Постанова

від 04.09.2018 по справі 367/2231/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2231/15-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф. Провадження № 22-ц/780/2962/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 04.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Удовиченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Фідобанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Фідобанк , третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ПАТ Фідобанк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість в сумі 64468,61 дол. США, визначивши суму в гривневому еквіваленті, пеню в сумі 11248,87 грн. та судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

У січні 2016 року ОСОБА_2М подав зустрічний позов про визнання кредитного договору № 1596 та договору іпотеки № 6973 від 26 червня 2008 року, укладених між ВАТ СЕБ Банк та ОСОБА_2 недійсними, виключити запис № 6974 з реєстру іпотек та заборон відчуження предмету іпотек, а саме двокімнатну квартиру № 27 заг. пл. 78,8 кв.м., розташовану по вул. Меблевій, 11-Б, у с. Коцюбинське.

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити вчиняти будь-які дії відносно майнових прав щодо нерухомого майна у вигляді вищезазначеної квартири шляхом заборони всім державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вже зазначеної квартири, посилаючись на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

При цьому посилався на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні заяви, оскільки не містить жодної оцінки доводам заявника щодо існування реальної загрози невиконання рішення суду про задоволення позову, а також мотивів, з яких суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Відзив на вказану апеляційну скаргу від сторін не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин щодо необхідності заборони на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав нерухомого майна та заборони всім державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь - які реєстраційні дії та вносити будь - які записи (зміни) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання кредитного та іпотечного договорів, укладених між ВАТ СЕБ Банк , яке в подальшому змінило свою назву на ПУАТ Фідобанк та ОСОБА_2 недійсними.

Згідно договору іпотеки у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором в іпотеку було передано належну ОСОБА_2 на праві приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, смт. Коцюбинське, Київська обл..

При цьому, між сторонами існує спір про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку кредитної заборгованості.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тому, при наявності спору між сторонами, у випадку визнання судом кредитного договору недійсним, зобов'язання за іпотечним договором припиняються, тому зазначені доводи щодо підстав для забезпечення позову не містять обставин, які б свідчили про не можливість в подальшому виконання рішення суду без застосування зазначених ним заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, судом першої інстанції обґрунтовано враховано зміст позовних вимог, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову, оскільки зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_2

Зазначена заява не містить належного мотивування необхідності заборони на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав щодо нерухомого майна, а саме квартири № 27, що складається з двох житлових кімнат, загальною площею 78,8 кв. м., житловою площею 31,6 кв. м., в будинку №11-Б по вул. Меблевій в смт. Коцюбинське, місто Ірпінь, Київської області та заборони всім державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які виконують функції в сфері державної реєстрації, проводити будь - які реєстраційні дії та вносити будь - які записи (зміни) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної вище квартири .

Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам та порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Т.Ц. Кашперська

ОСОБА_4