Постанова

від 03.09.2018 по справі 916/942/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/942/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Богатиря К.В.

Суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

Секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від Прокуратури - Радянський О.Ю., за посвідченням;

від Одеської міської ради - Асташенкова О.І., за довіреністю;

Представники Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР та Приватного підприємства УРАН-77 в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року (суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.; дата складання повного тексту: 31.07.2017 року; час і місце оголошення рішення: 24.07.2017 року о 17:00 год.; 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29; Господарський суд Одеської області, зала судових засідань № 14)

по справі № 916/942/17

за позовом Заступника прокурора Одеської області

в інтересах держави в особі: Одеської міської ради

до відповідачів:

1. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

2. Приватного підприємства УРАН-77

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - ОМР, Позивач) з позовом до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - Управління, Відповідач-1) та Приватного підприємства УРАН-77 (далі - ПП УРАН-77 , Відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати недійсним Договір оренди комунального майна - берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану, укладений 01 грудня 2015 року між Управлінням та ПП УРАН-77 шляхом підписання сторонами удаваного правочину - Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01 грудня 2015 року;

- зобов'язати ПП УРАН-77 повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірний Договір укладено Сторонами (Відповідачами) з метою приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, - Договору оренди комунального майна (берегозахисної споруди), тому оспорюваний правочин є удаваним та підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215, 235 ЦК України. Прокурор зазначає, що умови Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01 грудня 2015 року не відповідають вимогам статті 1130 ЦК України в частині визначення предмета договору про спільну діяльність, а приховують Договір оренди спірного об'єкта нерухомості, оскільки оспорюваний Договір містить істотні умови Договору оренди (об'єкт оренди, строк оренди, страхування об'єкта оренди) та передбачає передання берегозахисної споруди Відповідачу-2 для здійснення підприємницької діяльності (надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу). Прокурор наполягає, що спірне нерухоме майно, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, передано в користування Відповідачу-2 за відсутності відповідного рішення Одеської міської ради, без здійснення його оцінки та поза межами конкурсної процедури передачі в оренду комунального майна, що є порушенням вимог статей 2, 5, 11, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та статей 25, 60 Закону України Про місцеве самоврядування .

12 червня 2017 року Прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. № 2-3108/17) про зміну предмета позову, відповідно до якої останній просив суд:

- визнати недійсним Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15, укладений 01 грудня 2015 року між Управлінням та ПП УРАН-77 ;

- зобов'язати ПП УРАН-77 звільнити комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану, яка була прийнята місцевим господарським судом до розгляду (Том 1, а.с. 130-136).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 (суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.) у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору, місцевий господарський суд виходив з того, що спірний правочин вчинено Відповідачем-1 в межах наданих повноважень з метою забезпечення належного технічного стану берегозахисної споруди, яка перебуває у нього на балансі. При цьому, укладений Договір є змішаним і містить елементи договорів про спільну діяльність та підряду, оскільки за його умовами на Відповідача-2 покладено обов'язок здійснення за власний рахунок ремонту, реконструкції берегозахисної споруди з метою створення спільними зусиллями сторін умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в місті Одесі та підтримки берегозахисної споруди в належному стані, що узгоджується з відображеним у статті 627 Цивільного кодексу України принципом свободи договору. Спірний Договір не має ознак договору оренди комунального майна, оскільки не містить визначених чинним законодавством істотних умов для цього виду Договору, таких як орендна плата з урахуванням її індексації та порядок використання амортизаційних відрахувань, що, в свою чергу, виключає можливість віднесення спірного Договору до договору оренди комунального майна, а, отже, і застосування до вказаного договору приписів Закону України Про оренду державного та комунального майна при вирішенні питання щодо наявності підстав вважати такий договір удаваним. Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний Договір відповідає вимогам законодавства, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Щодо вимоги про зобов'язання ПП УРАН-77 звільнити комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану, то господарський суд дійшов висновку про те, що з огляду на відсутність підстав для визнання оспорюваного Договору недійсним, відповідно відсутні й підстави для застосування наслідків, зазначених статтею 216 ЦК України, пов'язаних з недійсністю Договору.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування усіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невірне визначення місцевим господарським судом правової природи спірного Договору, який вчинено з метою приховування Договору оренди, і Сторонами цього Договору погоджено саме істотні умови Договору оренди. Отже, спірний Договір не містить ознак Договору про спільну діяльність, а є удаваним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним.

До того ж, умови спірного Договору не відповідають вимогам статті 1130 ЦК України щодо предмета Договору про спільну діяльність та він укладений з метою приховати фактичні правовідносини оренди, що виникли між Сторонами. Зазначені правовідносини підпадають під регулювання Закону України Про оренду державного та комунального майна та Закону України Про місцеве самоврядування .

Висновок господарського суду першої інстанції про наявність у спірного Договору ознак Договору підряду суперечить чинному законодавству, оскільки відповідно до статті 837 ЦК України підрядні роботи виконуються підрядником за плату, а підрядник не набуває права користування об'єктом Договору, тоді як за умовами спірного Договору Відповідач-2 повинен був виконати ремонтні роботи за власний рахунок, одночасно отримавши право користування відремонтованим майном. При цьому, спірний правочин вчинений Відповідачем-1 за відсутності відповідних повноважень на передачу в користування комунального майна від імені органу місцевого самоврядування та з порушенням встановленого порядку укладення Договору оренди.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

З вищевказаним судовим рішенням суду першої інстанції також не погодилась Одеська міська рада, яка звернулась з апеляційною скаргою на дане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування усіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апелянт відзначає, що не погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності у спірному Договорі елементів договору підряду, оскільки в останньому відсутні істотні умови договору підряду, що визначенні приписами ч. 1, 5 ст. 318, ч. 1, 2 ст. 321 ГК України. Крім того, скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності у спірному Договорі елементів договору про спільну діяльність не відповідають приписам ст. 1130 ЦК України, оскільки договори про спільну діяльність характеризується спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються. Водночас, на відмінну від інших договорів, які встановлюють взаємні права та обов'язки сторін, Сторони у даному виді Договору не виступають стосовно один одного як боржники та кредитори. Натомість, за твердженням апелянта, у п. 1.3. спірного Договору сторони погодили, що ПП УРАН-77 бере зобов'язання виконувати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, за необхідністю капітальний ремонт берегозахисної споруди. Пунктом 2.4.1. спірного договору передбачено, що ПП УРАН-77 має право користуватися берегозахисною спорудою, надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, в тому числі надання послуг літнього кафе. Таким чином, скаржник вважає, що так званим вкладом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради у спільну діяльність за змістом спірного Договору є надання у користування належної територіальній громаді міста Одеси берегозахисної споруди, у той час, як ПП УРАН-77 має право самостійно господарювати на зазначеній берегозахисній споруді, робити на ній поточний та капітальний ремонт, надавати платні послуги третім особам.

Посилаючись на приписи ст. 1131 ЦК України апелянт зазначає, що в умовах договору відсутнє об'єднання коштів і майна з метою досягнення спільної мети - створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одеса для підтримання берегозахисних споруд у належному технічному стані, на яке посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Проте, за твердженням апелянта, у спірному Договорі відсутні істотні умови Договору про спільну діяльність, а саме: відсутнє визначення спільних дій або ведення спільних справ сторін, в той же час наявні взаємні права і обов'язки у розділи 2 Договору; відсутня умова участі сторін у результатах спільних дій, а також відсутнє визначення самих результатів спільних дій, на які мав бути спрямований договір про спільну діяльність; відсутні умови покриття витрат і збитків учасників у процесі здійснення спільних дій.

Одеська міська рада вважає, що спірний Договір є удаваним та вчинено Сторонами для приховання Договору оренди комунального майна. Так, апелянт зазначає, що зазначений Договір містить істотні умови договору оренди стосовно права користування об'єктом комунального майна, його страхування, умов поліпшення, а також поточного та капітального ремонту. Посилаючись на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 776, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 760 ЦК України скаржник зазначає, що за умовами спірного Договору Управління передало ПП УРАН-77 у користування берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану.

З посиланням на приписи ч. 1 ст. 778, ч. 2 ст. 771 ЦК України та п.п. 2.3.5., 2.3.6., 2.3.9. Договору скаржник відзначає, що спірний Договір містить істотні умови договору оренди стосовно права користування об'єктом комунального майна, його страхування, умов поліпшення, а також реконструкції та капітального ремонту.

На думку Одеської міської ради, спірний Договір укладено з порушенням вимог встановлених законом для договорів оренди комунального майна, а саме Закону України Про оренду державного та комунального майна , у зв'язку з цим вказаний правочин є недійсним з моменту його укладення.

До того ж, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позовної вимоги про звільнення майна з формальних підстав, не надавши правової оцінки підставам її заявлення, які свідчать про самостійний, а не похідний характер цієї вимоги. Зокрема, ця вимога спрямована на захист речового права територіальної громади міста Одеси (негаторний позов).

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційні скарги ПП УРАН-77 заперечує проти доводів апеляційних скарг та зазначає, що:

- спірний Договір є змішаним та містить ознаки договору підряду та спільної діяльності, про що прямо свідчать його умови та характер правовідносин між Сторонами, які відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України є вільними в укладанні договору;

- при укладенні спірного Договору, Відповідач-1 діяв в межах наданих повноважень, як балансоутримувач берегозахисної споруди;

- жодних істотних умов Договору оренди Сторонами не погоджувалось, а берегозахисна споруда з володіння територіальної громади не вибувала.

З огляду на зазначене, ПП УРАН-77 просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 залишити без змін, а апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради - без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді: Будішевської Л.О., суддів: Мишкіної М.А., Величко Т.А., апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2017 року о 14:30 год..

В зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Величко Т.А. у відпустці, по справі № 916/942/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2017 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Будішевська Л.О. судді: Мишкіна М.А., Таран С.В..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2017 року справу № 916/942/17 прийнято до провадження у зміненому складі суддів.

В судовому засіданні від 14 вересня 2017 року апеляційним господарським судом проголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг до 10.10.2017 року о 12:30 год., про що під розписку повідомлено учасників справи.

В судовому засіданні від 10 жовтня 2017 року апеляційним господарським судом також було проголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг до 31.10.2017 року о 15:00 год., про що під розписку повідомлено учасників справи.

В судовому засіданні від 31 жовтня 2017 року апеляційним господарським судом знов було проголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг до 13.11.2017 року о 09:30 год., про що під розписку повідомлено учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2017 року продовжено строк розгляду апеляційних скарг Заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради по справі № 916/942/17 на 15 днів до 28 листопада 2017 року.

В судовому засіданні від 13 листопада 2017 року апеляційним господарським судом проголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг до 20.11.2017 року о 15:00 год., про що під розписку повідомлено учасників справи.

В судовому засіданні 20 листопада 2017 року представником ПП УРАН-77 заявлено клопотання про призначення по справі № 916/942/17 судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року призначено по справі № 916/942/17 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставлені наступні питання: - яким є перелік та об'єми фактично виконаних робіт з поточного та капітального ремонту берегозахисної споруди та благоустрою прилеглої території, виконаних Приватним підприємством УРАН-77 на виконання Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року? - який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальній ремонт тощо) фактично виконаний на об'єкті загальною площею 300 кв.м., розташованому за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої ст. Великого Фонтану? - яка вартість фактично виконаних робіт з поточного та капітального ремонту берегозахисної споруди та благоустрою прилеглої території, які виконані Приватним підприємством УРАН-77 на виконання Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року, укладеного з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради?; Попереджено судового експерта, до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України; Зобов'язано ПП УРАН-77 оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи в десятиденний термін з дня отримання відповідного рахунку; Зобов'язано Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслати до Одеського апеляційного господарського суду висновок судового експерта в оригіналі, а також сторонам по справі; Провадження по справі № 916/942/17 зупинено в зв'язку з призначенням судової експертизи. 13 березня 2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України про надання доступу до об'єкта дослідження, а також про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 березня 2018 року поновлено апеляційне провадження по справі № 916/942/17; Задоволено клопотання судового експерта; Зобов'язано Одеську міську раду надати до Одеського апеляційного господарського суду документи, зазначені в клопотанні експерта, а саме: документи, складені за результатами обстеження берегозахисної споруди (висновки спеціалістів); проектну документацію з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди; письмове погодження проектної документації з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради; графік виконання робіт з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди; договір підряду на виконання капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди; акти приймання виконаних будівельних робіт з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди; Документи повинні бути підшиті, пронумеровані, підписані відповідальними особами в строк до 30.03.2018 року; Зобов'язано ПП УРАН-77 забезпечити безперешкодний доступ працівника Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз до об'єкту дослідження, попередньо погодивши дату обстеження з експертом за тел. (НОМЕР_1; Зупинено апеляційне провадження по справі № 916/942/17.

09 серпня 2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшов висновок експерта № 17-5727/6054, складений 16.07.2018 року, а також матеріали господарської справи № 916/942/17 в двох томах.

В зв'язку з перебуванням головуючого суді Будішевської Л.О. та судді-члена колегії Мишкіної М.А. у відпустці, по справі № 916/942/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя: Богатир К.В., судді: Таран С.В., Філінюк І.Г..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року поновлено апеляційне провадження по справі № 916/942/17; справу прийнято до провадження у зміненому складі суддів та призначено до розгляду на 03 вересня 2018 року о 15:00 год..

Щодо заявлених учасниками справи клопотань.

31 серпня 2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника ПП УРАН-77 - адвоката Тодоріка К.В. про відкладення судового засідання по справі № 916/942/17, яке призначене на 03 вересня 2018 року о 15:00 год., для надання можливості, як представнику Відповідача-2, завчасно ознайомитись з матеріалами справи та зробити відповідні фотокопії.

Водночас, з вищевказаним клопотанням, до Одеського апеляційного господарського суду надійшло ще одне клопотання від представника ПП УРАН-77 - адвоката Тодоріка К.В., в якому останній просив судову колегію ознайомитись з матеріалами судової будівельно-технічної експертизи та зробити відповідні фотокопії по справі № 916/942/17.

Проте, ознайомитись з матеріалами справи до суду прийшов не особисто адвокат Тодоріка К.В., а його помічник Левицька Н.В., що не передбачено чинним законодавством України з огляду на наступне.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) .

Положеннями ч. 3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону №1401- VIII) передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

За приписами розділу XV Перехідні положення Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року .

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Провадження у справі № 916/942/17 порушено 21 квітня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (30.09.2016 року).

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01 січня 2018 року представництво в судах апеляційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016 року, має здійснюватися виключно адвокатами .

Представництво в судах апеляційної інстанції помічників адвокатів не передбачено Конституцією України. Право на ознайомлення представника сторони з матеріалами справи, зняття копій з документів є складовою частиною судового процесу та передбачено п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

03 вересня 2018 року перед судовим засіданням, яке було призначено на 15:00 год., до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява від директора ПП УРАН-77 - ОСОБА_11 про ознайомлення з матеріалами справи № 916/942/17. В цей же день, тобто 03 вересня 2018 року перед судовим засіданням об 11:00 год., директора ПП УРАН-77 - ОСОБА_11 було ознайомлено з матеріалами справи, про що свідчить відповідна відмітка на його заяві, зробленої останнім власноручно та відповідний запис секретаря судового засідання про дату та час проведення ознайомлення.

До того ж, повноваження ОСОБА_11 в якості директора ПП УРАН-77 підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , які розміщені для загального доступу на офіційній веб-сторінці Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch. В силу ст. 11 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.

В судове засіданні 03 вересня 2018 року представники Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Відповідач-1) та Приватного підприємства УРАН-77 (Відповідач-2) не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить відповідний реєстр поштового відправлення ОАГС, роздруківка з сайту Укрпошти, а також рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, телефонограма ОАГС представнику ПП УРАН-77 . Вказані документи додані до матеріалів справи та в повній мірі свідчать про належне повідомлення зазначених осіб про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг Одеським апеляційним господарським судом.

Між тим, судовою колегією в судовому засіданні оголошено про надходження до Одеського апеляційного господарського суду клопотання від представника ПП УРАН-77 - адвоката Тодоріка К.В. від 31 серпня 2018 року про відкладення судового засідання по справі № 916/942/17, яке призначене на 03 вересня 2018 року о 15:00 год., для надання можливості, як представнику Відповідача-2, завчасно ознайомитись з матеріалами справи та зробити відповідні фотокопії. Колегією суддів також повідомлено, що перед судовим засіданням до суду з'явився директор ПП УРАН-77 - ОСОБА_11 та ознайомився з матеріалами даної справи.

Представник прокуратури - Радянський О.Ю. та представник Одеської міської ради - Асташенкова О.І. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про відкладення судового засідання через відсутність на то підстав.

Вищевказане клопотання представника ПП УРАН-77 - Тодоріка К.В. про відкладення судового засідання по справі № 916/942/17 було розглянуто судовою колегією в судовому засіданні 03 вересня 2018 року та за результатами її розгляду винесено ухвалу в протокольній формі, що відображено у протоколі судового засідання від 03 вересня 2018 року по справі № 916/942/17.

Судовою колегією відмовлено ПП УРАН-77 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки існує обмеження строку розгляду апеляційної скарги, визначеного ст. 273 ГПК України та з урахуванням значної тривалості загального строку розгляду даної справи Одеським апеляційним господарським судом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що підставою для відкладення є необхідність в ознайомленні з матеріалами справи, як зазначено в поданому клопотанні. Проте, судова колегія констатує, що вказана підстава фактично відпала, оскільки 03 вересня 2018 року об 11:00 год. (до початку судового засідання) директора ПП УРАН-77 - ОСОБА_11 було ознайомлено з матеріалами справи в приміщені Одеського апеляційного господарського суду, який мав можливість з'явитись у судове засідання, призначене на цей же день в приміщені цього ж суду. Ніяких клопотань та заяв від директора ПП УРАН-77 - ОСОБА_11 з цього приводу до суду не надходило.

Також, судова колегія зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України ).

Оскільки ні Відповідач-1, ні Відповідач-2 не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, явка представників учасників справи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноважених представників Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Відповідач-1) та Приватного підприємства УРАН-77 (Відповідач-2).

Представник прокуратури - Радянський О.Ю. та представник Одеської міської ради - Асташенкова О.І. в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали та просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Інші заяви та клопотання до суду не заявлялись.

Вислухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 04.01.1996 року за № 3/к-96 утворено протизсувне управління обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Одеської обласної ради від 17.09.1996 року за № 62/р-96 передано майно протизсувного управління обласної державної адміністрації до власності Одеської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.1996 року за № 552 прийнято майно Одеського протизсувного управління в комунальну власність міста.

Розпорядженням виконавчого комітету Одеської міської ради за № 62р. від 24.01.1997 року створено на базі Одеського протизсувного управління - Управління інжирного захисту території міста, яке в 2002 року було реорганізовано в Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Пунктом 2.1.7 Положення про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року за № 384-VI, визначено, що Управління забезпечує технічну експлуатацію існуючих гідротехнічних, протизсувних та дренажних споруд, що знаходяться на балансі Управління.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2015 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Управління) та Приватним підприємством УРАН-77 (Підприємець) укладено Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 (далі - Договір), у відповідності до п.п. 1.1, 1.3, 1.4 якого Сторони Договору зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одесі і для підтримання берегозахисної споруди у належному технічному стані. Підприємець бере на себе зобов'язання виконувати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди: бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м. Підприємець має право надати послуги платного сервісу відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що берегозахисна споруда є власністю територіальної громади міста Одеси, а Підприємцю надається право користування нею виключно для реалізації вищезазначених цілей та згідно умов даного Договору .

Пунктами 2.1.1., 2.2.1. Договору передбачено, що для досягнення цілей вказаних у розділі 1 Договору, Управління забезпечує технічними даними, які визначені відповідними технічними документами. Управління має право контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання, хід виконання робіт з поточного ремонту, а також з реконструкції та/або капітального ремонту берегозахисної споруди задіяної згідно розділу 1 цього Договору.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2., 2.3.5. Договору зазначено, що Підприємець зобов'язаний за власні кошти, силами спеціалізованої організації, провести обстеження технічного стану аварійної берегозахисної споруди та надати відповідні висновки Управлінню до 01.03.2016 року; за результатами обстеження берегозахисної споруди та висновків спеціалістів замовити за власний рахунок у відповідній ліцензованій організації проектну документацію з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди, двосекційних сходів на пляж, та благоустрою прилеглої території і погодити її з Управлінням у встановленому порядку до 25.03.2016 року; в подальшому, виключно за письмовим погодженням з Управлінням, своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди чи благоустрою прилеглої території, а також у терміни і в обсягах, зазначених Приписами Управління, ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисної функції споруди, ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень берегозахисної споруди.

Пунктом 2.4.1. Договору встановлено, що Підприємець має право користуватися берегозахисною спорудою у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої ст. Великого Фонтану, та надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу відповідно до Правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, затверджених Одеською міською радою, в тому числі надання послуг літнього кафе протягом строку, на який укладено договір.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що Договір укладений строком на 10 років та є чинним до 15.11.2025 року, у разі неприпинення його дії у достроковому порядку, передбаченому пунктом 2.2.3. даного Договору.

На виконання вимог Договору, ПП УРАН-77 з метою підтримки берегозахисної функції бетонованого майданчика було проведено відповідні ремонті роботи, що підтверджується наданим суду Договором на виконання разової роботи від 10.04.2016 року, накладними, товарними чеками, а також безпосередньо матеріалами фотофіксації бетонованого майданчика до та по завершенню проведення його ремонту.

Із висновку проведеної під час апеляційного перегляду даної справи судової будівельно-технічної експертизи № 17-5727/6054 вбачається наступне:

- По першому питанню не представляється можливим встановити точний перелік та вартість фактично виконаних робіт з ремонту берегозахисної споруди та благоустрою прилеглої території, виконаних ПП УРАН-77 на виконання Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №08/с-15 від 01.12.2015 року у зв'язку з відсутністю проектно-кошторисної документації та звітної документації (акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в);

- По другому питанню встановлено виконання робіт з капітального ремонту з огляду на результати візуального обстеження та порівняння із даними фотофіксації стану берегозахисної споруди, двосекційних сходів на пляж та благоустрою прилеглої території;

- По третьому питанню не представляється можливим встановити точний перелік та вартість фактично виконаних робіт з ремонту берегозахисної споруди та благоустрою прилеглої території, виконаних ПП УРАН-77 на виконання Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року у зв'язку з відсутністю проектно-кошторисної документації та звітної документації (акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3)

Як вказує Прокурор, Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року є удаваним правочином, оскільки його умови спрямовані на виникнення між Сторонами орендних відносин, що, за відсутності відповідного рішення Одеської міської ради, проведеної оцінки майна та конкурсної процедури свідчить про порушення вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна , Закону України Про місцеве самоврядування .

Щодо вимоги про визнання недійсним Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15, укладений 01 грудня 2015 року між Управлінням та ПП УРАН-77 , колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судовою колегією, в даному випадку спір по справі стосується визнання недійсним укладеного між Відповідачами Договору як такого, що є удаваним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

У свою чергу, ч. 1 ст. 235 ЦК України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до змісту прав і обов'язків Сторін Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року, Відповідач-2 на підставі спірного Договору фактично отримав право користування комунальним майном - берегозахисною спорудою у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану, для здійснення господарської діяльності (надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу - в тому числі з надання послуг літнього кафе) (п. 2.4.1 Договору).

Крім того, за умовами спірного Договору Відповідач-2 взяв на себе зобов'язання виконати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди (пункти 1.3 Договору).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у Договорі, що оспорюється, елементів договору підряду та договору про спільну діяльність з огляду на таке.

За приписами ст. 837 ЦК України визначено, що підрядні роботи виконуються підрядником за плату, а підрядник не набуває права користування об'єктом договору, тоді як відповідно до умов договору відповідачу-2 було передано саме в користування берегозахисну споруду, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради.

При цьому, умови Договору, згідно з якими Відповідач-2 взяв на себе зобов'язання виконати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди, підпадають під ознаки ремонту орендарем об'єкта оренди, що врегульовано статтею 776 ЦК України та статтею 18-1 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Висновок суду попередньої інстанції про наявність в оспорюваному правочині ознак договору про спільну діяльність не узгоджуються з вимогами частини 1 статті 1130 ЦК України про укладення такого виду цивільно-правових договорів для здійснення його сторонами спільних дій для досягнення спільної мети, яка не суперечить закону, оскільки за умовами оспорюваного Договору Відповідач-1 як балансоутримувач, до обов'язків якого входить підтримання спірної берегозахисної споруди у належному технічному стані, фактично передав її в користування Відповідачу-2 всупереч законодавчій забороні згідно з статтею 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Отже, правочин, який вчинено між Відповідачами, спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) нерухомого комунального майна, який Сторони насправді вчинили, тобто спірний Договір є удаваним правочином згідно з ч. 1 ст. 235 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 235 ЦК України визначено, що в разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна, врегульовані положеннями Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Статтею 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном.

Позивач - Одеська міська рада в силу статті 12 Земельного кодексу України уповноважена державою на розпорядження землями територіальної громади міста Одеси та здійснює від імені та в інтересах територіальної громади міста Одеси правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі з правом передання об'єктів права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам на підставі частини 5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відтак, місцевий господарський суд правильно встановивши обставини справи не врахував, що спірним Договором фактично Відповідачем-1 було передано в користування Відповідача-2 об'єкт комунальної власності, хоча за законодавством України така правомочність належить лише власнику - територіальній громаді, від імені та в інтересах якої діє Позивач (стаття 10 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Доказів про те, що Одеська міська рада своїм рішенням уповноважила Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виступати орендодавцем щодо об'єктів нерухомості, які належать до комунальної власності, до суду не надано.

Отже, всупереч наведеним вимогам спірний Договір , який за своєю правовою природою є Договором оренди, укладений неуповноваженою особою , про що вірно зауважено апелянтами в апеляційних скаргах.

Більше того, в силу імперативних приписів статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об'єкт спірного Договору - берегозахисна споруда взагалі не може бути об'єктом оренди .

Також, недотримані вимоги статей 2, 5, 11, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та статей 25, 60 Закону України Про місцеве самоврядування , оскільки спірне нерухоме майно, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, передано в користування Відповідачу-2 за відсутності відповідного рішення Одеської міської ради, без здійснення його оцінки та поза межами конкурсної процедури передачі в оренду комунального майна .

Таким чином, спірний Договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним згідно зі статями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Висновок, до якого дійшла колегія суддів відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 червня 2018 року по справі № 916/933/17.

У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що у цій справі не підлягають застосуванню норми статей 837, 1130 і 1131 Цивільного кодексу України, а слід застосувати норми статей 203, 215, 235, 776 ЦК України, а також вимоги Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про оренду державного та комунального майна .

Оскільки Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/с-15 від 01.12.2015 року укладено між Відповідачами як удаваний правочин, без додержання загальних вимог щодо чинності правочину, який сторони мали на увазі (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України), зазначене є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про зобов'язання ПП УРАН-77 звільнити комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв.м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої станції Великого Фонтану, судова колегія виходить з такого.

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що факт користування берегозахисною спорудою Відповідачем-2 без згоди власника цього майна підтверджується матеріалами справи, що є підставою для звільнення спірного комунального майна відповідно до статті 391 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції, останнім неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 203, 215, 216, 235, 391, 837, 1130 ЦК України, статті 4, 9, 10 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , статтю 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним спірного Договору та звільнення спірного комунального майна.

Результати розгляду апеляційних скарг.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення якими, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Оскільки при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, останнє підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 з прийняттям нового рішення про задоволення позову шляхом визнання недійсним Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/ с-15, укладеного 01 грудня 2015 року між Управлінням та ПП УРАН-77 , із зобов'язанням ПП УРАН-77 звільнити комунальне майно, а саме берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв. м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої ст. Великого Фонтану.

Щодо відшкодування судових витрат.

За змістом п.п. Б , В п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 129 ГПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами перегляду даної справи в апеляційному порядку, рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, в силу ст. 129 ГПК України, понесені судові витрати покладаються на Відповідачів в рівних частках.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до Господарського суду Одеської області прокуратурою Одеської області сплачено судовий збір в сумі 3 200 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 440 від 10 квітня 2017 року (Том 1, а.с.18), який підлягає відшкодування у повному обсязі в зв'язку із задоволенням позовних вимог з боку Відповідачів в рівних частках, тобто по 1 600 грн. (3 200 / 2 = 1 600).

Крім того, у зв'язку із оскарженням рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, прокуратурою Одеської області сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 3 520 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1296 від 04 серпня 2017 року (Том 2, а.с. 23), який також підлягає відшкодування у повному обсязі в зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з боку Відповідачів в рівних частках, тобто по 1 760 грн. (3 520 / 2 = 1 760).

За таких обставин, з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на користь прокуратури Одеської області підлягають стягненню грошові кошти в сумі 3 360 грн. (1 600 + 1 760) в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, а також з ПП УРАН-77 на користь прокуратури Одеської області підлягають стягненню грошові кошти в сумі 3 360 грн. (1 600 + 1 760) в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Між тим, з рішенням Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 також не погодилась Одеська міська рада, у зв'язку з чим оскаржила його в апеляційному порядку та за подачу апеляційної скарги сплатила 3 520 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 726 від 01 серпня 2017 року (Том 2, а.с. 33), який підлягає відшкодуванню у повному обсязі в зв'язку із її задоволенням з боку Відповідачів в рівних частках, тобто по 1 760 грн..

Таким чином, з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на користь Одеської міської ради підлягають стягненню грошові кошти в сумі 1 760 грн. в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги, а також з ПП УРАН-77 на користь Одеської міської ради підлягають стягненню грошові кошти в сумі 1 760 грн. в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 24 липня 2017 року по справі № 916/942/17 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

Позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Приватного підприємства УРАН-77 про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати недійсним Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 08/ с-15, укладений 01 грудня 2015 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством УРАН-77 .

Зобов'язати Приватне підприємство УРАН-77 звільнити комунальне майно, а саме берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика загальною площею 300 кв. м., що розміщений в місті Одесі, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 6 та № 6-А в районі 10-ої ст. Великого Фонтану.

4. Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, місто Одеса, вулиця Б. Хмельницького, 18; ЄДРПОУ 24760454) на користь прокуратури Одеської області (65026, місто Одеса, вулиця Пушкінська, 3; ЄДРПОУ 03528552) грошові кошти в сумі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

5. Стягнути з Приватного підприємства УРАН-77 (65049, місто Одеса, вулиця Контр-Адмірала Луніна, 13, кв. 4; ЄДРПОУ 40071014) на користь прокуратури Одеської області (65026, місто Одеса, вулиця Пушкінська, 3; ЄДРПОУ 03528552) грошові кошти в сумі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

6. Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, місто Одеса, вулиця Б. Хмельницького, 18; ЄДРПОУ 24760454) на користь Одеської міської ради (65004, місто Одеса, пл. Думська, 1, ідентифікаційний код 26597691) грошові кошти в сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.

7. Стягнути з Приватного підприємства УРАН-77 (65049, місто Одеса, вулиця Контр-Адмірала Луніна, 13, кв. 4; ЄДРПОУ 40071014) на користь Одеської міської ради (65004, місто Одеса, пл. Думська, 1, ідентифікаційний код 26597691) грошові кошти в сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано судом 06.09.2018р.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран

Суддя І.Г. Філінюк