Рішення

від 28.08.2018 по справі 2040/6527/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2018 р. № 2040/6527/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПРОМІНЬ" до Головного Управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОПРОМІНЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ХК0332/925/НД/СП-ФС від 19 червня 2018 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

В обґрунтування доводів заявленого позову зазначає, що фізична особа ОСОБА_1, за чиєю заявою проводився захід контролю, не є працівником Позивача, а також жодним чином не допускався до фактичних трудових відносин з Позивачем . Таким чином, Відповідач призначив захід контролю Позивача за заявою фізичної особи, чиї трудові права ніколи не порушувалися Позивачем, оскільки Позивач не перебував із вказаною фізичною особою ні у фактичних, ні у юридичних трудових відносинах, що підтверджується Особовими картками ф. П 2. Відповідач, у порушення ст. 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не переконався у відсутності таких трудових відносин, і призначив захід контролю у формі інспекційного відвідання. Поза тим, у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування відсутня інформація про те, який саме захід контролю здійснюватиметься , - плановий чи позаплановий.

Позивач не погодився з такою Постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням порядку, а тому порушує права Позивача.

Ухвалою суду від 15.08.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за означеним позовом.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач - Головне управління Держпраці у Харківській області із поданим позовом не погодився. В наданому відзиві на позов в обґрунтування своєї позиції зазначив, що інспекційне відвідування було проведено на підставі звернення фізичної зоби від 18.04.2018, що було скероване Державною службою України з питань праці, наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 33.05.2018 №01.01-07/409. На підставі наказу було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування №01.01-94/02.04/779 від 03.05.2018. Зазначає, що в зверненні гр. ОСОБА_1, яке стало підставою проведення відвідування підприємства позивача, міститься інформація про працівників, трудові відносини з якими не оформлені.

У підготовче засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача надав 28.08.2018 р. клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду направив відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також представником відповідача надане клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із участю зазначеного представника відповідача 28.08.2018 року у інших судових засіданнях.

Проте представник відповідача будь-яких доказів на підтвердження своєї участі у інших судових засідання не надав.

Отже, суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування за № 01.01-94/02.04/779 від 03.05.2018 року підставою для здійснення державного нагляду (контролю) стало звернення фізичної особи від 18.04.2018 року ОСОБА_1 про наявні порушення у Позивача законодавства про працю.

Керуючись пунктом 17 Порядком №2.95 інспектор праці надіслав засновнику ТОВ БІОПРОМІНЬ ОСОБА_2 акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та лист з проханням вжити засновником заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності, об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (поштове повідомлення .№6102224996976).

Таким чином, відповідач направив на адресу позивача цінний лист, який містив: направлення № 01.01-94/02.04/779 від 03.05.2018 року про проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об'єкту відвідування: Акт про неможливість інспекційного відвідування; Вимогу про надання документів в ході здійснення інспекційного відвідування. Відповідно до Вимоги про надання документів №ХК0332/925/ІІД від 08.05.2018 року об'єкт відвідування зобов'язаний у строк до 10 год. 00 хв. 29.05.2018 р. надати зазначені у вимозі документи. Зазначені обставини визнаються сторонами по справі та не потребують додаткового доказування.

У зв'язку з ненаданням документів, інспектором праці був здійснений повторний вихід за адресою АДРЕСА_1. За зазначеною адресою об'єкт відвідування був відсутній. Відповідач зазначає, що в зверненні гр. ОСОБА_1, яке стало підставою проведення відвідування підприємства позивача, міститься інформація про працівників, трудові відносини з якими не оформлені.

Фахівцем ГУ Держпраці у Харківській області було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК0332/925/НП від 29.05.2018 у зв'язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення контрольного заходу у формі інспекційного відвідування (а.с. 18-19).

Відповідач вважає, що інспектор праці здійснив всі можливі заходи для отримання можливості провести інспекційне відвідування, але ТОВ БІОПРОМІІІЬ не допустив інспектора праці до проведення державного заходу контролю. На підставі зазначеного акту, та згідно до приписів, зокрема, абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України відповідачем винесена постанова про накладення штрафу за № ХК0332/925/НД/СП-ФС від 19.06.2018 р. (а.с.22-23).

На підставі абз. 7 частини 2 статі 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням та застосованими до нього штрафними санкціями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону №877-V).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; (абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII) надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно до ч. 10 ст. 4 вказаного Закону України посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.

Аналогічна норма міститься у Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому Постановою Кабміну від 26.04.2017 року за № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, відповідно до п.п. 1 та 2 п. 5 вказаного Порядку інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Судом з'ясовано, що фізична особа ОСОБА_1, за чиєю заявою ініціювалось проведення заходу контролю, не є працівником підприємства позивача, не перебував у фактичних трудових відносин із підприємством. Доказів на зворотнє відповідачем не надано.

Таким чином, відповідач призначив захід контролю ТОВ Біопромінь фактично за заявою фізичної особи, чиї трудові права ніколи не порушувалися позивачем, оскільки позивач не перебував з вказаною фізичною особою ані у фактичних, ані у юридичних трудових відносинах, що підтверджується Особовими картками ф. П 2, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач, у порушення ст. 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не переконався у наявності або відсутності таких трудових відносин, і призначив захід контролю у формі інспекційного відвідання.

Як встановлено судом, у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування також відсутня інформація про те, який саме захід контролю здійснюватиметься, - плановий чи позаплановий.

Статтею 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачається, серед іншого, така підстава для проведення позапланових заходів, як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Водночас відповідно до вказаної статті Закону позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред \явили документи, передбачені цим абзацом.

Відповідачем не було надано позивачу копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, відсутнє посилання на таке погодження у направленні за № 01.01-94/02.04/779 від 03.05.2018 року.

Крім того, з повідомлених позивачем обставин судом з'ясовано, що у період з 17 травня 2018 року по 31 травня 2018 року усі працівники підприємства позивача перебували у відпустці, що підтверджується відповідними Наказами, копії яких містяться в матеріалах справи, а також надавались відповідачу по справі.

Отже, у ТОВ Біопромінь реально була відсутня можливість допустити фахівців відповідача до перевірки у ті строки, про які він заявляв. Водночас, як повідомлено позивачем, одразу ж після виходу з відпустки, перевіряючих осіб відповідача було допущено до перевірки і надано усі запитувані документи.

Проведена перевірка не виявила будь-яких порушень законодавства про працю у позивача. Одночасно позивач зазначає, що не підтвердилися факти, які стали підставою для перевірки. Зазначені обставини відповідачем не спростовуються.

Суд зазначає, що юридична відповідальність - це застосування в особливому процесуальному порядку до особи, яка вчинила правопорушення, засобів державного примусу, передбачених санкцією правової норми.

Обов'язковою складовою юридичної відповідальності є наявність визначеного суб'єкта - фізичної чи юридичної особи, яка в силу своїх властивостей може власноруч відповідати за вчинене. Тому такий суб'єкт повинен володіти певними характеристиками, а вчинене правопорушення має пов'язуватись із наявністю вини. Саме це і визначає можливість покладення відповідальності та впливає на її види і форму.

Однак в даному випадку відсутня одна із обов'язкових складових - об'єктивна сторона правопорушення, що виключає застосування, як наслідок, юридичної відповідальності.

Також, постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню з тих підстав, що факту скоєння правопорушення підприємством позивача під час розгляду справи не встановлено.

Зокрема, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак - підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 77,78, 90, 139, 242, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПРОМІНЬ" (код за ЄДРПОУ: 32947837, адреса: 61038, м. Харків, вул. Халтуріна, б. 50) до Головного Управління Держпраці у Харківській області (Код ЄДРПОУ: 39779919; 61002, м. Харків, вул. Алчевських, б. 40) про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ХК0332/925/НД/СП-ФС від 19 червня 2018 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопромінь".

Стягнути з Управління Держпраці у Харківській області (Код ЄДРПОУ: 39779919; 61002, м. Харків, вул. Алчевських, б. 40) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОПРОМІНЬ" (код за ЄДРПОУ: 32947837, адреса: 61038, м. Харків, вул. Халтуріна, б. 50) у розмірі 5584,50 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 50 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 вересня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.