Справа № 815/3991/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства ДІВА-АГРО до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01,-
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство ДІВА-АГРО звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної планової перевірки Фермерського господарства ДІВА-АГРО Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області складено ОСОБА_1 від 14.04.2017 року, з висновками якого позивач не погоджується з наступних підстав. Так, позивач вказує, що в акті перевірки зазначено недостовірну кількість діючих на дату перевірки договорів оренди землі та площу орендованої землі, а саме 81 договір та 310, 83 га, тоді як підприємством укладено та зареєстровано з 2009 року загалом 46 договорів, а загальна площа орендованої землі становить не більше 165 га. При цьому позивач зазначив, що 36 договорів оренди укладено станом на 2009 рік за діючою ставкою оренди у розмірі 1, 5 %, а 10 договорів від 2016 року укладені за новою ставкою - 3 %. Позивач вважає, що в акті перевірки помилково зазначено, що підприємством занижено орендну ставку з 3% на 1,5 %, внаслідок чого занижено податки. Посилаючись на те, що станом на час укладення договорів оренди землі у 2009 році Податковий кодекс України не був прийнятий та не діяв, позивачем укладено договори за ставкою оренди 1,5 % нормативно-грошової оцінки. Вказані договори є чинними, діючими та законними. Крім того, позивач вважає, що зміни у законодавстві є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 %.
Вказані обставини, а саме невірне визначення кількості договорів оренди, загальної площі орендованих земельних ділянок, ставок орендної плати по договорам від 2009 та 2016 років, на переконання позивача, свідчать про те, що відповідачем невірно визначено суму орендної плати, як базу оподаткування для донарахування податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, позивач вказав на те, що в акті перевірки відповідачем не визначено базу оподаткування ПДФО, тобто орендну плату, тому позивачу не зрозуміло чи враховано податковим органом взагалі наявність договорів за ставкою орендної платі в 3 %, або взято загальну кількість договорів та до усіх застосовано нову ставку.
Таким чином позивач вважає, що оскільки він не вчиняв навмисного заниження ставки орендної плати з метою зменшення сум податків, а відповідач не обґрунтував правомірності донарахування ФГ ДІВА-АГРО податку на доходи фізичних осіб за 2014-2016 роки на суму 80 171, 74 грн. та військового збору за 2015-2016 роки на суму 6 781, 09 грн., прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01 є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, позивач не погоджується із застосованим розміром штрафних санкцій, оскільки вважає, що за усі виявлені під час перевірки випадки несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору застосовується штраф у розмірі 25 %. Також позивач зазначив, що податковою незаконно та безпідставно донараховано пеню за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року, оскільки період перевірки в частині податку на доходи фізичних осіб стосується періоду з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, а військового збору - 03.08.2014 року по 31.12.2016 року.
У зв'язку з наведеними обставинами та відповідно до письмових пояснень (а.с. 68-69, том 1), позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01, як протиправних.
Представник відповідача надав до суду заперечення на адміністративний позов Фермерського господарства ДІВА-АГРО (а.с. 44, том 1), відповідно до яких відповідач адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 03.08.2018 року, відповідачем зазначено про те, що за результатами планової перевірки ФГ ДІВА-АГРО донараховано податок на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді орендної плати за землю у сумі 80 171, 74 грн., штрафних санкцій на суму 43 569, 43 грн. та пеню - 14 485, 26 грн., а також військовий збір на суму 6 781, 09 грн., штрафні санкції 2379, 11 грн. та пеню у розмірі 1163, 26 грн. Відповідач вказує, що розмір орендної плати за землю, як база оподаткування податком на доходи фізичних осіб, встановлюється у договорі оренди, проте не може бути меншим розміру, встановленого законодавством. Відповідно до Указу Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 мінімальний розмір орендної плати збільшено з 1, 5 % до 3% нормативно-грошової оцінки землі, проте всупереч зазначеному позивач при укладанні договорів оренди земельних паїв у 2009 році застосував ставку орендної плати 1, 5 %. Крім того, починаючи з 01.04.2014 року, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати не може бути меншим 3 % від нормативно-грошової оцінки.
З вищенаведених підстав, відповідач вважає, що прийняті на підставі висновків планової перевірки та встановлених порушень податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01 є обґрунтованими та підстави для їх скасування відсутні.
У судове засідання, призначене на 28.08.2018 року, сторони не з'явились, про дату, час і місце були повідомлені належним чином та своєчасно.
Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 33, том 2).
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, судом вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Так, у період з 27.03.2017 року по 07.04.2017 року на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 16 березня 2017 року №695 проведена документальна планова виїзна перевірка Фермерського господарства ДІВА-АГРО з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, військового збору за період з 03.08.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2016 року, збору за першу реєстрацію транспортного засобу за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, транспортного податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, державного мита за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, податку на нерухоме майно за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року (а.с. 31, том 1).
За результатами перевірки складено ОСОБА_1 від 14.04.2017 року №0006/15-15-13-01/35279476, згідно висновків якого документальною перевіркою встановлені порушення:
- пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, а саме нарахування податку на доходи з фізичних осіб у вигляді орендної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року проведено з порушенням законодавства, внаслідок чого донараховано ПДФО на загальну суму 80 171, 74 грн.;
- п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , а саме при визначенні бази оподаткування - орендної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року не враховувалась індексація нормативно-грошової оцінки земель;
- пп. 1.1-1.6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень та пп. 176.2 ст. Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військового збору з доходів у вигляді орендної плати за землю за період 01.01.2015 року по 31.12.2016 року на суму 6 781, 09 грн.
Акт перевірки від 14.04.2017 року підписаний представником Фермерського господарства ДІВА-АГРО із запереченнями.
На підставі акту перевірки від 14.04.2017 року №0006/15-15-13-01/35279476, а також згідно із пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0013/13-01 від 25.04.2017 року, яким за порушення пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України ФГ ДІВА-АГРО визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та пеню на загальну суму 138 226, 43 грн., з них 80 171, 74 грн. за податковим зобов'язанням, 43 569, 43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, 14 485, 26 грн. - сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (а.с. 13, том 1);
- №0014/13-01 від 25.04.2017 року, яким за порушення пп. 1.1-1.6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень та пп. 176.2 ст. Податкового кодексу України ФГ ДІВА-АГРО визначено суму грошового зобов'язання по військовому збору та пеню у загальному розмірі 10 323, 46 грн., із них 6781, 09 грн. за податковим зобов'язанням, 2 379, 11 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), 1163, 26 грн. - сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України (а.с. 16, том 1).
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України.
Рішенням ДФС України від 23 червня 2017 року №13551/6/99-99-11-02-01-15, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01 залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення (а.с. 27-30, том 1).
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01, з підстав наведених в адміністративному позові.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
В акті перевірки зазначено, що ФГ ДІВА-АГРО у 2014-2016 роках орендувало земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення, як перебувають у власності громадян, на території Муравліївської сільської ради загальною площею 310, 83 га ріллі: у 2016 році - 294, 43 га, 16, 4 га - не витребувані землі. Станом на 01.01.2014 року діяло 90 договорів оренди землі, у 2016 році - 81 договір оренди.
Перевіркою питання дотримання законодавства при укладенні договорів оренди та визначення орендної плати за користування земельними паями встановлено, що протягом 2014-2016 років орендна плата по договорам, укладеним на оренду земель Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району у 2009 році визначалась за ставкою орендної плати у розмірі 1, 5 % від НГО.
За результатами перевірки вказаних питань встановлено, що в порушення ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України упродовж 2014-2016 років позивачем суми орендної плати для нарахування податку на доходи з фізичних осіб визначались за ставною нижчою ніж законодавчо визначена (3%) та занижена нормативно-грошова оцінка земель, внаслідок чого встановлено заниження бази оподаткування податком на доходи з фізичних осіб.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАСУ, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов наступного.
Як встановлено судом предметом спору між сторонами стали питання щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки (паї) та щодо загальної площі земельних ділянок, які перебували в оренді ФГ ДІВА-АГРО у 2014-2016 роках.
Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що ФГ ДІВА-АГРО протягом 2014-2016 рр. застосовувалась занижена ставка орендної плати (менше 3%). У свою чергу позивач стверджує, що в укладених ним договорах оренди земельних паїв орендна плата встановлена у розмірі 1,5 % та 3% від НГО, а сплачувати орендну плату за новою ставкою орендар повинен з моменту внесення відповідних змін до договору.
З приводу наведених спірних позицій сторін, суд зазначає наступне.
Справляння плати за землю, у тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктами 288.2-288.4 статті 288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Водночас підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Суд зазначає, що підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладений в редакції Закону України № 1166-VII від 27.03.2014 року Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .
Зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України № 1166-VII від 27.03.2014 року, набули чинності з 01 квітня 2017 року.
Отже, з набранням чинності цієї редакції Податкового кодексу річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року № 21-274а14, від 14 липня 2015 року № 21-1699а15.
Також судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92 (зі змінами, внесеними Указом Президента України №725/2008 від 19.08.2008 року) плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) гарантується у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
З наведеного слідує, що протягом 2014-2016 років розмір орендної плати за земельні ділянки, у тому числі по договорам, які укладені до 2014 року, не міг бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки, як вірно визначено відповідачем в акті перевірки.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач по укладеним у 2009 році договорам оренди земельних ділянок, у яких орендна плата визначена у розмірі 1, 5 % від НГО, продовжував сплачувати орендну плату за вказаною ставкою, що суперечить вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Разом із тим вирішуючи даний спір, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень з огляду на непідтвердженість використаних податковим органом даних при нарахуванні орендної плати за землю.
Так, відповідач в акті перевірки зазначив, що підприємство позивача у 2014-2016 роках орендувало земельні ділянки загальною площею 310, 83 га, у свою чергу позивач стверджує, що загальна площа орендованої землі становить не більше 165 га.
З матеріалів справи судом встановлено, що ФГ ДІВА-АГРО (Орендар) укладено наступні договори оренди земельних ділянок:
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_2, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 87 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_3, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3,72 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_4, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 87 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_5, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 77 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_6, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 33 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_7, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 51 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_8, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 79 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_9, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 32 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_10, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 54 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_11, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 06 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_1, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 00 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_12, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 28 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_1, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 50 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_13, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 06 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_14, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 33 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_15, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 73 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_16, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 45 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_17, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 94 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_18, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 78 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_19, об'єкт оренди земельна ділянка площею 5, 91 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_20, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 47 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_21, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 94 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_22, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 42 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_23, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 34 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_24, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 39 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_25, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 32 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_26, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 76 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_27, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 90 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_28, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 90 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_29, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 45 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_30, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 82 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_31, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 94 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_32, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 69 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_33, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 06 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
- від 01.01.2008 року з гр. України ОСОБА_34, об'єкт оренди земельна ділянка площею 6, 77 га, орендна плата - 1, 5 % від НГО; дата реєстрації договору 16.12.2009 р.;
Усього 35 договорів оренди, зареєстрованих у 2009 році (а.с. 82-194, том1).
У 2016 році ФГ ДІВА-АГРО (Орендар) укладено наступні договори оренди земельних ділянок:
- від 03.11.2016 року з гр. України ОСОБА_35, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 35 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 03.11.2016 року з гр. України ОСОБА_35, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 49 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_36, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 98 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- б/д з гр. України ОСОБА_37, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 4 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_38, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 52 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_38, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 80 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_39, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 985 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_39, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 4848 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_40, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 80 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_40, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 57 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_41, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 80 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_41, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 64 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_42, об'єкт оренди земельна ділянка площею 2, 05 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_42, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 52 га, орендна плата - 3 % від НГО;
- від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_43, об'єкт оренди земельна ділянка площею 3, 42 га, орендна плата - 3 % від НГО; від 15.08.2016 року з гр. України ОСОБА_43, об'єкт оренди земельна ділянка площею 0, 52 га, орендна плата - 3 % від НГО (а.с. 195-230, том 1).
Дослідивши вище перелічені договори оренди земельних ділянок (паїв) судом встановлено, що загальна площа орендованих ФГ ДІВА-АГРО земельних ділянок відмінна від площі вказаної в акті перевірки.
Судом встановлено, що в акті документальної планової перевірки відповідачем не описані та не досліджені договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а зазначено лише загальну площу орендованої землі. Так, на стор. 3 акту перевірки від 14.04.2017 року №0006/15-15-13-01/35279476 вказано, що ФГ ДІВА-АГРО у 2014-2016 роках орендувало земельні ділянки (паї), які знаходяться у власності громадян, загальною площею 310, 83 га.
Проте, договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу 310, 83 га в акті перевірки не наведено та в матеріалах справи вони відсутні.
Водночас, у даному випадку договори оренди є підставою для нарахування та виплати орендарем на користь орендодавців орендної плати - доходів, які підлягають оподаткуванню податком на доходи з фізичних осіб.
Тобто, розмір орендної плати є базою оподаткування податком на доходи з фізичних осіб.
Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку на доходи фізичних осіб.
Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України).
Згідно з пп. 164.2.5 п. 164 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
Пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України визначений порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
У відповідності з пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Згідно з пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Отже, для обчислення суми податку на доходи фізичних має бути визначено базу оподаткування, у даному випадку розмір орендної плати, як доходу фізичних осіб.
Проте, відсутність в акті перевірки даних про укладені договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу 310, 83 га свідчить про необґрунтованість використання відповідачем таких показників у подальших розрахунках щодо донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб на суму 80 171, 74 грн.
Крім того, в акті перевірки відповідачем не досліджено первинні документи щодо розрахунків фермерського господарства з орендодавцями - фізичними особами за орендну плату.
Водночас, вказані обставини мають суттєве значення, оскільки на підставі даних про розмір орендної плати визначається дохід орендодавців-фізичних осіб, який підлягає оподаткуванню податком на доходи з фізичних осіб.
Що стосується висновків податкової про порушення позивачем вимог п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , а саме щодо не здійснення індексації нормативно-грошової оцінки земель при нарахуванні орендної плати за 2015-2016 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 21 Закону України Про оцінку земель , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Також пунктами 289.1-289.2 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Судом встановлено, що офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр) в розділі Грошова оцінка земель опубліковані оголошення щодо значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, зокрема за 2015-2016 роки.
Так, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0.
Разом із тим, суд зазначає, що в акті перевірки відповідач не застосовує вищезазначені коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки. Відповідач взагалі не наводить який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки ним застосовувався.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини справи та норми законодавства, суд встановив, що податкове повідомлення-рішення № 0013/13-01 від 25.04.2017 року прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Також суд зазначає, що ухвалою суду від 09 листопада 2017 року по даній справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» . Перед судовим експертом було поставлено такі питання: - на підставі первинних документів, документів податкового та бухгалтерського обліку позивача визначити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки від 14.04.2017 року №0060/15-15-13-01/35279476, на підставі яких прийнято Головним управлінням ДФС в Одеській області оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01; - з урахуванням дослідження по питанню № 1 визначити грошові зобов'язання (суму основного платежу (грн.), розмір (%) та суму (грн.) штрафної (фінансової) санкції), що підлягають нарахуванню згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Згідно висновку експертизи №336 від 18 травня 2018 року, за результатами проведеного дослідження по першому питанню зазначено таке: з урахуванням того, що в акті відсутній аналіз та вихідні дані стосовно укладених договорів оренди, стосовно нарахування та сплати доходів та як наслідок податку на дохід та військового збору, згідно первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявних протиріч стосовно відсутніх порушень в дослідницькій частині ОСОБА_36, експерт дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки від 14.04.2017 року №0060/15-15-13-01/35279476, на підставі яких Головним управлянням ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01, документально необґрунтовані.
З урахуванням дослідження по першому питанню, по другому питанню експерт дійшов висновку, що визначити грошові зобов'язання, що підлягають нарахуванню згідно оскаржених податкових повідомлень-рішень документально не можливо (а.с. 39-50, том 2).
Водночас, суд вказаний висновок експертизи оцінює на рівні та в сукупності з іншими доказами у справі, не надаючи йому більшої сили, оскільки ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
ОСОБА_32 правомірності податкового повідомлення-рішення №0014/13-01 від 25.04.2017 року.
В акті перевірки зазначено, що ФГ ДІВА-АГРО внаслідок застосування заниженої ставки орендної плати (1, 5%) та незастосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки занижено базу оподаткування податку на доходи фізичних, у зв'язку із чим не донараховано та не сплачено військовий збір за 2015-2016 роки на суму 6 781, 09 грн., що є порушення пп. 1.1-1.6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень та пп. 176.2 ст. Податкового кодексу України.
З цих підстав, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0014/13-01 від 25.04.2017 року.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. 1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Згідно абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Як встановлено судом, рішення про донарахування ФГ ДІВА-АГРО військового збору прийнято відповідачем на підставі тих же висновків щодо заниження позивачем бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб через застосування заниженої ставки орендної плати (1, 5%) та незастосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки. Однак, вказані висновки не знайшли свого підтвердження/спростовані під час розгляду справи судом.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0014/13-01 від 25.04.2017 року також підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржених рішень не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, натомість позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог. Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Надавши оцінку доводам сторін, які мають значення для вирішення адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст.139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Фермерського господарства ДІВА-АГРО до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.04.2017 року №0013/13-01 та №0014/13-01.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства ДІВА-АГРО судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 228,25 грн.(дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 25 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фермерське господарство ДІВА-АГРО (код ЄДРПОУ 35279476, 68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Кутузова, буд.18).
Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Суддя П.П.Марин
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2018 |
Оприлюднено | 11.09.2018 |
Номер документу | 76299218 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні