Постанова

від 03.09.2018 по справі 393/603/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 393/603/17

провадження № 22-ц/781/1102/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Єгорової С.М., Кіселика С.А.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області в складі судді Мохонька К.М. від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Плов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником земельної ділянки площею 6,30 га, що розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. У 2017 році їй стало відомо, що 10 червня 2004 року між нею та фермерським господарством Плов було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Даний договір був підписаний від її імені ОСОБА_2, на підставі доручення від 27.11.2003 року, який є також головою фермерського господарства Плов . Посилаючись на те, що представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, просила визнати даний договір недійсним.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 6,30 га, кадастровий номер 3523483600:02:001:0344, що розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області /а.с.6-7,12/.

Згідно доручення на розпорядження земельною ділянкою від 27 листопада 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Новогородківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, позивач уповноважила ОСОБА_2 або ОСОБА_4, користуватися і розпоряджатися належною їй земельною ділянкою площею 6,30 га, що розташована на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Дане доручення видане строком на три роки, тобто по 27 листопада 2006 року /а.с.17/.

Відповідно до договору оренди землі від 10 червня 2004 року ОСОБА_2, що діє на підставі доручення від імені ОСОБА_5, надав у строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фермерському господарству Плов в особі голови ОСОБА_2 /а.с.8-10/.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Частиною 3 статті 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Отже, встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання даного договору оренди землі недійсним. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Даний висновок суд першої інстанції мотивував тим, що починаючи з 2004 року позивачу було відомо про користування ОСОБА_2 її земельною ділянкою, а фактично фермерським господарством Плов , оскільки нею було отримано від ОСОБА_2 певну суму грошей та розуміла, що надає земельну ділянку в оренду.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, оскільки предметом спору є саме договір оренди землі, про наявність якого їй стало відомо у 2017 році, після звернення до відділу у Новогородківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Крім того, позивач за вказаним договором не отримувала орендну плату, що також свідчить про її необізнаність укладеного від її імені правочину.

Як встановив суд, відповідач не повідомив ОСОБА_1 про наявність оспорюваного договору після його укладення в 2004 році, тому позивачка об'єктивно не могла знати про його існування.

Той факт, що вона фактично передала власну земельну ділянку у користування ОСОБА_2 в 2004 році ніяким чином не свідчить про те, що саме з цього часу вона була освідомлена про порушення свого права.

Доводів на спростування вказаного матеріали справи не містять, а відповідач, заперечуючи даний факт, протилежного не довів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

У порядку статті 141 ЦПК України, з фермерського господарства Плов на користь ОСОБА_1 підлягає судові витрати в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 10 червня 2004 року, зареєстрований 10.06.2004 року за № 122, укладений між ОСОБА_5 та фермерським господарством Плов .

Стягнути з фермерського господарства Плов на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1600 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2018 року.

Головуючий:

Судді: