Рішення

від 28.08.2018 по справі 818/1720/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р. Справа № 818/1720/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Косівщинська", про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

представника відповідача - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що в лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області. Листом від 02.04.2018 р. № Г--2555-2036/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення його заяви, оскільки відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 Головним управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Відповідно до листа Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.03.2018 р. № 245 сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення позивачу у власність земельної ділянки. За таких обставин Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Вважає відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та просить суд зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Так, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.04.2018 р. № Г--2555-2036/21-18 не наведено жодної з них. Таким чином, підстави для відмови позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області повідомлено позивача про відсутність можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області. Так, відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 р. № 2/1 щодо забезпечення обов'язкового направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з надходженням заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулося з відповідним листом до Косівщинської сільської ради, однак сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення позивачу у власність земельної ділянки. Враховуючи, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян, Головне управління не має правових підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача примусово надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що є фактичним втручанням в реалізацію повноважень колегіальним органом (в його дискреційні повноваження). Просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання позивач не прибув, 27.08.2018 р. подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.63).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив суд у його задоволенні позивачу відмовити.

У судове засідання представник третьої особи не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання ним повістки по виклик, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.7).

Листом від 02.04.2018 р. № Г--2555-2036/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення його заяви, оскільки відповідно до рішення колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року № 2/1 Головним управлінням був направлений відповідний запит до органу місцевого самоврядування щодо висловлення позиції на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Відповідно до листа Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.03.2018 р. № 245 сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення позивачу у власність земельної ділянки (а.с.8).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, листом від 02.04.2018 р. № Г--2555-2036/21-18 позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки.

При цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як відсутність погодження відповідного землевідведення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Головне управління Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

При цьому відповідач, мотивуючи відмову, посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

У даному випадку у відповідача є обов'язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

У вирішенні питання про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на зауваження відповідача про фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд зазначає, що, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 р. на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даному випадку відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Тому суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 704,80 грн в рахунок повернення судового збору (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1, вул. Першотравнева, 10, м. Суми, 40000) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885, вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Косівщинська" (код ЄДРПОУ 00855807, вул. Шкільна, 16А, с. Косівщина, Сумський район, Сумська область, 42342), про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, викладену у листі від 02.04.2018 року № Г--2555-2036/21-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 704,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 07 вересня 2018 року.