ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2018 року справа № 812/1165/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в справі № 812/1165/18 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства Перлина смаку про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 41590,87 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства Перлина смаку (далі - відповідач, підприємство, ПП Перлина смаку ) адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 41521,55 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року в розмірі 69,62 грн, разом 41590,87 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що чинне законодавство не передбачає звільнення роботодавця від обов'язку сплачувати штрафні санкції до відділення Фонду на підставі статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , оскільки вказана норма не становить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-12 XII (далі - Закон № 875-XII).
Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ПП Перлина смаку (код ЄДРПОУ 39527097, юридична адреса: 92700, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Луганська, 53) є юридичною особою.
Таким чином, відповідач є роботодавцем та відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
На виконання пункту 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Частиною першою статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з частиною третьою статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
До Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшов звіт ПП Перлина смаку від 17.02.2018 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми № 10-ПІ, з даних якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 16 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0. Кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону № 875-XII становить 1 особу, тобто кількість вакансій для працевлаштування інвалідів - 1. Фонд оплати праці штатних працівників складає 664340,00 грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 41521,00 грн.
Вважаючи, що відповідач всупереч положень Закону № 875-XII самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу кількості вакансій для працевлаштування інвалідів, Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 (далі - Порядок № 988), роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.
Згідно з пунктом 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідач щомісячно протягом 2017 року (з січня по грудень включно) у відповідності до вимог Порядку № 988 подавав до Старобільського районного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.
Листом Старобільського районного центру зайнятості від 11.05.2018 № 28/4-802 підтверджено, що протягом 2017 року підприємство брало участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які пройшли 24.03.2017, 22.06.2017, 22.09.2017 та 29.11.2017, а також у семінарі та засіданнях Круглих столів, що проводились з метою вирішення проблем та обговорення перспектив влаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, відповідачем виконано встановлений законом норматив щодо створення певної кількості робочих місць.
Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта, що відповідач порушив вимоги ст. 19 Закону № 875-XII, оскільки обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а чинним законодавством не регламентовано, яким саме чином має відбуватися самостійне працевлаштування інвалідів. Відомості щодо відмови ПП Перлина смаку у працевлаштуванні інваліда позивачем до судів першої та апеляційної інстанції надано не було.
Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до частини другої, частини третьої статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідач, шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу в працівниках (форма № 3-ПН), інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.
Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.
У зв'язку з тим, що відповідач вжив всі необхідні, передбачені законодавством заходи зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та подав відповідні звіти, до центру зайнятості, він довів суду відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Отже, з урахуванням вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про безпідставність з'явлення вказаних позовних вимог.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи позивача стосовно наявності у відповідача обов'язку сплачувати адміністративно-господарські санкції та пеню у визначеному позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в справі № 812/1165/18 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства Перлина смаку про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 41590,87 грн - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в справі № 812/1165/18 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
Т. Г. Гаврищук
О. О. Шишов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2018 |
Оприлюднено | 11.09.2018 |
Номер документу | 76273920 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сухарьок Михайло Гаврилович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні