Рішення

від 23.08.2018 по справі 915/1444/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Справа № 915/1444/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився;

представника відповідача: Кравченка О.А. - за дов.№1111/02.02.01-22/02.06/14/17 від 29.05.2017;

представника ІІІ особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "К Л Ю Ч"

(54050, м.Миколаїв, пр.Богоявленський (Жовтневий), 325/6),

до відповідача: Миколаївської міської ради

(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20),

III особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1),

про: визнання недійсним та скасування п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку К Л Ю Ч звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог Позивач у позовній заяві зазначає, що співвласникам багатоквартирного будинку законом визначені права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і прибудинкову територію і погодження меж є обов'язковим, але не було отримано ІІІ особою при розробленні проекту землеустрою. При прийнятті оспорюваного рішення відповідачем допущені порушення порядку розподілу прибудинкової території, оскільки було змінено цільове призначення земельної ділянки. Крім того, при розроблені проекту землеустрою не враховані норми чинного законодавства, Державних будівельних норм тощо. В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст.39, 79-1, 125, 198 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій , ст.ст.1, 16, 18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст.16 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , Державні будівельні норми - ДБН 360 - 92**.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує з наступних підстав. ОСББ К Л Ю Ч як балансоутримувач будинку не наділений правом звернення до суду з цим позовом. Позивачем не доведено, які саме його права порушені оскаржувальним пунктом рішення ММР, правові підстави захищати права та інтереси співвласників будинку, відсутні будь-які докази щодо волевиявлення співвласників щодо пред'явлення позовних вимог. Оскаржувальний пункт рішення міської ради прийнятий з урахуванням вимог чинного законодавства щодо цільового призначення земель, на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений проектною організацією-генеральним проектувальником ПП Миколаївський міський земельно-кадастровий центр . Чинне законодавство не передбачає обов'язку погодження вказаного проекту землеустрою з ОСББ К Л Ю Ч та мешканцями будинку. ОСОБА_3 не зверталась для укладання договору оренди, відповідно він не укладений та правовідносини щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 не виникли, а відповідно жодні права позивача не були порушені. Позивачем порушені строки позовної давності звернення до суду, оскільки оскаржувальний пункт рішення ММР був прийнятий 20.12.2012, оприлюднений на офіційному сайті міської ради і позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушене право 20.12.2012.

Третя особа у письмових поясненнях також заперечує проти позову та зазначає, що ОСББ К Л Ю Ч не надало документів, що підтверджують його право власності або право користування земельною ділянкою (прибудинковою територією) відтак оскаржу вальним рішенням не порушується права позивача як землекористувача. ОСББ К Л Ю Ч у листі підписаному головою правління ОСОБА_4 не заперечувало проти вилучення частини земельної ділянки з метою передачі її в оренду.

Ухвалою суду від 28.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду Господарським судом Миколаївської області у складі Корицької В.О. та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2017 по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Від експертної установи до суду надійшло клопотання про надання проектно-технічної документації на будівництво житлового будинку №325/6 по пр.Богоявленському (Жовтневому) в м.Миколаєві (текстова та графічна частини).

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №226 від 21.11.2017 проведено автоматизований розподіл справи №915/1444/16.

Згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017 по справі №915/1444/16 призначено головуючого суддю - Мавродієву М.В.

Ухвалою від 22.11.2017 справу прийнято до розгляду суддею Мавродієвою М.В. Розгляд справи почато спочатку.

Розглянувши клопотання експертної установи, враховуючи вимоги господарського процесуального законодавства щодо створення сторонам у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, суд ухвалою від 07.12.2017 задовольнив клопотання зобов'язав ТОВ "Миколаївкомундорпроект" та ТОВ "Миколаївбудінвест" надати суду відповідні документи в строк до 20.12.2017.

Станом на 20.12.2017 витребувані судом документи ТОВ "Миколаївкомундорпроект" та ТОВ "Миколаївбудінвест" не були надані.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що по даній справі суд не перейшов до розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги предмет позову, розгляд даної справи продовжувався зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 07.12.2017 та 20.12.2017 суд зобов'язував ТОВ "Миколаївкомундорпроект" та ТОВ "Миколаївбудінвест" надати відповідні документи, необхідні для проведення експертизи.

27.12.2017 від ТОВ "Миколаївкомундорпроект" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов лист №03/12 від 16.12.2017, в якому зазначено, що проектна документація по об'єкту Багатоповерховий житловий будинок з підземною автостоянкою в 6-му мікрорайоні Корабельного району відсутня.

29.12.2017 від ТОВ "Миколаївбудінвест" до суду надійшов лист №52 від 27.12.2017, в якому зазначено, що необхідна технічна документація передана та знаходиться у тих суб'єктів, яким вона була необхідна для виконання робіт та замовлень, а також у користувачів споруд та інженерних споруд, в т.ч. і ОСББ Ключ .

Станом на 24.01.2018 витребувані судом документи ТОВ "Миколаївкомундорпроект" та ТОВ "Миколаївбудінвест" не були надані, у зв'язку з чим суд ухвалив проводити судову експертизу на підставі наданих сторонами та наявними у справі документами.

23.02.2018 від експертної установи надійшов висновок №17-391/392, згідно якого, у зв'язку з ненаданням витребуваної експертом містобудівної та землевпорядної документації на будівництво житлового будинку, в межах раніше наданих сторонами та наявними у справі №915/1444/16 документів, не вбачалось за можливе надати висновки по поставлених питаннях.

Викликаний у судове засідання експерт Пєсков І.В. пояснив, що надання такого висновку зумовлено тим, що разом з питанням про розмір земельної ділянки, який є необхідним для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до санітарних норм та правил, було поставлено питання про визначення розміру земельної ділянки, який є необхідним для забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень розташованих у багатоквартирному будинку. Для відповіді на вказане питання в цілому і була потрібна проектно-технічна документація на будівництво житлового будинку. Надати відповідь на частину питання, яка стосується визначення розміру земельної ділянки, що є необхідним для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до санітарних та протипожежних норм і правил, можливо за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши висновок експерта суд встановив, що питання про визначення розміру земельної ділянки, який є необхідним для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: м.Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневому), 325/6 відповідно до санітарних та протипожежних норм і правил, потребує додаткового дослідження на підставі наданих експерту матеріалів.

У зв'язку з викладеним, суд ухвалою від 13.03.2018 призначив у справі №915/1444/16 додаткову судову земельно-технічну експертизу та доручив її виконання Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити наступне питання: який розмір земельної ділянки є необхідним для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до санітарних та протипожежних норм і правил. Оплату вартості обох експертиз здійснило ОСББ К Л Ю Ч .

У зв'язку з призначенням судових експертиз провадження у справі зупинялось.

Ухвалою від 21.05.2018 суд поновив провадження у справі у зв'язку з надходженням експертного висновку.

У підготовчих засіданнях 14.06.2018 та 16.07.2018, у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 27.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2018.

Судовий розгляд справи розпочато у судовому засіданні 17.08.2018.

Під час розгляду справи, представники сторін та ІІІ особи підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 17.08.2018, у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом було оголошено перерву до 22.08.2018.

У судовому засіданні 23.08.2018 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 23.08.2018.

Після виходу з нарадчої кімнати 23.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників справі, оцінивши подані сторонами та ІІІ особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

27.08.2009 між Миколаївською міською радою та ЗАТ Компанія Миколаївбудінвест (ЄДРПОУ 23082101) (Забудовник) був укладений Договір оренди землі №6862, за умовами якого ЗАТ Компанія Миколаївбудінвест на підставі рішення від 19.12.2008 за №31/43 було надано в оренду земельну ділянку площею 5301 кв.м для будівництва житлового будинку.

Житловий будинок було введено в експлуатацію декларацією про готовність від 22.12.2011 №МК 14311110881 та надано нову адресу: АДРЕСА_2.

19.04.2012 виконкомом Миколаївської міської ради було винесене рішення №16/41 від 19.04.2012 про розірвання Договору оренди землі з 01.04.2012 припинення права користування земельною ділянкою площею 5301 кв.м ТОВ Компанія Миколаївбудінвест .

01.02.2012 проведена державна реєстрація юридичної особи ОСББ К Л Ю Ч , про що внесено запис в ЄДР за №15221020000022215 та зареєстровано Статут (т.1 а.с.37-40).

10.09.2015 ОСББ К Л Ю Ч звернулось до Миколаївської міської ради з заявою про передачу прибудинкової території у постійне користування.

18.09.2015 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради була надана відповідь про необхідність надання проекту розподілу прибудинкової території (т.1 а.с.33).

09.10.2015 ОСББ К Л Ю Ч звернулося до проектної організації ТОВ Власна земля плюс з замовленням на виготовлення проекту розподілу прибудинкової території та топографічної зйомки прибудинкової території.

Як зазначає позивач, в процесі виготовлення проекту йому стало відомо про наявність рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 2012-12-20 (пункт 10 розділ 1), яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, загальною площею 1933,0 кв.м строком на 5 років для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по проспекту АДРЕСА_2.

Відповідно до затвердженого спірним рішенням проекту землеустрою, під тенісний корт була надана земельна ділянка, площа та межі якої підходять впритул до цоколя житлового будинку та частково накладаються на проїзджу частину навколо будинку.

Вважаючи, що такими проектними рішеннями порушуються вимоги державних будівельних норм щодо нормативних параметрів проїздів, під'їзних шляхів, майданчиків для розворотів машин для забезпечення нормального функціонування будівель та споруд задля технічного обслуговування будівлі та проїзду машин швидкої допомоги, пожежної частини, аварійної служби, МЧС тощо, 17.03.2016 ОСББ К Л Ю Ч звернулося до міського голови Миколаївської міської ради з листом про винесення на сесію питання щодо скасування пункту 10 розділу 1 рішення міськвиконкому №23/48 від 2012-12-20 (т.1 а.с.35).

13.05.2016 ОСББ К Л Ю Ч отримало відповідь, з якої вбачається, що відповідно до ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визначаються незаконними в судовому порядку. Згідно з п.2. ст.158 Земельного кодексу України, виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками.

23.10.2016 загальними зборами співвласників ОСББ К Л Ю Ч прийнято рішення про звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення ММР №23/48 від 20.12.2012.

Позивач вважає, що оспорюване ним рішення Миколаївської міської ради є незаконним, таким, що порушує права позивача, тому підлягає скасуванню.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст.16 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади АРК, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Згідно ст.18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання зобов'язане припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласників.

Відповідно до ст.16 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади АРК, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Вказані норми діючого законодавства спростовують твердження відповідача з приводу того, що ОСББ К Л Ю Ч як балансоутримувач будинку не наділено правом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п.6 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередені або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Таким чином, співвласникам багатоквартирного будинку законом визначені права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і прибудинкову територію, тому погодження з ними меж при виготовленні ІІІ особою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, загальною площею 1933,0 кв.м строком на 5 років для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по проспекту АДРЕСА_2, було обов'язковим.

Щодо залученого до матеріалів справи листа ОСББ К Л Ю Ч №58-1 від 16.11.2012 (т.1 а.с.132) про погодження меж та відсутність заперечень проти вилучення частини земельної ділянки, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 50 Закону України Про землеустрій (в редакції Закону №5395-VI від 02.10.2012) передбачає, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально .

Наданий ІІІ особою лист №58-1 від 16.11.2012 складений у простій письмовій формі. Доказів подання з боку ОСББ К Л Ю Ч нотаріального завіреної заяви відповідачем та ІІІ особою суду не надано.

Проект землеустрою, доданий до матеріалів справи відповідачем (т.1 а.с.63-112), вказаного листа не містить. Надана проектна документація містить лише нотаріально завірену заяву ТОВК Миколаївбудінвест (яка є правонаступником АТК Миколаївбудінвест ) як землекористувача від 16.11.2012 про відсутність заперечень проти вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1933 кв.м з метою передачі її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком, але згідно рішення Миколаївської міської ради №16/41 від 19.04.2012 ТОВК Миколаївбудінвест припинено право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Кадастрова зйомка (т.1 а.с.81) в проекті землеустрою погоджена лише АТК Миколаївбудінвест , але згідно з рішенням ММР№16/41 від 19.04.2012 АТК Миколаївбудінвест припинено право користування земельною ділянкою і останній не є суміжним власником та землекористувачем. Кадастрова зйомка, яка підшита в проекті землеустрою на спірну земельну ділянку не погоджена ОСББ К Л Ю Ч , підпис голови правління та печатка відсутні.

При цьому, відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення, допущені порушення при складанні проекту землеустрою не були взяті до уваги.

Стаття 39 Земельного кодексу України встановлює, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів , прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з Генеральним планом міста зазначена земельна ділянка належить до території багатоквартирної житлової забудови мікрорайону №6 Корабельного району, де чітко встановлено її цільове призначення.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На даний час на публічній кадастровій карті України відображається земельна ділянка (тип власності - комунальна власність, цільове призначення В.03.15 площа 0,1933 га.). Тобто спірна земельна ділянка сформована та на публічній карті України визначені її площа, межі і присвоєно кадастровий номер. Крім того, в наданій ММР інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка номер 129965207 від 06.07.2018р.) за адресою: АДРЕСА_2 відображається інформація і про будівлю тенісних кортів і про спірну земельну ділянку площею 0,1933 га.

Таким чином, спірна земельна ділянка є сформованою, встановлені її площа, межі, інформація про неї відображена на публічній карті України, Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

З метою вирішення питання про визначення розміру земельної ділянки, який є необхідним для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до санітарних та протипожежних норм і правил, а також з метою встановлення, чи перешкоджатиме спірна земельна ділянка обслуговуванню багатоповерхового житлового будинку, суд ухвалою від 13.03.2018 призначив у справі №915/1444/16 додаткову судову земельно-технічну експертизу та доручив її виконання Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно експертного висновку №18-220 від 05.05.2018 (т.3 а.с.80-85), за результатами проведеного дослідження встановлено розмір земельної ділянки, яка є мінімально необхідною для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневому), 325/6, відповідно до державних будівельних норм (рис.1. Висновку).

З даної схеми вбачається, що земельна ділянка, необхідна для технічного обслуговування житлового будинку накладається на земельну ділянку площею 0,1933 га відведену для будівництва тенісних кортів , що також складає перешкоду для подальшого оформлення ОСББ К Л Ю Ч прибудинкової території, яка є мінімально необхідною для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до державних будівельних норм, яке визначено в експертному висновку Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Крім того, у експертному висновку зазначено, що при плануванні ділянки та розміщеного на ній будинку або комплексу будівель необхідно забезпечити можливість проїзду до них пожежних машин згідно з вимогами ДБН 360-92** та ДБН Б.2.4-1, рух технологічного транспорту, паркувальні та розвороті майданчики, пішохідні доріжки.

Так, згідно примітки 1 таблиці 7.1 ДБН 360-92**, до житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків заввишки 5 поверхів і більше слід передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків громадських будинків і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових будинків меншої поверховості проїзди можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.

Згідно 2* Додатку 3.1, при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев. Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні для проїзду пожежних машин.

Пунктом 6.2 ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва передбачено, що проїзди й під'їзні шляхи для пожежних машин слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360-92**, СНиП ІІ-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.2.4-3.

Згідно з п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд вважає, що оспорюваним рішенням - п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012, Миколаївська міська рада порушила ст.ст.39, 89, 125 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій , приписи Державних будівельних норм, а саме ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , затвердженого наказом Держкомітету України у справах містобудування та архітектури №44 від 17.04.1992 та ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , затвердженого наказом Держбуду №88 від 03.12.2002, що є підставою для визнання зазначеного рішення незаконним та його скасування.

Посилання третьої особи на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 01.03.2016р. по справі №918/109/18, є помилковим, позаяк суд у постанові від розтлумачив правову позицію та вказав, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання, що, однак, не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, що і має місце у справі, яка розглядається.

Судом встановлено, що рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012 не було виконано, договір оренди між ММР та ОСОБА_3 не укладений, що не заперечується ні відповідачем, ні третьою особою, тобто реалізації спірного рішення Миколаївською міської ради не відбулось. Таким чином, рішення ММР №23/48 від 20.12.2012, яке є актом індивідуальної дії, який не вичерпав свою дію.

Решта доводів відповідача та ІІІ особи не містять аргументів, що потребують детального правового аналізу.

З приводу заяви про застосування пропуску строку позовної давності слід зазначити, що пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, тому до позовних заяв юридичних осіб про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Як вбачається з матеріалів справи ОСББ К Л Ю Ч 10.09.2015 звернулось до ММР з заявою про надання земельної ділянки в постійне користування. 09.10.2015 ОСББ К Л Ю Ч звернувся до проектної організації ТОВ Власна земля плюс з замовленням на виготовлення проекту розподілу прибудинкової території та топографічної зйомки прибудинкової території. Позивач зазначає, що про порушення свого права він довідався в процесі виготовлення проекту. Враховуючи, що з позовом до суду позивач звернувся 26.12.2016 року, то строк позовної давності не можна вважати пропущеним.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, перебіг позовної давності починається від дня, коли ОСББ довідалося або могла довідатись про порушення прав та законних інтересів.

Посилання відповідача на те, що перебіг строку позовної давності починається з часу, коли спірне рішення було оприлюднене є помилковим, що підтверджується судовою практикою Верховного суду (постанова Велика палата ВС від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц).

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору та витрат на проведення експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 127, 129, 210, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним та скасувати пункт 10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 1933 кв. м, у тому числі: 61 кв.м - під капітальною 1-2 поверховою забудовою, 1866 кв.м - під спортивними майданчиками, 6 кв.м - під тимчасовою забудовою, за рахунок земель АТК "Миколаївбудінвест", переданих рішенням міської ради від 19.12.2008 №31/43, з метою передачі її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (через виконавчий комітет Миколаївської міської ради) (вул.Адміральська,20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 04056612, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку К Л Ю Ч (54052, м. Миколаїв, пр.Богоявленський (Жовтневий), 325/6, р/р 26002377189800 в АТ Укрсиббанк , МФО 351005, код 37992659) 6190,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, 5148,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням додаткової експертизи та 1378,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 03.09.2018.

Суддя М.В. Мавродієва