Постанова

від 26.12.2018 по справі 915/1444/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1444/16 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Олейникова С.С. (керівник);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_3, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 23 серпня 2018 року (повний текст складено 03.09.2018р.)

по справі № 915/1444/16

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЛЮЧ"

до відповідача Миколаївської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4

про визнання недійсним та скасування п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р., -

суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.

час та місце винесення рішення: 23.08.2018р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 26.12.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЛЮЧ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що співвласникам багатоквартирного будинку законом визначені права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і прибудинкову територію, погодження меж є обов'язковим, але не було отримано третьою особою при розробленні проекту землеустрою. Позивач вказує, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем допущені порушення порядку розподілу прибудинкової території, оскільки було змінено цільове призначення земельної ділянки. Крім того, при розроблені проекту землеустрою не враховані норми чинного законодавства, Державних будівельних норм тощо. В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст.39, 79-1, 125, 198 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій , ст.ст.1, 16, 18 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст.16 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , Державні будівельні норми - ДБН 360 - 92**.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2018р. у справі №915/1444/16 (суддя Мавродієва М.В.) задоволено позовні вимоги у повному обсязі, визнано недійсним та скасовано пункт 10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 1933 кв. м, у тому числі: 61 кв.м - під капітальною 1-2 поверховою забудовою, 1866 кв.м - під спортивними майданчиками, 6 кв.м - під тимчасовою забудовою, за рахунок земель АТК "Миколаївбудінвест", переданих рішенням міської ради від 19.12.2008 №31/43, з метою передачі її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь позивача 6190,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, 5148,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням додаткової експертизи та 1378,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що співвласникам багатоквартирного будинку законом визначені права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і прибудинкову територію, тому погодження з ними меж при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4, загальною площею 1933,0 кв.м строком на 5 років для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1, є обов'язковим.

Суд зауважив, що наданий третьою особою лист №58-1 від 16.11.2012 складений у простій письмовій формі, доказів подання з боку ОСББ К Л Ю Ч нотаріального завіреної заяви до суду не надано.

Водночас, суд першої інстанції зазначив, що проектна документація містить лише нотаріально завірену заяву ТОВК Миколаївбудінвест (яка є правонаступником АТК Миколаївбудінвест ) як землекористувача від 16.11.2012р. про відсутність заперечень проти вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1933 кв.м з метою передачі її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком, однак, згідно з рішенням Миколаївської міської ради №16/41 від 19.04.2012р. за ТОВК Миколаївбудінвест припинено право користування земельною ділянкою.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що земельна ділянка, необхідна для технічного обслуговування житлового будинку накладається на земельну ділянку площею 0,1933 га, відведену для будівництва тенісних кортів, що також складає перешкоду для подальшого оформлення ОСББ К Л Ю Ч прибудинкової території, яка є мінімально необхідною для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державних будівельних норм.

Суд вважає, що оспорюваним рішенням - п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р., Миколаївська міська рада порушила ст.ст.39, 89, 125 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій , приписи Державних будівельних норм, а саме ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , затвердженого наказом Держкомітету України у справах містобудування та архітектури №44 від 17.04.1992 та ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , затвердженого наказом Держбуду №88 від 03.12.2002, що є підставою для визнання зазначеного рішення незаконним та його скасування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2018р. у справі №915/1444/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Звертаючись з апеляційною скаргою скаржник посилається на те, що ОСОБА_4 є власником нежитлового приміщення для обслуговування тенісного корту з майданчиком по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 05.04.2012 року. У травні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Миколаївської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1933 кв.м. з метою отримання її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1

Апелянт зазначає, що в процесі виготовлення проекту землеустрою у листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулась до позивача із заявою про надання згоди на відведення земельної ділянки площею 1933 кв.м. з метою отримання її в оренду. Листом від 16.11.2012р. за вих. №58-1 за підписом голови правління ОСББ "КЛЮЧ" було повідомлено, що позивач не заперечує проти вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1933 кв.м. з метою отримання її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1

З огляду на наявність вказаного листа третя особа стверджує, що про вилучення земельної ділянки площею 1933 кв.м. і про порушення своїх прав пунктом 10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р. позивачу стало відомо ще у 2012 році.

Також, апелянт зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 створювалися будь-які перешкоди для проїзду автомобілів швидкої допомоги і аварійних служб через спірну земельну ділянку.

Серед іншого, скаржник посилається на постанову Верховного Суду України від 01.03.2016р. у справі №918/109/18 та зауважує, що рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р. є актом індивідуальної дії, який не вичерпав свою дію.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2018р. по справі №915/1444/16.

15.11.2018р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЛЮЧ" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. справу №915/1444/16 призначено до розгляду на 19.12.2018р.

03.12.2018р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КЛЮЧ" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого позивач просить доручити Миколаївському апеляційному суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 05.12.2018р. призначено судове засідання у режимі відеоконференції, проведення якої доручено Миколаївському апеляційному суду.

Відповідно до 18.12.2018р. розгляд справи призначено на 26.12.2018р., доручено Миколаївському апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання по справі №915/1444/16 у режимі відеоконференції.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився;, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з реєстру поштових відправлень від 19.12.2018р.

У судовому засіданні 26.12.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, заслухавши представників позивача та третьої особи, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2009р. між Миколаївською міською радою та ЗАТ Компанія Миколаївбудінвест (Забудовник) був укладений договір оренди землі №6862, за умовами якого ЗАТ Компанія Миколаївбудінвест на підставі рішення від 19.12.2008р. за №31/43 було надано в оренду земельну ділянку площею 5301 кв.м для будівництва житлового будинку.

Житловий будинок було введено в експлуатацію декларацією про готовність від 22.12.2011р. в„–МК 14311110881 та надано нову АДРЕСА_1

19.04.2012р.виконкомом Миколаївської міської ради було винесене рішення №16/41 від 19.04.2012р. про розірвання договору оренди землі з 01.04.2012р., припинення права користування земельною ділянкою площею 5301 кв.м ТОВ Компанія Миколаївбудінвест .

01.02.2012р. проведена державна реєстрація юридичної особи ОСББ КЛЮЧ , про що внесено запис в ЄДР за №15221020000022215 та зареєстровано Статут (т.1 а.с.37-40).

10.09.2015р. ОСББ КЛЮЧ звернулось до Миколаївської міської ради з заявою про передачу прибудинкової території у постійне користування.

18.09.2015р. Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради була надана відповідь про необхідність надання проекту розподілу прибудинкової території.

09.10.2015р. ОСББ КЛЮЧ звернулося до проектної організації ТОВ Власна земля плюс з замовленням на виготовлення проекту розподілу прибудинкової території та топографічної зйомки прибудинкової території.

Як зазначає позивач, в процесі виготовлення проекту йому стало відомо про наявність рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 2012-12-20 (пункт 10 розділ 1), яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_8, загальною площею 1933,0 кв.м строком на 5 років для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1

Відповідно до затвердженого спірним рішенням проекту землеустрою, під тенісний корт була надана земельна ділянка, площа та межі якої підходять впритул до цоколя житлового будинку та частково накладаються на проїзджу частину навколо будинку.

Вважаючи, що такими проектними рішеннями порушуються вимоги державних будівельних норм щодо нормативних параметрів проїздів, під'їзних шляхів, майданчиків для розворотів машин для забезпечення нормального функціонування будівель та споруд задля технічного обслуговування будівлі та проїзду машин швидкої допомоги, пожежної частини, аварійної служби, МЧС тощо, 17.03.2016р. ОСББ К Л Ю Ч звернулося до міського голови Миколаївської міської ради з листом про винесення на сесію питання щодо скасування пункту 10 розділу 1 рішення міськвиконкому №23/48 від 2012-12-20 (т.1 а.с.35).

13.05.2016р. ОСББ КЛЮЧ отримало відповідь, з якої вбачається, що відповідно до ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визначаються незаконними в судовому порядку. Згідно з п.2. ст.158 Земельного кодексу України виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками.

23.10.2016р. загальними зборами співвласників ОСББ КЛЮЧ прийнято рішення про звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення ММР №23/48 від 20.12.2012р..

Вказані обставини стали підставою звернення ОСББ КЛЮЧ з відповідним позовом до господарського суду.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За положеннями п.6 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередені або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Отже, співвласникам багатоквартирного будинку законом визначені права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і прибудинкову територію.

01.02.2012р. проведена державна реєстрація юридичної особи ОСББ КЛЮЧ , про що внесено запис в ЄДР за №15221020000022215 та зареєстровано Статут.

Згідно зі ст. 50 Закону України Про землеустрій (в редакції Закону №5395-УІ від 02.10.2012) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний лист від 16.11.2012р. за вих. № 58-1, яким голова правління ОСББ КЛЮЧ в особі ОСОБА_7 не заперечує проти вилучення частини спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія зазначає, що вказаний лист складений у простій письмовій формі, не містить відмітки про нотаріальне посвідчення, відтак, не є належним доказом згоди землекористувача щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_8

Крім того, апеляційний суд зауважує, що наданий відповідачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком по АДРЕСА_1 не містить листа ід 16.11.2012р. за вих. № 58-1.

Водночас, колегія суддів вказує, що проектна документація містить лише нотаріально завірену заяву ТОВК Миколаївбудінвест , яка є правонаступником АТК Миколаївбудінвест , як землекористувача від 16.11.2012 про відсутність заперечень проти вилучення частини земельної ділянки орієнтовною площею 1933 кв.м з метою передачі її в оренду для обслуговування будівлі тенісних кортів з майданчиком.

Відповідно до ст.198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Апеляційний господарський суд зазначає, що кадастрова зйомка, яка містить в проекті землеустрою, погоджена лише АТК Миколаївбудінвест .

Однак, судова колегія акцентує увагу на тому, що рішенням Миколаївської міської ради №16/41 від 19.04.2012р. за ТОВК Миколаївбудінвест припинено право користування земельною ділянкою, відтак, починаючи з вказаної дати останній не є суміжним власником та землекористувачем спірної земельної ділянки.

Натомість, кадастрова зйомка, яка наявна в проекті землеустрою на спірну земельну ділянку, не погоджена ОСББ КЛЮЧ , підпис голови правління та печатка відсутні.

За положеннями ст. 39 Земельного кодексу України встановлює, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з Генеральним планом міста зазначена земельна ділянка належить до території багатоквартирної житлової забудови мікрорайону №6 Корабельного району, де чітко встановлено її цільове призначення.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах

шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Спірна земельна ділянка є сформованою, встановлені її площа, межі, інформація про неї відображена на публічній карті України, Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи наявний експертний висновок №18-220 від 05.05.2018р., яким встановлено розмір земельної ділянки, яка є мінімально необхідною для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державних будівельних норм.

Зі схеми вбачається, що земельна ділянка, необхідна для технічного обслуговування житлового будинку, накладається на земельну ділянку площею 0,1933 га, відведену для будівництва тенісних кортів, що також складає перешкоду для подальшого оформлення ОСББ КЛЮЧ прибудинкової території, яка є мінімально необхідною для технічного обслуговування багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державних будівельних норм.

Крім того, у експертному висновку зазначено, що при плануванні ділянки та розміщеного на ній будинку або комплексу будівель необхідно забезпечити можливість проїзду до них пожежних машин згідно з вимогами ДБН 360-92** та ДБН Б.2.4-1, рух технологічного транспорту, паркувальні та розвороті майданчики, пішохідні доріжки.

Так, згідно примітки 1 таблиці 7.1 ДБН 360-92**, до житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків заввишки 5 поверхів і більше слід передбачати проїзди завширшки не менше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін багатосекційних житлових будинків громадських будинків і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових будинків меншої поверховості проїзди можна влаштовувати з однієї поздовжньої сторони.

Згідно 2* Додатку 3.1, при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило слід приймати 5-8 м для будинків до 9 поверхів і 8-10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев. Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні для проїзду пожежних машин.

Пунктом 6.2 ДБН В. 1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва передбачено, що проїзди й під'їзні шляхи для пожежних машин слід передбачати відповідно до вимог ДБН 360-92**, СНиП 11-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.2.4-3.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічну норму права наведено у статті 20 Господарського кодексу України).

За змістом зазначених норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 155 цього Кодексу у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Для застосування цієї норми необхідно встановити не тільки факт порушення актів цивільного законодавства, але й те, чи призвело це до порушення цивільних прав та інтересів особи.

Аналогічні положення викладені в постанові Верховного суду від 06.12.2018р. у справі №902/404/17.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваним рішенням, а саме: п.10 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради №23/48 від 20.12.2012р., Миколаївська міська рада порушила ст.ст.39, 89, 125 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій , приписи Державних будівельних норм, а саме: ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , затвердженого наказом Держкомітету України у справах містобудування та архітектури №44 від 17.04.1992 та ДБН В.1.1.7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , затвердженого наказом Держбуду №88 від 03.12.2002, що є підставою для визнання зазначеного рішення незаконним та його скасування.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилань апелянта щодо пропуску строку позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСББ КЛЮЧ у 2015 році звернулось до відповідача з заявою про надання земельної ділянки в постійне користування та до проектної організації ТОВ Власна земля плюс для виготовлення проекту розподілу прибудинкової території та топографічної зйомки прибудинкової території. Враховуючи, що з позовом до суду позивач звернувся 26.12.2016р., то строк позовної давності не можна вважати пропущеним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків господарського суду попередньої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2018р. по справі №915/1444/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 27.12.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Принцевська Н.М.