нульові показники податкового зобов'язання, у червні 2016 року - 6673,58 грн, з липня по грудень 2016 року - по 8704,67 грн, всього за 2016 рік -58901,60 грн (арк.спр. 70-71).

Тобто з червня 2016 року по грудень 2016 року розмір орендної плати розраховано, виходячи з договору оренди, та не беручи до уваги розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначений рішенням Старобільської міської ради від 28.12.2012 № 31/12.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що податкові декларації за 2015 та 2016 роки платником не подано станом на дату початку перевірки.

Приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем безпідставно здійснено розрахунок грошового зобов'язання на підставі наданих орендодавцем - Старобільською міською радою Луганської області розрахунків, а не на підставі договору оренди, як того вимагає п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, суд першої інстанції зазначив таке.

Згідно із пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на невиконання платником обов'язку щодо подання податкових декларацій за 2015 -2016 роки та на положення пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України в цілому, а не лише абзацу першого, контролюючий орган повинен був при визначенні грошових зобов'язань керуватися саме інформацією, наданою Старобільською міської радою.

Суд не погоджує доводи позивача про те, що до внесення змін до договору щодо нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати не можна використовувати змінений у 2012 році розмір нормативної грошової оцінки, а керуватися потрібно виключно договором згідно з положеннями пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, з огляду на таке.

Дійсно, згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір укладено у 2009 році, нормативну грошову оцінку затверджено 28.12.2012 рішенням Старобільської міської ради від 28.12.2012 № 31/12 (арк.спр. 98).

Сторонами визнається, та підтверджується листом Старобільської міської ради Луганської області від 21.02.2018 № 430 (арк.спр. 161), що додаткових угод до договору оренди не укладалося.

Разом з цим, абзацом другим підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідні зміни до договору оренди мають бути внесені, проте при невиконанні зазначеного обов'язку сторонами договору підлягають застосованню саме норми статті 288 Податкового кодексу України.

Щодо посилань позивача на те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючим органом проігноровано норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", судом першої інстанції зазначено таке.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30.10.2014 № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" пункт "Міста обласного значення" під номером 13, зокрема, зазначено: м. Старобільськ (Старобільська міська рада).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053" (далі за текстом - Розпорядження КМУ № 1079-р) зупинена дія розпорядження КМУ № 1053-р.

Розпорядженням КМУ № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669 затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" пункт "Міста обласного значення" під номером 8, зокрема, зазначено: м. Старобільськ (Старобільська міська рада).

Пунктом 3 Розпорядження КМУ № 1275-р визнано такими, що втратили чинність розпорядження КМУ № 1053-р та розпорядження КМУ № 1079-р.

Таким чином, м. Старобільськ (Старобільська міська рада) Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14.04.2014 здійснювалась та здійснюється по теперішній час антитерористична операція, а відтак, позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За приписами статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, статтею 6 Закону № 1669 не вимагається отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Законом України від 17.05.2016 № 1365-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, а саме текст статті 6 викладено в такій редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Отже, статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Лисичанськ Луганської області в них не зазначене.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016, і наявність сертифікату Торгово - промислової палати в даному випадку не вимагається, тому відповідні посилання відповідача є безпідставними.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на наведене, податкове повідомлення - рішення від 18.10.2017 № 0016271203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за 2015 рік та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України до ТОВ "Старобільський консервний завод", є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 18.10.2017 № 0016301203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за 2016 рік та застосовано штрафні санкції, суд зазначає, що дійсно у період з 08.06.2016 по 31.12.2016 позивач повинен був сплачувати орендну плату за земельні ділянки, і контролюючий орган вправі визначати суму грошового зобов'язання за цей період.

Разом з тим, при перевірці розрахунку розміру орендної плати за 2016 рік, судом встановлено, що цей розрахунок є помилковим.

Так, у розрахунку № 21 від 26.01.2016 до договору № 251101/040925100021 від 25.05.2009 розміру орендної плати на земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, зазначено площу земельної ділянки - 43377 кв.м., нормативна грошова оцінка 1 кв.м. - 139,12 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 6034608,24 грн, ставка земельного податку, встановлена Законом України "Про плату за землю" - 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки - 2,323, розмір орендної плати - 241384,33 грн (арк.спр. 97).

Старобільською міською радою на судовий запит надано копію Рішення Старобільської міської ради шостого скликання тридцять першої сесії від 28.12.2012 № 31/12 "Про затвердження технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель м. Старобільськ Луганської області", згідно з яким затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста, в цінах 2012 року, у розмірі 59,62 грн (арк.спр. 98).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, з урахуванням, що нормативну грошову оцінку змінено у 2012 році, коефіцієнт індексації застосовується з 2012 року по 2015 рік. Індексація за 2016 рік не застосовується, оскільки декларація подається платником на початку року (до 20.02), а згідно з пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України величина коефіцієнта індексації визначається наприкінці поточного року.

Таким чином, виходячи з площі земельної ділянки 43377 кв.м., нормативна грошова оцінки цієї земельної ділянки становить 2 586 136,74 грн.

Згідно з інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнти індексації за 2009 - 2016 роки склали: 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06.

Тобто, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у спірних правовідносинах, з урахуванням застосованого кумулятивно коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, становить 2 586 136,74 х 1,249 х 1,433 = 4 628 711,50 грн, а не 6034608,24 грн, як зазначено у розрахунку від 26.01.2016 № 21.

Також у розрахунку визначено добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки 2,323, і не зазначено, яким чином розраховано саме таку величину, яка не відповідає даним щодо коефіцієнтів індексації, розміщеним на сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua/info/derzhheokadastr-povidomliaie-pro-znachennia -koefitsiientu - indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2016-rik/).

Крім того, у розрахунку зазначено прийнятий для розрахунку розміру орендної плати відсоток нормативної грошової оцінки - 4%, тоді як у договорі цей відсоток складає 3, і з врахуванням положень пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та того факту, що до договору зміни не вносилися, має становити 3 %.

Зважаючи на неправильний розрахунок Старобільською міською радою нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач, відповідно неправильно визначено розмір орендної плати, який використано контролюючим органом в ході перевірки та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 18.10.2017 № 0016301203. Суд не наділений повноваженнями визначати розмір грошових зобов'язань платника податку у разі неправильного визначення такого розміру контролюючим органом, тому зазначене податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню в цілому.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 812/377/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 812/377/18 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок