Рішення

від 20.07.2018 по справі 826/1773/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 20 липня 2018 року                      № 826/1773/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу               за позовомПриватного підприємства «ЛЕГАТТО» доВиконавчого комітету Охтирської міської ради провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «ЛЕГАТТО» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого комітету Охтирської міської ради, у якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 20.12.2017 № 201 в частині затвердження Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.11.2017 № 02-09/17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Від позивача через канцелярію суду надійшла Заява б/н від 09.02.2018 з додатками на виконання вимог зазначеної Ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, вказаною Ухвалою витребувано від відповідача копію Рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 20.12.2017 № 201 про затвердження Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.11.2017 № 02-09/17 та надано відповідачу термін для подання відзиву на позовну заяву з відповідними доказами, позивачу – час для подання відповіді на відзив відповідача та відповідачу – надано термін для подання заперечень на відповідь на відзив позивача. Відповідно до обґрунтувань, наданих позивачем в позовній заяві та запереченні на Відзив, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийняте протиправне та незаконне Рішення від 20.12.2017 № 201, відповідно до якого Позивачеві заявлено вимогу про «сплату збитків» на суму 10215,87 грн., позивач вважає вказане рішення не законним у зв'язку з тим, що він є власником нежилого приміщення, розташованого за адресою: Сумська обл., м.Охтирка, пл. Леніна (Успенська), 3, приміщення № 27, а земельна ділянка, на якій розташоване приміщення, не передавалась позивачеві ані у власність, ані у користування, управління здійснює ОСББ «Елітний 3», а позивач використовує вказане приміщення в своїй господарській діяльності, а саме, надає приміщення в оренду. Від відповідача 02.04.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача заперечується про задоволення позовних вимог у зв'язку  тим, що в 2009 припинив свою дію договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем, на якій знаходиться зазначене приміщення, а позивач не звернувся за його поновленням,  починаючи з 2015 від позивача не надходить орендна плата за землю до бюджету міста, а тому відповідач вважає, що позивачем завдано збитків місцевому бюджету. Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивач отримав від Виконавчого комітету Охтирської міської ради Повідомлення від 29.12.17 № 0113/3922 з додатком, яким заявлено вимогу про добровільне відшкодування збитків. Відповідно до цього повідомлення Рішенням від 20.12.17 № 201 відповідачем було затверджено Акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.11.2017 № 02-09/17, відповідно до якого позивачу заявлено вимогу про «сплату збитків» на суму 10215,87 грн. Позивач вважаючи, що зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує права позивача, звернувся із зазначеним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Приписами ст. 206 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, правовідносини щодо нарахування та сплати якої врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України. Згідно пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку, зокрема, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). При цьому, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.1 та п. 285.2 ст. 285 ПК України). Приписами п. 286.5 ст. 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПК України). Згідно ст. 42 Земельного кодексу (далі – ЗК) України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками (як правило, житлово-експлуатаційним організаціям). Частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири або нежитлового приміщення визначається як відношення загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що знаходяться в його власності, до загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку. Як випливає зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», прибудинкова територія встановлюється для всього будинку і не може виділятися лише для його частини. Відповідно до  ст.  81 Земельного кодексу громадяни України набувають права власності на  земельні ділянки на  підставі, зокрема, придбання за  договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Відповідно до ч.1 ст. 92 ЗК України    право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з п.д, ч.2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що Приватне підприємство «Легатто»  (код ЄДРПОУ 35734539) зареєстровано ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, відповідно до витягу з ЄДРПОУ вказане приватне підприємство серед інших послуг займається і здачею в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна. Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за позивачем на праві приватної власності із часткою 1/1 рахується нежитлове приміщення (аптека), яка знаходиться за адресою: Сумська обл., м.Охтирка, площа Леніна, буд.3 , приміщення 27, загальною площеню 77,0 кв.м., яке видане Рішенням виконкому Охтирської міської ради від 12.11.2010. В матеріалах справи також міститься технічний паспорт вказаного вище нижитлового приміщення, поетажний план, експлікація. Так, позивачем від Виконавчого комітету Охтирської міської ради було отримане повідомлення, в якому зазначалось, що на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 комісією з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, засідання якої відбулось 15.11.2017, розглянуті матеріали про розрахунок збитків, які нанесені ПП «Легатто» бюджету міста Охтирка внаслідок неправомірного використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на користування на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства України. Також, до цього Повідомлення додано Акт про визначення збитків власнику землі (землекористувачу) від 15.11.2017 № 02-09/17, відповідно до якого Виконавчим комітетом Охтирської міської ради Сумської області встановлено, що у ПП «Легатто» відсутня підстава використання земельної ділянки, кадстровий номер якої 5910200000:11:006:0011, що складає 0,0118 (3/100 від 0,3945) га. Зважаючи на це відповідачем нараховано позивачу  за 2015 рік 5% від ставки орендної плати, що вираховується з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 3148,16 грн., за 2016 рік – 4141,21 грн. та за 10 місяців 2017 – 2926,50 грн., що в сумі склало 10215,87 грн. Та надано позивачу термін 30 днів для сплати завданих збитків. Також, до матеріалів справи позивачем надано Договір № 01/12/16/4 операційної оренди нежитлового приміщення від 01.12.2016, відповідно до якого ПП «Легато», як орендодавець передає належне йому на праві приватної власності нежитлове приміщення, загальною площею 77,0 кв.м. для розміщення аптеки, розташоване за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, площа Успенська, 3, приміщеня 27, у строкове платне користування ТОВ «Чернігівська фармацевтична компанія». Зазначений Договір підтверджується Актом прийому-передачі приміщення в операційну оренду згідно Договору № 01/12/16/4 від 01.12.2016, який наявний в матеріалах справи. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зважаючи на зазначені правові норми, суд наголошує, що договір оренди землі під нежитловим приміщенням у багатоквартирному житловому будинку між законним власником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку заключатись не може, оскільки це суперечить ст.ст. 42 та 92 Земельного кодексу України, а тому твердження відповідача про те, що позивач зобов'язаний укласти договір оренди земельної ділянки як власник нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, судом не сприймаються та вважаються такими, що суперечать законодавству. Як було встановлено судом, позивач користується землею на законних підставах, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Також, відповідно до долученого до матеріалів позовної заяви витягу з реєстру платників єдиного податку, позивач є платником єдиного податку та офіційно оформив свою діяльність у вигляді здачі в оренду свого нерухомого майна, а відносини Орендодавця (позивача) та орендаря підтверджується Договором, який також міститься в матеріалах справи. Тобто, оформлення будь-яких додаткових правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться багатоквартирний будинок, а в ньому нежитлове приміщення позивача, чинним законодавством не передбачено. Пунктом 287.8 ПК України встановлено, що власник нежилого приміщення в багатоквартирному житловому будинку сплачує земельний податок за площі під такими приміщеннями з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території – починаючи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Але, зважаючи на ту обставину, що позивач є платником єдиного податку, то відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України, останній звільняється від нарахування, сплати та подання звітності з земельного податку. Підсумовуючи, слід зазначити, що законодавством встановлено дві обов'язкові умови, за  яких суб'єкт підприємницької діяльності не  є  платником плати (податку) за  землю: -          перебування на  спрощеній системі оподаткування зі  сплатою єдиного податку, про що  отримано свідоцтво про сплату єдиного податку; -          земельні ділянки, які є  об'єктом плати за  землю, використовуються для провадження підприємницької діяльності. Таким чином, з  аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що  платник єдиного податку, який є  власником землі або землекористувачем (не  орендарем земельної ділянки), не  сплачує земельний податок до  бюджету лише за  ті  земельні ділянки, які використовуються ним у  власній господарській діяльності з  метою отримання прибутку, що стосується зазначеного адміністративного спору. Суд дійшов висновку, що Акт відповідача № 02-09/17 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є протиправним та таким, що порушує норми чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Частиною другою  статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України. Відповідно до частини другої  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.     Відповідно до частини першої  статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України  суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З урахуванням частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України  та зважаючи на наявність в матеріалах справи платіжного доручення № 604 від 19.01.2018 на суму 1 762,00 грн., суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Охтирської міської ради. Керуючись положеннями статей  2,  7,  9,  11,  44,  72-78,  79,139,  194,  241-246,  250,  295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ЛЕГАТТО» задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Охтирської міської ради від 20.12.2017 № 201 в частині затвердження Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 15.11.2017 № 02-09/17. 3. Стягнути на користь Приватного підприємства «ЛЕГАТТО» (02225, вул. Бальзака, буд. 12, місто Київ, код ЄДРПОУ 35734539) за рахунок бюджетних асигнувань    Виконавчого комітету Охтирської міської ради (42700, вул. Незалежності 11, Сумська обл., місто Охтирка, код ЄДРПОУ 04058002)    понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  762, 00  ( одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) 00 коп.   Відповідно до  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1  ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги Відповідно до пункту 4 частини п'ятої  статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України: Позивач:  Приватне підприємство «ЛЕГАТТО», 02225, вул. Бальзака, буд. 12, місто Київ, код ЄДРПОУ 35734539; Відповідач : Виконавчий комітет Охтирської міської ради, 42700, вул. Незалежності 11, Сумська обл., місто Охтирка, код ЄДРПОУ 04058002. Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна