Рішення

від 07.09.2018 по справі 911/1386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1386/18

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства СТС-Опт Груп , м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка про стягнення 60207,92 грн. без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства СТС-Опт Груп (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 60207,92 грн., з яких 48974,57 грн. інфляційних втрат, 11233,35 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, право вимоги по яким (зобов'язанням) передано позивачу відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1 укладеним між Приватним підприємством Черкаси-Соя - первісний кредитор та Приватним підприємством СТС-Опт Груп - новий кредитор.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2018 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк до 17.07.2018 для подачі відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач, у встановлений судом строк своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав, про причини ненадання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Соя , як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська , як покупцем було укладено договір постачання товару від 22.01.2016 № ВП/6, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом дії договору передати у власність покупця сировину для виробництва комбікормів у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська своїх договірних зобов'язань за договором від 22.01.2016 № ВП/6 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором належним чином не виконало, в зв'язку з чим Приватне підприємство Черкаси-Соя звернулось до господарського суду Київської області з позовом до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська про стягнення суми заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 позовні вимоги Приватного підприємства Черкаси-Соя до Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська про стягнення коштів задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська на користь Приватного підприємства Черкаси-Соя 282381 грн. основного боргу, 52577,03 грн. пені, 8216,13 грн. 3% річних, 36812,07 грн. інфляційних втрат та 5699,79 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Київської області видано відповідний наказ від 12.05.2017.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаси-Соя , як первісним кредитором та Приватним підприємством Черкаси-Соя , як новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги від 20.04.2016 № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги згідно договорів від 23.05.2015 № ДП/35 та від 22.01.2016 № ВП/6 про постачання товару, що були укладені між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська на суму 1024504 грн.

Між Приватним підприємством Черкаси-Соя , як первісним кредитором та Приватним підприємством СТС-Опт Груп укладено договір про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору згідно рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська 282381 грн. основного боргу, 52577,03 грн. пені, 8216,13 грн. 3% річних, 36812,07 грн. інфляційних втрат та 5699,79 грн. витрат по сплаті судового збору, а також всіх інших можливих сум, які можуть бути нараховані внаслідок невиконання судового рішення у справі № 911/581/17 (3% річних, інфляційні втрати, пеня, інші штрафні санкції) та які не охоплені ним (п. 1 договору в редакції додаткової угоди від 11.12.2017 до договору про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до укладеного 27.11.2017 договору № 1 про відступлення права вимоги до Приватного підприємства СТС-Опт Груп , як нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до боржника - ТОВ Птахофабрика Київська , яке випливає з рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська 282381 грн. основного боргу, 52577,03 грн. пені, 8216,13 грн. 3% річних, 36812,07 грн. інфляційних втрат та 5699,79 грн. витрат по сплаті судового збору, а також всіх інших можливих сум, які можуть бути нараховані внаслідок невиконання судового рішення у справі № 911/581/17 (3% річних, інфляційні втрати) та які не охоплені ним.

Вищенаведені факти встановлені ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2017 у справі № 911/581/17, якою задоволено заяву Приватного підприємства СТС-Опт Груп про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 911/581/17. Проведено процесуальне правонаступництво та замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 з Приватного підприємства Черкаси-Соя на його процесуального правонаступника - Приватне підприємство СТС-Опт Груп .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська свої грошові зобов'язання за рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі 911/581/17 не виконало, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків виконання грошових зобов'язання, які просить суд стягнути в судовому порядку.

Так, позивач нараховує заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних на прострочену суму 282381 грн. грошового зобов'язання згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, яка складається з суми основного боргу.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми 282381 грн., яку позивач визначає як грошове зобов'язання згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, за період прострочення з лютого 2017 року по травень 2018 року включно складають 48974,57 грн.

Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми 282381 грн., яку позивач визначає як грошове зобов'язання згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, за період прострочення з 21.02.2017 по 20.06.2018 складають 11233,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредиторові певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Грошовим зобов'язанням, відповідно до ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16.

За приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу (п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року № 14).

У відповідності до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року № 14 за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

В пункті 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як стверджує позивач, рішенням господарського суду Київської області від 24.02.2017 у справі № 911/581/17 було стягнуто інфляційні втрати за період прострочення з березня 2016 по січень 2017 включно та 3% річних за період прострочення з 04.03.2016 по 20.02.2017 нарахованих на суму боргу у розмірі 282381 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань за договором постачання товару від 22.01.2016 № ВП/6, а відтак у позивача виникло право нараховувати відповідні суми інфляційних втрат та 3% річних за період який не був охоплений рішенням суду, а саме щодо інфляційних втрат з лютого 2017 по травень 2018 та щодо 3% річних з 21.02.2017 по 20.06.2018.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача щодо початку періоду за який він може нараховувати відповідачу відповідні суми інфляційний втрат та 3% річних в наслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вищевказаним рішенням суду та відхиляє їх, оскільки до позивача за договором про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1 перейшло право грошової вимоги до боржника - ТОВ Птахофабрика Київська , яке випливає саме з рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 а не з договору постачання товару від 22.01.2016 № ВП/6, право вимоги належного виконання грошових зобов'язань за яким, позивачу за вказаним договором про відступлення права вимоги не передавалось, доказів протилежного позивач суду не надав.

Таким чином, як вже зазначалось вище та встановлено попередніми судами, до позивача за договором про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1 перейшло право грошової вимоги до боржника - ТОВ Птахофабрика Київська , яке випливає саме з рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, а відтак грошове зобов'язання відповідача за рішенням суду, на яке позивач в силу зазначених вище положень закону має право нараховувати передбачені ст. 625 ЦК України суми інфляційних втрат та 3% річних, виникає з дати набрання зазначеного рішенням законної сили.

Згідно наказу господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі № 911/581/17, який був виданий на виконання зазначеного рішення суду, судове рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17 набрало законної сили 11.05.2017.

Враховуючи викладене, початком періоду нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних на прострочену суму грошового зобов'язання у розмірі 282381 грн. згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, яка складається з суми основного боргу, є 12.05.2017, а не як зазначає позивач 21.02.2017.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням вірного періоду нарахування інфляційних втрат на прострочену суму грошового зобов'язання у розмірі 282381 грн. згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, яка складається з суми основного боргу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 37018,30 грн. В решті позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за період з лютого 2017 по квітень 2017 включно в розмірі 12956,27 суд відмовляє з огляду на їх безпідставність, позаяк, право нарахування інфляційних втрат на вказану суму боргу у зазначений період з лютого 2017 по квітень 2017 включно не передавалось первісним кредитором новому кредитору - позивачу за договором про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1, на який посилається позивач в якості доказу який підтверджує обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням вірного періоду нарахування 3% річних на прострочену суму грошового зобов'язання у розмірі 282381 грн. згідно рішення суду від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, яка складається з суми основного боргу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 9423,02 грн. В решті позовних вимог про стягнення 3% річних за період з 21.02.2017 по 11.05.2017 в розмірі 1810,33 грн. суд відмовляє з огляду на їх безпідставність позаяк, право нарахування 3% річних на вказану суму боргу у зазначений період з 21.02.2017 по 11.05.2017 включно не передавалось первісним кредитором новому кредитору - позивачу за договором про відступлення права вимоги від 27.11.2017 № 1, на який посилається позивач в якості доказу який підтверджує обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач свої грошові зобов'язання згідно рішення господарського суду Київської області від 24.04.2017 у справі № 911/581/17, не виконав, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 37018,30 грн. інфляційних втрат за період прострочення з травня 2017 по травень 2018 включно та 9423,02 грн. 3% річних за період прострочення з 12.05.2017 по 20.06.2018 включно є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 12956,27 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2017 по квітень 2017 включно та 1810,33 грн. 3% річних за період з 21.02.2017 по 11.05.2017 включно, суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Птахофабрика Київська (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна ідентифікаційний код 05513187) на користь Приватного підприємства ОСОБА_1 (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, 12, ідентифікаційний код 41712282) 37018 (тридцять сім тисяч вісімнадцять) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 9423 (дев'ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 02 коп. 3% річних, 1359 (одну тисячу триста п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 07.09.2018.

Суддя Ю.В. Подоляк