Постанова

від 06.02.2018 по справі 804/5411/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2018 рокусправа № 804/5411/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Мельник В.В. Чепурнов Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року

у адміністративній справі № 804/5411/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіка", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2017 року № НОМЕР_1, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ТОВ Авіка судовий збір у розмірі 315 805.77 гривень.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з підстав не врахування фактичних обставин та доказів, які ці обставини підтверджують, а також помилкового застосування судом до спірних правовідносин норм матеріального права, що у сукупності призвело до постановлення у справі незаконного та необґрунтованого рішення, яке просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог ТОВ "Авіка"

Апеляційна скарга відповідача мотивована помилковим застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин положень п.п.47.1.3 п.47 ст.47, ст.50, абз б п.176.2. ст.176, п. 171.1 ст. 171, п.18.1.ст.18, п.119.2 ст.119, п.120.1 ст.120, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, ст.201, пп.267.2.1 п.267.2, пп.267.3.1 п.267.3, п.п.267.5.1 п.267.5, пп.267.6.4. п.267.6, ст.267 ОСОБА_1 кодексу України, та залишенням судом першої інстанції без уваги обставин, які свідчать про заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість у травні 2017 року в сумі 70 179 053,81 грн. та відповідно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 14 035 810,76 грн., що сталось внаслідок умисного приховування товарних позицій, що рахуються на залишках на складі підприємством ТОВ Авіка та того, що залишки товарно-матеріальних цінностей на складі позивача, підлягають списанню у зв'язку із спливом термінів їх зберігання, що було встановлено в ході проведення перевірки внаслідок огляду наданого ТОВ Авіка журналу - ордеру по рахунку 281 Товари на складі відповідно до якого станом на 01.07.2016 рахувались залишки товарів на складі в сумі 8 418 770,83 грн. та станом на 31.03.2017 - 15 102 495,88 грн., проте, відповідно до Балансу від 09.08.2016 №9140586315 за І півріччя 2016, наданого до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ТУ ДФС у Дніпропетровській області, встановлено, що станом на 01.07.2016 у позивача рахувались товари в сумі 57 729 000 грн. та згідно Балансу від 05.05.2017 № НОМЕР_2 станом на 31.03.2017 рахуються залишки товарів в сумі 101 759 000 грн., а ТОВ Авіка не надано відповідей на запити податкового органу від 24.05.2017 №10482/10/04-36-14-08-14 і від 01.06.2017 №10908/10/04-36-14-08-15, а на вимогу про проведення інвентаризації товарно - матеріальних цінностей та зняття залишків товарно - матеріальних цінностей на складах та місцях зберігання станом на 13 червня 2017 року , викладену у врученому особисто директору ТОВ Авіка листі від 13.06.2017 №11788, підприємством ТОВ Авіка не було допущено посадових осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області до проведення інвентаризації і без складення інвентаризаційної комісії, проведено інвентаризацію у складі 1 особи відповідальної за ведення та складання бухгалтерського обліку - директора ТОВ Авіка ОСОБА_2, що суперечить п.1 Розділу II Положення про інвентаризацію активів та зобоввЂ�язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142, а кількість осіб, працюючих на ТОВ Авіка, та час проведення інвентаризації, за твердженням апелянта свідчать про неможливість фактичного виконання вимоги щодо проведення інвентаризації товарно - матеріальних цінностей у значних обсягах. Окремо апелянт акцентує увагу на тому, що складений позивачем ОСОБА_3 інвентаризації від 14.06.2017 не відповідає вимогам п.5, 7, 14 Положення № 879, оскільки до нього не надано звіряльних відомостей та Інвентаризаційного опису форми №Инв-3, затверджених Постановою Держкомстату СРСР від 28.12.1989 №241, у розрізі товарних позицій у фізичному виразі обсягів без їх визначення у грошовому еквіваленті, і відповідно, з урахуванням досліджених в ході перевірки даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру 28 товар станом на 31.03.2017, згідно якого на складі підприємства рахувались залишки товарів у загальній сумі 103 264 862,45 грн. та аналізу даних ЄРПН, відповідно яких позивачем реалізовано ТМЦ лише на суму 2 255 035,11 грн., але не надано до перевірки актів списання ТМЦ, лімітно-заборних карт, журналу - ордера по рахунку 28 в розрізі номенклатури, кількості та вартості не надано, що унеможливило встановлення списання номенклатури ТМЦ, яка відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних зазначена у зареєстрованих податкових накладних на продаж, з бухгалтерського рахунку 28 товар , а також змісту договорів оренди позивачем приміщень. поданих позивачем ОСОБА_4 з податку на додану вартість (рядки 1 - 7) за період з 01.07.2016 по час перевірки.

Отже, станом на 13.06.2017 на складі рахуються залишки товарно-матеріальних цінностей, що обліковувались на рахунку 281 Товари на складі станом на 31.03.2017, контролюючий орган вважає беззаперечним факт заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість і відповідно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок умисного приховування товарних позицій, що рахуються на залишках на складі підприємством ТОВ Авіка та того, що залишки товарно-матеріальних цінностей на складі позивача, підлягають списанню у зв'язку із спливом термінів їх зберігання, що свідчить про законність оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки, в якому зафіксовано порушення позивачем положень п. 189.1 ст.189. п.198.5 ст.198 ОСОБА_1 кодексу України в результаті чого підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість за період з 01 липня 2016 по час закінчення перевірки, що й стало підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що фінансово- господарські взаємовідносини ТОВ АВІКА з його контрагентами повністю підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт придбання та належного зберігання товарів, а саме, відповідними договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами та іншими документами, що відповідають вимогам ОСОБА_1 кодексу України і іншого чинного законодавства України та містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг і їх вартість, а також інші передбачені законодавством реквізити, проти чого відповідач не заперечував.

Детальний аналіз встановлених по справі обставин та викладених у попередньому абзаці фактів у сукупності на їх відповідність положенням п.44.1 ст.44 п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 ОСОБА_1 кодексу України і ч.2 ст.3, ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні привело суд першої інстанції до обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від № НОМЕР_1 від 08 серпня 2017 року та необхідність його скасування.

Судова колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки усі доводи відповідача стосовно спірних правовідносин у цій справі зводяться тільки до того, що порушення позивачем приписів податкового законодавства і заниження бази оподаткування податком на додану вартість у та відповідно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість сталося внаслідок: відсутності у позивача належних умов зберігання продуктів харчування; порушення правил здійснення інвентаризації активів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879; відсутності персоналу та складу інвентаризаційної комісії; та умисного приховування даних складського обліку, що у сукупності свідчить про недостовірне висвітлення результатів проведеної інвентаризації товарів, які підлягають списанню з балансу у зв'язку іззіпсуванням товарно-матеріальних цінностей станом на момент проведення перевірки.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі надав повну та обґрунтовану оцінку усім наведеним в попередньому абзаці доводам відповідача, що останній проігнорував звертаючись з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду внаслідок чого повторився в своїх доводах, у зв'язку з чим судова колегія зауважує на наступному:

Проведення позивачем інвентаризації без присутності осіб податкового органу, яким було ініційовано інвентаризацію не суперечить положенням ОСОБА_1 кодексу України (в тому числі пп.20.1.5 п.20.1 ст.20 ОСОБА_1 кодексу України) та Положенню про інвентаризацію активів та зобоввЂ�язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (далі - Положення № 879), оскільки вказані нормативні акти не містять в собі вимоги щодо включення працівника податкового органу до складу інвентаризаційних комісій.

Встановлений відповідачем під час перевірки факт зберігання позивачем частини зазначеної у Акті інвентаризації від 14.06.2017 року продуктів харчування на відповідних складах військових частин, на території яких працівники ТОВ Авіка з використанням придбаних на підставі договорів постачання продуктів харчування надавали послуги харчування військовим частинам дислокованим у Харківській, Луганській та Донецькій областях на виконання укладеного з Міністерством оборони України Договору від 25.03.2016 року, який припинив свою дію 31.03.2017 року - не суперечить нормам чинного законодавства і не свідчить про умисного приховування даних складського обліку, яке нібито призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Тим більш, що позивачем документально беззаперечно підтверджено, що протягом березня 2017 року, позивач отримавши повідомлення від Міністерства оборони України про припинення надання послуг з 01.04.2017 року, використовуючи послуги перевезення згідно договору №01/09 від 01.09.2016 року перемістило залишки товарно-матеріальних цінностей до орендованого позивачем складського приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 4, де зберігалися на момент проведення інвентаризації, а деякі продукти харчування, які були придбані раніше, були поставлені на орендований позивачем склад безпосередньо постачальниками цих продуктів харчування.

Безпідставним є твердження відповідача про порушення ТОВ Авіка вимог п.1 Розділу ІІ Положення № 879 внаслідок проведення інвентаризації без складення інвентаризаційної комісії, а лише у складі 1 особи відповідальної за ведення та складання бухгалтерського обліку - директора ТОВ Авіка ОСОБА_2, а також без оформлення відповідних документів за результатами інвентаризації, оскільки позивачем документально суду підтверджено, що на виконання листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.06.2017 №11788/10/04-36-14-08-19 було видано Наказ Про призначення інвентаризації , а за результатами інвентаризації Акт 14.06.2017 року, примірники яких надано до ГУ ДФС у Дніпропетровській облає 14.06.2017 року.

Та обставина, що у склад інвентаризаційної комісії входила лише директор ТОВ Авіка - не суперечить вимогам п.1 Розділу ІІ Положення № 879, в якому також передбачено, що у разі якщо бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно, а залучення інших працівників до складу комісії не було можливим, оскільки на момент проведення інвентаризації саме директор була єдиною працюючою особою товариства.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача також в частині нетривалого часу проведення позивачем інвентаризації, оскільки за загальним правилом оперативний контроль за наявністю і рухом ТМЦ здійснюється постійно в процесі діяльності підприємства шляхом перевірки один раз на тиждень (декаду) своєчасності і правильності оформлення первинних документів щодо складських операцій, а також виконаних матеріально відповідальними особами записів у картках складського обліку. У даному випадку відповідачем на надано суду доказів про не належність оперативного контролю позивачем за наявністю і рухом товарів, також як і не встановлено порушень позивачем встановленого порядку зберігання та обліку товарів на складі за субрахунку 281, або не відображення позивачем залишків товару в бухгалтерському обліку і звітності.

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача щодо не надання позивачем разом з Актом інвентаризації звірювальних відомостей, оскільки такі слугують для відображення результатів інвентаризації і складаються лише у разі якщо під час порівняння даних інвентаризації з залишками тих же ТМЦ в бухгалтерському обліку виявлено відхилення фактичних даних по товарам з даними бухгалтерії в той чи інший бік (про що свідчить бланк - Звірювальної відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей). В даному є випадку таких відхилень у позивача не має.

Не надання позивачем до податкового органу разом з Актом інвентаризації актів списання ТМЦ, лімітно-заборних карт, журналу - ордера по рахунку 28 в розрізі номенклатури, кількості та вартості - також не може слугувати доказом порушення з боку позивача наведених контролюючим органом в Акті документальної позапланової виїзної перевірки від 21 червня 2017 року № 6657/04-36-14-16-08/31762033 порушень позивачем ОСОБА_1 законодавства, оскільки предметом перевірки у даному випадку було питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по час проведення перевірки, а в листі податкового органу від 13.06.2017 №11788 про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на складах та місцях зберігання станом на 13 червня 2017 року була відсутня вимога надати до податкового органу разом з Актом інвентаризації актів списання ТМЦ, лімітно-заборних карт, журналу - ордера по рахунку 28 в розрізі номенклатури, кількості та вартості , або будь-які письмові пояснення стосовно відсутності зазначених документів.

Надуманими судова колегія також визнає доводи апелянта про не списання позивачем деяких зазначених в Акті інвентаризації товарів, які підлягають списанню у зв'язку із спливом термінів їх зберігання відповідно до державних стандартів України, оскільки жодних доказів спливу терміну зберігання або порушення умов зберігання перелічених відповідачем в Акті перевірки товарів суду першої та апеляційної інстанції не надано

Твердження відповідача про відсутність у ТОВ Авіка належних умов зберігання продуктів харчування спростовується долученими до матеріалів адміністративної справи письмовими доказами, відповідно яких ТОВ Авіка використовувало: складські приміщення в обсязі 736 кв.м. по вул.Героїв Сталінграда 169 у м. Дніпропетровську на підставі Договору оренди № 09/15 від 03.09.2015 року та акту приймання-передачі; встановлене у складському приміщенні по вул.Гесроїв Сталінграда 169 у м.Дніпропетровську холодильно-морозильне обладнання в кількості 60 одиниць, загальним обсягом 26 703 л., яке обліковуються позивачем по бухгалтерським регістрам по рахунку 10 Основні засоби ; складські приміщення - холодильні камери по вул. Автопаркова 7 у м.Дніпропетровську, де згідно Договору відповідального зберігання від 01.11.2016 року зберігалася придбана рибна продукція; та складські приміщення - холодильні камери загальною площею 1446.2 кв.м. - 1943,9 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Автопаркова 4, які позивач використовував згідно Договору оренди № 17-001/1 від 01.03.2017 року з додатковими угодами № 1 від 01.04.2017 року і № 2 від 01.05.2017 року та актів приймання-передачі.

Наведені обставини у сукупності та проаналізовані норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, дозволяють судовій колегії дійти висновку, що викладені відповідачем доводи в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять правомірність спірного у цій справі податкового повідомлення-рішення,з урахування чого, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.

Оскільки висновки суду першої інстанції у цій справі відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов