Постанова

від 12.12.2018 по справі 809/1166/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2308/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Ільчишин Н.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Кафарським В.В.) в адміністративній справі № 809/1166/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (далі - ТОВ АС ТІМ , Товариство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 11.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що у випадку, коли митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в надалі відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару. Крім того, Товариство вірно класифікувала

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджених Наказом ДФС України від 09.06.2015 за № 401, частини 4 статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України), Закону України Про митний тариф в Україні та даних мережі Інтернет, товар Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду необхідно класифікувати у товарній підкатегорії НОМЕР_3 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10 % та товар Рисоварка електрична HENDI - 1.8 л. арт - 240410; призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус - нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 В підлягає класифікації в товарній підкатегорії НОМЕР_4 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10 %.

Встановлене у ході перевірки порушення позивачем при декларуванні вказаних товарів призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів на загальну суму 133 203,79 грн, в тому числі: ввізне мито - 111 003,15 грн та податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 22 200,64 грн.

На цю апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому вказав, що відповідач неправомірно посилається на те, що вага Льодогенератора HENDI 271551 не перевищує 20 кг, а відтак неправомірно класифікує даний товару товарній підкатегорії НОМЕР_3 згідно з УКТ ЗЕД, оскільки вага вказаного товару, який зазначений у перевірених відповідачем електронних деклараціях становить 21 кг.

Він також посилається на лист Івано-Франківської митниці, згідно якого в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось митне оформлення товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_5 та НОМЕР_6.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом, в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 відповідач провів невиїзну документальну перевірку ТОВ АС ТІМ з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за кодами УКТ ЗЕД НОМЕР_5 та НОМЕР_6 товарів Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду та Рисоварка електрична HENDI - 1.8 л. арт - 240410. Призначена для варіння рису і підтримання тепла, корпус - нержавіюча сталь, потужність: 1,95 кВт, напруга 220 в. відповідно.

За результатами перевірки складено акт від 23.05.2018 № 10/09-19-14-04/38712654, яким встановлено порушення ч. 4 ст. 69 МК України, Закону України Про митний тариф України , правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на загальну суму 111 003,15 грн, а також п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54, п.п. в) п. 185.1 ст. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22 200,64 грн.

На підставі висновків акта перевірки 11.06.2018 ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № НОМЕР_1, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 33 300,96 грн, в т.ч.: за основним платежем на 22 200,64 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 100,32 грн;

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 166 504,73 грн, в т.ч.: за основним платежем на 111 003,15 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 55 501,58 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ АС ТІМ оскаржило їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними доказами правомірність віднесення товару до іншої позиції УКТ ЗЕД, а також не доведено неправомірність дій працівників митниці при оформленні даного обладнання за іншими кодами УКТ ЗЕД.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із частинами четвертою, сьомою, восьмою цієї ж статті МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до частини першої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною другою статті 351 МК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно із пунктом третім частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Водночас, згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

А можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 808/1341/14.

Підтвердженням правильності митного декларування та визначення коду класифікації товарів, які позивач декларував у період з 18.04.2015 по 18.04.2018, є також лист-відповідь Івано-Франківської митниці ДФС від 09.07.2018 за № 984/10/09-70-10, наданий на адвокатський запит від 02.07.2018 за № 05/2018/4. Зі змісту листа видно, що в період з 18.04.2015 по 18.04.2018 здійснювалось митне оформлення товарів по митних деклараціях позивача за кодами згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_5 та НОМЕР_6. Сумнівів при здійсненні митного оформлення щодо класифікації товарів не виникало (а.с. 83).

При цьому, безпідставними є посилання відповідача на інформацію, зазначену у мережі Інтернет, якою вони обґрунтовують зміну класифікації товарів за УКТ ЗЕД, адже інформація сайту не є офіційним документом.

Також суд відхиляє посилання відповідача на обов'язкову тарифну інформацію (ВТІ) митної адміністрації Республіки Німеччини від 23.06.2014 № DE9160/14-1, від 14.03.2012 № DE1575/12-1, від 04.04.2012 № DE1311/12-1, від 12.12.2016 № DE19516/16-1, яка також не є офіційним документом, а згідно із ч. 8 ст. 69 МК України є інформаційного або довідкового характеру.

Варто зауважити, що аналогічні обставини були встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 857/123/18, прийнятою за результатами дослідження листів про співпрацю позивача з німецькими фірмами -виробниками такого обладнання Барштер ГмбХ та ГГМ Гастро Інтернаціонал ГмбХ , бланків фірм, інформації з офіційних сайтів: www.ggmgastro.com, www.bartscher.com, листа-повідомлення фірми Schokros Import-Export und Speditions GmbH , що займається митним оформленням товару в м. Берліні (Німеччина), офіційного листа Барштер ГмбХ , експертного висновку № В-187 від 25.04.2018 Івано-Франківської торгово-промислової палати про підтвердження правильності кодів, за якими було розмитнено товар.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними доказами правомірність віднесення товару до іншої позиції УКТ ЗЕД, ніж ті, що заявлені позивачем, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року в адміністративній справі № 809/1166/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 Постанова складена у повному обсязі 21 грудня 2018 року.