Рішення

від 30.08.2018 по справі 2040/5590/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2018 р. № 2040/5590/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 16.01.2018р. №01.01-14/174-18),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 20.12.2017р. №15165/9/20-40-10-02-01), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Комплекс водопідготовки "Донець" (вул. Чугуївська, буд. 74-б,смт. Кочеток,Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ37878391) до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Комплекс водопідготовки "Донець", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018р. №0005421316 про донарахування сум податку з доходів фізичних осіб, застосування штрафних санкцій та пені на загальну суму 6934268,90 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача.

Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач дійшов невірних висновків щодо донарахування сум податку на доходи фізичних осіб. При цьому позивач зазначає, що ним було самостійно відображено в податкових зобов'язаннях у звіті 1-ДФ за ІІ, ІІІ квартали 2017 року суму зобов'язання в розмірі 2 095 915,22 грн., що, за приписами чинного законодавства, унеможливлює повторне донарахування цих сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання контролюючий орган мав не повторно донараховувати податок, як це відбулось в даному випадку, а здійснювати заходи щодо його примусового стягнення.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданого до суду відзиву, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому він вказав, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та законними.

Відповідач зазначає, що контролюючим органом було вірно застосовано норми чинного податкового законодавства, зокрема ст. 127 Податкового кодексу України, за якою встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Судом провадження у справі відкрито 16.07.2018р.; підготовче провадження завершено 07.08.2018р.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом обставини справи полягають в наступному.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що в січні-лютому 2018 року фахівцями контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку Комплексу водопідготовки Донець відокремленого підрозділу КП Харківводоканал з питання дотримання податкового, валютного законодавства, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р.

За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 03.03.2018р. № 826/20-40-14-20-008/37878391 (а.с. 18-35, том 1), за висновками якого, серед іншого, встановлено порушення вимог п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого податок на доходи фізичних осіб, утриманий з заробітної плати в сумі 4 431 440,90 грн. за травень 2016 року - травень 2017 року, підприємством під час виплати оподатковуваного доходу, до бюджету перераховано несвоєчасно; податок на доходи фізичних осіб, утриманий з заробітної плати в сумі 2 095 915,22 грн. за травень - вересень 2017 року, підприємством під час виплати оподатковуваного доходу, до бюджету не перераховано.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018р. № НОМЕР_1 (а.с. 46, том 1), відповідно до якого позивачу, з посиланням на п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а ст. 176, п. 127.1 ст. 127, ст. 129 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 934268,90 грн., в тому числі: за основним зобов'язанням - 2 095915,22 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 756744,10 грн.; пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу - 81 609,58 грн.

Встановлена судом правова позиція відповідача при ухваленні ним спірного рішення полягає у тому, що позивач у відносинах сплати податку на доходи фізичних осіб своїх працівників є податковим агентом згідно п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України. Відповідно до абз. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового квартал), податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу Україні, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячною податкового періоду.

Згідно з п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (пп.168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Піддаючи тлумаченню наведені норми, контролюючий орган вказує, що для визначення норми якої саме статті Податкового кодексу України (126 або 127) підлягають застосуванню до правовідносин з порушення порядку нарахування (утримання, сплати) податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян, слід з'ясувати та відобразити в акті перевірки, яка з дій сталася першою (виплата доходу чи сплата податку, хоч і з порушенням строку).

Таким чином, якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент, хоч і з порушенням передбаченого статтею 168 Кодексу строку, сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 Податкового кодексу України. Аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати.

Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі етапі 127 Кодексу.

При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

У разі невиплати нарахованого доходу на користь громадян та несплати утриманого податку податковий агент має нести відповідальність, визначену статтею 127 Кодексу, що було дотримано контролюючим органом в даній справі.

Надаючи оцінку доводам відповідача, якими він обґрунтовує прийняття спірного рішення, суд зазначає, що згідно з п.61.1 ст.61 Податкового Кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

З врахуванням вище зазначеного, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

З аналізу вищенаведеної норми встановлено, що застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Заперечуючи проти позовних вимог в даній справі, контролюючий орган цитує приписи Податкового кодексу України щодо обов'язку податкового агента своєчасно подавати податкову декларацію та сплачувати податок з доходів фізичних осіб, не враховуючи при цьому факт подачі позивачем звітів І-ДФ за ІІ, ІІІ квартали 2017 року з самостійним декларуванням сум податку, який в подальшому фактично був повторно донарахований позивачу. В порушення приписів п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України контролюючим органом не взято до увагу ту обставину, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у визначений термін, набуває статусу податкового боргу, стягнення відбувається у визначеному Податковим кодексом порядку із застосуванням відповідної процедури.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що згідно наданих до матеріалів справи платіжних доручень (а.с. 138-288, том 1) перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб відбувалося разом з виплатою доходу працівникам, трактування контролюючим органом норм Податкового кодексу України, які слугували обґрунтуванням спірного рішення, не можна визнати правильним.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку про його невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги про його скасування є такими, що підлягають задоволенню.

Також суд вважає за необхідне вирішити в судовому рішенні питання про сплату судових витрат, зокрема, судового збору, з урахуванням ухвали суду про відстрочення його сплати від 16.07.2018р. позивачем до моменту ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Комплекс водопідготовки "Донець" до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018р. №0005421316 про донарахування сум податку з доходів фізичних осіб, застосування штрафних санкцій та пені на загальну суму 6934268 (шість мільйонів дев'ятсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 90 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Комплекс водопідготовки "Донець" (вул. Чугуївська, буд. 74-б,смт. Кочеток,Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ 37878391) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1". несплачений судовий збір у розмірі 104014 (сто чотири тисячі чотирнадцять) грн. 02 коп.

Присудити на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі відокремленого підрозділу "Комплекс водопідготовки "Донець" (вул. Чугуївська, буд. 74-б,смт. Кочеток,Чугуївський район, Харківська область,63513, код ЄДРПОУ 37878391) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198) судовий збір у розмірі 104014 (сто чотири тисячі чотирнадцять) грн. 02 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 07 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко