Постанова

від 06.09.2018 по справі 810/3248/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3248/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року (повний текст складено 11 травня 2018 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Путильська молочарня до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, третя особа приватне підприємство Новий Вік про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 11.07.2017 №0001921401.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Путильська молочарня з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 27.06.2017 №1876/24-13-14-01/36022081 (т.1, а.с.28-65), в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 90644 грн., у тому числі за жовтень 2016 року на суму 8310 грн., за листопад 2016 року на суму 13590 грн., за грудень 2016 року на суму 68744 грн.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані наступним.

Товариством з обмеженою відповідальністю Путильська молочарня занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2015 рік на суму 110161 грн. внаслідок здійснення реалізації товарів за ціною нижче їх собівартості.

Позивачем завищено податковий кредит на суму 148546,41 грн. внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, складеними з порушенням вимог Податкового кодексу України, а саме: відсутністю у податкових накладних такого обов'язкового реквізиту як код товару згідно УКТ ЗЕД.

Зокрема, контролюючим органом зазначено, що позивачем був придбаний у ПАТ ЕК Чернівціобленерго Путильського РЕМ підакцизний товар - активна електроенергія - та за результатом таких операцій до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів був віднесений податок на додану вартість за наступними податковими накладними, які не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД:

- від 14.01.2015 №133/008 - сума ПДВ 6095,87 грн.;

- від 20.01.2015 №338/008 - сума ПДВ 1666,67 грн.;

- від 28.01.2015 №366/008 - сума ПДВ 215,54 грн.

Також відповідачем встановлено, що до складу податкового кредиту квітня 2016 року позивачем віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 140568,33 грн. на підставі податкових накладних від 05.04.2016 №6 та від 18.04.2016 №23, виписаних приватним підприємством Новий вік у зв'язку з поставкою пакувальної машини МІЛКПАК 3000.

Контролюючим органом зазначено, що при огляді технічної документації (інструкції з експлуатації, сертифіката якості, паспорта тощо) було встановлено, що країною - виробником пакувальної машини МІЛКПАК 3000 є Болгарія, у зв'язку з чим податкові накладні від 05.04.2016 №6 та від 18.04.2016 №23 не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД.

У зв'язку з наведеним, контролюючим органом був зроблений висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 90644 грн., у тому числі за жовтень 2016 року на 8310 грн., за листопад 2016 року на 13590 грн., за грудень 2016 року на 68744 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0001921401, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 135966 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 90644 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45322 грн. (т.1, а.с.66).

За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення до органів ДФС скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що отримані позивачем від приватного підприємства Новий вік податкові накладні від 18.04.2016 №23 та від 05.04.2016 №6 містили всі обов'язкові реквізити, а такий показник як код товару згідно УКТ ЗЕД не був заповнений у зв'язку з твердженням постачальника про виробництво товару в межах митної території України.

Судом першої інстанції встановлено, що на суму заниження податку на додану вартість до сплати в сумі 90644,00 грн. вплинуло завищення податкового кредиту за квітень 2016 року в сумі 140568,33 грн. за податковими накладними, в яких не вказано код товару згідно УКТ ЗЕД, постачальником у яких зазначено приватне підприємство Новий вік (т.2, а.с.169), а зафіксовані в акті перевірки епізоди заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за 2015 рік на суму 110161 грн. та завищення податкового кредиту по операціям з контрагентом ПАТ ЕК Чернівціобленерго Путильського РЕМ на суму 7978 грн., при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не були враховані.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Підпунктом 14.1.36 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.03.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю Путильська молочарня (Покупець) та приватним підприємством Новий Вік (Продавець) був укладений контракт №НВ/ПМ/0325, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує на умовах EXW (INCOTERMS-2010) обладнання: пакувальну машину модель МІЛКПАК 3000 для упаковки рідких та в'язких молочних продуктів в комплекті згідно специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору (т.1, а.с.83-86).

Згідно з Розділом 2 Договору ціни по позиціям вказані в Додатку №1.

Ціни на Обладнання вказані в Додатку №1 при умовах поставки EXW м. Київ (INCOTERMS-2010).

Загальна сума контракту складає 867160,00 грн., у тому числі ПДВ 144526,67 грн., що є еквівалентом суми 32600,00 доларів США, зафіксованої на момент укладення Контракту за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ Приватбанк , який складає 1 долар США = 26,60 грн.

У ціну Обладнання входить вартість шефремонту, пуско-налагоджувальних робіт та навчання спеціалістів Покупця.

В пункті 4.1 Контракту сторони обумовили, що оплата за обладнання, яке поставляється за цим Контрактом, здійснюється Покупцем у гривнях, на підставі рахунків, виставлених Продавцем за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ Приватбанк на день виставлення рахунку (строк дії рахунку 1 день), за наступним графіком:

- 202160,00 грн., у тому числі ПДВ 33693,33 грн., що складає еквівалент суми 7600,00 доларів США, сплачується в національній валюті в розмірі доларового еквіваленту за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ Приватбанк на день виставлення рахунку протягом 3 банківських днів після підписання Контракту;

- 665000,00 грн., у тому числі ПДВ 110833,00 грн., що складає еквівалент суми 25000,00 доларів США, сплачується в національній валюті в розмірі доларового еквіваленту за курсом продажу доларів США в ПАТ КБ Приватбанк протягом 90 календарних днів після платежу, вказаного в п. 4.1.1.

В Додатку №1 до Контракту (Специфікація) сторони визначили найменування, кількість, ціну та комплектність поставки - пакувальної машини МІЛКПАК 3000 для упаковки рідких та в'язких молочних продуктів (т.1, а.с.87).

Поставка позивачеві вищевказаного обладнання була оформлена продавцем - Приватним підприємством Новий вік - видатковою накладною від 18.04.2016 №РН-0000165 на суму 843410,00 грн., у тому числі ПДВ 140568,33 грн., яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств (т.1, а.с.89).

Перевезення товару здійснено власними силами позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.04.2016 №5844 (т.1, а.с.187)

Оплата вартості придбаного обладнання була здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.07.2016 №3049 на суму 200000,00 грн., від 22.07.2016 №3110 на суму 100000,00 грн., від 26.07.2016 №3111 на суму 200000,00 грн., від 03.08.2016 №3138 на суму 100000,00 грн., від 10.08.2016 №3156 на суму 41250,00 грн. та банківською випискою за 05.04.2016 на суму 202160,00 грн. (т.1, а.с.90-94, 96).

За фактом настання першої події приватним підприємством Новий вік були виписані позивачеві наступні податкові накладні:

- від 18.04.2016 №23 на суму 641250,00 грн., у тому числі ПДВ 106875,00 грн. (т.1, а.с.103);

- від 05.04.2016 №6 на суму 202160,00 грн., у тому числі ПДВ 33693,33 грн. (т.1, а.с.105).

Зазначені податкові накладні були прийняті доставлені до центрального рівня ДПС України 28.04.2016 та прийняті, що підтверджується наявними у справі копіями квитанцій №1 (т.1, а.с.104, 106).

Придбане обладнання було оприбутковано позивачем в бухгалтерському обліку як основний засіб за інвентарним номером 00162, про що свідчить акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.04.2016 та інвентарна картка обліку основних засобів від 03.08.2016 (т.1, а.с.145-146).

Наказом товариства з обмеженою відповідальністю Путильська молочарня від 27.04.2016 №44 пакувальну машину модель МІЛКПАК 3000, інвентарний номер 00162, було введено в експлуатацію як основний засіб.

Судом встановлено, що факт використання позивачем зазначеної пакувальної машини у власній господарській діяльності контролюючим органом не заперечується, а єдиною підставою для висновку про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2016 року суми податку на додану вартість за податковими накладними від 18.04.2016 №23 та від 05.04.2016 №6 є твердження про невідповідність цих документів вимогам Податкового кодексу України, а саме: відсутність в них такого обов'язкового реквізиту, як код товару згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

ґ) виключено;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) виключено;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (т.2, а.с.144).

Згідно з пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (в редакції станом на момент складання Приватним підприємством Новий вік податкових накладних від 18.04.2016 №23 та від 05.04.2016 №6), таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Графа 3 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.

Спірні правовідносини склалися у зв'язку з тим, що, як стверджує відповідач, країною - виробником пакувальної машини МІЛКПАК 3000 є Болгарія, у зв'язку з чим податкові накладні від 05.04.2016 №6 та від 18.04.2016 №23 не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД.

В той же час, позивач стверджує, що країною-виробником пакувальної машини МІЛКПАК 3000 є Україна, на підтвердження чого надано наступні документи:

- довідку ПП Новий вік від 11.07.2017 №07-11 (т.1, а.с.100);

- сертифікат походження товару №031350, виданий 16.01.2018 Торгово-промисловою палатою України (т.3, а.с.4);

- довідку ПП Новий вік від 16.01.2018 №0116-2018 про питому вагу імпортної сировини у вартості товару (т.3, а.с.126);

- довідку ПП Новий вік від 16.01.2018 №0116-2018 про сировину, матеріали та основні операції технологічного процесу, що застосовуються при виготовленні пакувальної машини моделі МІЛКПАК 3000 для пакування рідких та в'язких продуктів (№30150345) (т.3, а.с.126);

- остаточну калькуляцію вартості виробництва продукції №НВ-0000040 від 15.04.2016 (т. 3, а.с.135-139).

Доказів того, що країною-виробником пакувальної машини МІЛКПАК 3000 є Болгарія податковим органом на виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України не надано. Посилання апелянта на інформацію сайтів стосовно того, що країною-виробником таких же пакувальних машин є Болгарія, розміщену юридичними особами-нерезидентами, що пов'язані з позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, у постачальника, який видав спірні податкові накладні, відсутній обов'язок зазначення в цих документах коду УКТ ЗЕД.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем не було надано до перевірки документів на підтвердження країни виробництва пакувальної машини МІЛКПАК 3000 не може бути підставою для неврахування таких документів, наданих суду, при розгляді даної справи.

Крім того, реальність господарської операції з придбання позивачем пакувальної машини МІЛКПАК 3000 у ПП Новий Вік та її використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими первинними документами, які відповідають встановленим вимогам.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 06.09.2018