Ухвала

від 06.09.2018 по справі 2-278/07

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа 2-278/07

Провадження 6/331/273/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Жукової О.Є.

за участю секретаря Хащук В.Д.

державного виконавця Куліченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя подання головного державного виконавця Олександрівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку ,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Олександрівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку та просив звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги заявник обґрунтував тим, що на виконанні Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 36829654 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-278/07 виданого 12.08.2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу 588465,30 грн.

Оскільки боржник ОСОБА_2 у добровільному порядку борг не погашає, квартира АДРЕСА_2 належить боржнику, однак право власності на неї не зареєстроване у встановленому законом порядку , вказане нерухоме майно не є єдиним житлом боржника, головний державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням .

В судовому засіданні державний виконавець подання підтримала, наполягала на його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши державного виконавця , дійшов до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 3 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у провадженні Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя знаходиться виконавче провадження , відкрите 06.03.2013 року, з примусового виконання виконавчого листа № 2-278/07 виданого 12.08.2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу 588465,30 грн .

В ході примусового виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2013 року, з ясовано, що рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах за боржником не зареєстровано.

Також, державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій був реалізований транспортний засіб марки ЗАЗ 110307,державний номер 47922НЕ .У результаті реалізації вищезазначеного транспортного засобу у березні 2015 року на користь стягувача ОСОБА_3 перераховано кошти у сумі 2514,11 грн.

Крім того, державним виконавцем 20.05.2013 року винесено постанову про розшук вищезазначеного транспортного засобу, станом на 27.08.2018 року автомобіль, який належить ОСОБА_2, не знайдений.

30.03.2015 року з метою задоволення вимог стягувача державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, а саме : гаражу № 2,літ. А за адресою: м. Запоріжжя, вул.Дзержинського, 53 . Згідно звіту про оцінку майна від 27.08.2018 року гараж оцінено у 31669,00 грн.

16.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлено до підприємства для здійснення утримання із заробітної плати ОСОБА_2, станом на 27.08.2018 року на користь ОСОБА_3 стягнуто та перераховано суму 2906,20 грн.. У відповідності до пояснень державного виконавця з боржника утримується близько 300,00 гривень щомісячно .

Матеріалами подання підтверджено, що на підставі договору купівлі-продажу,посвідченого 4-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою 03.04.1993 року №2-1590,ОСОБА_2 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2006 року у справі 2-1105 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна, набутого подружжям в період шлюбу , визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі вказаного рішення суду

Разом з тим, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна,набутого подружжям в період браку скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, підтверджено, що станом на 22.08.2018 спірне нерухоме майно не зареєстровано в установленому порядку Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, квартира АДРЕСА_3 фактично є власністю ОСОБА_2

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказане майно не зареєстровано в установленому порядку Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом .

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином , в ході розгляду справи встановлено, що боржник є власником спірного нерухомого майна , що встановлено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07 квітня 2016 року , разом з тим, не зареєстрував його у встановленому законом порядку, що позбавляє державного виконавця вчиняти дії, визначені Законом України Про виконавче провадження , а саме звернути стягнення на спірне нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що державним виконавцем вчинено в повному обсязі виконавчі дії, спрямовані на виявлення коштів, рухомого майна боржника, на які можна звернути стягнення для погашення боргу, судове рішення боржником не виконане, у ОСОБА_2 наявне нерухоме майно - гараж, вартість якого є недостатньою для погашення заборгованості , в свою чергу у нього відсутні достатні кошти чи рухоме майна, для погашення заборгованості , суд приходить до висновку , що наявні підстави для задоволення подання.

Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Олександрівського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку -задовольнити .

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2( місце проживання: м. Запоріжжя: АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складений 06 вересня 2018 року.

Суддя: О.Є. Жукова

06.09.2018