Рішення

від 07.09.2018 по справі 824/481/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/481/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря" про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря" капіталізовані платежі в розмірі 297964,26 грн на розрахунковий рахунок Глибоцького відділення управління (р/р 37174141450013 у ГУДКС у Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 41450013).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Глибоцьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на дату припинення відповідача здійснюються страхові виплати потерпілому на виробництві, який отримав травму 02.10.1982 р. під час роботи в Глибоцькому міжгосподарському комбінаті по виробництву кормів правонаступником якого є відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря".

При цьому, зазначав, що відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" перебуває в процесі припинення юридичної особи.

Вказував, що за весь час знаходження потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві на обліку у Глибоцькому відділенні, йому виплачуються щомісячні страхові виплати. Крім того, зазначив, що несвоєчасна сплата капіталізованих платежів до управління призводить до порушення конституційних прав громадян, до несвоєчасної виплати страхових виплат та завдає суттєву шкоду інтересам держави.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.06.2018 р. клопотання позивача задоволено та витребувано з Глибоцької районної адміністрації реєстраційну справу відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря".

26.07.2018 р. позивачем подано до суду заяву, в якому просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності їхнього представника. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання призначене на 26.07.2018 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, явку представників не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання, відповідач належним чином повідомлений за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти від 19.07.2018 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи приписи ст. 126 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

Частиною 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст. ст. 126, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" (с. Коровія, Глибоцький район, Чернівецька область, 60410, код ЄДРПОУ 00852772) зареєстроване як юридична особа 27.07.2006 р. та взяте на облік, як платник податків (а.с. 38-42).

Згідно п. 1.1 Загальних положень Статуту Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря", зареєстрованого Глибоцькою райдержадміністрацією за №22832103 від 31.10.1997 р. реєстраційний №0210077, затвердженого наказом в.о. начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області №812-АТ від 29.10.1997 р., протоколом загальних зборів уповноважених організацій орендарів "Зоря" №5 від 27.10.1997 р., відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" засновано відповідно до установчого договору від 27.10.1997 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області та організацією орендарів "Зоря" шляхом перетворення орендного підприємства "Птахофабрика Зоря" у відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" від 11.09.1996 р. №1099.

Відповідно до змін і доповнень №1 до статуту Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря", від 2002 р. зареєстрованих Глибоцькою райдержадміністрацією 22.11.2002 р. за №00852772, зокрема: "В розділ 1 Загальні положення після підпункту 1.2 після слів "Скорочена назва: ВАСТ "Птахофабрика Зоря" внесено підпункт 1.3 в наступній редакції: Відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" являється правонаступником Глибоцького міжгосподарського комбінату по виробництву кормів по всіх майнових та правових зобов'язаннях".

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частиною 5 ст. 107 ЦК України юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Отже, правонаступником Глибоцького міжгосподарського комбінату по виробництву кормів є відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря", яке несе відповідальність за зобов'язаннями Глибоцького міжгосподарського комбінату по виробництву кормів.

Судом встановлено, що в Глибоцькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області перебуває на обліку ОСОБА_1, який отримав травму під час роботи в Глибоцькому міжгосподарському комбінаті по виробництву кормів. Факт отримання травми ОСОБА_1 підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 №2 від 02.10.1982 р. (а.с. 7).

Згідно довідки МСЕК серія 2-18 АЖ №220744 від 10.07.2001 р. та виписки із акта огляду у ЛТЕК від 12.09.2001 р. про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із травмою ОСОБА_1 встановлено обмежену працездатність 60 % безстроково та ІІІ групу інвалідності (а.с. 9, 9 на звороті).

Постановою Глибоцького відділення ФССНВ на виробництві та професійних захворювань України від 30.07.2001 р. №22 "Про продовження раніше призначеної страхової виплати" продовжено ОСОБА_1 призначену раніше щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 150,30 грн., виплату проводити з 01.07.2001 року довічно, щомісячно (а.с.10).

Постановою Глибоцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області від 15.03.2018 р. №2403/60/60/128 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2018 р. призначено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 22, номер випадку 22, перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 2860,64 грн. Виплати проводяться з 01.03.2018 р. безстроково (а.с.11).

Як видно із матеріалів справи, для підтвердження наявності у відповідача зобов'язань для розрахунку з потерпілими на виробництві, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок потреби в капіталізації коштів відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря" для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 12.04.2018 р., згідно якого розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1 становить - 2860,64 грн, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими - 297964,26 грн (а.с. 54).

Відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 24.10.2013 р. відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" перебуває в стані припинення. Підстава: судове рішення про неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону №824/1664/13-а від 04.09.2013 р. (а.с. 38-42).

У зв'язку із цим, 13.04.2018 р. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області звернулось до відповідача, який є правонаступником Глибоцького міжгосподарського комбінату по виробництву кормів із заявою про визнання грошових вимог №01-15-1046 на суму 297964,26 грн (а.с. 13-14).

Проте, згідно поштового штемпеля вказана заява повернута у відділення зв'язку - 18.04.2018 р. з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

З метою сплати капіталізованих платежів та захисту конституційних прав ОСОБА_1 (потерпілого), позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до ст. 3 Закону №1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105-XIV усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є, в тому числі, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №765 (далі - Порядок №765) капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно п. 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Пунктом 2 Порядку №765 визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації інваліда; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навча

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги Закону №1105-XIV та положення Порядку № 765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 р. у справі № 21-156а12 та постанові Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі №822/1472/17.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 24.10.2013 р. відкрите акціонерне сільськогосподарське товариство "Птахофабрика Зоря" перебуває в стані припинення. Підстава: судове рішення про неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону №824/1664/13-а від 04.09.2013 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановленні законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст. 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, нормами ЦК України та Закону № 1105-XIV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV.

Із дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря" для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 12.04.2018 р. відносно ОСОБА_1, згідно якого, розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди становить 2860,64 грн, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими - 297964,26 грн.

13.04.2018 р. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області звернулось до відповідача із заявою про визнання грошових вимог №01-15-1046 на суму 297964,26 грн. Проте, згідно поштового штемпеля вказана заява повернута у відділення зв'язку - 18.04.2018 р. з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді зазначена сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена.

Таким чином, відповідачем всупереч наведеним вище нормам не виконано обов'язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим (ОСОБА_1М.) на підприємстві, протягом їх життя.

Враховуючи встановлені обставини та те, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Фонду негативно вплине та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, станом на час розгляду справи сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства "Птахофабрика Зоря" на розрахунковий рахунок Глибоцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (р/р 37174141450013 у ГУДКС у Чернівецькій області, МФО 856135, код ЄДРПОУ 41450013) капіталізовані платежі в розмірі 297964,26 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький