Рішення

від 07.09.2018 по справі 809/1166/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. справа № 809/1166/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004811404, №0004821404 від 11.06.2018, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (далі - позивач, ТзОВ АС ТІМ ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004811404, №0004821404 від 11.06.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень податкового та митного законодавства, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004811404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33 300,96 грн., в тому числі за основним платежем на 22 200,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 100,32 грн., а також №0004821404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 166 504,73 грн., в тому числі за основним платежем на 111 003,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55 501,58 грн. Вважає визначення вказаних грошових зобов'язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у випадку, коли митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем на виконання пункту 3 ухвали про відкриття провадження 23.07.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано відзив на адміністративний позов за №327/09-19-10-02від 20.07.2018, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджених Наказом ДФС Про затвердження Пояснень до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності від 09.06.2015 за №401, частини 4 статті 69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф в Україні та даних мережі Інтернет, товар Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні ледогенератори кубкового леду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду слід класифікувати у товарній підкатегорії НОМЕР_1 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10% та товар Рисоварка електрична HENDI - 1.8 л. арт - 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус - нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в. підлягає класифікації в товарній підкатегорії НОМЕР_2 згідно З УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%. Посилається на те, що встановлене у ході перевірки порушення позивачем при декларуванні вказаних товарів призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 133 203,79 грн., в тому числі ввізного мита - 111 003,15 грн. та податку на додану вартість - 22 200,64 грн. (а.с. 60-63).

30.07.2018 від представника позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив за №2018/1 від 30.07.2018, в якій представник позивача просить відхилити твердження відповідача, зазначені у відзиві через їх необґрунтованість та безпідставність, та як наслідок просить позовні вимоги задовольнити. Зазначає, що відповідач неправомірно посилається у відзиві на те, що вага Льодогенератора HENDI 271551 не перевищує 20 кг, а відтак неправомірно класифікує даний товару товарній підкатегорії НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД, оскільки вага вказаного товару, який зазначений у перевірених відповідачем електронних деклараціях становить 21 кг. Позивач також посилається на лист Івано-Франківської митниці, згідно якого в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось митне оформлення товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с. 74-80).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

На підставі ч. 3 п. 3 ст. 345, ч. 2 п. 7 ст. 346, ч. 1 п. 2 ст. 351 Митного кодексу України та наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ АС ТІМ від 11.05.2018 за №658 (а.с. 66), ОСОБА_1 - головним державним ревізором-інспектором сектору митного аудиту управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та ОСОБА_2 - завідувачем сектору митного аудиту управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведена невиїзна документальна перевірка ТзОВ АС ТІМ (код ЄДРПОУ 38712654) з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в період з 18.04.2015 по 18.04 2018 за кодами УКТ ЗЕД НОМЕР_3 та НОМЕР_4 товарів Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні ледогенератори кубкового леду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду та Рисоварка електрична HENDI - 1.8 л. арт - 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус - нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в. відповідно.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 23.05.2018 за №10/09-19-14-04/38712654, яким встановлено порушення ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України , правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на загальну суму 111 003,15 грн., а також п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54, п.п. в) п. 185.1 ст. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22 200,64 грн.

На підставі висновків акту від 23.05.2018 за №10/09-19-14-04/38712654 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме:

- №0004811404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33 300,96 грн., в тому числі за основним платежем на 22 200,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 100,32 грн.;

- №0004821404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 166 504,73 грн., в тому числі за основним платежем на 111 003,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55 501,58 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із ч.ч. 4, 7, 8 вказаної статті Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 2 статті 351 Митного кодексу передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно п. 3, ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Водночас, згідно із п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, обов'язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що якщо орган ДФС, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року, справа №814/978/17, адміністративне провадження №К/9901/5649/17 зазначає, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

У даному випадку, визначення суми грошових зобов'язань позивачу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару, тобто за відсутності правових підстав, не у відповідності до частин 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України.

Суд звертає також увагу, що у відповідності до п. 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Згідно п. 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (primafacie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Таким чином, при здійсненні митного оформлення товару його ідентифікація здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Підтвердженням правильності митного декларування та визначення коду класифікації товарів, які позивач декларував у період з 18.04.2015 по 18.04.2018, є також лист-відповідь Івано-Франківської митниці ДФС від 09.07.2018 за №984/10/09-70-10, наданий на адвокатський запит від 02.07.2018 за №05/2018/4. Зі змісту дано листа слідує, що в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось митне оформлення товарів по митних деклараціях позивача за кодами згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Сумнівів при здійсненні митного оформлення щодо класифікації товарів не виникало (а.с. 83).

При цьому, безпідставними є посилання відповідача у акті перевірки та у відзиві на інформацію, зазначену у мережі Інтернет, якою вони обґрунтовують зміну класифікації товарів за УКТЗЕД, адже інформація сайту не є офіційним документом.

Аналогічно, суд відхиляє доводи та посилання відповідача на обов'язкову тарифну інформацію (ВТІ) митної адміністрації Республіки Німеччини від 23.06.2014 №DE9160/14-1, від 14.03.2012 №DE1575/12-1, від 04.04.2012 №DE1311/12-1, від 12.12.2016 №DE19516/16-1, оскільки така інформація також не є офіційним документом, а згідно ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України є інформаційного або довідкового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не обґрунтовано з посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини здійснення повноважень щодо визначення коду товару у спосіб, встановлений законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень, а тому підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0004811404, №0004821404 від 11.06.2018 слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2 297,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 03.07.2018 (а.с. 3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (провулок Ключний, 7/214, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76491, код ЄДРПОУ 38712654) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ39394463) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004811404, №0004821404 від 11.06.2018 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області:

- №0004811404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33 300,96 грн., в тому числі за основним платежем на 22 200,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 100,32 грн.;

- №0004821404 від 11.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 166 504,73 грн., в тому числі за основним платежем на 111 003,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55 501,58 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (провулок Ключний, 7/214, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76491, код ЄДРПОУ 38712654) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ39394463) сплачений судовий збір в розмірі 2 297 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.ї

Суддя Кафарський В.В.